Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №420/33493/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/33493/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про:

- визнання протиправною бездіяльності, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті за період з 01 липня 2025 року по 12 грудня 2025 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - березень 2018 року;

- зобов`язання нарахувати та виплатити за період з 01 липня 2025 року по 12 грудня 2025 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 та в дійсний час виключений за списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Зазначає, що у період проходження військової служби з 01.07.2025 року по 12.12.2025 року позивачу у не в правильному розмірі нараховувалася і сплачувалася індексація грошового забезпечення.

Дізнавшись, що можливо по відношенню до нього відповідачем допускались порушення його прав, позивач звернувся за правовою допомогою, та на адресу відповідача було направлено адвокатський запит щодо нарахування і виплати позивачу індексації грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку індексації грошових доходів населення» від 07.07.2003 №1078, та щодо надання довідки про грошове забезпечення.

Відповідач листом від 14.07.2026 підтвердив, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення здійснювалася із урахуванням положень статті 34 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», а саме: обчислення індексу споживчих цін для індексації доходів населення проводилося наростаючим підсумком, починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків.

Крім того відповідач надав копію довідки про грошове забезпечення, з якої вбачається, що з 01 липня 2025 року по 12 грудня 2025 року при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача, в якості базового місяця для обчислення індексу споживчих цін застосовувався невірний базовий місяць.

З зазначених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження).

Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідач надав письмовий відзив від 30.10.2026 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Вказує, що військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 з 01 липня 2025 року.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 12 грудня 2025 року № 17 підполковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення з 12 грудня 2025 року.

Отже, проходження військової служби позивачем, його перебування на відповідній посаді, визначення складових грошового забезпечення, підстави та дати виключення зі списків особового складу оформлювалися відповідними наказами командира військової частини НОМЕР_2 .

Військова частина НОМЕР_1 , здійснюючи фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_2 , проводила фінансові операції та виплати на підставі належним чином оформлених документів, наказів і розрахункових відомостей, які надходили від військової частини, що перебувала на її фінансовому забезпеченні.

Листом військової частини НОМЕР_1 від 14 липня 2026 року № 718 на адвокатський запит було повідомлено, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовцям за 2025 рік здійснювалися відповідно до вимог статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», якою встановлено обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком починаючи із січня 2025 року, що приймається за 1 або 100 відсотків. У цьому ж листі зазначено, що військова частина НОМЕР_2 перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 з 01 липня 2025 року.

Таким чином, предметом спору фактично є не сам факт існування права позивача на індексацію грошового забезпечення як державної гарантії, а правомірність застосованого механізму її обчислення за період з 01 липня 2025 року по 12 грудня 2025 року, зокрема питання визначення місяця, з якого має обчислюватися індекс споживчих цін у 2025 році.

Щодо застосування статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» зазначає, що відповідно до статті 34 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи із січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків.

Зазначена норма є спеціальним законодавчим регулюванням механізму обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення саме у 2025 році. Її зміст полягає у встановленні нового початку обчислення індексу споживчих цін для цілей індексації доходів у відповідному бюджетному році.

Відтак, під час визначення права на поточну індексацію у 2025 році необхідно враховувати саме передбачений цією нормою порядок накопичення індексу споживчих цін.

При цьому, пункт 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, регулює загальний механізм визначення місяця підвищення тарифних ставок (посадових окладів) та наслідків такого підвищення для нарахування індексації.

Водночас, відповідач звертає увагу суду, що стаття 34 Закону № 4059-IX безпосередньо встановлює початок обчислення індексу споживчих цін із січня 2025 року.

Саме цей законодавчий припис є визначальним для розрахунку поточної індексації за спірний період 2020 року.

Питання про співвідношення такого порядку з місяцем підвищення посадових окладів за пунктом 5 Порядку № 1078 має вирішуватися з урахуванням змісту обох нормативних актів, а не шляхом автоматичного перенесення механізму, що застосовувався до попередніх бюджетних періодів.

Наголошує, що застосування військовою частиною НОМЕР_1 спеціального порядку обчислення індексу споживчих цін, передбаченого статтею 34 Закону № 4059-IX, саме по собі не свідчить про протиправність її дій або бездіяльності.

Відповідач не заперечує, що постанова Кабінету Міністрів України № 704 набула чинності 01 березня 2018 року та встановила нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Разом із тим, зазначає, що саме по собі встановлення березня 2018 року як місяця підвищення посадових окладів у межах загального механізму пункту 5 Порядку № 1078 не означає, що відповідний порядок обчислення індексу споживчих цін повинен застосовуватися без урахування спеціального законодавчого регулювання, встановленого на 2025 рік.

Зазначені питання не є тотожними, а тому висновок про застосування березня 2018 року як місяця підвищення посадових окладів не може автоматично підміняти спеціальний порядок обчислення індексу споживчих цін, установлений законодавцем на 2025 рік.

Відповідач вважає, що при вирішенні цього спору суд має надати оцінку саме змісту статті 34 Закону № 4059-IX та визначити її правове значення для розрахунку індексації за спірний період.

З зазначених причин просить відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 .

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_3 .

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 . Дана обставина підтверджена відповідачем.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 12.12.2025 року № 17 підполковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення з 12 грудня 2025 року.

Вважаючи, що у період проходження військової служби з 01.07.2025 року по 12.12.2025 року позивачу у не в правильному розмірі нараховувалася і сплачувалася індексація грошового забезпечення, він звернувся за правовою допомогою, та на адресу відповідача було направлено адвокатський запит щодо нарахування і виплати позивачу індексації грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку індексації грошових доходів населення» від 07.07.2003 №1078, та щодо надання довідки про грошове забезпечення.

Відповідач листом від 14.07.2026 зазначив, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення здійснювалася із урахуванням положень статті 34 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», а саме: обчислення індексу споживчих цін для індексації доходів населення проводилося наростаючим підсумком, починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків.

Також, відповідач надав довідку від 14.07.2026 № 719 про грошове забезпечення, з якої вбачається, що з 01 липня 2025 року по 31 грудня 2025 року при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача, в якості базового місяця для обчислення індексу споживчих цін застосовувався базовий місяць - січень 2025 року.

Як зазначив відповідач у відзиві, під час визначення права позивача на поточну індексацію у 2025 році враховано саме передбачений статтею 34 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» порядок накопичення індексу споживчих цін.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати у період з 01 липня 2025 року по 12 грудня 2025 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - березень 2018 року, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

Стаття 3 Закону України № 1282-ХІІ передбачає, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок № 1078).

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка, а з 2016 року - 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01.12.2015 року).

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.

Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2025 року по 12.12.2025 року з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, суд зазначає таке.

За приписами ст. 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Обчислення індексу споживчих цін для визначення порогу індексації величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком шляхом множення місячних індексів споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли за результатами такого обчислення величина індексу споживчих цін перевищить поріг індексації, який встановлено в розмірі 103 відсотка.

Після перевищення такого порогу індексації для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається знову, з місяця наступного за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив цей поріг індексації.

При цьому, величина приросту індексу споживчих цін для проведення кінцевої індексації (коефіцієнт індексації), розрахована між цими проміжками, розраховується як добуток сум проміжних індексів споживчих цін перевищення порогу індексації помножений на коефіцієнт 100.

Як зазначено вище, згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до норм п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Водночас, статтею 34 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Тобто, базовим місяцем для нарахування індексації у 2025 році є січень 2025 року.

Згідно з довідкою відповідача від 14.07.2026 № 719 про нараховану індексацію грошового забезпечення позивачу, у період з 01 липня 2025 року по 12 грудня 2025 року включно індексація грошового забезпечення нараховувалась у сумі 133,23 грн, а за 12 днів грудня 2026 року – 51,57 грн.

Отже, судом встановлено, що у 2025 році відповідач здійснював нарахування та виплату поточної індексації грошового забезпечення позивача із дотриманням положень Закону України №1282-XII, Порядку №1078 та Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Таким чином, підстави для індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця березня 2018 року відсутні, оскільки індексація грошового забезпечення позивача проводилась відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що згідно з п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, як учасник бойових дій, у позовних вимогах відмовлено, тому витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

На підставі положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

у позовних вимогах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 04 листопада 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Л.Б. Голубова

.