Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №212/6435/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 212/6435/26

номер провадження 2/215/4233/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Дудікова А.В.,

при секретарі - Рудневській А.О.

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу №212/6435/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив

Описова частина

У травні 2026 року представник ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернувся до суду з указаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26.01.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5272628 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 3 500 грн на умовах строковості, зворотності, платності строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 0,95 % на день, умовами договору передбачено нарахування разової комісії у розмірі 350 грн за надання кредиту. У подальшому за ініціативою відповідача сторони уклали додатковий договір до Договору №5272628, за яким відповідачу надано додаткові кошти у сумі 3 000 грн, а всього відповідачем отримано кредит у загальному розмірі 6 500 грн. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав. 26.08.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-33/25, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача. Заборгованість відповідача за Договором №5272628 становить 23 524,25 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту – 6 500 грн, заборгованість по відсотках – 13 124,25 грн, пеня, штраф – 3 250 грн, комісія – 650 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором №5272628 від 26.01.2025 у розмірі 23 524,25 грн та понесені судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 червня 2026 року передано за територіальною підсудністю цивільну справу за позовною заявою ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на розгляд до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 07.09.2026 справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.10.2026.

01.10.2026 розгляд справи відкладено на 05.11.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача у судове засідання призначене на 05.11.2026 не з`явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, крім того зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судові засідання призначені на 01.10.2026 та 05.11.2026 не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином, поштові відправлення повернуто до суду з примітками пошти: адресат відсутній. Крім того, відповідач про день та час розгляду справи повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не подав, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Мотивувальна частина

Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася без поважних причин та без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подала, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи – також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

26.01.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5272628 (а.с.8з.б.-14з.б.).

Відповідно до умов договору: п.1.1 Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». 1.2. На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає: 3 500,00 гривень. 1.2.1. За взаємною згодою Сторін сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається додатковий договір/угода. 1.3. Строк кредитування (строк, на який надається кредит): 360 днів. Періодичність платежів – кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати Комісії, процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. 1.4. Комісія за надання кредиту становить 350,00 гривень. Тип Комісії – разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з п. 1.2.1 Договору). Тип процентної ставки – фіксована. 1.4.1. Стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . 2.2. Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 26.01.2025 або 27.01.2025.

Згідно з п. 6.3 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом грошових зобов`язань за Договором Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф, розмір якого встановлено в процентному відношенні від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання.

Кредитний договір укладено в електронній формі, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 26285 26.01.2025 09:45:09 ОСОБА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 при укладенні Кредитного договору №5272628 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 31400 26.01.2025 09:42:19 паспорт споживчого кредиту. В паспорті споживчого кредиту зазначено, що споживач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування (а.с.16з.б.-17).

26.01.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до Договору №5272628, яким сторони збільшили суму кредиту на 3 000 грн; сума кредиту на дату укладення Додаткового договору складає 6 500,00 гривень; строк кредитування залишився незмінним; комісія за надання додаткової суми кредиту становить 300,00 гривень. Додатковий договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 20118 26.01.2025 12:26:35 (а.с.19).

Перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 3 500 грн підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. №1-2608 від 26.08.2025, згідно з яким 26.01.2025 о 09:46:08 на платіжну картку НОМЕР_2 успішно перераховано 3 500 грн, номер транзакції в системі iPay.ua – 634925485, призначення платежу: «Зарахування 3500 грн на карту НОМЕР_1 » (а.с.29з.б.).

Перерахування відповідачу додаткової суми кредиту у розмірі 3 000 грн підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20250826-2397 від 26.08.2025, згідно з яким відповідно до Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 03.01.2024 26.01.2025 о 12:27:21 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на суму 3 000,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» – 75a89c96-3629-4604-bcc5-e4f9ba72f5be, код авторизації – 573659, призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5168745638917978 (а.с.30).

26.08.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-33/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором (а.с.30з.б.-34). Платіжною інструкцією № 10160 від 01.09.2025 ТОВ «СВЕА ФІНАНС» сплатило ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 2 753 891,78 грн з призначенням платежу «Оплата фінансування зг. Договору факторингу №01.02-33/25 від 26.08.2025» (а.с34з.б.). Відповідно до Реєстру боржників (Додаток 1) до договору факторингу № 01.02-33/25 від 26.08.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5272628 від 26.01.2025 (порядковий номер 1573, дата закінчення договору – 21.01.2026) складає 23 524,25 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 6 500 грн, заборгованість по відсотках – 13 124,25 грн, комісія – 650 грн, штрафні санкції – 3 250 грн (а.с.35з.б.).

ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» змінило найменування на ТОВ «СВЕА ФІНАНС» на підставі Рішення №1 від 25.03.2024 (а.с.37).

Таким чином, право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору факторингу перейшло до позивача.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором №5272628 від 26.01.2025, відповідачу 26.01.2025 надано кредит у загальній сумі 6 500 грн; проценти нараховано за період з 26.01.2025 по 26.08.2025 (26.01.2025 – 33,25 грн, з 27.01.2025 – по 61,75 грн щоденно) у загальному розмірі 13 124,25 грн; 26.01.2025 нараховано комісію у розмірі 650 грн; 26.02.2025 та 28.03.2025 нараховано штрафи у розмірі 1 855,50 грн та 1 394,50 грн, а всього 3 250 грн. Оплат відповідачем не здійснювалось. Загальна заборгованість становить 23 524,25 грн, з яких: тіло кредиту – 6 500 грн, проценти – 13 124,25 грн, штрафні санкції – 3 250 грн, комісія – 650 грн (а.с.25з.б.-29).

Відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, грошові кошти та відсотки не повертає, чим порушує права позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

Зважаючи на викладене, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів за вищевказаним договором.

Однак, всупереч умовам Договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за кредитним договором №5272628 від 26.01.2025 у розмірі 23 524,25 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту – 6 500 грн, заборгованість по відсотках – 13 124,25 грн, пеня, штраф – 3 250 грн, комісія – 650 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до ст.ст. 76, 78, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як свідчать матеріали справи, станом на день ухвалення рішення у справі відповідач доказів сплати заборгованості за кредитним договором №5272628 від 26.01.2025 не надав.

ОСОБА_1 не надано до суду доказів на спростування обставин щодо видачі кредитних коштів, зокрема банківську виписку по рахункам, або довідку з банку про неналежність йому рахунку, на який відбувалось зарахування коштів та неналежність йому вказаного у договорі номеру телефону тощо.

Враховуючи відсутність оплати за кредитом з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту (основний борг) за кредитним договором №5272628 від 26.01.2025 у розмірі 6 500 грн підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо стягнення відсотків Товариство обґрунтовувало наявністю домовленості про процентну ставку, що малася у договорі, та з огляду на зміст Паспорта споживчого кредиту, в якому умова щодо процентної ставки погоджена з позичальником під його підпис.

Кредитор зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а відповідач, всупереч викладеним у договорі умовам, в установлені терміни не повернув належні до сплати грошові суми, порушуючи встановлений графік обов`язкових платежів. Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання позичальником умов укладеного договору.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати відсотків за кредитним договором №5272628 від 26.01.2025 у розмірі 13 124,25 грн (0,95 % в день).

Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5272628 укладений 26.01.2025, процентна ставка 0,95 % в день не перевищує максимального розміру денної процентної ставки, встановленого пунктом 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (1 %). Проценти нараховані за період з 26.01.2025 по 26.08.2025, тобто в межах строку кредитування (360 днів, дата закінчення договору – 21.01.2026), а тому розмір нарахованих відсотків у сумі 13 124,25 грн відповідає умовам кредитного договору та підлягає стягненню.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 650 грн, суд зазначає наступне.

Укладаючи кредитний договір 26.01.2025, сторони погодили, що Комісія за надання кредиту становить 350,00 гривень, тип Комісії – разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (п. 1.4 Договору); додатковим договором від 26.01.2025 встановлено комісію за надання додаткової суми кредиту у розмірі 300,00 гривень, а загальну комісію за надання кредиту (з урахуванням комісії за надання додаткової суми кредиту) – 650,00 гривень.

Крім того, суд враховує, що 10.06.2017 набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку з чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення частин 1, 2, 5статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку (іншої фінансової установи) встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за комісією у сумі 650 грн, нарахованої відповідно до умов договору та додаткового договору, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, суд не може погодитися з нарахуванням штрафу у розмірі 3 250 грн за кредитним договором №5272628 від 26.01.2025, з наступних підстав.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 3 250 грн задоволенню не підлягають.

Висновки за результатом розгляду позовної заяви

З урахуванням вищевикладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором ні перед первісним кредитором, ні перед дійсним після відступлення прав вимоги, та не повернув кредитні кошти протягом строків, обумовлених сторонами при укладенні договору, тим самим допустив істотне порушення виконання своїх кредитно-договірних зобов`язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню. З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №5272628 від 26.01.2025 у розмірі 20 274,25 грн, з яких: тіло кредиту – 6 500 грн, проценти за користування – 13 124,25 грн, комісія – 650 грн.

Щодо судових витрат

За правилами статті 141 ЦПК України при розподілі судових витрат судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн (платіжна інструкція №1070 від 30.04.2026) (а.с.8,51).

З відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 289,66 грн (коефіцієнт задоволених позовних вимог 0,86).

Керуючись ст.ст. 223, 259, 263-265, 268, 272, 279, 280, 284 ЦПК України, суд

у х в а л и в

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №5272628 від 26.01.2025 у розмірі 20 274,25 грн (Двадцять тисяч двісті сімдесят чотири гривні 25 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 289,66 грн (Дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять гривень 66 копійок).

В задоволені решти позовних вимог, - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд.8.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2026 року.

Суддя