Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №521/2505/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 листопада 2026 року

м. Одеса

Справа № 521/2505/26

Провадження № 2/521/7958/26

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого – судді Гуревського В.К.

за секретаря – Турава Н.М.,

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1

Відповідач – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

До Хаджибейського районного суду міста Одеси звернулась з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за яким просить розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який зареєстрований 11 серпня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 920, після розірвання шлюбу неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати із матір`ю ОСОБА_1 .

05 червня 2026 року Хаджибейським районним судом міста Одеси по цій справі було ухвалено заочне рішення, яким позов між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі Одеського міського управління юстиції 11 серпня 2012 року, актовий запис № 920, - розірвати. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. Після розірвання шлюбу неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати із матір`ю ОСОБА_1 . Встановлений порядок виконання рішення, відповідно до якого воно, після набрання ним законної сили, є підставою для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_5 29 червня 2026 року звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 06 липня 2026 року заяву представника ОСОБА_2 ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 05 червня 2026 року у цивільній справі №521/2505/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задоволено.

Заочне рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 05 червня 2026 року у цивільній справі №521/2505/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – скасовано, призначено перше судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, визнав повністю позов та не заперечує проти ухвалення рішення.

Розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених сторонами письмових доказів.

У судовому засіданні встановлено, що 11 серпня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було укладено шлюб про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі Одеського міського управління юстиції був зроблений актовий запис № 920, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 11 серпня 2012 року, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі Одеського міського управління юстиції.

Від шлюбу є спільна дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17 січня 2019 року, виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а. с. 11).

Сімейні відносини між сторонами не склалися, сім`я носить формальний характер. Як причину розпаду сім`ї позивач вказує на той факт, що сторони є різними за характером людьми, у них протилежні погляди на подружнє життя, матеріальне забезпечення сім`ї, у зв`язку з чим в родині склалися складні відносини. Подружні відносини сторони не підтримують, не ведуть спільне господарство.

На примирення сторони не згодні, обґрунтовуючи це тим, що відновлення сім`ї є неможливим, через що суд не вважає за необхідне вживати заходів щодо примирення сторін.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання чоловіка й дружини та збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них, інтересам дитини, що мають істотне значення. Враховуючи, що побудова сімейних відносин повинна здійснюватись на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України), суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що в позовній заяві разом із вимогою про розірвання шлюбу, заявлялася вимога про залишення проживання малолітньої дочки сторін з матір`ю (позивачем).

Спору щодо цього питання між сторонами немає і під час розгляду справи щодо цієї вимоги відповідачем заперечень надано не було.

У даній справі, позовні вимоги щодо визначення місця проживання дитини не заявлялись і судом не розглядались.

За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати малолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Верховний Суд в постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) наголошує, що за загальним правилом, за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.

Суд констатує, що після розірвання шлюбу відсутні підстави змінювати місце проживання дитини, оскільки після припинення шлюбних відносин між батьками дитина залишилася проживати разом з матір`ю, що визнається відповідачем.

У відповідності до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Таким чином вимоги щодо залишення проживання дитини з матір`ю є законними та обґрунтованими.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 1331,20 гривень.

Згідно зі ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 13, 141, 206, 263, 265, 267, 268, 272, 354, 355 ЦПК України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі Одеського міського управління юстиції 11 серпня 2012 року, актовий запис № 920, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_4 ) витрати по оплаті судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Після розірвання шлюбу неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з матір`ю ОСОБА_1 .

Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого воно, після набрання ним законної сили, є підставою для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. К. Гуревський

Рішення суду в повному обсязі складено 10 листопада 2026 року.