Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №317/3637/25 — Широківський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Широківський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визначення місця проживання дитини

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №317/3637/25

Суддя: Панчук М. В.

Справа № 317/3637/25

Провадження № 2/197/886/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представниці позивача - адвокатки Майстро В.Г. (в режимі відеоконференції),

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника відповідачки - адвоката Яценка С.О.,

представника органу опіки та піклування - Бондарчука О.А.,

прокурорки Сьомки Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Космічному району, як орган опіки та піклування, Виконавчий комітет Широківської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини разом з батьком та відібрання дитини,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Виконавчий комітет Кушугумської селищної ради Запорізького району, як орган опіки та піклування, Виконавчий комітет Широківської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини разом з батьком та відібрання дитини. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 09.06.2017 позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 уклали шлюб. Під час спільного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 нарожився син ОСОБА_3 . Спільне життя із відповідачкою не склалося, шлюб розірвано 28.09.2021. Починаючи з початку 2021 року мати дитини почала проживати окремо від позивача та неповнолітнього сина, за різними невідомими позивачу адресами, періодично з`являлася на декілька годин – побачити дитину, перебуваючи в нетверезому стані, багаторазово позичала гроші та знову надовго зникала. Вплив поведінки матері на психоемоційний стан неповнолітнього ОСОБА_4 є травмуючи, має негативні наслідки на розвиток емоційної сфери та розвиток особистості дитини. На початку липня 2025 року ОСОБА_2 приїхала під приводом "побачити дитину" до будинку АДРЕСА_1 , де мешкає неповнолітній ОСОБА_4 , разом із своїм батьком, бабусею та дідусем. Так, скориставшись моментом, відповідачка, самовільно, не повідомивши про свої наміри батька дитини ОСОБА_1 , забрала дитину з його постійного зареєстрованого місця проживання і повезла в невідомому напрямку. Наразі мати дитини на зв`язок не виходить, місце перебування дитини батькові взагалі невідоме. На даний час ОСОБА_2 перешкоджає навіть спілкуванню дитини з рідним батьком. Від так, на сьогоднішній день між сторонами виник спір з приводу визначення місця проживання сина ОСОБА_3 . Позивач, в свою чергу, ніколи не перешкоджав і не має наміру перешкоджати спілкуванню матері з дитиною. ОСОБА_5 до школи, центрів розвитку здійснює батько. Фінансові витрати на навчання, розвиток дитини та всі інші матеріальні витрати несе тільки батько. ОСОБА_1 любить свого сина, має змогу забезпечити його всім необхідним. Позивач повністю опікується інтересами і потребами свого сина, піклується про нього, займається вихованням, слідкує за її розвитком та здоров`ям. ОСОБА_1 віддає дитині свою любов і турботу та велику увагу приділяє розвитку дитини, вони дуже прив`язані один до одного. Психологічно дитина взагалі не готова проживати разом із ОСОБА_2 , оскільки вихованням ОСОБА_3 впродовж останніх чотирьох років займався виключно позивач, бабуся та дідусь дитини (батьки ОСОБА_1 ). З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 08.09.2025 відкрито провадження у вказаній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 01.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 25.06.2026 дану цивільну справу було передано до Широківського районного суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2026 прийняти до свого провадження цивільну справу та повторно розпочато розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 25.08.2026 замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Виконавчий комітет Кушугумської селищної ради Запорізького району, як орган опіки на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Космічному району як орган опіки та піклування та залучено до участі у розгляді справи прокурора Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області.

29 вересня 2025 року представником відповідачки до суду подано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що відповідачка не згодна з викладом обставин. Вказує, що син ОСОБА_3 на теперішній час проживає з відповідачкою в с-щі Широке, АДРЕСА_2 , оскільки с. Кушугум, Запорізького району, Запорізької області знаходиться близько від лінії бойового зіткнення та обстрілюється нападником. Таким чином, життя сина ставиться під загрозу і дитина не повинна жити в страху. 29 серпня 2025 року ворог наніс удар по с.Малокатеринівка. Внаслідок влучань спалахнули кілька приватних будинків. Стосовно клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи відеозапису, є незрозумілим, що цей відеозапис підтверджує чи спростовує. Посилання позивача на те, що відповідачка зловживає спиртними напоями та веде аморальний спосіб життя є надуманими та направленими на створення викривленої негативної уяви щодо неї та її поведінки. В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачка, починаючи з 2021 року, проживала окремо від неповнолітнього сина, періодично з`являлась в нетверезому стані, позичала гроші. Зазначене не відповідає фактичним обставинам та спрямоване на викривлення уяви щодо відповідачки. Син проживав з позивачем поки відповідачка не влаштувалась після розлучення. Це не суперечить моральним засадам. Батьки мають рівні права і вирішують питання виховання дитини за домовленістю. Відповідачка проти спілкування сина з батьком не заперечує і ніяким чином не створює перешкод. Після народження сина ставлення позивача до відповідачки різко змінилось. З огляду на насильницьке ставлення до неї, 01.01.2021 відповідачка пішла з сином ОСОБА_3 проживати до матері в с.Малокатеринівку, оскільки сім`я розпалась. Відповідачка вийшла заміж за іншого чоловіка та у них народилось двоє дітей. Оскільки ОСОБА_3 є спільною дитиною позивача і відповідачки, за домовленістю син періодично проживав то з мамою, то з татом. 02 квітня 2025 року вона з чоловіком та ще двома дітьми переїхала в с-ще Широке, Криворізького району, Дніпропетровської області, де проживають в хаті під викуп. 11 липня 2025 року з ними став проживати син ОСОБА_3 , тут він навчається в Широківському ліцеї № 2. Після того, як син став проживати з нею, позивач ніяким чином його не відвідував, не надавав кошти на його утримання, що вказує на те, що його це влаштовує. Позивач створив нову сім`ю. Відповідачка веде нормальний спосіб життя, займається вихованням дітей. Таким чином просить суд в задоволенні позову відмовити.

02 жовтня 2025 року на адресу суду від представниці позивача надійшла відповідь на відзив, в якому вказує, що посилання відповідачки на "наявність спільних фото" або спілкування (епізодичне) з дитиною, що вбачається з даних фотознімків з дитиною не можуть свідчити про належне виконання нею материнських обов`язків. Відповідно, необхідно виходити з того, що саме проживання з батьком відповідає найкращим інтересам малолітнього ОСОБА_3 , оскільки батько забезпечує стабільне та безпечне середовище, дитина має сталі соціальні зв`язки у школі та громаді, між батьком та дитиною існує міцний емоційний зв`язок. Позивач вважає, що його син ОСОБА_3 і надалі має проживати разом із ним, оскільки ОСОБА_3 є більш прихильним до батька, який належним чином виконує свої батьківські обов`язки. Позивач наразі є діючим військовослужбовцем та перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді діловода відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 . З долученого відеозапису чітко вбачається, що відповідач палить тютюнові вироби, вживає нецензурну лексику у присутності малолітніх дітей, перебуває у стані конфлікту з новим чоловіком ОСОБА_6 , під час чого діти, залишені без належної уваги, перебувають в іншій кімнаті та голосно плачуть. Така поведінка матері свідчить про невміння та небажання створювати дитині безпечне, та стабільне середовище, необхідне для її нормального фізичного, та психологічного розвитку. Крім того, посилання відповідачки на нібито небезпеку для проживання дитини у смт. Кушугум, Запорізького району, Запорізької області не відповідають дійсності та не підтверджуються жодними доказами. Відповідачем в додатках до відзиву долучені фотознімки з дитиною за різні періоди життя, таким чином ніби мати малолітнього ОСОБА_3 була присутня в житті дитини, однак дані фотознімки фіксують лише окремі рідкі моменти, а не реальне й системне виконання батьківських обов`язків. Відповідач не лише самовільно змінила місце проживання дитини, а й свідомо перешкоджає позивачу здійснювати свої батьківські права, що є як порушенням норм діючого законодавства, так і принципів Конвенції ООН про права дитини, яка гарантує право дитини підтримувати регулярні контакти з обома батьками.

13 жовтня 2025 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому вказує, що на теперішній час ворог не тільки наступає та наближається до с.Кушугум та і до с. Малокатерівка, які знаходяться на відстані 6-7 км один від одного, а й обстрілює з артилерії та дронів, а до лінії зіткнення близько. На теперішній час відповідачка, син ОСОБА_3 та дві доньки, з огляду на агресію та обстріли ворога, мають статус ВПО. На теперішній час існує лише факт реєстрації місця проживання позивача з сином та відсутність негативних фактів стосовно матері, що створює негативні наслідки для батька, як військовослужбовця потрапляння в зону бойових дій. Представникця позивача наголошує, що позивачу було невідоме місце проживання відповідачки, що створює йому перепони для спілкування з дитиною - зазначене є надуманим. Позивачу достовірно було відомо де вони перебувають, адже періодично позивач їй телефонував. Також вказує, що вони зустрічались сім`ями, що зафіксовано на дисках. Щодо утримання сина, між відповідачкою та позивачем було досягнуто згоди, що син ОСОБА_3 буде проживати почергово то у мами, то у тата. Вона також надавала кошти на утримання сина, цікавилась його вихованням та приймала у цьому участь.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що до літа 2025 року протягом приблизно чотирьох з половиною років самостійно займався вихованням та утриманням сина ОСОБА_3 . Зазначив, що одного дня мати дитини приїхала та забрала сина до іншого міста. Позивач наголосив, що ніколи не забороняв матері спілкуватися з дитиною. Зокрема, 10 або 11 червня 2025 року відповідачка забрала дитину погуляти, проти чого він не заперечував. Приблизно через п`ять годин, занепокоївшись тривалою відсутністю сина, він зателефонував відповідачці, однак вона не відповіла на дзвінок, а згодом надіслала повідомлення про те, що вони перебувають вдома в м. Кривому Розі. Позивач зазначив, що з того часу особисто дитину не бачив, а спілкувався з ним лише телефоном у присутності матері, на гучному зв`язку. Пояснив, що є військовослужбовцем та не має можливості виїжджати з міста Запоріжжя до місця проживання сина, оскільки обмежений у пересуванні. Вказав, що бажає повернути дитину, оскільки протягом приблизно 5 років займався її вихованням, водив сина до дитячого садка, школи, навчальних закладів та гуртків. При цьому, за його словами, мати брала участь у вихованні дитини епізодично, а основний обсяг обов`язків щодо догляду та виховання він виконував самостійно. Також повідомив, що має всі необхідні умови для проживання та благоустрою дитини. Крім того, позивач висловив незгоду з висновком Широківської селищної ради, оскільки, на його думку, органом опіки та піклування не було враховано обставини щодо кримінального минулого нинішнього чоловіка відповідачки - ОСОБА_7 , а також притягнення останнього до відповідальності за вчинення домашнього насильства. У зв`язку із цим, позивач висловив занепокоєння щодо безпеки дитини за місцем проживання матері. Щодо кількості звернень до командування з метою отримання дозволу на виїзд за межі гарнізону до місця проживання сина, пояснив, що звертався з відповідним питанням, однак йому було відмовлено. Зазначив, що не має можливості виїжджати за межі міста Запоріжжя. Пояснив, що телефонні розмови із сином відбуваються виключно на гучному зв`язку та в присутності матері. Спілкується із сином приблизно чотири-п`ять разів на місяць, однак іноді такі розмови можуть відбуватися лише один раз на місяць. Також, позивач повідомив, що 02.10.2025 син зателефонував йому приблизно о 23:00 годині та показував будинок, у якому він проживає разом з сестрами. На запитання де перебуває мати, дитина відповіла, що не знає, так само не змогла повідомити, де перебуває вітчим. У зв`язку із цим, позивач висловив припущення, що на той час, у пізню годину, дитина могла залишатися вдома сама разом із сестрами. Щодо участі його співмешканки ОСОБА_8 у вихованні зазначив, що вона фактично виконувала роль матері для дитини. Вказав, що вони перебувають у фактичних шлюбних відносинах протягом 5 років. Щодо місця проходження військової служби та роботи позивач пояснив, що працює діловодом у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Щодо обставин перебування матері з дитиною, позивач зазначив, що іноді траплялися випадки, коли ОСОБА_9 приходила до дитини у стані алкогольного сп`яніння. З приводу наявності у нього відомостей про теперішній стан дитини, зокрема чи хворіє вона, чи забезпечена належним доглядом, чи відвідує навчальний заклад та чи допускає пропуски навчальних занять, позивач повідомив, що такою інформацією не володіє. Щодо того, хто займався оформленням документів для зарахування дитини до школи, позивач пояснив, що відповідні документи перебували у відповідачки, яка безпосередньо займалася зарахуванням дитини до навчального закладу, однак водив дитину до школи саме він. Про звернення його колишньої дружини з приводу вчинення стосовно неї домашнього насильства, позивач вказав, що йому невідомо, звідки така інформація, працівники поліції до нього не приїжджали, а до відповідальності за вчинення домашнього насильства він не притягувався. Щодо сплати аліментів позивач пояснив, що сплачує їх приблизно протягом трьох місяців, а до цього також перераховував грошові кошти на банківську картку для забезпечення потреб дитини. Просив суд позовні вимоги задовільнити, зазначив, що хоче аби ОСОБА_3 повернувся жити до нього, бажає виховувати дитину.

Представниця позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та зазначила, що позивач і відповідачка перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого в них народився син ОСОБА_3 . У зв`язку з тим, що сімейні відносини між сторонами не склалися, шлюб було розірвано. Неповнолітній ОСОБА_3 зареєстрований за місцем реєстрації позивача. Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати разом із батьком. За твердженням позивача, на початку 2021 року мати почала проживати окремо від нього та дитини, періодично приходила до сина на декілька годин, після чого знову залишала його. Також представниця позивача пояснила, що під час подання документів до органу опіки та піклування для отримання висновку про доцільність визначення місця проживання дитини було долучено довідку, відповідно до якої позивач не притягувався ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності. Разом із тим, представник позивача зазначила, що нинішній чоловік відповідачки притягувався як до кримінальної, так і до адміністративної відповідальності, зокрема за вчинення домашнього насильства. Крім того, повідомила, що з позивача стягуються аліменти на утримання дитини. Представниця позивача також висловила незгоду з висновком органу опіки та піклування, зазначивши, що під час його складення не було належним чином досліджено всі обставини, які мають значення для вирішення питання про визначення місця проживання дитини. Зокрема, у висновку не наведено повної характеристики позивача як батька, не надано належної оцінки його особистим якостям, ставленню до виконання батьківських обов`язків та умовам, які він може забезпечити для проживання і виховання сина. У зв`язку з цим вважає, що зазначений висновок не ґрунтується на всебічному та повному з`ясуванні всіх обставин справи.

Відповідачка у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та пояснила, що брала активну участь у вихованні дитини як під час перебування у шлюбі з позивачем, так і після його розірвання. Зазначила, що в січні 2021 року, після припинення сімейних відносин із ОСОБА_10 , вона пішла від нього разом із дитиною, яка проживала з нею до квітня 2021 року. Надалі вона звернулася до колишнього чоловіка з проханням тимчасово доглянути за дитиною на період її виїзду за кордон на заробітки. За словами відповідачки, разом із нинішнім чоловіком вони виїхали за кордон з метою заробітку коштів для облаштування будинку, щоб створити належні умови для проживання дитини. Саме з цією метою вона попросила батька тимчасово залишити сина у себе. Після повернення з-за кордону дитина перебувала то з матір`ю, то з батьком, приблизно через тиждень. Однак, як пояснила відповідачка, на той час ОСОБА_3 було близько трьох років і така зміна місця перебування була для нього стресовою, оскільки дитина плакала як під час від`їзду від матері, так і під час повернення від батька. У зв`язку із цим, сторони дійшли домовленості, що дитина тимчасово проживатиме з батьком. Відповідачка зазначила, що на той час проживала в сусідньому селі, дитина знала її місце проживання, вона регулярно приїжджала за сином, забирала його до себе на вихідні та проводила з ним час. Також наголосила, що активно брала участь у вихованні дитини. Відповідачка підтвердила, що протягом 2024 року дитина фактично постійно проживала з батьком, оскільки навчалася у першому класі. При цьому, вона зазначила, що 01 вересня перебувала разом із дитиною, а дні народження ОСОБА_3 сторони святкували або спільно, або дитина по черзі проводила святковий день з кожним із батьків. Надалі, у 2025 році відповідачка разом із нинішнім чоловіком ОСОБА_11 та двома дітьми переїхала з міста Кривого Рогу до селища Широке. За її словами, було прийнято рішення забрати ОСОБА_3 до нового місця проживання у зв`язку з обстрілами за попереднім місцем проживання - у селищі Кушугум. Відповідачка зазначила, що батько дитини заперечував проти її переїзду разом із сином, однак після прибуття до нового місця проживання вона зателефонувала йому та повідомила, що за попереднім місцем проживання небезпечно, тому дитина проживатиме разом із нею. Щодо причин, з яких вона протягом кількох років фактично допускала проживання сина ОСОБА_3 разом із батьком та не вживала заходів для зміни місця його проживання, відповідачка пояснила, що на той час сторони проживали в одному селищі, на сусідніх вулицях, у зв`язку з чим дитина мала можливість вільно приходити як до неї, так і до батька. Дитина могла проводити неділю з матір`ю, залишатися в неї на ночівлю, а також перебувати з батьком. Відповідачка зазначила, що після початку навчання дитини у першому класі, син переважно перебував із нею у вихідні дні, оскільки в будні дні він навчався та виконував домашні завдання. Після переїзду до іншого міста, вона забрала дитину до себе насамперед з метою забезпечення її безпеки, оскільки за попереднім місцем проживання існувала небезпека через обстріли. При цьому, відповідачка наголосила, що до виїзду розмовляла з батьком дитини щодо переїзду, однак він заперечував проти цього. Водночас відповідачка вказала, що має такі самі батьківські права щодо дитини, як і батько. Після прибуття до с-ща ОСОБА_12 разом з ОСОБА_3 , вона зателефонувала ОСОБА_13 та повідомила, що вони вже вдома. На запитання останнього, де саме вони перебувають, вона повідомила, що проживають у селищі Широке, Криворізького району. Відповідачка додатково зазначила, що переїзд був здійснений до більш безпечного місця, куди вона забрала дитину, оскільки, на її думку, ОСОБА_3 у такому віці потребує перебування поруч із матір`ю. Також відповідачка повідомила, що дитині подобається проживати за новим місцем проживання, де він грається зі своїми сестрами, навчається у школі та адаптувався до нового середовища. З її слів, ОСОБА_3 розповідав, що вона ставиться до нього краще, ніж батько, оскільки останній мало часу приділяє спільним іграм із сином через зайнятість на роботі, більшу частину часу з дитиною проводила співмешканка позивача ОСОБА_14 , яка також допомагала йому виконувати домашні завдання. Також пояснила, що дитина має власний телефон із серпня 2025 року та встановлений застосунок Viber, однак спілкування з батьком відбувається переважно через її телефон, оскільки батько самостійно телефонує. Відповідачка наголосила, що ОСОБА_3 ніхто не перешкоджає телефонувати та спілкуватися з батьком, однак за власною ініціативою дитина йому не телефонує.

Представник відповідачки у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та зазначив, що не вбачає підстав для застосування саме такого способу захисту прав позивача, як відібрання дитини у матері, у зв`язку із чим просив відмовити в задоволенні позову. Вказав, що за місцем проживання в с-щі ОСОБА_12 дитина влаштована до навчального закладу, відвідує школу та забезпечена всіма необхідними умовами для проживання і належного благоустрою, має друзів і почувається добре.

Прокурорка у судовому засіданні зазначила, що цей спір є юридично складним, оскільки під час його вирішення необхідно забезпечити баланс між двома обставинами. З одного боку, дитина протягом майже п`яти років проживала разом із батьком у стабільних та безпечних умовах, що підтверджується відповідними характеристиками. З іншого боку, на теперішній час хлопчик проживає у новій повноцінній родині матері та вже інтегрувався в її побут. Також звернула увагу на те, що органом опіки та піклування надано висновок про доцільність залишення дитини проживати разом із матір`ю. зазначила, що органом прокуратури ретельно досліджено матеріали справи та наголосила, що визначальним критерієм у таких спорах є найкращі інтереси дитини. Зауважила, що дитина інтегрована в сім`ю матері, має з нею міцний психоемоційний зв`язок, а мати належним чином забезпечує її потреби. Також зазначила, що зміна місця проживання може спричинити для дитини значний стрес та негативно вплинути на її емоційний стан, водночас батьком не надано переконливих доказів того, що таке переміщення відповідатиме інтересам дитини. Враховуючи висновок органу опіки та піклування і думку самої дитини, прокурорка просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог батька щодо відібрання малолітньої дитини у матері та визначення місця її проживання разом із батьком.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_16 орендує її житло. У серпні 2025 року відповідачка звернулася до неї з проханням надати житло, оскільки їй із теперішнім чоловіком ОСОБА_7 не було де проживати. Зазначила, що зауважень до сім`ї не має, будинок доглянутий, завжди прибраний, діти забезпечені всім необхідним. Чоловік ОСОБА_9 проходить військову службу, а вона перебуває вдома з дітьми та займається вихованням ОСОБА_3 , який навчається у школі й має все необхідне для навчання. Обставини попереднього проживання дитини з батьком свідку особисто невідомі. Пояснила, що ОСОБА_9 забрала ОСОБА_3 через бойові дії та обстріли за попереднім місцем проживання. Наскільки їй відомо, відповідачка не перешкоджала спілкуванню дитини з батьком. Знає, що після переїзду ОСОБА_3 один раз спілкувався з батьком телефоном. Під час спілкування з дитиною остання повідомила, що сумує за батьком, однак у новому місці їй цікавіше та безпечніше, оскільки там, де проживав батько, страшно через війну.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_16 є її донькою. З позивачем вони познайомилися, коли донька закінчила 10 клас, спочатку зустрічалися, потім почали проживати разом та згодом одружилися. Через деякий час між ними почали виникати сварки, після чого вони розійшлися. Після розірвання шлюбу ОСОБА_9 разом із новим чоловіком їздила за кордон на заробітки, а ОСОБА_3 тимчасово залишився проживати з батьком. Свідок разом із родиною постійно приїжджала та спілкувалася з дитиною. Після повернення ОСОБА_9 з-за кордону, їй придбали будинок у тому ж селі, де проживає свідок. ОСОБА_3 часто приїжджав до них, а згодом виникла домовленість, що дитина проживатиме з матір`ю. Пояснила, що після розірвання шлюбу ОСОБА_9 проживала неподалік від ОСОБА_13 , тому ОСОБА_3 протягом дня перебував у матері та батька, однак переважно ночував у ОСОБА_13 , де знаходилися його основні речі. Святкові дні, дні народження та Новий рік вони проводили разом. Також повідомила, що після посилення обстрілів у Малокатеринівці родина переїхала до селища ОСОБА_12 , де спочатку проживала в будинку її рідної сестри. До переїзду долучилися ОСОБА_9 , її чоловік ОСОБА_7 та діти. У 2025 році ОСОБА_9 забрала ОСОБА_3 до себе та влаштувала його до школи в с-щі ОСОБА_12 , де він закінчив другий клас і перейшов до третього. Зазначила, що, наскільки їй відомо, ОСОБА_13 сильно ображав ОСОБА_9 . Матеріальні витрати на дитину сторони ділили навпіл та разом оплачували необхідне. ОСОБА_3 повністю забезпечений усім необхідним для навчання, має комп`ютер, телефон, окрему кімнату та письмовий стіл. Пояснила, що ОСОБА_13 може телефонувати ОСОБА_3 , однак, наскільки їй відомо, телефонує рідко, а сам ОСОБА_3 батькові не телефонує, оскільки не хоче. Наразі ОСОБА_9 перебуває у зареєстрованому шлюбі, її чоловік є військовослужбовцем. Також зазначила, що між ОСОБА_9 та ОСОБА_13 була усна домовленість про те, що ОСОБА_3 тимчасово проживатиме з батьком, поки ОСОБА_9 переїде до іншого міста та вирішить житлове питання. Вважає, що обоє батьків люблять ОСОБА_3 . Про намір ОСОБА_9 забрати дитину їй було відомо, оскільки за попереднім місцем проживання було небезпечно.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні вказала, що є сусідкою ОСОБА_1 та проживає майже навпроти їхнього будинку в селищі Кушугум. Бачила, як бабуся та дідусь гуляли з онуком, а вечорами з дитиною гуляв батько. Зазначила, що вони все робили для дитини, тоді як ОСОБА_9 практично не бачила. Після від`їзду матері ОСОБА_3 залишився проживати з батьком приблизно на чотири роки. Також повідомила, що ОСОБА_3 був відкритою, привітною дитиною, завжди охайний та чисто вдягнений. ОСОБА_13 постійно гуляв із сином, купував йому все необхідне, водив до школи, іноді це робив дідусь. За час проживання дитини з батьком не бачила випадків, щоб його ображали, кричали на нього чи неналежно поводилися. Сім`я була неконфліктною. Також пояснила, що ОСОБА_9 бачила лише один раз, коли та приходила разом із ОСОБА_13 . Знає, що зараз дитина проживає з матір`ю, яка забрала її погуляти та не повернула батькові. Зазначила, що останнім часом у ОСОБА_19 посилилися обстріли, однак минулого року вони були не такими сильними.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що позивач є рідним братом її чоловіка. З 2021 року ОСОБА_3 проживав із батьком, між ними були добрі стосунки. Вони часто приходили до неї в гості, разом гуляли та їздили на рибалку. ОСОБА_13 водив ОСОБА_3 до дитячого садка, на підготовчі заняття до школи та до школи. Повідомила, що у 2025 році ОСОБА_9 приїхала, забрала дитину погуляти та не повернула її, а коли ОСОБА_13 зателефонував дізнатися про місцезнаходження сина, відповідачка повідомила, що вже перебуває з ним у м. Кривому Розі. Родина просила повернути дитину, однак до правоохоронних органів із цього приводу не зверталася. Свідок зазначила, що знає ОСОБА_3 з народження, бачилася з ним часто, декілька разів на тиждень. ОСОБА_13 разом зі співмешканкою ОСОБА_21 та сином часто приходили до них у гості. ОСОБА_22 вихованням дитини займався ОСОБА_13 , якому допомагала співмешканка ОСОБА_14 . Вони забезпечували дитину всім необхідним, займалися її навчанням та повсякденними потребами. ОСОБА_3 завжди був доглянутий та охайно вдягнений. Також пояснила, що зараз ОСОБА_13 із ОСОБА_14 переїхали до м. Запоріжжя через бойові дії в с-щі ОСОБА_19 . Стосунки між батьком та сином були дружніми, для благополуччя дитини створені всі необхідні умови. Коли ОСОБА_9 обіцяла приїхати до сина, але не приїжджала, ОСОБА_3 засмучувався та ображався на матір. Зазначила, що ОСОБА_9 забирала дитину на декілька днів приблизно один раз на місяць, після чого ОСОБА_3 майже завжди повертався хворим. Під час проживання з батьком дитина мала все необхідне. ОСОБА_13 повідомляв їй, що між ним та ОСОБА_9 була домовленість про проживання дитини з батьком, однак особисто з відповідачкою щодо цього питання свідок не спілкувалася.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні вказала, що є матір`ю ОСОБА_24 та бабусею ОСОБА_3 . Дитина була зареєстрована та проживала разом із батьком і ними в селищі Кушугум. З 2021 року, після розірвання стосунків між ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , ОСОБА_3 залишився проживати з батьком та бабусею. Мати приходила провідувати дитину, однак приділяла їй мало уваги. З раннього віку переважно свідок займалася онуком, готувала йому їжу та доглядала за ним. Зазначила, що ОСОБА_13 навчив ОСОБА_3 писати та читати, водив на підготовчі заняття, а весь вільний час проводив із сином. ОСОБА_9 іноді забирала ОСОБА_3 погуляти, приблизно один раз на місяць, після чого повертала його неохайним та брудним. Пояснила, що після розірвання стосунків із ОСОБА_25 спочатку проживала у матері, потім на дачі, згодом у селищі Кушугум неподалік, а також їздила на заробітки. Протягом цього часу ОСОБА_3 проживав із ними, мати бачилася та телефонувала дитині рідко. Коли ОСОБА_3 хворів, до лікарні його возили ОСОБА_13 та його співмешканка ОСОБА_14 . ОСОБА_9 освітнім процесом дитини не цікавилася. Також повідомила, що раніше ОСОБА_3 був балакучим, а зараз став замкнутим і майже нічого не розповідає. Під час проживання з ними дитина мала окрему кімнату. Будинок, у якому вони проживають, належить її чоловікові, ОСОБА_3 у ньому зареєстрований. Зазначила, що ОСОБА_9 не заперечувала проти проживання сина з батьком, між ними була домовленість, що мати буде провідувати дитину.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що є батьком позивача. ОСОБА_9 взяла дитину погуляти та не повернула, хоча зазвичай гуляла з ОСОБА_3 приблизно дві години, після чого повертала його. Коли через деякий час їй зателефонували, вона повідомила, що вже перебуває разом із дитиною у м. Кривому Розі. Зазначив, що під час проживання ОСОБА_3 з батьком та родиною дитина була забезпечена всім необхідним, мала комп`ютер, іграшки та окрему кімнату. ОСОБА_9 приїжджала до сина нечасто. Коли обіцяла приїхати, але не приїжджала, дитина ображалася, а після її від`їзду ще день-два була роздратованою. Також пояснив, що ОСОБА_13 навчив ОСОБА_3 читати та писати, а здоров`ям дитини займалася також співмешканка ОСОБА_27 , яка брала участь у його вихованні. ОСОБА_9 часто змінювала місце проживання. На думку свідка, після одруження її поведінка змінилася в гіршу сторону, вона влаштовувала скандали.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_29 є її дядьком. З 2021 року ОСОБА_3 проживав із батьком, а ОСОБА_9 навідувалася до нього рідко, іноді забирала погуляти на декілька годин або на декілька днів, після чого повертала дитину брудною, іноді хворою. Зазначила, що батько навчив ОСОБА_3 писати та читати, облаштував для нього окрему кімнату. Свідок знає дитину з народження, часто бувала в них у гостях, майже щонеділі. Повсякденними потребами ОСОБА_3 займався батько, якому допомагала співмешканка ОСОБА_21 . Пояснила, що з 2021 року мати бачилася із сином рідко, а ОСОБА_13 фактично виконував для ОСОБА_3 роль і батька, і матері.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні вказав що є рідним братом позивача. ОСОБА_13 проживав з ОСОБА_3 із самого народження. У день, коли ОСОБА_9 забрала дитину погуляти та не повернула, свідок особисто телефонував їй і запитував, навіщо вона так вчинила. Відповідачка пояснила, що за попереднім місцем проживання небезпечно, хоча, на думку свідка, на той момент такої небезпеки не було. Зазначив, що з 2021 року до 2025 року ОСОБА_3 проживав із батьком у селищі Кушугум за адресою: АДРЕСА_1 . Свідок часто спілкувався з ними, ОСОБА_13 та ОСОБА_3 приходили до нього в гості. Увесь цей час вихованням, навчанням та іншими потребами дитини займався батько, якому допомагала співмешканка ОСОБА_14 . Їхні взаємовідносини були чудовими, вони постійно проводили час разом. Також пояснив, що мати рідко приїжджала до дитини, а після спілкування з нею ОСОБА_3 іноді повертався роздратованим або хворим, після чого ОСОБА_13 займався його лікуванням. За час спільного проживання ОСОБА_13 з ОСОБА_9 мати, на думку свідка, недостатньо доглядала за дитиною. Зазначив, що про усну домовленість між ОСОБА_13 та ОСОБА_9 щодо проживання ОСОБА_3 з батьком йому відомо зі слів ОСОБА_13 .

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснила, що проживає із ОСОБА_13 з 2021 року. Коли вони познайомилися, він самостійно виховував дитину, оскільки ОСОБА_9 разом із сином не проживала. З лютого 2021 року свідок проживає із ОСОБА_13 та ОСОБА_3 , займалася дитиною вдома, а ОСОБА_13 після роботи проводив із сином час. Зазначила, що фінансово дитину забезпечував ОСОБА_13 . Мати іноді забирала ОСОБА_3 на декілька днів, після чого він повертався недоглянутим та хворим. Навчанням та освітнім процесом дитини займався ОСОБА_13 . ОСОБА_9 іноді приїжджала забирати дитину погуляти, часом привозила її без нічого, без солодощів, а іноді, за словами свідка, приїжджала навіть у нетверезому стані. Також пояснила, що ОСОБА_13 ніколи не перешкоджав спілкуванню дитини з матір`ю. Фактичне спільне проживання ОСОБА_13 та ОСОБА_9 припинилося, а в січні 2021 року ОСОБА_9 пішла до іншого чоловіка.

Також в судовому засіданні в присутності психолога було з`ясовано думку малолітньої дитини - ОСОБА_32 , який розповів, що влітку відпочивав, купався та проводив час із мамою і татом ОСОБА_7 . Зазначив, що зараз навчається у школі, мама допомагає йому виконувати домашні завдання. Порівнюючи навчання у школі в місті Запоріжжі та теперішній школі, дитина зазначила, що їй більше подобається навчатися за теперішнім місцем проживання. Також ОСОБА_3 розповів, що свій день народження 13 вересня святкував разом із мамою та татом ОСОБА_7 , які його привітали. Зазначив, що позивач іноді телефонує йому, однак він хотів би спілкуватися з ним частіше. При цьому підтвердив, що мама надає йому телефон та заохочує спілкуватися з батьком. Також пояснив, що раніше проживав у місті Запоріжжі разом із батьком ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , однак подробиць свого попереднього життя майже не пам`ятає, оскільки минуло вже близько двох років. Також зазначив, що іноді не відповідав на телефонні дзвінки батька, оскільки не хотів розмовляти або був зайнятий. ОСОБА_3 повідомив, що сумує за батьком, бабусею та дідусем, однак повертатися до батька не бажає, оскільки там страшно, бо війна. Висловив бажання й надалі проживати за теперішнім місцем проживання, пояснивши це тим, що йому тут цікаво, тут є його сестрички, він має друзів, тоді як за попереднім місцем проживання друзів у нього не було.

Після заслуховування дитини психолог зазначив, що ОСОБА_3 відповідав на поставлені запитання щиро, а у випадках, коли йому було складно відповідати, це проявлялося в його поведінці та виразі обличчя.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні вказав, що думка малолітнього ОСОБА_3 щодо бажання проживати разом із матір`ю, висловлена ним під час бесід з представниками органу опіки та піклування у 2025 році, станом на час розгляду справи не змінилася. Також наголосив, що висновок органу опіки та піклування складено відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням обставин справи, умов проживання дитини та її думки, у зв`язку з чим підстав для зміни викладеної у висновку позиції органу опіки та піклування немає.

04 листопада 2026 року представником органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Космічному району подано заяву про розгляд справи за їх відсутності, просить ухвалити рішення в інтересах дитини відповідно до чинного законодавства України.

Заслухавши думку учасників процесу, прокурора та свідків, також з`ясувавши думку малолітнього ОСОБА_4 в присутності психолога, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно з довідкою Форми 5, від 17.07.2025 № к/4572 (а.с.19 т.1), солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_5 на посаді діловода відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_6 з 16.07.2025 по теперішній час.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15.07.2025, виданого Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис № 1051. Батьком вказаний ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_33 (а.с.32 т.1).

Відповідно до витягу № 2025/009869199 від 21.07.2025 з реєстру Кушугумської територіальної громади (а.с.18 т.1), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 20.09.2017 за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою КЗ ДО "Ромашка" Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області № 01-10/01 від 14.07.2025, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 регулярно відвідував КЗДО "Ромашка" з вересня 2020 року. З 2022 року навчання у закладі проводилося виключно дистанційно у зв`язку з відсутністю укриття. Протягом періоду відвідування закладу, а також дистанційного навчання, батько ОСОБА_3 активно брав участь у вихованні та життя дитини. На жаль, протягом останніх місяців перед вступом ОСОБА_3 до школи мати дитини вже не з`являлася та не виявляла жодного інтересу до його успіхів та розвитку. Увесь догляд за дитиною та її участь у освітньому процесі забезпечував виключно батько (а.с.20 т.1).

Відповідно до відповіді ТОВ "Кушугумський медичний центр" від 16.07.2025 за №025/01-46, лікар-педіатр ОСОБА_34 повідомила, що неповнолітній ОСОБА_4 відвідував лікаря з батьком ОСОБА_1 та бабусею. Мати ОСОБА_35 не відвідувала лікаря разом з дитиною. Мати не цікавилася його здоров`ям та фізичним розвитком. Стан дитини задовільний (а.с.21 т.1).

Згідно інформації від 14.07.2025 за вих. № 01-13/224 КЗ ЗСО "Кушугумська гімназія "Інтелект" Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області (а.с.22 т.1), у Кушугумській гімназії "Інтелект" навчається ОСОБА_4 , який мешкає за адресою АДРЕСА_1 . За період навчання учня до гімназії та з гімназії супроводжував батько - ОСОБА_1 , батьківські збори відвідував батько дитини. Мати учня ОСОБА_2 не здійснювала супровід дитини до гімназії. З учителями, класним керівником не контактувала ні особисто, ні в телефонному режимі. Звернень до класного керівника щодо навчання ОСОБА_32 з боку ОСОБА_2 не було. Батько ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню дитини, систематично цікавиться навчанням сина, постійно контактує з класним керівником.

З відомостей "ЦНАП" апарату виконавчого комітету Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 164 від 15.07.2025, за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_26 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (а.с.23 т.1).

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 28.09.2021 шлюб між ОСОБА_36 та ОСОБА_1 - розірвано (а.с.30-31 т.1).

Відповідно до копії характеристики учня розвивального центру "Соліс" від 17.07.2025 (а.с.34 т.1), ОСОБА_4 відвідував навчально-розвивальний центр з 2023 по 2024 роки. Батько ОСОБА_1 систематично без затримки оплачував навчання, ставився до виховання та всебічного розвитку сина відповідально та серйозно. Вдома створені чудові умови для ігор, розвитку, відпочинку дитини. Батько завжди цікавиться досягненнями сина, проявляє високий інтерес до поведінки та спілкування ОСОБА_3 з іншими дітьми.

Згідно характеристики учня 2-А класу Кушугумської гімназії "Інтелект" ОСОБА_4 , від 16.07.2025 за № 01-13/226 (а.с.35 т.1), ОСОБА_4 навчається з 1 вересня 2024 року. За період навчання проявив себе як відповідальний, старанний та активний учень. У класному колективі доброзичливий, товариський, бере участь у спільних справах. Вихованням і навчанням дитини займається батько, який відповідально ставиться до розвитку сина, створює належні умови для його навчання, дбає про дисципліну, всебічно підтримує навчальні досягнення ОСОБА_3 та бере активну участь у його вихованні.

Також в матеріалах справах наявні письмові характеристики (а.с.36-48 т.1) ОСОБА_8 від 16.07.2025, ОСОБА_28 від 14.07.2025, ОСОБА_26 від 14.07.2025, ОСОБА_37 від 14.07.2025, ОСОБА_20 від 14.07.2025, ОСОБА_23 від 14.07.2025, ОСОБА_38 від 14.07.2025, ОСОБА_39 від 15.07.2025, ОСОБА_18 від 14.07.2025, ОСОБА_40 від 17.07.2025, ОСОБА_41 від 14.07.2025, ОСОБА_42 від 14.07.2025, які співпадають із наданими поясненнями останніми, які надані в якості свідків.

Згідно письмової характеристики ОСОБА_43 від 14.07.2025 (а.с.42 т.1), остання вказує, що проживає за адресою АДРЕСА_1 . Зазначає, що проживає на одній вулиці з ОСОБА_1 та його сином ОСОБА_44 . Батура ОСОБА_13 дуже люблячий, гарний батько, який після розлучення залишився з сином. З 2021 року він сам виховує дитину. Хлопчик завжди доглянутий, дуже ввічливий. Усю турботу про виховання та підготовку до школи взяв на себе ОСОБА_1 , чого не може сказати про дружину. ОСОБА_1 гарний батько та чуйна людина.

З письмової характеристики ОСОБА_45 від 15.07.2025 (а.с.43 т.1) вбачається, що остання проживає за адресою АДРЕСА_3 . Зазначає, що є сусідкою дитини ОСОБА_4 . Їй достовірно відомо що з 2021 року батько ОСОБА_32 забезпечує та виконує свої батьківські обов`язки одноосібно без участі матері ОСОБА_46 . Мати дитини ОСОБА_9 з 2021 року не приймає участі у житті дитини, не виховує і не забезпечує ОСОБА_47 , так як має від нового шлюбу двох дітей. дитину постійно бачить з татом, який опікується чином, займається його вихованням.

Згідно письмової характеристики ОСОБА_48 від 17.07.2025 (а.с.46 т.1), остання вказує, що є сусідкою сім`ї ОСОБА_49 , знає їх сім`ю дуже давно, сім`я дуже порядна. На протязі останніх 4-5 років ОСОБА_1 виховував сина ОСОБА_3 самостійно без участі мами. Хлопчик порядний, вихований, завжди охайний, ввічливий. Зазначає, що часто бачить як батько прогулюється з сином разом з громадянською дружиною ОСОБА_14 . ОСОБА_3 гарно відноситься до ОСОБА_14 , завжди її слухає. Рідну матір ОСОБА_9 дуже давно не бачила. Вважає щ оАртем повинен проживати із батьком.

Відповідно до письмової характеристики ОСОБА_50 від 14.07.2025 (а.с.47 т.1), вказує, що проживає за адресою АДРЕСА_1 , є сусідом ОСОБА_1 у якого є дитина, яка проживає з ним з 2021 року по теперішній час після розлучення з його жінкою. За спостереженнями, бачив кожного дня ОСОБА_51 та його сина разом, дитина у нього весь час доглянута, розумна і дуже привітна, видно що батько дитиною займається постійно. Його мати ОСОБА_9 не бачив жодного разу за цей час.

Згідно письмової характеристики ОСОБА_52 від 14.07.2025 (а.с.48 т.1), остання вказує, що є мамою ОСОБА_53 , який вчиться в одному класі з ОСОБА_44 . ОСОБА_54 батько хлопчика та його співмешканка ОСОБА_55 дуже активні батьки, їхня сім`я також в батьківському комітеті активно приймають участь у шкільному житті дитини. Завжди допомагають, дуже відповідальні і небайдужі. Хлопчик гарно вчиться, дуже веселий і талановитий. Маму ОСОБА_2 жодного разу в школі не бачили, не цікавиться навчанням не приймає участі в питаннях школи, ні на зборах ні на святах. Всі питання в шкільному житті хлопчика вирішував батько ОСОБА_56 . На онлайн уроках також завжди з дитиною сидить тато.

Відповідно до інформаційної довідки № 436182853 від 21.07.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, будинок за адресою АДРЕСА_1 знаходиться на праві приватної власності ОСОБА_26 , з часткою власності 1/1. Відомості про інші речові права відсутні (а.с.50 т.1).

Згідно характеристики ОСОБА_4 , учня 2-А класу Широківського ліцею № 2 (а.с.97 т.1; а.с.143 т.2; а.с.187 т.2), ОСОБА_57 навчається в другому класі з вересня 2025 року. Учень виховується в сім`ї, яка має статус ВПО. ОСОБА_58 приділяє належну увагу вихованню та навчанню, ОСОБА_3 забезпечений всім необхідним для навчання. В сім`ї щирі та доброзичливі стосунки між членами родини. ОСОБА_59 фізично розвинений добре, доброзичливий, чуйний. До навчального закладу приходить в охайному зовнішньому вигляді, доглянутий.

Відповідно до характеристики від 02.09.2025 депутата Широківської селищної ради - ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована в АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Виховує трьох дітей: донька – ОСОБА_62 ІНФОРМАЦІЯ_9 ; донька – ОСОБА_63 ІНФОРМАЦІЯ_10 ; син – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заміжня, чуйна та охайна господиня, спиртних напоїв не вживає, має добрі відносини з сусідами. Веде активну діяльність (голова батьківського комітету), за дітьми слідкує: охайні та добре виховані. Ходять до школи та дитячого садочку, син відвідує спортивну секцію (футбол). Сусідами характеризується позитивно. Скарг на поведінку ОСОБА_2 до селищної ради не надходило (а.с.98 т.1).

Згідно з характеристикою від 12.09.2025 депутата Широківської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області – ОСОБА_64 , ОСОБА_2 , проживає, але не прописана за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою ОСОБА_2 проживає разом з родиною: чоловік - ОСОБА_6 , донька - ОСОБА_62 , донька – ОСОБА_63 , син - ОСОБА_4 . ОСОБА_2 сусідами характеризується позитивно, ОСОБА_2 займається вихованням своїх трьох дітей, діти охайні, ходять до школи та в дитсадки. Спиртні напої не вживає, скарг на поведінку ОСОБА_2 до селищної ради не надходило. В подальшому ОСОБА_2 має намір придбати будинок за вищевказаною адресою (а.с.99 т.1).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 29.07.2025, складеного за адресою АДРЕСА_2 , житло складається з трьох кімнат, умови проживання задовільні, будинок потребує косметичного ремонту. Всі необхідні для проживання меблі та побутова техніка наявні. Для виховання і розвитку дитини наявна окрема кімната, стіл для навчання, ліжко, шафа, іграшки. За цією адресою проживають ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_65 , ОСОБА_65 , ОСОБА_6 . Стосунки сім`ї доброзичливі (а.с.100 т.1).

Згідно з актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, складеного 25.08.2025 (а.с.136 т.1), за адресою АДРЕСА_4 , власник ОСОБА_17 , пошкоджено будинок з орієнтовним обсягом пошкоджень до 25 %.

Відповідно до довідок від 14.08.2025 взяття на облік внутрішньо перемішеної особи за № 1236-7002284212, № 1236-7002284222, № 1236-7002284248, № 1236-7002284241 (а.с.137-140 т.1), ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_63 , ОСОБА_62 взяті на облік як внутрішньо перемішені особи, адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 13.10.2025 складеного за адресою АДРЕСА_2 , житло складається з трьох кімнат, умови проживання задовільні, будинок потребує косметичного ремонту. Всі необхідні для проживання меблі та побутова техніка наявні. Для виховання і розвитку дитини наявна окрема кімната, стіл для навчання, ліжко, шафа, іграшки. За цією адресою проживають ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_65 , ОСОБА_65 , ОСОБА_6 . Стосунки сім`ї доброзичливі. Діти проживають в задовільних умовах. ОСОБА_4 проживає з матір`ю з 11.07.2025 (а.с.186 т.1).

Вироком Васильківського районного суду Запорізької області від 12.06.2020 (а.с. 229-231, т.1) ОСОБА_6 визнано винним за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 249 КК України.

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 25.08.2022, ОСОБА_6 визнано винним за ч.1 ст. 173-2 КУпАП з застосуванням усного зауваження (а.с.233 т.1).

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 28.11.2024 (а.с.232 т.1), ОСОБА_6 визнано винним за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Відповідно до повідомлення ВП № 6Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 08.12.2025, щодо фактів звернень ОСОБА_66 в 2018 році до ВП № 6 зі скаргами на насильство з боку чоловіка ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 згідно бази ІПНП не надходило. 09 березня 2019 року надійшло повідомлення зі служби 102 про те що за адресою АДРЕСА_1 буянить чоловік. Виїздом СОГ на місце події було встановлено що в даній ситуації розібралися самостійно, в допомозі поліції не потребують (а.с. 57 т.2).

Згідно довідки від 10.03.2026 за № 2327-5003985225 (а.с.100 т.2), ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, зареєстрвоане місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання АДРЕСА_5 .

Також в матеріалах справи наявний договір оренди житлового приміщення від 06.03.2026, ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_5 (а.с.101-102 т.2).

Відповідно до висновку Служби у справах дітей Широківської селищної ради від 03.04.2026 № 105 (а.с.114 т.2; а.с.159 т.2) встановлено, що з 03.01.2021 по 11.07.2025 хлопчик проживав із татом, який повністю забезпечував його всім необхідним для повноцінного життя та розвитку, створив стабільне, безпечне та сприятливе для дитини середовище. З 11.07.2025 ОСОБА_3 постійно проживає із матір`ю ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 . З метою захисту законних прав та найкращих інтересів дитини, з врахуванням рівних прав і обов`язків батька та матері щодо дитини, враховуючи думку дитини, взявши до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини відповідно до протоколу засідання комісії від 02.04.2026 № 2, служба у справах дітей вважає доцільним визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 із матір`ю ОСОБА_2 .

З довідки за результатами бесіди з дитиною щодо визначення місця проживання складеної Службою у справах дітей Широківської селищної ради від 31.03.2026 (а.с.115 т.2; а.с.160 т.2), встановлено, що дитина ( ОСОБА_4 ) бажає проживати із матір`ю ОСОБА_2 . Позиція дитини є усвідомленою та добровільною, грунтується на сформованих стабільних сімейних відносинах.

Також в матеріалах справи наявний висновок оцінки потреб сім`ї ОСОБА_2 за період з 05.02.по 11.02.2026, СЖО не виявлено (а.с.116-122 т.2; 161-167 т.2).

Наявні пояснення ОСОБА_1 надані Начальнику служби у справах дітей Широківської селищної ради від 11.03.2026 (а.с.123 т.2; а.с.167-168 т.2), що співпадають із наданими суду.

Відповідно до довідки від 24.02.2026, ОСОБА_1 під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога в КНП "ОКЗ ПНД та СХЗ" ЗОР (м. Запоріжжя) не перебуває. За медичною допомогою не звертався (а.с.126 т.2; а.с. 170 т.2).

Згідно довідки Форми 5, від 18.02.2026, солдат ОСОБА_1 проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 16.07.2025 по теперішній час (а.с.127 т.2; а.с. 171 т.2).

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_11 від 25.02.2026 (а.с.128 т.2; а.с.172 т.2), ОСОБА_1 за період з 01.09.2025 по 25.02.2026 нараховано дохід в розмірі 149970,90 грн.

Також наявна службова характеристика солдата ОСОБА_1 , відповідно до якої за час проходження військової служби ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивного боку як грамотний, дисциплінований військовослужбовець. Підтримує добрі та товариські стосунки у військовому колективі. Користується авторитетом і повагою. За характером спокійний, витриманий. До кримінальної відповідальності, відповідальності за корупційні діяння та правопорушення не притягався (а.с.129 т.2; а.с.173 т.2).

Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" від 31.10.2025, щодо ОСОБА_1 відомості відсутні (а.с.130 т.2; а.с.174 т.2).

Відповідно до відповіді Запорізького районного ВП № 6 ГУНП в Запорізькій області від 16.02.2026 (а.с.131 т.2; а.с.175 т.2), щодо ОСОБА_1 відсутні відомості про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, адміністративні матеріали не складались, на профілактичних обліках в органах НП останній не знаходиться.

Згідно акту обстеження умов проживання від 20.03.2026 за адресою АДРЕСА_5 , умови проживання добрі, наявні необхідні меблі та побутова техніка. Для виховання та розвитку дитини наявна окрема кімната яка облаштована всім необхідним, письмовий стіл, дитячий одяг, іграшки, канцтовари. Під час візиту вдома перебувала цивільна дружина ОСОБА_1 , яка повідомила, що батько дитини перебуває на реабілітації, дитина ОСОБА_57 проживає з матір`ю ОСОБА_2 в м. Кривий Ріг. Батьком дитини створені належні умови для проживання, навчання, відпочинку та розвитку дитини (а.с.132 т.2; а.с.176 т.2; а.с.94 т.3).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 01.04.2026 складеного за адресою АДРЕСА_2 , житло складається з трьох кімнат, умови проживання задовільні, будинок потребує косметичного ремонту. Всі необхідні для проживання меблі та побутова техніка наявні. Для виховання і розвитку дитини наявна окрема кімната, стіл для навчання, ліжко, шафа, іграшки. Стосунки сім`ї доброзичливі (а.с.134 т.2; а.с.178 т.2).

Згідно з характеристикою від 16.03.2026 депутата Широківської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області – ОСОБА_64 , ОСОБА_2 , проживає, але не прописана за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою ОСОБА_2 проживає разом з родиною: чоловік - ОСОБА_6 , донька - ОСОБА_62 , донька – ОСОБА_63 , син - ОСОБА_4 . ОСОБА_2 сусідами характеризується позитивно, ОСОБА_2 займається вихованням своїх трьох дітей, діти охайні, ходять до школи та в дитсадки. Спиртні напої не вживає, скарг на поведінку ОСОБА_2 до селищної ради не надходило. В подальшому ОСОБА_2 має намір придбати будинок за вищевказаною адресою (а.с.135 т.2; а.с.179 т.2).

Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" від 30.10.2025, щодо ОСОБА_2 відомості відсутні (а.с.136 т.2; а.с.180 т.2).

Відповідно до інформації ВП № 6 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 20.03.2026 (а.с.138 т.2; а.с.182 т.2), станом на 17.03.2026 інформація про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної або кримінальної відповідальності за вчинення домашнього насильства відсутня.

Відповідно до інформації ВП № 6 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 20.03.2026 (а.с.139 т.2; а.с.183 т.2), станом на 17.03.2026 інформація про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної або кримінальної відповідальності за вчинення домашнього насильства відсутня.

Згідно довідок № 18, № 19 Широківської філії КП "КЦРЛ" Новопільської сільської ради КДЦ (а.с.140 т.2; а.с.184 т.2), ОСОБА_2 в реєстрі наркохворих, психіатричних хворих не перебуває, за медичною допомогою не зверталась.

Згідно довідок Широківської філії КП "КЦРЛ" Новопільської сільської ради КДЦ (а.с.141 т.2; а.с.185 т.2), ОСОБА_6 в реєстрі наркохворих, психіатричних хворих не перебуває, за медичною допомогою не зверталась.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 16.03.2026 (а.с. 142 т.2; а.с.186 т.2), ОСОБА_4 має діагноз сколіоз поперекового відділу хребта 1 ст.

Також в матеріалах справи наявна виписка Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахованих доходів ОСОБА_2 (а.с.181 т.2).

Рішенням Виконавчого комітету Широківської селищної ради № 145 від 21.04.2026 про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 (а.с.191 т.2; а.с.194 т.2), визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 із матір`ю ОСОБА_2 . Затвердженого висновок про визначення місця проживання дитини. Рекомендовано ОСОБА_2 сприяти спілкуванню ОСОБА_1 за ОСОБА_4 .

У судовому засіданні також досліджено надані сторонами оптичні диски із відеозаписами та фотознімками, на яких зафіксовано спільне проведення сімейних свят, зокрема днів народження, святкування Нового року та інших родинних подій, та життя малолітнього ОСОБА_32 як за участю батька із сином, так і матері із сином. Зазначені матеріали відображають участь обох батьків у житті дитини та їхнє спільне проведення часу з сином в різні періоди. При цьому звукозапис, на якому чути голос дитини, в якому сторони не заперечували голос ОСОБА_3 , суд визнає недостатнім, так як не можливо встановити причини виникнення такого змісту розмови, психоемоційний стан дитини в той момент та обставини, що впливали на такий.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України "Про охорону дитинства" сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про охорону дитинства" діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789- XII (далі - Конвенція про права дитини), зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч.1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Відповідно до пунктів 2-5 частини першої статі 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Статтею 170, 171 СК України передбачено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. При вирішенні питання що стосується життя дитини враховується думка дитини якщо дитина може її висловити .

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що факт того, що дитина може бути поміщена в середовище, яке більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням. Передання дитини під державну опіку слід розглядати як тимчасовий захід, здійснення якого повинно одразу припинитися, коли це дозволять обставини. Це означає, що такий захід не може бути санкціонований без попереднього розгляду можливих альтернативних заходів і повинно оцінюватись у контексті позитивного обов`язку держави вживати виважених і послідовних заходів для сприяння возз`єднання дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та, якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (пункти 50, 52 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України").

Згідно з частиною другою статті 170 СК України у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

Оцінюючи встановлені обставини та досліджені докази в їх сукупності, суд виходить із того, що вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини має здійснюватися насамперед з урахуванням її найкращих інтересів, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами й бажаннями батьків. При цьому суд повинен забезпечити справедливий баланс між правами кожного з батьків та інтересами дитини, врахувавши не лише матеріально-побутові умови, а й емоційні зв`язки дитини, сталість її соціального оточення, прихильність до кожного з батьків, вік, стан розвитку та інші обставини, що мають істотне значення для її благополуччя.

Судом встановлено, що після припинення шлюбу між сторонами дитина певний період проживала разом із батьком, який забезпечував її повсякденні потреби, займався питаннями виховання, навчання та медичного обслуговування. Ці обставини підтверджуються дослідженими письмовими доказами, показаннями допитаних у судовому засіданні свідків, а також іншими матеріалами справи.

Водночас суд бере до уваги, що з липня 2025 року дитина фактично проживає разом із матір`ю у с-щі Широке. За цей час він адаптувався до нового місця проживання, відвідує навчальний заклад, має друзів, спілкується з молодшими сестрами та інтегрований в сімейне середовище матері, бажає проживати і надалі за вказаним місцем. Досліджені судом акт обстеження житлово-побутових умов, характеристики з навчального закладу та інші матеріали справи підтверджують, що дитині забезпечено належні умови для проживання, навчання та розвитку. Доказів того, що мати не виконує своїх батьківських обов`язків, не забезпечує потреб сина або створює неналежні умови для його виховання, суду не надано.

Особливого значення суд надає думці самої дитини, яка була з`ясована під час судового засідання в присутності психолога, під час якого дитина висловила бажання залишитися проживати з матір`ю, не бажає повертатися до попереднього місця проживання, пояснюючи це, зокрема, тим, що там було страшно через війну. Дитина також зазначила, що тепер має друзів, почувається щасливою та майже не пам`ятає свого попереднього повсякденного життя. Вітчима він називає татом, що свідчить про сформовану емоційну прихильність до нього та сприйняття його як близької особи у своєму нинішньому сімейному оточенні.

Суд враховує, що думка дитини не є єдиною підставою для вирішення спору, однак з огляду на її вік, зміст висловленого бажання, наведені пояснення та відповідність її позиції іншим обставинам справи вважає за необхідне врахувати її думку як важливу. При цьому судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що дитина висловила таку позицію під впливом примусу, психологічного тиску з боку матері або інших осіб.

Оцінюючи доводи позивача щодо особи чоловіка відповідачки, суд зазначає, що бере до уваги надані матеріали про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов`язані з домашнім насильством, а також відомості про його попереднє засудження. Разом із тим, надані матеріали не містять належних і допустимих доказів застосування вітчимом насильства до дитини або вчинення ним насильницьких дій у присутності дитини. Також, станом на час розгляду справи не підтверджено належними доказами факту зловживання ним алкогольними напоями чи перебування у стані алкогольного сп`яніння під час спілкування з дитиною або її виховання. Отже, наведені позивачем обставини у сукупності з іншими доказами не дають достатніх підстав для висновку про те, що нинішнє сімейне середовище дитини є небезпечним або негативно впливає на її розвиток.

Вирішуючи спір, суд також бере до уваги висновок органу опіки та піклування від 03 квітня 2026 року № 105, відповідно до якого визначення місця проживання малолітньої дитини разом із матір`ю визнано доцільним.

Представник позивача заперечував проти врахування зазначеного висновку, посилаючись на те, що під час його підготовки органом опіки та піклування не було враховано всіх документів і доказів, наданих позивачем. Разом із тим суд зазначає, що сам по собі факт незгоди сторони з висновком органу опіки та піклування не свідчить про його необґрунтованість або недостовірність. Позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що висновок складено з порушенням установленого порядку, на підставі неповних чи завідомо недостовірних відомостей або без урахування обставин, що мають істотне значення для захисту прав та інтересів дитини.

При цьому суд бере до уваги, що сам позивач не звертався до органу опіки та піклування із заявами чи зауваженнями щодо неповноти проведеного обстеження або необхідності додаткового з`ясування обставин, не ініціював перед цим органом питання про перегляд чи уточнення висновку.

Суд враховує, що як батько, так і мати дитини належним чином ставляться до виконання батьківських обов`язків, висловлюють в однаковій мірі бажання піклуватися про його розвиток, обидва позитивно характеризуються та мають усі умови для проживання дитини.

Разом з тим суд враховує, що дитина з липня 2025 року проживає з матір`ю, має відповідні соціальні контакти за місцем проживання матері, відвідує шкільний навчальний заклад, має друзів, тому з урахуванням психологічних, соціальних та фізіологічних чинників малолітньому сину краще проживати саме з матір`ю.

Отже, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено наявності таких обставин, які б виправдовували застосування до відповідачки такого способу захисту, як визначення місця проживання дитини з батьком та відібрання малолітньої дитини та повернення її до попереднього місця проживання. Відтак у задоволенні позовних вимог про відібрання дитини належить відмовити.

Вирішуючи вимогу про визначення місця проживання дитини разом із батьком, суд виходить із того, що її задоволення за встановлених у справі обставин фактично означало б зміну сформованого протягом значного часу середовища проживання дитини всупереч її волевиявленню. З огляду на встановлену адаптацію дитини, наявність належних умов для її проживання з матір`ю, позитивну характеристику її нинішнього сімейного оточення, відсутність доведених обставин небезпеки та висловлене дитиною бажання залишитися з матір`ю суд не вбачає підстав для задоволення цієї вимоги.

При цьому відмова в задоволенні позову не означає обмеження батьківських прав позивача чи звільнення відповідачки від обов`язку сприяти підтриманню стосунків сина з батьком. Дитина має право на регулярне спілкування та підтримання особистих стосунків з обома батьками, а обидва з них зобов`язані діяти добросовісно, не втягувати дитину в конфлікт між дорослими та забезпечувати реалізацію її права на сімейні зв`язки, при цьому обидві сторони вказують, що не обмежуть можливість участі другого з батьків у вихованні спільного сина.

З огляду на викладене, враховуючи вік дитини, її думку, тривалість проживання з матір`ю, адаптацію до теперішнього середовища, наявність належних умов проживання, висновок органу опіки та піклування, а також відсутність належних доказів актуальної небезпеки для дитини за місцем проживання матері, суд доходить висновку, що підстав для зміни її теперішнього місця проживання та відібрання від матері не встановлено, а відтак у в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст.19, 141, 150, 155 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

в позові ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Космічному району, як орган опіки та піклування (місцезнаходження: 69104, м. Запоріжжя, вул.Чумаченка, 32, код ЄДРПОУ 37573541), Виконавчий комітет Широківської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування (місцезнаходження: Дніпропетровська область, Криворізький район, с-ще Широке, вул. Соборна, 107, код ЄДРПОУ 41753769), про визначення місця проживання дитини разом з батьком та відібрання дитини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 10 листопада 2026 року.

Суддя М.В. Панчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua