Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №184/2295/26 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Суд: Покровський міський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №184/2295/26

Суддя: Гаєвий О. В.

Справа № 184/2295/26

Номер провадження 2/184/1643/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Гаєвого О.В. за участю секретаря судового засідання Поліщук О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 04.08.2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» і ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про надання кредиту № 29.07.2022-100000924, відповідно до умов якого відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором .

ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 4000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.

В порушення умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за ним належним чином не виконував, внаслідок чого на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 6630 грн., що складається з: Тіла кредиту - 4000 грн. Процентів - 2630 грн.

Відповідачем 14.09.2026 року через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подано відзив на позов. За змістом відзиву, відповідач визнає позовні вимоги лише щодо тіла кредиту в розмір 5000 грн., і не визнає правомірність та обґрунтованість заявленої до стягнення суми процентів у розмірі 2630 грн. Просив у задоволенні позовних вимог ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» у частині стягнення 2630 грн. процентів, оскільки позивач після 14.09.2022 позивач не мав права нараховувати проценти за договірними ставками «Економ» (2% на день) чи «Стандарт» (3% на день), а міг нараховувати виключно проценти в порядку ст. 625 ЦК України, у зв`язку з цим просив в задоволені позову відмовити, крім того просив застосувати наслідки пропуски позовної давності.

Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 14.09.2026 року подано відповідь на відзив, за змістом якого позивач підтверджує обсяг позовних вимог, визначених позовною заявою. Крім того вказує, що жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідач заперечує проти законності розміру процентів, нарахованих відповідно до умов кредитного договору.

Законом України “Про споживче кредитування” передбачено пункт 5 статті 8, що визначає максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Також, законом України “Про споживче кредитування”, передбачено пункт 17 прикінцевих положень, який повністю спростовує доводи відповідача стосовно незаконності розміру процентної ставки. Розділ IV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023, яким передбачено наступне: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідачем через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подано заперечення на відповідь на відзив де вказує, що позивач позивач обґрунтовує законність застосованої договором денної процентної ставки посиланням на пункт 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», яким тимчасово встановлено максимальний розмір денної процентної ставки на рівні 2,5 % протягом перших 120 днів та 1,5 % протягом наступних 120 днів.

Водночас як частину п`яту статті 8 Закону (максимальний розмір денної процентної ставки — 1 %), так і пункт 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, на який посилається позивач, було запроваджено Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023. Спірний кредитний договір № 29.07.2022-100000924 укладено 29.07.2022, тобто більш ніж за рік до набрання чинності зазначеними змінами.

Жодна з наведених позивачем норм — ні перехідні положення пункту 17, ні частина п`ята статті 8 Закону — на момент виникнення спірних правовідносин не існувала та не могла застосовуватися ні до умов договору, ні до порядку нарахування процентів за ним. Відповідно, посилання позивача на пункт 17 Прикінцевих положень Закону як на підставу законності встановленої договором ставки не має жодного правового значення для цієї справи і не спростовує доводів відзиву щодо явної завищеності та несправедливості розміру договірних процентів за критеріями статей 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, в окремо наданій до суду заяві просив розглянути справу у його відсутність, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилась, про час, дату і місце судового розгляду повідомлена належним чином. Про причини своєї не явки до суду не повідомила.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до такого висновку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 04.08.2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ««СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»», і ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про надання кредиту № 29.07.2022-100000924, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 4000 грн. на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити Позикодавцю проценти за користування позикою.

Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 4000 грн. шляхом перерахування через банк провайдер.

В порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаною угодою належним чином не виконав, не надав своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами. Згідно частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач у відповідності до умов кредитного договору повинен щомісяця в строки, визначені Правилами здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітній місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитом, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітній період у разі порушення строків сплати заборгованості.

Позивач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, однак відповідач в порушення умов договору зобов`язання за ним належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість за Договором №29.07.2022-100000924 в розмірі 6630 грн., що складається з: Тіла кредиту - 4000 грн. Процентів - 2630 грн.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин, оскільки відповідачем договірне зобов`язання належним чином не виконане і заборгованість за договором не погашена, то наведене є порушенням законних прав позивача.

Щодо перебіг строків позовної давності слід вказати наступне.

Строк позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, відповідно до ст. 261 ЦК України. Тобто, відлік початку позовної давності починається саме 19.08.2021. З огляду на вищезазначене, строк позовної давності закінчується 19.08.2024. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Проте, позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану. Отже, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, Позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України

Законом від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» передбачено виключення з Цивільного кодексу України пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Саме цей пункт передбачає зупинення перебігу позовної давності, передбаченої ЦКУ, на період дії воєнного стану. Проте вищезазначений Закон, також зазначає, що він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Закон був надрукований в офіційному виданні «Голос України» від 03.06.2025 №108, тобто набрання чинності відбулось 04.09.2025, саме з цієї дати відбулось відновлення обчислення строків позовної давності. Таким чином, позивач дотримався строку позовної давності та подав позовну заяву у строк визначений законодавством.

Виходячи з чого, посилання відповідача на пропущення строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом є необґрунтованими і заява останнього про застосування наслідків пропуску строку позовної давності не підлягає задоволенню

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками, слід вказати наступне.

Законом України “Про споживче кредитування” передбачено пункт 5 статті 8, що визначає максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Однак, згідно розрахунку наданого позивачем розмір процентної ставки заснованої позивачем складав 2% та 3%. Розмір такої процентної ставки позивач обґрунтовує тим, що розділ IV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023, яким передбачено наступне: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %, а отже, враховуючи дату укладення кредитного договору, денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною.

Однак з таким визначенням позивача суд не погоджується оскільки частину п`яту статті 8 Закону (максимальний розмір денної процентної ставки — 1 %), так і пункт 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, на який посилається позивач, було запроваджено Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023. Спірний кредитний договір № 29.07.2022-100000924 укладено 29.07.2022, тобто більш ніж за рік до набрання чинності зазначеними змінами.

Жодна з наведених позивачем норм — ні перехідні положення пункту 17, ні частина п`ята статті 8 Закону — на момент виникнення спірних правовідносин не існувала та не могла застосовуватися ні до умов договору, ні до порядку нарахування процентів за ним. Відповідно, посилання позивача на пункт 17 Прикінцевих положень Закону як на підставу законності встановленої договором ставки не має жодного правового значення для цієї справи і не спростовує доводів відзиву щодо явної завищеності та несправедливості розміру договірних процентів за критеріями статей 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів»

На підставі викладеного, беручи до уваги викладене, суд приходить до переконання, що нарахування кредитором ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» денної процентної ставки в розмірі 2%, яка не була передбачена Законом України “Про споживче кредитування” на час укладення договору, є порушенням імперативних норм законодавства України, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Таким чином суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 4390 грн., яка складається з:

-сума боргу 4000 грн.;

-сума відсотків за користування кредитом в розмірі 390 грн., що розраховується шляхом множення 1% ( допустимий розмір відсотків на який посилається позивач у відповіді на відзив вказуючи, що Законом України “Про споживче кредитування” передбачено пункт 5 статті 8, що визначає максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %) на суму наданого кредиту в розмірі 4000 грн. та множення на 42 (кількість днів дії договору), за мінусом сплаченої відповідачем суми заборгованості по відсотках в розмірі 1290 грн.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положеннями частин першої та другої статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Платіжною інструкцією від 04.09.2026 року № СЦ00141800 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2662,40 грн. Оскільки судом позов задоволено частково, на 66,21 % з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,78 грн. (2662,40 х 66,21 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. 2-13, 76-83, 89, 263, 265, 268, 353-354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», (ідентифікаційний код ю/о: 37356833; Місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А) заборгованість за Кредитним договором № 29.07.2022-100000924 від 04.08.2022 у розмірі 4390,00 грн. з яких заборгованість по тілу кредиту – 4000,00 грн. заборгованість по відсотках 390 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», (ідентифікаційний код ю/о: 37356833; Місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 1762,78 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено 09.11.2026 року.

Суддя Покровського міського суду О. В. Гаєвий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua