Суд: Київський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №947/39393/26
Суддя: Чаплицький В. В.
Справа № 947/39393/26
Провадження № 1-кп/947/1427/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2026 року
Київський районний суд міста Одеси у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026163480000476 від 15.06.2026, та угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим від 10.11.2026 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кіровоградської області, Вільшанського р-н., с.Синюха, громадянина України, українця, не одруженого, з неповною середньою освітою, учня 1-го курсу Державного навчального закладу «Кропивницький професійний ліцей», непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
законний представник ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026163480000476 від 15.06.2026 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України, разом з угодою про визнання винуватості, укладеною між прокурором та обвинуваченим, за участі захисника.
Так, ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне виготовлення вибухових речовин та вибухових пристроїв перебуваючи за адресою свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , у невстановлений судом час, але не пізніше 20.06.2026, незаконно виготовив 0,5 кг речовини — гексаметилентрипероксиддіаміну (ГМТД), яка належить до ініціюючих вибухових речовин та є придатною до вибухового перетворення та 4 (чотири) саморобні вибухові пристрої, споряджені вибуховою речовиною на основі суміші аміачної селітри та алюмінієвої пудри, які належать до бризантних вибухових речовин зниженої потужності.
Зазначені дії ОСОБА_3 здійснив умисно, усвідомлюючи незаконність виготовлення вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, з метою їх подальшого збуту, чим порушив вимоги Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року.
Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.263-1 КК України як незаконне виготовлення вибухових речовин та вибухових пристроїв.
Крім цього, у невстановлені судом дату та час, однак не пізніше 20.06.2026, у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел спрямований на незаконне придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, у невстановлений судом час та у невстановленому місці, але не пізніше 20.06.2026, ОСОБА_3 придбав та у подальшому зберігав і носив при собі з метою подальшого збуту 1 (одну) ручну осколкову гранату Ф-1, з маркуванням «107 52-80Т», яка є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини у металевому корпусі, належить до бойових припасів та є придатною до вибуху від штатного засобу ініціювання.
В подальшому, 20.06.2026 приблизно о 15 год 08 хв, ОСОБА_3 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконний збут бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, перебуваючи на території Старосінного скверу по вул.Старосінній у м.Одесі, за попередньою домовленістю зустрівся з оперативним закупним ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та, діючи умисно, незаконно збув йому за грошові кошти в сумі 10 000 гривень бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої, а саме: одну ручну осколкову гранату Ф-1, з маркуванням «107 52-80Т», яка є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини у металевому корпусі, належить до бойових припасів та є придатною до вибуху від штатного засобу ініціювання; 0,5 кг речовини, яка є гексаметилентрипероксиддіаміном (ГМТД), належить до ініціюючих вибухових речовин та є придатною до вибухового перетворення; чотири саморобні вибухові пристрої, виготовлені із металевих ємностей, споряджених вибуховою речовиною, яка складається із суміші аміачної селітри та алюмінієвої пудри та, які належать до бризантних вибухових речовин зниженої потужності.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями незаконно придбав, зберігав, носив та збув без передбаченого законом дозволу бойовий припас — ручну осколкову гранату Ф-1, а також незаконно зберігав, носив та збув вибухові речовини та вибухові пристрої - гексаметилентрипероксиддіаміном (ГМТД) та чотири саморобні вибухові пристрої, виготовлені із металевих ємностей, споряджених вибуховою речовиною, яка складається із суміші аміачної селітри та алюмінієвої пудри, чим порушив вимоги Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України як незаконне придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно п.2 ч.1 ст.468 КПК України , у кримінальному провадженні може бути укладено угоду між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
За умовами ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між ОСОБА_3 та прокурором, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 та ч.1 ст.263-1 КК України, які згідно ст.12 КК України є тяжкими злочинами.
Згідно з даною угодою про визнання винуватості прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.1 ст.263 та ч.1 ст.263-1 КК України.
Крім того, в даній угоді зазначено, що ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у скоєнні кримінальних правопорушень, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю вказаного кримінального правопорушення і зобов`язується співпрацювати з правоохоронними органами, з метою встановлення всіх обставин вказаного кримінального правопорушення.
Також, враховуючи те, що ОСОБА_3 на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, інші обставини (ч.2 ст.66 КК України), а саме те, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 виховується матір`ю одноособово, навчається в Державному навчального закладу «Кропивницький професійний ліцей», притягується вперше до кримінальної відповідальності, має позитивні характеристики, його поведінку як до, так і після вчинення злочинних дій, тобто обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинення кримінальних правопорушень, сторонами угоди узгоджено покарання та обвинувачений ОСОБА_3 надав згоду на призначення йому покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки, за ч.1 ст.263-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим сторони узгодили остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. На підставі ст.ст.75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому ОСОБА_3 .
В судовому засіданні обвинувачений і прокурор, кожен окремо, підтвердили суду, що угода про визнання винуватості між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді та просять суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з`ясовано, що прокурор та обвинувачений цілком розуміють наслідки її затвердження, передбачені ч.2 ст.473 КПК України. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 також повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення і затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст.ст.469, 472 КПК України, дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України кваліфіковані правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_3 наявні, узгоджена міра покарання відповідає санкціям кримінального закону та загальним засадам призначення покарання, визначених у ст.65 КК України.
Судом не встановлено підстави для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст. 474 КПК України.
За умовами ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, з урахуванням ступені тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу ОСОБА_3 , наявності пом`якшуючих і відсутністю обтяжуючих покарання обставин, визнання своєї вини ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди укладеної між прокурором та ОСОБА_3 про визнання винуватості і призначення узгоджених сторонами виду і міри покарання.
Постановою слідчого від 20.06.2026 року, речовими доказами у справі визнано: мобільний телефон марки «ZTEBladeA 75» чорного кольору IMEY 1) НОМЕР_1 IMEY 2) НОМЕР_2 ; грошові кошти в сумі 7790 гривень, номіналом 1000 гривень в кількості 7 шт, серії МГ3698575, МА1839931, МА2085131, ЄП5187545, ГП4503528, ЗС1530917, ГК3990770, купюра номіналом 500 гривень в кількості 1 шт. серії ЗЛ9330467; купюру номіналом 200 гривень в кількості 1 шт. серії АК 2555225, купюра номіналом 50 гривень в кількості 1 шт. серії АН8927765, 2 купюри номіналом 20 гривень в кількості 2 шт. серії ЮЄ1642209, ГТ2240616; банківську карту банку «Приватбанк» з номером НОМЕР_3 ; візитівку служби таксі; запальничку чорного кольору; тканинний рюкзак кольору хакі.
Постановою слідчого від 30.07.2026 року, речовими доказами у справі визнано оптичний CD-Rдиск з електронними документами, які вилучені 30.07.2026 в АТ КБ «Приватбанк» відносно банківського рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_3 .
Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходячи з положень ст.100 КПК України вважає необхідним речові докази по справі, а саме: 11 скляних банок об`ємом 0,5 л, з нашаруванням невідомої речовини; блістер з двома таблетками білого кольору з невідомим походженням; невідому речовину білого кольору в поліетиленовому пакеті; полімерний пакет з речовиною невідомого походження; полімерний пакет з кристалічною речовиною білого кольору; microsdAdapterTeam 32 Gb; предмет зовні схожий на корпус гранати ф-1 з маркуванням на нижній частині 107 52-80 Т; чотири циліндричні металеві ємкості в середині яких знаходиться суха сипуча речовина білого та сірого кольорів ймовірно вибухова приблизною масою кожна 250 г; полімерну ємкість (пляшка) з етикеткою «Coca - cola», ємкістю 1.25 л, що містить рідину неприродного кольору з домішками невідомої речовини сірого кольору; microsdAdapterTeam 32 Gb – знищити; грошові кошти номіналом 1000 гривень в кількості 7 шт, серії МГ3698575, МА1839931, МА2085131, ЄП5187545, ГП4503528, ЗС1530917, ГК3990770, купюра номіналом 500 гривень в кількості 1 шт. серії ЗЛ9330467 – повернути СБ України в Одеській області;мобільний телефон марки «ZTEBladeA 75» чорного кольору IMEY 1) НОМЕР_1 IMEY 2) НОМЕР_2 ;грошові кошти: купюру номіналом 200 гривень в кількості 1 шт. серії АК 2555225, купюру номіналом 50 гривень в кількості 1 шт. серії АН8927765, 2 купюри номіналом 20 гривень в кількості 2 шт. серії ЮЄ1642209, ГТ2240616;банківську карту банку «Приватбанк» з номером НОМЕР_3 ; візитівку служби таксі; запальничку чорного кольору; тканинний рюкзак кольору хакі – повернути власнику; оптичний CD-R диск з електронними документами, які вилучені 30.07.2026 в АТ КБ «Приватбанк» відносно банківського рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_3 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 22.06.2026 року, накладено арешт на: предмет зовні схожий на корпус гранати ф-1 з маркуванням на нижній частині 107 52-80 Т; чотири циліндричні металеві ємкості в середині яких знаходиться суха сипуча речовина білого та сірого кольорів ймовірно вибухова приблизною масою кожна 250 г; полімерну ємкість (пляшка), що містить рідину неприродного кольору з домішками невідомої речовини сірого кольору; 11 скляних банок об`ємом 0,5 л, з нашаруванням невідомої речовини; блістер з двома таблетками білого кольору з невідомим походженням; невідому речовину білого кольору в поліетиленовому пакеті; полімерний пакет з речовиною невідомого походження; полімерний пакет з кристалічною речовиною білого кольору.
Відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 22.06.2026 року підлягає скасуванню.
Згідно довідок про витрати на проведення судових експертиз, загальні процесуальні витрати на проведення експертиз складають 42 359 гривень 68 копійок.
Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», у справах неповнолітніх судові витрати можуть бути покладені в передбаченому законом порядку на їх батьків (усиновителів), опікунів або піклувальників.
Так, вирішуючи питання щодо оплати процесуальних витрат, суд вважає за необхідним стягнути з законного представника обвинуваченого – ОСОБА_8 , на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
До обвинуваченого у кримінальному провадженні запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373-374, 468, 469, 472-476 КПК України суд,
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду від 10.11.2026 року у кримінальному провадженні №12026163480000476 від 15.06.2026 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України, укладену між прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси та обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання винуватості.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та на підставі цього закону, призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263-1 КК України та на підставі цього закону призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі п.1, п.2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Після набрання вироком законної сили, речові докази у справі, а саме:11 скляних банок об`ємом 0,5 л, з нашаруванням невідомої речовини; блістер з двома таблетками білого кольору з невідомим походженням; невідому речовину білого кольору в поліетиленовому пакеті; полімерний пакет з речовиною невідомого походження; полімерний пакет з кристалічною речовиною білого кольору; microsdAdapterTeam 32 Gb; предмет зовні схожий на корпус гранати ф-1 з маркуванням на нижній частині 107 52-80 Т; чотири циліндричні металеві ємкості в середині яких знаходиться суха сипуча речовина білого та сірого кольорів ймовірно вибухова приблизною масою кожна 250 г; полімерну ємкість (пляшка) з етикеткою «Coca - cola», ємкістю 1.25 л, що містить рідину неприродного кольору з домішками невідомої речовини сірого кольору; microsdAdapterTeam 32 Gb – знищити;грошові кошти номіналом 1000 гривень в кількості 7 шт, серії МГ3698575, МА1839931, МА2085131, ЄП5187545, ГП4503528, ЗС1530917, ГК3990770, купюра номіналом 500 гривень в кількості 1 шт. серії ЗЛ9330467 – повернути СБ України в Одеській області;мобільний телефон марки «ZTEBladeA 75» чорного кольору IMEY 1) НОМЕР_1 IMEY 2) НОМЕР_2 ;грошові кошти: купюру номіналом 200 гривень в кількості 1 шт. серії АК 2555225, купюру номіналом 50 гривень в кількості 1 шт. серії АН8927765, 2 купюри номіналом 20 гривень серії ЮЄ1642209, ГТ2240616;банківську карту банку «Приватбанк» з номером НОМЕР_3 ; візитівку служби таксі; запальничку чорного кольору; тканинний рюкзак кольору хакі – повернути власнику; оптичний CD-R диск з електронними документами, які вилучені 30.07.2026 в АТ КБ «Приватбанк» відносно банківського рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_3 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Після набрання вироком законної сили, скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 22.06.2026 року, на: предмет зовні схожий на корпус гранати ф-1 з маркуванням на нижній частині 107 52-80 Т; чотири циліндричні металеві ємкості в середині яких знаходиться суха сипуча речовина білого та сірого кольорів ймовірно вибухова приблизною масою кожна 250 г; полімерну ємкість (пляшка), що містить рідину неприродного кольору з домішками невідомої речовини сірого кольору; 11 скляних банок об`ємом 0,5 л, з нашаруванням невідомої речовини; блістер з двома таблетками білого кольору з невідомим походженням; невідому речовину білого кольору в поліетиленовому пакеті; полімерний пакет з речовиною невідомого походження; полімерний пакет з кристалічною речовиною білого кольору.
Стягнути з законного представника обвинуваченого – ОСОБА_8 , на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, що складають 42 359 гривень 68 копійок.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м.Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення, але лише у випадках, встановлених ст.ст.473, 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua