Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №183/5267/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №183/5267/26

Суддя: Майна Г. Є.

Єдиний унікальний номер справи 183/5267/26

Провадження № 2/183/5704/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року ТОВ «ФК «Солвентіс» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 41 460 грн заборгованості за договором про надання кредиту № 3679417 від 18 червня 2020 року, з яких 6 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 35 460 грн - проценти за користування кредитом. Позивач також просив стягнути 2 662,40 грн судового збору та 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов мотивовано тим, що ТОВ «Алекскредит» надало відповідачеві кредит у сумі 7 000 грн, а відповідач належно не виконав обов`язку щодо його повернення й сплати процентів. Позивач зазначив, що набув право вимоги за відповідним зобов`язанням унаслідок послідовного відступлення права вимоги за договорами факторингу від 29 та 31 жовтня 2025 року.

Ухвалою судді від 06 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом опублікування оголошення на сайті суду. Причини неявки відповідач суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. За таких обставин, з урахуванням положень частини першої статті 223 ЦПК України, неявка належно повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Ураховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у цій справі є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши письмові докази у їх сукупності, установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

18 червня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 3679417. У реквізитах договору зазначено, що позичальник підписав його за допомогою одноразового ідентифікатора PS3679417. За пунктами 1.3, 1.4 договору кредитодавець зобов`язувався перерахувати на картковий рахунок позичальника 7 000 грн.

Відповідно до статей 205, 207, 639 ЦК України та положень Закону України «Про електронну комерцію» укладення договору в електронній формі з використанням передбаченого законом електронного підпису не виключає дотримання письмової форми правочину. Поданий договір містить відомості про використання позичальником одноразового ідентифікатора, а тому його електронний спосіб укладення сам собою не свідчить про відсутність договірних відносин.

За довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 02 листопада 2024 року, 18 червня 2020 року проведено переказ у сумі 7 000 грн через систему FONDY з успішним статусом операції на платіжну картку Mastercard. Надана довідка підтверджує проведення зазначеної платіжної операції, її належність до виконання спірного кредитного договору суд оцінює у сукупності з текстом договору, даними про позичальника та обліком здійснених платежів.

Пунктом 1.7 договору передбачено різні процентні ставки залежно від умов і періоду користування кредитом. Зокрема, за загальними умовами кредитування визначено 1,70 % за день у базовий період до 30 червня 2020 року включно та 3 % за день у спеціальний період із 01 липня до 27 грудня 2020 року включно. Пунктом 3.1 договору прямо встановлено строк його дії до 27 грудня 2020 року включно. Доказів зміни цієї кінцевої дати або укладення додаткової угоди про продовження строку кредитування матеріали справи не містять.

Зі складеного первісним кредитодавцем та перепровіреного судом щоденного розрахунку вбачається, що відповідачем здійснено платежі на загальну суму 3 856,50 грн, з яких 1 000 грн зараховано в рахунок погашення основної суми кредиту, решту - у рахунок процентів. Залишок неповернутої основної суми кредиту становить 6 000 грн. Інших платежів зазначений розрахунок не містить.

29 жовтня 2025 року між ТОВ «Алекскредит» і ТОВ «Секвоя Капітал» укладено договір факторингу № 29/10-2025, а 31 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» і ТОВ «ФК «Солвентіс» - договір факторингу № ДФ-31102025. У долучених до справи витягах із реєстрів боржників за обома договорами відступлення зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , і кредитний договір № 3679417 від 18 червня 2020 року з боргом 41 460 грн, у тому числі 6 000 грн основної суми та 35 460 грн процентів. Долучені платіжні документи підтверджують проведення розрахунків між сторонами договорів факторингу.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою на підставі правочину про відступлення права вимоги. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент їх переходу, якщо інше не встановлено договором або законом. Наявні договори факторингу разом із витягами з реєстрів і платіжними документами підтверджують перехід до позивача права вимоги за спірним кредитним договором. Водночас відступлення права вимоги не змінює обсягу дійсного обов`язку боржника та не робить обґрунтованою ту частину вимоги, яка не випливає з кредитного зобов`язання.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено обов`язок належного виконання зобов`язання відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За частиною першою статті 1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Застосування положень статті 1048 ЦК України щодо процентів як плати за правомірне користування кредитом слід відмежовувати від передбачених статтею 625 ЦК України наслідків прострочення грошового зобов`язання. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначила, що після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється; у подальшому права кредитора охороняються за правилами частини другої статті 625 ЦК України. Аналогічне розмежування викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16.

У спірному договорі кінцевою датою кредитування є 27 грудня 2020 року. Разом із тим із наданого позивачем та перепровіреного судом щоденного розрахунку вбачається, що на 27 грудня 2020 року залишок процентів становив 26 460 грн, а після цієї дати позивач продовжив їх нарахування в розмірі 180 грн щоденно до 15 лютого 2021 року. Отже, із заявлених 35 460 грн процентів 9 000 грн нараховано після закінчення строку кредитування. Підстав для стягнення цих 9 000 грн саме як процентів за користування кредитом за статтею 1048 ЦК України суд не встановив. Вимог про стягнення наслідків прострочення відповідно до статті 625 ЦК України позивач не заявляв.

Таким чином, у межах заявлених вимог підлягають стягненню 6 000 грн неповернутої основної суми кредиту та 26 460 грн процентів, нарахованих не пізніше закінчення погодженого договором строку кредитування, усього 32 460 грн. У задоволенні решти вимоги про стягнення 9 000 грн процентів слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд ураховує вимоги статей 133, 137, 141 ЦПК України, зокрема зв`язок витрат із розглядом справи, їх документальне підтвердження, обсяг наданих послуг, розумність та пропорційність з огляду на часткове задоволення позову.

Сплату позивачем судового збору у розмірі 2 662,40 грн підтверджує платіжна інструкція № 3679417 від 10 квітня 2026 року. З огляду на часткове задоволення позовних вимог судовий збір відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України розподіляється пропорційно сумі задоволених вимог. Частка задоволення позову становить 32 460 / 41 460. Відповідно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 084,45 грн судового збору.

Позивач заявив до стягнення 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат подано акт надання послуг від 27 березня 2026 року та детальний опис робіт, складені адвокатом Міньковською Анастасією Володимирівною, а також документи щодо правової допомоги, на які позивач посилається в позові. Опис охоплює консультації, ознайомлення з документами й правовий аналіз, підготовку позовної заяви та формування її додатків.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами; для визначення їх розміру подається детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України суд бере до уваги пов`язаність витрат із розглядом справи, їх обґрунтованість, пропорційність предмету спору та поведінку сторін.

Оцінивши надані документи, характер спору про стягнення заборгованості за кредитним договором, обсяг здійсненої роботи та ціну позову, суд ураховує також результат розгляду справи. Оскільки задоволено 32 460 грн із заявлених 41 460 грн, до розподілу за рахунок відповідача підлягає відповідна частка заявлених витрат на професійну правничу допомогу - 4 697,54 грн (6 000 ? 32 460 / 41 460). Решта цих витрат покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за договором про надання кредиту № 3679417 від 18 червня 2020 року в розмірі 32 460 (тридцять дві тисячі чотириста шістдесят) гривень, із яких: 6 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 26 460 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» судовий збір у розмірі 2 084 (дві тисячі вісімдесят чотири) гривні 45 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 697 (чотири тисячі шістсот дев`яносто сім) гривень 54 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», код ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження за витягом із ЄДР: м. Київ, вул. Рибальська, буд. 22; адреса для листування: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено та підписано 09 листопада 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua