Суд: Запорізький районний суд Запорізької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №331/6229/25
Суддя: Громова І. Б.
Єдиний унікальний номер 331/6229/25
Номер провадження 2/317/292/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Громової І.Б.,
секретаря судового засідання Ботушанської Є.В.,
за участю:
представника відповідача Ревкової А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року до Запорізького районного суду Запорізької області з підсудністю надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №484485-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний електронним підписом позичальника, шляхом використання одноразового електронного ідентифікатора.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 26.12.2023 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 484485-КС-001 про надання кредиту.
26.12.2023 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 484485-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000 грн., шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов`язань, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 484485-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 40 080, 44 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 10 000 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 29 021, 09 грн.; суми заборгованості по штрафам – 0 грн.; суми прострочених платежів за комісією – 1 059, 35 грн., які утворились станом на 09.10.2025, а також стягнути понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 24 листопада 2025 року відкрито провадження та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 25 червня 2026 року вказана цивільна справа надійшла у провадження судді Громової І.Б. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та Розпорядження керівника апарату Запорізького районного суду Запорізької області № 619-к-2026 від 22.06.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», відповідно до пункту до пункту 2.3.43, п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, протоколу зборів суддів № 6 від 03.06.2026 року, а саме, у зв`язку із призначенням Сакояна Д.І. на посаду судді Запорізького апеляційного суду (Указ Президента України №460/2026 від 19.05.2026), що унеможливлює продовження розгляду справи та призначено судове засідання.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив суд розглядати справу за відсутності позивача та представника позивача.
Відповідач до суду не з`явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи. У судовому засіданні була присутня представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Ревкова А.К., яка зазначила, що відповідач частково визнає позовні вимоги, а саме визнає отримання коштів у сумі 10 000 грн., проте прострочені платежі по процентах у розмірі 29 021, 09 грн. та прострочені платежі за комісією у розмірі 1 059, 35 грн. не визнає.
Зазначає, що платежі за відсотками є значно завищеними, необґрунтованими та такими, що нараховані всупереч вимогам п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування».
Також, представник відповідача зазначила, що вимога щодо нарахування комісії є незаконною та такою, що суперечить вимогам законодавства.
Дослідивши подані докази, суд прийшов до наступних висновків.
26 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 484485-КС-001 про надання кредиту, у сумі 10 000 грн., строком на 24 тижнів.
П. 2.4. вказаного договору встановлена стандартна процентна ставка за кредитом в день – 2%. Знижена процентна ставка – 1,15%.
П. 2.5 передбачено комісію за надання кредиту у розмірі – 1 500 грн.
П. 2.7 вищезазначеного договору встановлено строк дії договору до 11.06.2024 року.
Сторонами було узгоджено, що у разі виникнення прострочки по кредиту, то нарахування процентів за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору.
У п.8 вказаного договору містяться реквізити сторін, а саме: прізвище, ім`я по батькові відповідача, РНОКПП, паспортні данні та адреса реєстрації, крім того, код електронного одноразового ідентифікатора, який було відправлено на номер мобільного телефону відповідача, яким було підписано вказану пропозицію.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000 грн., шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 що підтверджується довідкою про перерахування коштів.
Отже, договір про надання кредиту було укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору про надання кредиту № 484485-КС-001 від 26.12.2023, що акцептована відповідачем 26.12.2023 шляхом підписання електронним підписом відповідача.
Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за кредитним договором, станом на 09.10.2025 утворилась заборгованість за договором № 484485-КС-001 від 26.12.2023 в розмірі 40 080, 44 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 10 000 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 29 021, 09 грн.; суми заборгованості по штрафам – 0 грн.; суми прострочених платежів за комісією – 1 059, 35 грн.
Однак, суд дослідивши всі наявні докази у їх сукупності приходить до висновку про необхідність зменшити розмір нарахованих позичальнику відсотків до розміру отриманих кредитних коштів.
Як вбачається із наданого суду розрахунку заборгованості за кредитом, ТОВ «Бізнес Позика» нараховувала відповідачеві проценти у розмірі 1, 1528 % з 26.12.2023 по 30.01.2024 на суму кредиту за кожен день користування ним.
Із 31.01.2024 по 11.06.2024 нарахування здійснювалася за збільшеною процентною ставкою у розмірі 2 % від суми кредиту на кожний день нарахування.
Суд погоджується із твердженням представника відповідача, що нарахування процентів у розмірі 2% є неспівмірним, завищеним та таким що не відповідає п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якого з 23.04.2024 розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1,5%, отже сума нарахованих відсотків після 30.01.2024 має бути перерахована.
Від так, позивачем із 26.12.2023 по 30.01.2024 нараховано відсотки за користування кредитом у розмірі – 2 421, 09 грн., а з 31.01.2024 по 11.06.2024 за користування кредитом підлягають нарахуванню відсотки у розмірі 1,5 % за кожний день користування кредитом, що становить 19 800 грн.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо необхідності стягнення із відповідача основної суми боргу у розмірі 10 000 грн., та стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 22 221,09 грн.
Щодо частини позовних вимог про стягнення комісії, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції на час укладання кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит (у редакції на час укладання кредитного договору), банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Відповідно до редакції п. 5 Правил про споживчий кредит, яка діє наразі, банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.
Згідно додатку 1 до Правил про споживчий кредит (у редакції на час укладання кредитного договору), загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
За змістом редакції додатку 1 до Правил про споживчий кредит, яка діє наразі, загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб), які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець зацікавлений у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
Закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Необхідність внесення плати за обслуговування банком кредитної заборгованості передбачено в кредитному договорі. Переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговування банком кредитної заборгованості та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, у договорі не зазначено.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 (касаційне провадження № 61-4202сво22) дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічних висновків Верховний Суд доходив і раніше, наприклад в постановах № 363/1834/17 від 13.07.2022, № 496/3134/19 від 13.07.2022 тощо.
Судом встановлено, що умовами кредитного договору №484485-КС-001 від 26.12.2023 передбачено сплату комісії за надання кредиту у розмірі 1 500 грн.
При цьому ні в кредитному договорі, ні в інших документах не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія за видачу та обслуговування кредиту.
Позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за видачу та обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, вимога про стягнення заборгованості за комісією у сумі 1 500 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 947, 39 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України,-
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (ЄДРПОУ 41084239, м. Київ, б. Лесі Українки, буд.26 офіс 411) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за Договором №484485-КС-001 від 26.12.2023 у розмірі 32 221, 09 грн. (тридцять дві тисячі двісті двадцять одна гривня 09 копійок), що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 10 000 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 22 221, 09 грн.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір у розмірі 1947, 39 грн. (одна тисяча дев`ятсот сорок сім гривень 39 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Б. Громова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua