Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №521/8782/26
Суддя: Гуревський В. К.
Справа №521/8782/26
Провадження №3/521/2992/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Гуревського В.К., при секретарі Турава Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В :
До Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшли матеріали справи за протоколом серії ЕПР1 №666731 від 15 травня 2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №666731 від 15 травня 2026 року, вбачається, що 15 травня 2026 року об 14 годинні 40 хвилин в м. Одеса на Адміральському проспекті водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan Note», державний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, що встановлено на підставі акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проводився за допомогою «Drager», Alcotest 7510, прилад ARLM - 0412, результат – позитивний, вміст 2,29 % алкоголю в крові, тест №1291, та зафіксовано на камеру №471990, №474598, №471232, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
За даним фактом інспектором поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №666731 від 15 травня 2026 року, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається зі змісту протоколу, до нього додається відеозапис, однак до адміністративних матеріалів носій, який наданий, не відображає дане відео, та не відповідає матеріалам справи.
За викладених обставин, судом направлено лист від 29 травня 2026 року до Управління патрульної поліції в Одеській області про надання до суду відеозапису, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №666731 від 15 травня 2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До суду надано лист Управління патрульної поліції в Одеській області разом із відеозаписом DVD-носій з портативних відеореєстраторів поліцейських за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №666731 від 15 травня 2026 року, у відношенні ОСОБА_1 .
Представник ОСОБА_1 Леонова Гоар Володимирівна надала до суду пояснення, в яких зазначила, що з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 666731 від 15 травня 2026 року, ОСОБА_1 категорично не погоджується. Зазначений протокол складено поверхнево, упереджено, з грубим порушенням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. У його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення.
Щодо відсутності факту керування транспортним засобом (об`єктивна сторона правопорушення).
Згідно з фабулою протоколу, ОСОБА_1 ставиться в провину керування автомобілем «Nissan Note», державний номер НОМЕР_1 , 15 травня 2026 року о 14:40 по просп. Адміральському, 18. Ця інформація не відповідає дійсності. У зазначений час і день він не здійснював керування вказаним транспортним засобом. Автомобіль ОСОБА_1 був припаркований. У цей час до автомобіля підійшла невідома йому особа, яка в подальшому представилася колишнім працівником поліції однак не назвав свого імені. Ця особа безпідставно та незаконно заблокувала його транспортний засіб, спровокувала конфлікт нібито він вчинив ДТП та вдарив в задню частину його авто і викликала патрульну поліцію, стверджуючи, що нібито він тривалий час переслідував його. Одразу після початку конфлікту, розуміючи провокативний характер дій цієї особи, ОСОБА_2 передав ключі від автомобіля своїй сусідці - ОСОБА_3 , яка перебувала поруч. Згодом, щоб уникнути подальшого блокування та звільнити проїзд, автомобіль до гаража відігнала інша його сусідка - ОСОБА_4 .
Щодо відеодоказів та відсутності безперервної фіксації.
Як вбачається з досліджених відеозаписів із нагрудних камер патрульних (ID: bfeda33bc3c30350fa17falbcd00537e, ID: 47cee03d2106b90a218a9b09f34d93ef), з моменту прибуття екіпажу о 15:16:27 автомобіль стоїть нерухомо. Жодного відеодоказу того, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом та здійснював рух автомобілем по просп. Адміральському або по Французькому бульвару (як стверджував ініціатор конфлікту, колишній працівник поліції), в матеріалах справи немає. На запитання патрульного ОСОБА_1 чітко відповів (що зафіксовано на відео), що транспортним засобом не керував і вказаними вулицями не їздив. Об`єктивна сторона ст. 130 КУпАП вимагає беззаперечного доведення факту керування особою транспортним засобом, що підтверджується сталою практикою апеляційних судів (зокрема, справи № 742/5309/24, № 293/1334/25). Перебування поруч із автомобілем не утворює складу даного правопорушення.
Щодо упередженості свідків обвинувачення та ігнорування поліцією очевидців події.
Обвинувачення ґрунтується виключно на словах двох осіб, які прямо пов`язані із системою МВС, що ставить під сумнів їхню об`єктивність. Особа, яка заблокувала авто, зазначила, що є колишнім працівником поліції. Свідок-жінка, яка писала пояснення на місці, також заявила на камеру (таймінг 05:35), що вона є пенсіонером МВС та майором поліції у відставці. При цьому на відео чітко зафіксовано, як патрульний, передаючи їй бланк пояснень, каже: «Ви ж знаєте все», що вказує на заздалегідь узгоджену позицію та фактичне написання пояснень «під диктовку». Натомість, поліцейські повністю проігнорували інших присутніх на місці громадян, які прямо заявляли, що ДТП не було і ОСОБА_1 автомобілем не керував. З метою встановлення істини у справі, ним було подано окреме клопотання про виклик свідків, які безпосередньо були присутні на місці події та можуть підтвердити, що він не керував ТЗ, а саме: 1) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) - сусідку, якій він одразу передав ключі; 2) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) - сусідку, яка відігнала авто до гаража; 3) ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ) - очевидців події.
Щодо проходження огляду на стан сп`яніння.
На відеозаписі (таймінг 02:08) чітко зафіксовано, що на пропозицію поліцейського ОСОБА_1 одразу надав згоду проїхати до медичного закладу для здачі біологічних рідин (аналізів). Жодної відмови з його боку не було. Тестування на приладі «Drager» (результат 2.29 проміле), на яке він погодився під психологічним тиском о 16:04:52 (через півтори години після часу нібито вчинення правопорушення, вказаного у протоколі), свідчить виключно про його фізіологічний стан на момент проведення тесту. З огляду на те, що факту керування транспортним засобом не було, наявність чи відсутність стану сп`яніння у пішохода або особи, що стоїть біля транспортного засобу, не утворює складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є лише одним із доказів і не має наперед встановленої сили. Зважаючи на відсутність відеофіксацїї факту керування та наявність свідків, які спростовують цей факт, вина ґрунтується виключно на припущеннях зацікавлених осіб (колишніх працівників МВС).
Представник ОСОБА_1 Леонова Гоар Володимирівна надала до суду клопотання про виклик та допит свідків, а саме: 1. ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_2 ); 2. ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_3 ); 3. ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 , тел. НОМЕР_5 ); 4. ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_4 , тел. НОМЕР_7 ).
Клопотання обґрунтоване тим, що під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення 15 травня 2026 року на місці події були безпосередньо присутні очевидці, які бачили всі фактичні обставини інциденту від самого початку. Працівники патрульної поліції безпосередньо спілкувалися з цими громадянами (зафіксовано на записах з бодікамер). Однак, діючи упереджено та з обвинувальним ухилом, поліцейські навмисно не відібрали у них письмові пояснення та не залучили їх до матеріалів справи як свідків, оскільки їхні показання повністю спростовували версію про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Постановою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 30 вересня 2026 року клопотання представника ОСОБА_1 Леонової Гоар Володимирівни про виклик та допит свідків у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП задоволено.
Представник ОСОБА_1 Леонова Гоар Володимирівна надала до суду клопотання, в якому підтримала повністю свої письмові пояснення і просили врахувати при розгляді справи по суті. Також, у зв`язку із тим, що свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не можуть особисто прийняти участь у справі, просили долучити до матеріалів справи їх письмові свідчення.
Дослідивши пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності, його представника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до Положення п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура огляду на стан сп`яніння визначена законом. Пунктом 9 Розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачено використання в закладах охорони здоров`я лише для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, що підтверджуються сертифікатами відповідності та свідоцтвом про повірку засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як передбачено ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку.
Адміністративним правопорушенням, згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), тобто доказова база має бути спрямована на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Для виявлення правопорушення транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, тобто, до зупинки транспортний засіб має знаходитися в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли транспортний засіб рухається. Саме по собі знаходження особи у транспортному засобі чи біля нього у стані сп`яніння не має наслідком склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, так як така особа не керує транспортним засобом.
Аналогічний висновок викладений у постанові Одеського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 509/3281/23, якою було закрито провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності особи за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Диспозиція статті 130 КУпАП передбачає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, зазначена норма передбачає дві форми об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме: керування особою транспортним засобом у стані сп`яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а також визначає спеціального суб`єкта водія транспортного засобу.
Основною ознакою суб`єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом.
Пунктом 27 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні» визначено, що керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
В постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 404/4467/16-а зазначено, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Отже, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу.
Однією з обов`язкових умов огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є обставина керування транспортним засобом.
Така обставина обов`язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові у постанові Одеського апеляційного суду від 07 червня 2024 року у справі № 947/33322/23.
ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та зазначає, що він не керував транспортним засобом взагалі, оскільки транспортний засіб був припаркований та він перебував поруч із ним не утворюючи складу даного правопорушення.
Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, до протоколу додано відеозаписи, однак відеозаписи не містять факту керування автомобілем ОСОБА_1 .
Натомість у протоколі наданому до суду, зазначено, що водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. Жодного доказу, який би підтверджував факт керування водієм транспортного засобу до суду не надано.
Згідно показань свідків:
Свідок - ОСОБА_6 зазначив, що 15 травня 2026 року приблизно після обіду він бачив двох невідомих осіб, конфліктуючих з його сусідом - ОСОБА_1 . ОСОБА_1 дуже нервував, тому що вони звинувачували його в тому, що він нібито вдарив невідомий автомобіль, хоча ОСОБА_6 відомо, що того дня сусід не керував транспортним засобом у зв`язку з тим, що погано почував себе, їхав на роботу суспільним транспортом.
ОСОБА_6 дуже давно знайомий із сусідом - ОСОБА_1 і знає, що він має серцево-судинні захворювання і йому протипоказано вживання алкоголю і він практично не вживає його, оскільки приймає ліка.
Потім виявилось, що вони викликали поліцію, щоб скласти на ОСОБА_1 протокол за ст. 130 КУпАП. Під час розмови між цими особами та його сусідом виявилось, що вони є колишніми поліцейськими і з невідомих причин ставляться до нього завзято. І поліцейський, що прибув на виклик цих осіб, ігнорував їх пояснення як свідків та очевидців цієї ситуації.
Свідок - ОСОБА_5 зазначила, що 15 травня 2026 року приблизно о 14:30 годині стався конфлікт між незнайомими людьми та її сусідом – ОСОБА_1 . Невідомі люди звинувачували ОСОБА_1 в тому, що він нібито їхав за кермом автомобіля та викликали поліцію.
ОСОБА_1 не зловживає спиртними напоями. Він людина хвора, переніс мікроінсульт, приймає ліки. Коли ОСОБА_5 побачила ОСОБА_1 в поліцейській машині, ще не знала, що сталося, коли з`ясувалось, що його звинувачують в зловживанні алкоголем за кермом, хоча вона знає, що він їхав на роботу суспільним транспортом (вони це обговорювали вранці, коли їхати на роботу вона і ОСОБА_4 ), та він не відмовлявся від проходження медичного огляду, вони з сусідами не дозволили везти ОСОБА_1 кудись. Також невідомі, які сказали що вони поліцейські, один одному підказували, що писати в протоколі. Вважає, що до ОСОБА_1 протокол складено неправомірно.
Свідок - ОСОБА_4 зазначила, що 15 травня 2026 року приблизно о 14:30 годині відбувся конфлікт між невідомими особами та її сусідом – ОСОБА_1 в ході виявилось, що ці невідомі особи звинувачували ОСОБА_1 у тому, що нібито він їхав за кермом автомобіля у зв`язку конфлікту вирішили викликати невідомі особи поліцію, щоб поліцейський склав протокол за ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 не зловживає спиртними напоями. Крім того, він недавно переніс мікроінсульт та приймає ліки і йому протипоказано алкоголь.
ОСОБА_4 бачила ОСОБА_1 в поліцейській машині, і їй було не зрозуміло що сталося. Потім вияснилося із побаченого, що його звинувачують щодо вживання алкоголю за кермом, хоча у той день, 15 травня 2026 року він їхав на роботу суспільним транспортом і не керував кермом. Також бачила, що він не відмовився проходити медичний огляд, але не дозволили разом з його сусідами кудись їхати, тому що йому неможна нервувати. Також, чула потім, що ці невідомі особи представилися колишніми поліцейськими і підказували один одному, що писати у протоколі. Вважає, що до ОСОБА_1 протокол складено неправомірно.
З вищевикладеного, вбачається, що матеріали адміністративної справи ґрунтуються на припущеннях поліцейських, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 є водієм т/з «Nissan Note», державний номер НОМЕР_1 , та допустив будь-які порушення ПДР, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно ОСОБА_1 не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доказів, якими було б спростовано доводи ОСОБА_1 щодо не керування транспортним засобом матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП може бути лише особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій, однак, матеріалами адміністративної справи не доведено той факт, що ОСОБА_1 взагалі керував транспортним засобам та є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи на підтвердження відсутності в його діях складу правопорушення, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15 травня 2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року вказує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення повинно випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак, у вказаній справі вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, що свідчить про відсутність в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (n. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У зв`язку із зазначеним, викладені у протоколі обставини залишають місце «розумному сумніву», що випливає із сукупності ознак та не спростованих достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених презумцій вини ОСОБА_1 .
Виходячи з викладеного, та керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –
П О С Т А Н О В И В :
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити згідно п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду (судді) у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Головуючий Гуревський В.К.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua