Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №462/4710/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4710/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Боровкова Д.О.

при секретарі Свищо В.С.,

за участю представника позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові у загальному позовному проваджені цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 (треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

Позивачка звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати відповідача, таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, який є її колишнім зятем, з 2018 року не проживає у спірній квартирі. Вона не може приватизувати зазначену квартиру, оскільки відповідач відсутній, участі в оплаті за комунальні послуги участі він не бере. В зв`язку з вказаним, просить позов задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Кощєєв Віталій Михайлович подав до суду письмову заяву, в якій зазначив, що відповідач у травні 2018 році виїхав зі спірної квартири, комунальні послуги не оплачує /а.с.45,46/.

У судовому засіданні представник позивачки – адвокат Войтенко Анастасія Олександрівна та третя особа ОСОБА_3 позов підтримали, дали пояснення аналогічні вищенаведеному, просять позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача – адвокат Кощєєв Віталій Михайлович проти задоволення позову не заперечив, дав пояснення аналогічні доводам, які наведені у його вищевказаній заяві, при ухвалені рішення поклався на розсуд суду.

Суд ухвалив розглядати справу без участі третьої особи ОСОБА_6 , який у судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій позов підтримав, просить справу розглядати без його участі /а.с.56/.

09 червня 2026 року ухвалою суду у справі було відкрито загальне позовне провадження.

07 жовтня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 30,5 кв.м., відноситься до державного житлового фонду. В зазначеній квартирі зареєстровано чотири особи, а саме: позивачка ОСОБА_4 , її донька та онук – треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та колишній зять (колишній чоловік третьої особи) - відповідач ОСОБА_5 , що підтверджується відомостями з Реєстру Львівської міської територіальної громади № 214851 від 08 квітня 2026 року /а.с.20/.

Фактично у спірному житлі із чотирьох вищевказаних мешканців проживає лише троє, а саме: позивачка та треті особи, що підтверджується наступними доказами.

З акту про непроживання особи за місцем реєстрації, затвердженого 12 вересня 2026 року ДКП «Сяйво», підписаного свідками ОСОБА_7 (мешканкою квартири АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_8 (мешканкою квартири АДРЕСА_3 ) вбачається, що відповідач ОСОБА_5 зареєстрований, але не проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 2018 року /а.с.91/.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою позивачки, оскільки також проживає у будинку АДРЕСА_4 , відповідача вона знає, але останній раз його бачила ще у 2017 році або 2018 році, оскільки він розлучився тоді з ОСОБА_3 та виїхав з квартири, забравши речі.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не проживає у спірній квартирі без поважних причин понад шість місяців, а саме з 2018 року.

Порядок користування жилими приміщеннями у будинках державного та громадського житлового фонду регулюють положення статей 71, 72 ЖК Української РСР.

Стаття 71 ЖК Української РСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку про те, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

У постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц зроблено висновок щодо застосування статей 71, 72 ЖК Української РСР, який полягає в тому, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин, що позивач не довів. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК УРСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавства не встановлює, в зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Згідно з статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, вважає позов підставним та таким, що підлягає до задоволенню, оскільки відповідач добровільно, з власної ініціативи остаточно залишив спірне житлове приміщення у 2018 році та майже вісім років жодного разу не намагався повернутись до нього, що свідчить про втрату інтересу відповідача до спірної квартири.

На підставі вимог статті 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1064,96 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 81,89,141,263-265, 280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 (Треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1064 гривень 96 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Позивачка: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ; РНОКП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ; РНОКП: НОМЕР_2 ).

Суддя:

Оригінал рішення.