Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №215/7144/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/7144/26

номер провадження 2/215/4300/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Дудікова А.В.

при секретарі - Рудневській А.О.

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/7144/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив

Описова частина

У серпні 2026 року представник позивача звернувся до суду з указаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 06.04.2026 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 13272-04/2026. Договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та з боку позичальника підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов Кредитного договору Товариство надало відповідачу кредит у розмірі 8 500 грн строком на 120 днів, з нарахуванням процентів у розмірі 0,90 % в день та комісії за видачу кредиту в сумі 850 грн (10 % від суми кредиту). Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши 06.04.2026 на вказаний позичальником рахунок кошти кредиту в сумі 8 500 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ». Пунктом 5.3 Договору передбачено, що у випадку прострочення сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 24 735 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу – 8 500 грн; заборгованість за відсотками – 7 650 грн; заборгованість за комісією – 850 грн; заборгованість за штрафними санкціями – 7 735 грн. Позивачем вжито заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу досудової вимоги.

Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором в сумі 24 735 грн, судовий збір в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн.

Ухвалою суду від 07.09.2026 справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.09.2026.

12.08.2026 через підсистему «Електронний суд» представник позивача подав клопотання про долучення доказів, в якому зазначив, що під час формування та подання позовної заяви у зв`язку з технічним збоєм до позовної заяви було завантажено не коректні документи, та просив долучити до матеріалів справи квитанцію про перерахунок коштів за кредитним договором № 13272-04/2026, повідомлення про перерахунок коштів за кредитним договором № 13272-04/2026 та довідку про відкриття рахунку.

21.09.2026 через підсистему «Електронний суд» відповідач ОСОБА_1 направила до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що із позовними вимогами у заявленому розмірі не погоджується. Не заперечує факт існування кредитних правовідносин та не стверджує, що заборгованість за договором відсутня, однак зазначає, що за кредитним договором здійснювала платежі на користь позивача, а надалі, у зв`язку зі складним фінансовим становищем, втратила можливість продовжувати здійснення платежів. Просила суд перевірити правильність розрахунку заборгованості із врахуванням усіх здійснених нею платежів, законність та обґрунтованість нарахування процентів, комісій, штрафів, пені та інших платежів, не включати до суми заборгованості нарахування, які не підтверджені належними доказами або здійснені без належної правової підстави, а також перевірити документальне підтвердження та обґрунтованість заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. Також зазначила, що зверталася до позивача з проханням розглянути можливість індивідуального врегулювання заборгованості, та просила розглянути справу за її відсутності.

25.09.2026 розгляд справи відкладено на 05.11.2026, надання часу позивачу для ознайомлення з відзивом на позовну заяву.

28.09.2026 через підсистему «Електронний суд» представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач не заперечує факт укладення договору про надання кредиту № 13272-04/2026 від 06.04.2026; проценти нараховані в межах погодженої сторонами процентної ставки 0,90 % в день на суму фактично отриманого та неповернутого кредиту за період користування коштами в межах встановленого строку кредитування; комісія за видачу кредиту передбачена п. 1.4 Договору та Законом України «Про споживче кредитування»; відповідач стверджує про погашення кредиту, але не надає жодної квитанції про оплату; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн підтверджені належними доказами та є співмірними. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 05.11.2026, представник позивача не з`явився. 16.09.2026 представник позивача подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи; також у відповіді на відзив просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач у судове засідання, призначене на 05.11.2026, не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена судом належним чином - є зареєстрованим користувачем в підсистемі «Електронний суд». Подала відзив на позовну заяву, в якому просила розглянути справу за її відсутності.

Мотивувальна частина

Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, згідно з якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Враховуючи, що представник позивача у заяві від 16.09.2026 та відповіді на відзив, а відповідач у відзиві на позовну заяву просили розглянути справу за їх відсутності, суд проводить розгляд справи на підставі наявних у справі матеріалів, не здійснюючи фіксування процесу технічними засобами, що узгоджується з приписами ст. 247 ЦПК України.

Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.04.2026 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 в інформаційно-комунікаційній системі Товариства на сайті https://starfin.com.ua, https://suncredit.com.ua укладено електронний Договір про надання кредиту № 13272-04/2026. Вказаний договір підписано електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) Y938 (а.с.23-36).

За умовами договору, Товариство надає Клієнту споживчий кредит у розмірі 8 500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1). Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 06.04.2026. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 03.08.2026 (п. 1.2).

Згідно з п. 1.4 Договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом, та комісія за видачу кредиту в сумі 850,00 грн (що складає 10,00 % від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту). Денна процентна ставка складає (10030.00/8500.00)/120*100% = 0,98 % та застосовується у межах строку кредитування (п. 1.4.1).

Відповідно до п. 5.3 Договору у випадку прострочення Клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості – на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.

Згідно з п. 3.7 Договору, у разі недостатності суми здійсненого Клієнтом платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Товариства у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

06.04.2026, Споживач: ОСОБА_1 , електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) W537, підписала Паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. Дата надання інформації: 06.04.2026; інформація зберігає чинність та є актуальною до: 03.08.2026, чим підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування; підтвердила отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для неї, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за таким договором (а.с.42-46).

Відповідач була ознайомлена з таблицею обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 13272-04/2026 (Графік платежів, Додаток № 1 до Договору), що підтверджується електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) Y938 (а.с.38).

Згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 до Договору) відповідач зобов`язана була сплатити: 05.05.2026 – 3 145 грн (проценти 2 295 грн, комісія 850 грн); 04.06.2026 – 2 295 грн (проценти); 04.07.2026 – 2 295 грн (проценти); 03.08.2026 – 10 795 грн (сума кредиту 8 500 грн та проценти 2 295 грн).

Згідно з візуальною формою послідовності дій Клієнта одноразові ідентифікатори W537 (паспорт кредиту) та Y938 (кредитний договір) відправлено 06.04.2026 о 16:17:52 на номер телефону відповідача 380956424609 (а.с.40).

Згідно з п.5 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Частина 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

На виконання викладеного вище, відповідачу було надано одноразові ідентифікатори W537 для підписання паспорта споживчого кредиту та Y938 для підписання Кредитного договору № 13272-04/2026 від 06.04.2026.

Відтак, без ідентифікації клієнта, без перевірки правильності введення коду направленого на мобільний телефон клієнта, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до норм ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Таким чином, договір № 13272-04/2026 від 06.04.2026 укладено відповідно до положень ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів встановлений договором.

Згідно зі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 8 500 грн підтверджується квитанцією про зарахування №1056683070 від 06.04.2026 (зарахування 8 500 грн на карту НОМЕР_1 , час операції 06.04.2026 16:20) та листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. №3426_260723134910 від 23.07.2026, згідно з яким 06.04.2026 о 16:20:05 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта ОСОБА_1 у сумі 8 500 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 1056683070. Номер картки отримувача 4441-11xx-xxxx-2760 зазначено відповідачем у заявці-анкеті на отримання фінансового кредиту (а.с.47,48).

Також, відповідач у відзиві не заперечує існування кредитних правовідносин з позивачем за договором.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 13272-04/2026 від 06.04.2026 станом на 20.07.2026 заборгованість відповідача становить 24 735 грн, а саме: тіло кредиту – 8 500 грн; відсотки – 7 650 грн; комісія – 850 грн; штрафи – 7 735 грн (а.с.49-51).

З розрахунку вбачається, що проценти нараховувались за ставкою 0,90 % в день (76,50 грн щодня) на суму кредиту 8 500 грн за період з 06.04.2026 по 14.07.2026, тобто в межах строку кредитування, встановленого п. 1.2 Договору (до 03.08.2026); штраф нараховувався з 06.05.2026 у розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості за кожен платіжний період; оплати за договором відповідачем не здійснювались.

Доводи відповідача про здійснення платежів за кредитним договором № 13272-04/2026 належними та допустимими доказами не підтверджені, доказів сплати будь-яких коштів на користь позивача за вказаним договором відповідачем до суду не надано.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Відповідачу кредит у встановленому Договором розмірі, а відповідач порушив умови Договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернула вказаний борг у повному обсязі.

Стороною позивача належними та допустимими доказами доведено факт укладення кредитного договору та правомірність нарахування відсотків по кредиту та комісії, протилежного суду не доведено.

Відсотки за користування кредитом нараховані позивачем відповідно до умов кредитного договору, з якими відповідач погодилася, укладаючи договір.

Розмір відсотків, встановлених у кредитному договорі (0,90 % в день), відповідає ЗУ «Про споживче кредитування» та не перевищує 1 % в день, а тому викладені у відзиві заперечення відповідача щодо правомірності нарахування процентів суд до уваги не приймає.

Укладаючи кредитний договір 06.04.2026, сторони погодили, що за користування кредитом нараховується комісія за видачу кредиту в сумі 850,00 грн (що складає 10,00 % від суми кредиту); тип комісії – одноразова комісія, яка нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту (п. 1.4 Договору).

Крім того, суд враховує, що 10.06.2017 набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку з чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення частин 1, 2, 5статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку (іншої фінансової установи) встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в сумі 850 грн, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо нарахування та стягнення штрафу в сумі 7 735 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 7 735 грн задоволенню не підлягають.

Висновки за результатом розгляду позовної заяви

З урахуванням вищевикладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 13272-04/2026 від 06.04.2026, укладеним між нею та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» підлягають частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 17 000 грн, а саме: тіло кредиту – 8 500 грн; відсотки – 7 650 грн; комісія – 850 грн. Вказана вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та у встановленому законом порядку (ст. ст. 12, 81 ЦПК України) не спростований відповідачем.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (платіжна інструкція №3340630 від 29.07.2026) (а.с.15).

Розподіл судових витрат між сторонами вирішити за правилами ст. 141 ЦПК України, стягнувши з відповідача судовий збір у розмірі 1 837,06 грн (коефіцієнт задоволених позовних вимог 0,69).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідач у відзиві на позовну заяву просила перевірити документальне підтвердження фактичного понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, їх склад, обсяг наданих послуг, обґрунтованість та співмірність із характером і складністю справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, представником позивача надано наступні докази: копію договору про надання правової допомоги № 44022416 від 02.01.2026, укладеного між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ; копію додаткової угоди № 13272-04/2026 від 20.07.2026 до зазначеного договору; копію детального опису робіт (наданих послуг) від 20.07.2026; копію акта про підтвердження факту надання правничої допомоги від 20.07.2026 на загальну суму 6 000 грн; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Горобей Р.Г. (а.с.56-61,62,63,64,65-66,67-68).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справі № 922/445/19, від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19).

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.

Зважаючи на викладене, ураховуючи складність та значення справи для сторін, обсяг проведеної роботи представником позивача, який підтверджений належними та допустимими доказами, а також ціну позову та розмір фактично задоволених вимог, суд вважає розумним та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу 2 500 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 272, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» заборгованість за кредитним договором № 13272-04/2026 від 06.04.2026 у розмірі 17 000 грн (Сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» судовий збір у розмірі 1 837,06 грн (Одна тисяча вісімсот тридцять сім гривень 06 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн (Дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

В задоволені решти позовних вимог, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30 В.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2026 року.

Суддя