Суд: Галицький районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №461/5044/25
Суддя: Кротова О. Б.
Справа №461/5044/25
Провадження №3/461/2816/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Кротова О.Б., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), захисника Біловчука Д.І. (в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , учасника бойових дій, військовослужбовця Збройних Сил України,
за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
в с т а н о в и в :
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №357686 від 10.06.2025, ОСОБА_1 10.06.2025 о 16 год 28 хв по вул. Городоцькій, 8 у м. Львові, керував транспортним засобом марки «Ssang Yong Actyon», д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху, та повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 07.07.2025 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, стягнуто судовий збір.
Постановою Львівського апеляційного суду від 29.09.2026 (провадження №33/811/1138/26) постанову судді від 07.07.2025 скасовано, матеріали справи скеровано на новий судовий розгляд до Галицького районного суду м. Львова.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2026 справу розподіллено судді Кротовій О.Б. та цього ж дня передано в провадження судді.
ОСОБА_1 в судовому засіданні факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, заперечив та пояснив, що є громадянином Республіки Молдова та чинним військовослужбовцем Збройних Сил України, має діюче посвідчення водія, видане уповноваженими органами Республіки Молдова, а тому має право на керування транспортними засобами в Україні. Дійсно, 10.06.2026 перебував у м. Львові на лікуванні після отриманого поранення, був зупинений працівниками поліції та не мав при собі посвідчення водія, оскільки забув таке в лікарні . Пояснив, що постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП він не оскаржував, а просто сплатив штраф, оскільки думав, що такий накладений за те, що він не мав при собі посвідчення водія.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення захисник Біловчук Д.І. заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, та надав такі пояснення. Літвіненко Раду є громадянином Республіки Молдова та чинним військовослужбовцем Збройних Сил України. У нього наявне національне посвідчення водія, видане уповноваженими органами Республіки Молдова категорії В з правом керування транспортними засобами з 22.10.2014 по 26.08.2033, дата видачі 26.08.2023? № 234401501. Об`єктивна сторона правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП (і, як наслідок, за ч.5 цієї ж статті) полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка взагалі не має права керування. Ця норма застосовується до осіб, які ніколи не отримували водійського посвідчення або були позбавлені його судом. Натомість, випадки, коли особа має право керування, але фізично не пред`явила документ або має документи, які не відповідають внутрішнім технічним регламентам оформлення (проте є дійсними за міжнародними договорами), жодним чином не можуть кваліфікуватися за ч.2 чи ч.5 ст.126 КУпАП. Відтак, у діях ОСОБА_2 відсутній склад інкримінованого правопорушення. Звертає увагу на Постанову Кабінету Міністрів України від 14 березня 2023 року №228, яка передбачає, що іноземні військовослужбовці ЗСУ мають офіційне право здійснити обмін свого національного посвідчення водія іноземної держави на українське посвідчення за спрощеною процедурою після завершення воєнного стану. Таким чином, наявність у Літвіненко Раду чинного національного посвідчення водія Республіки Молдова свідчить про наявність у нього права керування, а неотримання станом на момент зупинки бланку українського зразка через триваюче виконання бойових чи службових завдань жодним чином не нівелює це право і не може бути підставою для кваліфікації його дій за ч.5 ст.126 КУпАП як керування особою, яка «не має права керування». Ствердив, що ним особисто посвідчено відповідність наявної в матеріалах справи копії посвідчення водія ОСОБА_1 його оригіналу.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , його захисника, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тобто при розгляді справи суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються наявними у справі доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до ст.252 КУпАП.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст.213, 221 КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження обставин, зазначених в протоколі, органом уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи долучено:
-відеозапис із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, на якому зафіксовано, що ОСОБА_3 пояснює працівникам поліції, що є громадянином Республіки Молдова та чинним військовослужбовцем Збройних Сил України, у м. Львові перебуває на лікуванні після отриманого поранення, має посвідчення водія відповідної категорії, видане уповноваженими органами Республіки Молдова, однак забув таке в лікарні;
-рапорт командира взводу №2 роти №3 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП Риндик Мар`яни, згідно якого в базі ІПНП виявили, що гр. ОСОБА_4 не має права керування транспортними засобами;
-довідку старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н. від 17.06.2025, згідно якої станом на 17.06.2025 за ОСОБА_1 транспортні засоби на території України не зареєстровані;
-довідку старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н. від 17.06.2025 про те, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, відсутні відомості про отримання посвідчення водія на території України ОСОБА_1 ;
-довідку старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н. від 17.06.2025 про те, що ОСОБА_1 07.03.2025 притягався УПП у Львівській області ДПП до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн;
-постанову серії ЕНА №4940116 від 10.06.2025, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі, вчинене 10.06.2025 о 16.28 год. по вул. Городоцькій, 8 у м. Львові.
Крім цього, в матеріалах справи наявна копія постанови від 07.03.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, за керування 07.03.2025 транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1 , вищезазначену постанову від 07.03.2025 він не оскаржував, оскільки думав, що штраф накладено за те, що він не мав при собі посвідчення водія, а тому просто сплатив визначену суму штрафу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Молдови та військовослужбовцем Збройних Сил України, що підтверджується долученими стороною захисту військовим квитком серії НОМЕР_3 від 12.04.2023, контрактом від 05.04.2023 та від 06.04.2026, довідкою Військової частини НОМЕР_4 від 14.04.2025, довідкою Військової частини НОМЕР_4 від 30.10.2025 про участь ОСОБА_1 в бойових діях, посвідченням учасника бойових дій від 26.04.2024.
Крім цього, згідно наданої стороною захисту копії, засвідченої захисником, ОСОБА_1 на час вчинення адміністративного правопорушення володів національним посвідченням водія Республіки Молдова № НОМЕР_5 , виданим 28.06.2023 Агентством публічних сервісів Республіки Молдова (Agen?ia Servicii Publice) на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком дії до 28.06.2033; посвідчення надає право керування транспортними засобами категорій A, B і C, кожна з яких відкрита 22.10.2014 і діє до 28.06.2033. Посвідчення виконане латинськими літерами за уніфікованою формою, містить фотографію та підпис власника, а записи в ньому відповідають відомостям про особу, які містяться в інших матеріалах справи (прізвище, ім`я, дата народження).
Як вбачається з положень ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Згідно п.1.10 Правил дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Так, відповідно до п.2.1 а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозиція частини 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення, тобто, сукупності передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).
За таких умов суб`єктом такого правопорушення є особа, яка на час здійснення керування транспортним засобом вже не має або ніколи не мала права на таке керування.
Об`єктивна ж сторона цього правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.
Згідно положень ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25 квітня 1974 року ратифіковано Віденську Конвенцію «Про дорожній рух» від 08 листопада 1968 року. Конвенцію ратифікувало 74 країни, серед яких Україна та Молдова.
Відповідно до п. а) ч.2 ст.41 Конвенції про дорожній рух, Договірні Сторони визнаватимуть: і) будь-яку національну посвідку водія, що відповідає приписам Додатка 6 до цієї Конвенції; іі) будь-яку міжнародну посвідку водія, що відповідає приписам Додатка 7 до цієї Конвенції, за умови, що її надають разом з відповідною національною посвідкою водія, чинними на своїй території для управління транспортним засобом, що відповідає категорії або категоріям транспортних засобів, для управління якими видано посвідки, за умови, що вказані посвідки є чинними і що їх видано іншою Договірною Стороною або одним з її територіальних підрозділів, або їхнім об`єднанням, уповноваженим на таке цією Договірною Стороною.
У Додатку 6 Віденської Конвенції визначено вимоги до національного водійського посвідчення. У Додатку 7 визначено вимоги до міжнародного водійського посвідчення.
Суду було надано копію посвідчення водія Республіки Молдова, яке містить усі обов`язкові відомості (ПІБ, дату народження, категорії, дату видачі та строк дії), що повністю відповідає вимогам Додатка 6 до Конвенції про дорожній рух 1968 року.
Згідно ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 30 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340, особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія та посвідчення водія іноземної держави, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту, або у разі наявності посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.
Посвідченням водія іноземної держави вважається також посвідчення водія з розпізнавальним знаком "SU" (СРСР), видане в республіках колишнього Союзу РСР, крім виданих в Українській РСР.
Зазначені особи під час керування транспортними засобами можуть мати національне посвідчення водія, видане в установленому цим Положенням порядку.
Особам, які тимчасово перебувають на території України, обмін їх посвідчень водія на національне посвідчення водія, а також видача їм національних посвідчень водія замість утраченого у зв`язку з крадіжкою, стихійним лихом, іншими непередбачуваними обставинами посвідчення водія іноземної держави не проводиться.
Посвідчення водія іноземної держави, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами та підрозділами ДМС документів на постійне проживання в Україні і після цього підлягає обміну. Обмін таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів (за винятком випадків, визначених пунктом 32 цього Положення).
Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2023 №228 надає іноземцям та особам без громадянства, які уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України право на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування за спрощеною процедурою отримати посвідчення водія України або обміняти іноземне посвідчення водія. Ця постанова не покладає на таких військовослужбовців обов`язку обміняти чинне іноземне посвідчення водія як умови допуску до керування і не встановлює, що без такого обміну вони не мають права керування.
Таким чином, висновок поліцейського про відсутність у ОСОБА_2 права керування ґрунтується лише на довідці старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н. від 17.06.2025, згідно з якою за даними інформаційного порталу Національної поліції України (підсистема «Пошук посвідчення водія») відсутні відомості щодо отримання ОСОБА_6 посвідчення водія на території України. Така інформація підтверджує лише те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія в Україні, проте не спростовує наявності в нього посвідчення водія, виданого компетентним органом іноземної держави, і не свідчить про відсутність права керування.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на момент зупинки мав право керування транспортним засобом, що підтверджується чинним національним посвідченням водія Республіки Молдова відповідної категорії, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, який передбачає відповідальність за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
При таких даних суд не вбачає наявності усіх обов`язкових ознак складу і події адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ч.5 ст.126 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ольга КРОТОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua