Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №308/3823/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №308/3823/26

Суддя: Крегул М. М.

Справа № 308/3823/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, у складі головуючої судді: Крегул М.М., за участю секретаря судового засідання Бєліков К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із даною позовною заявою, яку мотивує тим, що 25 червня 2016 року між ним та ОСОБА_4 було укладено та зареєстровано шлюб, про що видано відповідно свідоцтво про шлюб від 25.06.2016 р. , серії НОМЕР_1 . ОСОБА_5 зазначає у позовній заяві, що у даному шлюбі у них народилася донька – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження від 16.11.2016 року, серії НОМЕР_2 . Позивач вказує на те, що спільне життя у подружжя не склалося через несумісність характерів. та шлюбні відносини між ними фактично припинені. Позивач вважає, що подальше спільне життя та примирення між сторонами є неможливим і спору щодо поділу майна, що є спільною власністю немає.

Позивач ОСОБА_5 у судове засідання повторно не з`явився. Однак, надав до матеріалів справи заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання повторно не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Однак , 10.09.2026року від ОСОБА_7 до суду надійшла письмова заява, у якій така просить розглянути справу № 308/3823/26 про розірвання шлюбу без її участі та проти задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено по справі, 25 червня 2016 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було зареєстровано шлюб, відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , про що видано свідоцтво про шлюб (повторно) від 13.10.2026 року серії НОМЕР_3 .

З долученої копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 16.11.2016 року встановлено, що у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_6 .

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спільне життя у подружжя не склалося через несумісність характерів. Шлюбні відносини між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , фактично припинені.

Приписами ст.110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно ст. 112 СК України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивач ОСОБА_5 та ОСОБА_7 наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушуванням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Як встановлено у судовому засіданні, подружнє життя у сторін не склалося. Про це свідчать і ті обставини, що позивач та відповідач сімейних стосунків не підтримують, подальше збереження шлюбу позивач та відповідач вважають неможливим.

Неявку сторін у судове засідання суд також розцінює , як байдуже ставлення до шлюбу.

Наведене вище, дозволяє суду зробити висновок про те, що сторони втратили почуття поваги, любові та довіри один до одного і їх сім`я розпалася остаточно. Умови для їх примирення відсутні, та даний шлюб є формальним і подальше його збереження суперечить інтересам позивача та відповідача.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Спору щодо поділу спільного майна подружжя позивачем не заявлялося.

Враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи норми СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та відповідачки , а тому, шлюб між сторонами справи слід розірвати.

Керуючись ст. ст.24,56,105,112,СК України,ст.ст.10,12,13,18,81,141,142,258,259,263-265,352,354,355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу -задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 25.06.2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим повторно від 13.10 .2026року , серії НОМЕР_3 – розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул

Оригінал: reyestr.court.gov.ua