Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: визначення митної вартості товару
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №380/19696/26
Суддя: Коморний Олександр Ігорович
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 рокусправа № 380/19696/26
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮМІ Україна” про визнання протиправними та скасування рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮМІ Україна” з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 08 травня 2026 року № UA209000/2026/000754/2;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08 травня 2026 року № UA209230/2026/001350;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮМІ Україна” судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 22 грудня 2025 року № 317TTG251222, укладеного з компанією “TIANJIN TEXTILE GROUP IMPORT AND EXPORT INC.” (Китайська Народна Республіка), та комерційного інвойсу від 31 січня 2026 року № 25TF25002-03 імпортував на митну територію України партію товару - нові електричні велосипеди з педалями “EVOBIKE ATLAS” (модель KJ-A, код УКТЗЕД 871160) у кількості 232 штуки, за ціною 133,55 дол. США за одиницю, загальною фактурною вартістю 30984,75 дол. США на умовах поставки FOB Tianjin.
З метою митного оформлення ввезеного товару декларантом позивача подано до митного поста електронну митну декларацію, в якій митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України, у сумі 1681824,44 грн (із включенням до ціни товару витрат на міжнародне перевезення за межами України до митного кордону за довідкою про транспортні витрати та рахунком-фактурою експедитора ТОВ “Ламан Шипінг” на загальну суму 324590,14 грн). На підтвердження задекларованої числової величини митної вартості та обраного першого методу позивачем до митного органу надано повний комплект документів, передбачених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, зокрема зовнішньоекономічний контракт, комерційний інвойс, пакувальний лист (packing list), коносамент, міжнародну автотранспортну накладну CMR, банківське SWIFT-повідомлення про оплату товару, договір про транспортно-експедиторське обслуговування, заявку, рахунок експедитора, довідку про транспортні витрати та експортну декларацію країни відправлення.
Позивач вказує, що надані документи є взаємоузгодженими, не містять суперечностей, підтверджують усі числові складові митної вартості оцінюваного товару та містять необхідні реквізити для його однозначної ідентифікації. Проте Львівська митниця безпідставно та необґрунтовано поставила під сумнів задекларовану вартість товару, висунувши формальні й надумані зауваження (щодо відсутності підпису та печатки продавця на примірнику контракту; відмінності у написанні порту відправлення “Tianjin” та порту “Xingang”; неспівпадіння суми у банківському SWIFT-повідомленні, яка була консолідованою передоплатою за декілька замовлень за контрактом; відсутності перекладу китайської експортної декларації та банківської відмітки про проведення операції за транспортним рахунком до митного оформлення). На підставі цих безпідставних сумнівів митний орган витребував додаткові документи, які у позивача були відсутні, а 08 травня 2026 року виніс протиправне рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000754/2, яким збільшив митну вартість товару з 133,55 дол. США до 202,00 дол. США за штуку (до 2 052 797,85 грн), застосувавши резервний метод на підставі інформації про інше митне оформлення, та оформив картку відмови № UA209230/2026/001350.
З метою випуску вантажу у вільний обіг та запобігання збиткам від простою товару декларант оформив нову митну декларацію № 26UA209230043169U2 із наданням фінансової гарантії на суму різниці митних платежів у розмірі 118711,50 грн. Вважаючи оскаржувані рішення та картку відмови протиправними, винесеними без дотримання вимог Митного кодексу України та засад належного урядування, позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 22 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами (у письмовому провадженні).
02 жовтня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому Львівська митниця повністю заперечує проти задоволення позовних вимог. Відповідач обґрунтовує законність оскаржуваного рішення тим, що під час митного контролю за поданими документами виявлено численні розбіжності та ознаки неповноти інформації, зокрема:
у реквізитах договору № 317TTG251222 від 22 грудня 2025 року відсутні підпис та відтиск печатки уповноваженої особи продавця “TIANJIN TEXTILE GROUP IMPORT AND EXPORT INC.”, що, на думку митниці, унеможливило перевірку правоздатності нерезидента за статтею 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”;
у коносаменті портом відвантаження зазначено “XINGANG, TJ, CHINA”, у митній декларації - “CN Tianjin”, а у заявці - “Сінган Китай”, крім того, у лівому кутку коносамента міститься посилання на службовий номер/документ “SO NO 265857904”, який декларантом не надавався;
надане SWIFT-повідомлення про переказ валюти складено на суму 138934,35 дол. США, а сума зазначена у МД - 30 984,75 дол. США, при цьому документ не містить власноручного підпису та спеціальних штампів банківської установи про проведення операції у розумінні Положень НБУ № 2 та № 216;
експортна декларація КНР від 16 лютого 2026 року № 021720260000054375 містить інший номер коносамента (№ 2658598489), подана без обов`язкового офіційного перекладу українською мовою та без проходження процедури верифікації відповідно до статті 254 МК України;
транспортний рахунок-фактура від 24 квітня 2026 року № LS-4739340 виставлений експедитором до фактичного перетину кордону (08 травня 2026 року), не містить окремої деталізації вартості перевантаження та страхування, а докази сплати цього рахунку декларантом до розмитнення надані не були.
Митний орган стверджує, що оскільки декларант додаткових документів на письмову вимогу не надав, митниця мала законні підстави для відхилення основного методу за пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України та правомірно застосувала резервний метод відповідно до статті 64 МК України на підставі цінової інформації митної декларації від 14 квітня 2026 року № 26UA100330406058U7 (202,00 дол. США/од.). Також відповідач заперечив проти розміру витрат на правничу допомогу, вважаючи попередню суму (50 000 грн) неспівмірною зі складністю справи.
Одночасно з відзивом відповідач подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2026 року у задоволенні клопотання Львівської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено повністю на підставі частини шостої статті 262 КАС України, з огляду на документальний характер спору у сфері митного контролю та відсутність потреби у заслуховуванні усних свідчень.
Будь-яких інших заяв чи клопотань процесуального характеру від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, безпосередньо оцінивши докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮМІ Україна” зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ: 45648415, місцезнаходження: 64602, Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, провулок Каштановий, буд. 1, кв. 22), здійснює комерційну діяльність у сфері імпорту та реалізації електротранспорту і супутніх комплектуючих.
22 грудня 2025 року між компанією “TIANJIN TEXTILE GROUP IMPORT AND EXPORT INC.” (Китайська Народна Республіка, продавець) та ТОВ “ЮМІ Україна” (Україна, покупець) укладений зовнішньоекономічний контракт № 317TTG251222.
Відповідно до пунктів 1.1-1.3 вказаного Контракту продавець зобов`язався виготовити та поставляти покупцю товар - електротранспорт (електросамокати та електровелосипеди), запасні частини та комплектуючі до них відповідно до узгоджених замовлень, а покупець - своєчасно прийняти та оплатити поставлений товар. Згідно з пунктами 4.1-4.5 Контракту оплата товару здійснюється покупцем шляхом банківського переказу на рахунок продавця у валюті та на умовах, визначених у відповідному інвойсі; загальна вартість контракту визначається як сума всіх виставлених комерційних інвойсів; ціна товару, зафіксована в інвойсах, є фактичною ціною угоди між сторонами та не містить прихованих знижок; у разі будь-яких розбіжностей між положеннями контракту та комерційного інвойсу переважну силу мають умови відповідного інвойсу.
На виконання умов зовнішньоекономічного контракту продавцем “TIANJIN TEXTILE GROUP IMPORT AND EXPORT INC.” виставлений комерційний інвойс (Commercial invoice) від 31 січня 2026 року № 25TF25002-03 на поставку партії товару: нові електричні велосипеди з педалями “EVOBIKE ATLAS” (заводська модель KJ-A, код УКТЗЕД 871160), оснащені електродвигуном потужністю 350 Вт та акумуляторною батареєю Lead Acid Battery 48V 20Ah, у загальній кількості 232 штуки за ціною 133,55 дол. США за одиницю, загальною фактурною вартістю 30984,75 доларів США.
У комерційному інвойсі зафіксовано посилання на контракт від 22 грудня 2025 року №317TTG251222, визначено країну походження та відправлення - Китай, умови поставки - FOB порт Тяньцзінь (Китай) відповідно до правил Інкотермс-2020, умови оплати - 100% попередня оплата банківським переказом до відвантаження товару (100% advance payment by bank transfer before shipment), а також передбачено, що страхування товару не включається у ціну та продавцем не здійснюється. Акумуляторні набори відповідно до вимог міжнародних правил безпеки транспортування перевозилися в упаковці окремо від рам велосипедів, однак їх вартість у повному обсязі включена до ціни велосипеда (комплектність поставки 1:1) без права окремого відчуження.
На виконання зобов`язань з оплати товару за зовнішньоекономічним контрактом позивач здійснив безготівковий банківський переказ коштів в іноземній валюті на банківський рахунок компанії “TIANJIN TEXTILE GROUP IMPORT AND EXPORT INC.”, що підтверджується банківським платіжним документом - міжнародним SWIFT-повідомленням від 06 лютого 2026 року № 27 на загальну суму 128934,35 доларів США. У призначенні платежу зазначено: оплата за контрактом № 317TTG251222 від 22.12.2025 (консолідована передоплата за замовленнями в межах рамкового контракту, яка повністю покривала вартість поставки за інвойсом № 25TF25002-03 на суму 30984,75 дол. США).
Організація та здійснення міжнародного перевезення товару від порту завантаження до митного кордону України забезпечувалися експедитором - ТОВ “Ламан Шипінг” на підставі договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 08 листопада 2024 року №08/11-5 та заявки на перевезення від 30 січня 2026 року № 24042026/2.
Фактичне перевезення товару здійснювалося змішаним мультимодальним сполученням у 40-футовому контейнері HASU4232438 (464 коробки, загальна вага брутто 14 152,00 кг, об`єм 67 мі):
морським транспортом за маршрутом порт Ксінган/Тяньцзінь (Китай) - порт Гданськ (Польща), що підтверджено морським коносаментом лінії від 16 лютого 2026 року № UTRUST26021677 із відміткою “Freight collect”;
автомобільним транспортом за маршрутом порт Гданськ (Польща) — митний кордон України (пункт пропуску “Рава-Руська”), що підтверджено міжнародною автотранспортною накладною CMR від 05 травня 2026 року № 500148.
Згідно з рахунком-фактурою експедитора ТОВ “Ламан Шипінг” від 24 квітня 2026 року № LS-4739340 та довідкою про транспортні витрати від 24 квітня 2026 року № 500148 загальна вартість транспортно-експедиційних послуг з доставки оцінюваного вантажу за межами України до місця ввезення на митну територію України склала 324 590,14 грн, у тому числі:
морське перевезення вантажу - 171 600,00 грн;
транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України (включаючи вантажно-розвантажувальні роботи в порту) - 54 243,64 грн;
міжнародне автомобільне перевезення за межами митної території України до митного кордону України - 98 746,50 грн. У довідці про транспортні витрати також зафіксовано, що добровільне страхування вантажу під час перевезення сторонами не здійснювалося.
08 травня 2026 року декларант позивача подав до відділу митного оформлення Львівської митниці електронну митну декларацію (вхідний реєстраційний номер 26UA209230042983U1) для випуску товару у вільний обіг за митним режимом “імпорт”.
У митній декларації позивач визначив митну вартість товару за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у розмірі 1 681 824,44 грн (еквівалент фактурної вартості товару 30 984,75 дол. США за курсом НБУ 43,8032 грн/дол. США - 1 357 234,30 грн + витрати на транспортування за межами України - 324 590,14 грн).
Разом із митною декларацією декларант надав Львівській митниці повний пакет документів відповідно до вимог статті 53 МК України: зовнішньоекономічний контракт від 22 грудня 2025 року № 317TTG251222, комерційний інвойс від 31 січня 2026 року № 25TF25002-03, пакувальний лист (packing list), платіжний документ SWIFT від 06 лютого 2026 року № 27, коносамент від 16 лютого 2026 року № UTRUST26021677, автонакладну CMR № 500148 від 05 травня 2026 року, договір про ТЕО № 08/11-5, заявку на перевезення, довідку про транспортні витрати № 500148, рахунок експедитора № LS-4739340 та експортну декларацію країни відправлення № 021720260000054375 від 16 лютого 2026 року.
За результатами автоматизованого аналізу та опрацювання документів Львівська митниця надіслала декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості (виписку з бухгалтерської документації, каталоги, прайс-листи виробника, висновки експертних організацій та переклад документів). Декларант повідомив про відсутність таких документів та наполягав на достатності первинного пакета документів, що містив усі вичерпні числові показники.
08 травня 2026 року посадовою особою Львівської митниці було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000754/2, яким митну вартість ввезеного товару визначено за 6-м (резервним) методом у сумі 2 052 797,85 грн (виходячи з ціни 202,00 дол. США за одиницю товару). Джерелом інформації для коригування обрано митну декларацію від 14 квітня 2026 року № 26UA100330406058U7.
На підставі рішення про коригування митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2026/001350 від 08 травня 2026 року.
З метою уникнення простою товару позивач 08 травня 2026 року здійснив митне оформлення партії електровелосипедів за новою митною декларацією № 26UA209230043169U2 зі сплатою фінансової гарантії відповідно до частини сьомої статті 55 МК України (сума різниці митних платежів склала 118 711,50 грн).
Незгода позивача із прийнятими Львівською митницею рішенням про коригування митної вартості від 08 травня 2026 року № UA209000/2026/000754/2 та карткою відмови № UA209230/2026/001350 стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Правові засади митної справи в Україні, порядок переміщення товарів через митний кордон, здійснення митного контролю та митного оформлення врегульовані Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (зі змінами та доповненнями, далі — МК України).
Згідно з пунктами 23 та 24 частини першої статті 4 МК України:
митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою та другою статті 51 МК України закріплено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини другої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною третьою статті 57 МК України імперативно визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів;
щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, використання або розпорядження товарами не перейде прямо або опосередковано до продавця;
покупець і продавець не пов`язані між собою особи або їхні зв`язки не вплинули на ціну товарів.
Суд наголошує, що наведені правові норми відповідають засадам статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT 1994) та положенням Угоди про застосування статті VII ГАТТ (Угода про митну оцінку СОТ), які закріплюють універсальний пріоритет контрактної вартості операції. Прямим обов`язком митних органів є застосування саме першого методу як базового та найбільш об`єктивного, тоді як перехід до другорядних чи резервного методів є винятковим заходом, допустимим лише за умови вичерпного документального спростування можливості застосування ціни договору.
Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України закріплено вичерпний обов`язковий перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:
декларація митної вартості;
зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього;
рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа;
якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для його ідентифікації;
транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення;
ліцензія на імпорт товару (якщо підлягає ліцензуванню);
якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до визначеного переліку.
Верховним Судом вже сформована стала та послідовна судова практика, висновки якої, якщо їх систематизувати, зводяться до того, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК УКраїни Верховний Суд зробив у ряді постанов, на які зокрема покликається Позивач у касаційній скарзі, а саме: від 30 січня 2018 року у справі № 804/16980/14, від 6 лютого 2018 року у справі № 815/2013/15, від 22 січня 2019 року у справі №815/6794/17, від 18 грудня 2019 року у справі №160/8775/18, від 17 квітня 2018 року справі №815/329/17, від 15 червня 2021 року у справі № 804/2584/16, від 15 травня 2018 року у справі №820/3881/17.
Частиною п`ятою статті 53 МК України встановлено пряму законодавчу заборону: “Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті”.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості;
неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
надходження документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої вартості.
Статтею 55 МК України регламентовано порядок прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Згідно з частиною другою вказаної статті прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості повинно містити, зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення вартості; обґрунтування числового значення скоригованої вартості та фактів, які вплинули на коригування.
При здійсненні митного контролю митний орган зобов`язаний перевірити обґрунтованість заявленої декларантом митної вартості за ціною договору, яка має абсолютний нормативний пріоритет.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою передумовою для витребування додаткових документів та переходу до другорядних методів. Такий сумнів не може базуватися на припущеннях чи суб`єктивних судженнях, а повинен бути підтверджений конкретними неспростовними доказами відсутності або суперечливості числових значень.
Сама по собі відмінність заявленої декларантом вартості від вартості ідентичних або подібних товарів, оформлених раніше іншими суб`єктами, не є самостійною та достатньою підставою для відмови у застосуванні основного методу, оскільки ціна контракту є індивідуальною комерційною домовленістю сторін конкретної зовнішньоекономічної операції.
Незначні технічні чи граматичні розбіжності, відмінності у написанні найменувань географічних пунктів чи відсутність факультативних документів, які безпосередньо не впливають на визначення бази оподаткування та числових значень ціни товару, не позбавляють первинні документи статусу належних доказів та не дають митниці права відхиляти основний метод.
Досліджуючи підстави та мотиви, наведені Львівською митницею у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/000754/2 та у відзиві на позовну заяву, суд дійшов висновку про їх безпідставність з огляду на таке:
Щодо відсутності підпису та відтиску печатки нерезидента на примірнику зовнішньоекономічного контракту:
Митний орган як на підставу сумніву у дійсності поданих документів послався на те, що в реквізитах зовнішньоекономічного контракту від 22 грудня 2025 року № 317TTG251222 відсутній підпис та печатка особи, уповноваженої на укладення та підписання контракту від імені продавця - компанії “TIANJIN TEXTILE GROUP IMPORT AND EXPORT INC.”, унаслідок чого митниця не змогла перевірити цивільну та зовнішньоекономічну правоздатність нерезидента відповідно до частини першої статті 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.
Суд визнає вказані доводи відповідача помилковими та відхиляє їх, виходячи з таких міркувань:
Згідно з преамбулою та розділом 8 зовнішньоекономічного контракту №317TTG251222 від 22 грудня 2025 року продавцем за цим договором є юридична особа за законодавством Китаю - “TIANJIN TEXTILE GROUP IMPORT AND EXPORT INC.”, від імені якої виступає законний представник Яо Вей ( ОСОБА_1 ) на підставі Статуту. Контракт містить повні реєстраційні та банківські реквізити обох сторін, їх адреси, реквізити банківських установ та SWIFT-коди.
Пунктом 7.4 Контракту сторони прямо погодили, що факсимільні або електронні копії цього Контракту мають юридичну силу оригіналу.
У міжнародній комерційній практиці та за нормами Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року використання електронного документообігу, факсимільних та цифрових копій без проставлення мокрих печаток і власноручних підписів є загальновизнаним стандартом здійснення транскордонної торгівлі.
Документи, складені нерезидентами та подані для митного оформлення, можуть не містити відбитка печатки чи власноручного підпису, якщо законодавство країни походження нерезидента не містить імперативних вимог щодо їх обов`язкового застосування. Відсутність на документі нерезидента печатки або підпису сама по собі не свідчить про його фіктивність або недійсність.
Крім того, дійсність контракту та реальність господарських відносин повністю підтверджена діями обох сторін, спрямованими на його реальне виконання: продавець сформував та відвантажив замовлену партію товару, оформив комерційний інвойс №25TF25002-03 (із прямим посиланням на контракт № 317TTG251222), пакувальний лист, виступив відправником вантажу за морським коносаментом №UTRUST26021677 та прийняв від позивача безготівкову оплату за цим контрактом.
Суд підкреслює, що здійснення ревізійного контролю за корпоративною правоздатністю іноземного суб`єкта господарювання за правом країни його реєстрації не належить до повноважень посадових осіб митного поста під час проведення митного контролю митної вартості за статтею 54 МК України. Завданням митного контролю є перевірка числових значень складових вартості товару та їх документального підтвердження, а не з`ясування внутрішніх процедур обрання органів управління китайської корпорації. Відтак відсутність мокрої печатки нерезидента на копії контракту не впливає на визначення ціни товару та не є підставою для відмови у застосуванні першого методу.
Щодо найменування порту відправлення (“Tianjin” / “Xingang”) та реквізиту коносамента “SO NO”:
Митний орган вважає розбіжністю, що впливає на митну вартість, те, що в коносаменті портом відвантаження зазначено “XINGANG, TJ, CHINA”, у митній декларації - “CN Tianjin”, а у заявці - “Сінган Китай”, а також що в лівому кутку коносамента міститься посилання на невідомий документ “SO NO 265857904”.
Суд вважає вказане зауваження митниці свідченням очевидної необізнаності або штучного створення формальних приводів для відмови:
Відповідно до міжнародної кодифікації локацій міжнародної торгівлі та перевезень ООН - UN/LOCODE (United Nations Code for Trade and Transport Locations), яка ведеться Європейською економічною комісією ООН та застосовується всіма митними та логістичними адміністраціями світу, місто Тяньцзінь (Китай) має загальний географічний код CN TNJ (Tianjin), а його головний спеціалізований морський порт - порт Сінган (Xingang / New Port) - закодований як CN TXG (Tianjin Xingang Pt), де “TJ” є міжнародним скороченням адміністративної одиниці Тяньцзінь (Tianjin Municipality).
Таким чином, порт Ксінган (Сінган) не є окремим містом чи іншим географічним регіоном, а є офіційною назвою морського торговельного порту муніципалітету Тяньцзінь. Вживання у морському коносаменті назви морського термінала “XINGANG, TJ”, у внутрішній експедиторській заявці транслітерації “Сінган”, а в митній декларації назви агломерації “CN Tianjin” відображає лише різний ступінь деталізації одного й того самого морського пункту відправлення вантажу.
Щодо позначки “SO NO 265857904” у коносаменті суд зазначає, що абревіатура “SO NO” у міжнародних морських перевезеннях означає “Shipping Order Number” (номер ордера на навантаження / номер букінгу). Це внутрішній технологічний номер судноплавної лінії для броювання контейнерного місця на судні, а не окремий товаросупровідний чи фінансовий документ у розумінні статті 53 МК України.
Вантаж у коносаменті №UTRUST26021677, CMR № 500148, експедиторській заявці та митній декларації чітко ідентифікований за номером контейнера HASU4232438, кількістю місць (464 коробки), вагою брутто (14 152 кг) та об`ємом (67 мі). Жодного впливу на числове значення митної вартості зазначення морського порту Тяньцзінь як Ксінган чи наявність номера букінгу судноплавної лінії не має.
Щодо відповідності банківського платіжного документа (SWIFT-повідомлення від 06 лютого 2026 року № 27):
Львівська митниця у графі 33 оскаржуваного рішення вказала, що платіжний документ на суму 128 934,35 дол. США не підтверджує сплату за товар, оскільки його сума перевищує ціну інвойсу (30 984,75 дол. США), а сам документ не містить підпису та відміток банку відповідно до Положень НБУ № 2 та № 216.
Суд зазначає, що у міжнародній банківській практиці транскордонні валютні розрахунки між суб`єктами господарювання здійснюються через міжнародну систему міжбанківських фінансових телекомунікацій SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication) за стандартизованою формою фінансового повідомлення MT103 (Single Customer Credit Transfer).
Подане позивачем SWIFT-повідомлення від 06 лютого 2026 року № 27 є безпосереднім електронним свідченням успішного проведення міжнародної банківської платіжної транзакції. У ньому чітко зазначено:
відправника коштів (Field 50K): ТОВ “ЮМІ Україна” (LLC UMI UKRAINE, код ЄДРПОУ 45648415);
банк платника (Field 52A);
банк отримувача та суму операції (Field 32A): 128 934,35 USD, дата валютування — 06 лютого 2026 року;
бенефіціара/отримувача коштів (Field 59): “TIANJIN TEXTILE GROUP IMPORT AND EXPORT INC.”;
призначення платежу (Field 70): “Prepayment for electric bicycles under contract No. 317TTG251222 dtd 22.12.2025”.
Щодо перевищення суми переказу над сумою конкретного інвойсу: відповідно до умов пунктів 1.2, 4.3 зовнішньоекономічного контракту №317TTG251222 договір має характер рамкової угоди на регулярне постачання електротранспорту партіями. Здійснення імпортером консолідованого авансового платежу на загальну суму 128934,35 дол. США в рахунок виконання кількох специфікацій та поставок у межах єдиного зовнішньоекономічного контракту є нормальною, законною та поширеною діловою практикою, яка в повному обсязі охоплювала вартість поставленої за інвойсом №25TF25002-03 партії товару на суму 30 984,75 дол. США.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості.
У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. Часові рамки оплати (попередня оплата, оплата за графіком чи оплата за кількома поставками однією сумою) не змінюють погодженої сторонами вартості операції.
Здійснення платежу в загальній сумі за декількома комерційними інвойсами в межах одного зовнішньоекономічного контракту не є розбіжністю, яка впливає на правильність визначення митної вартості конкретної партії товару, та не може бути підставою для висновку про непідтвердженість ціни договору”.
Щодо твердження про відсутність “паперових відміток виконавця банку”: відповідно до Закону України “Про платіжні послуги” та положень Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в електронній формі, електронні повідомлення системи SWIFT формуються засобами телекомунікаційного зв`язку, підтверджуються електронними цифровими підписами банківських вузлів та не передбачають обов`язкового проставлення мокрих печаток операціоністів. Надане SWIFT-повідомлення містить вичерпні банківські коди маршрутизації, референс транзакції та свідчить про реальне списання коштів з рахунку позивача і зарахування їх експортеру. Відповідач не надав жодних доказів неотримання продавцем зазначених коштів чи їх повернення.
Щодо експортної декларації країни відправлення від 16 лютого 2026 року №021720260000054375:
Митниця вказала, що в експортній декларації КНР зазначено інший номер коносамента (№2658598489), документ подано без перекладу українською мовою та без проходження спеціальної процедури верифікації.
Відповідно до частини другої статті 53 МК України експортна декларація країни відправлення не входить до обов`язкового переліку документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості за першим методом. Цей документ згідно з пунктом 7 частини третьої статті 53 МК України належить до додаткових документів, які можуть надаватися декларантом лише за наявності обґрунтованих сумнівів щодо первинних документів.
Подання декларантом позивача копії експортної декларації КНР разом із первинною митною декларацією свідчить про максимальну відкритість та добросовісність суб`єкта ЗЕД. У вказаній декларації, оформленій митними органами Китаю, відображено експортера (“TIANJIN TEXTILE GROUP IMPORT AND EXPORT INC.”), одержувача (“LLC UMI UKRAINE”), опис вантажу (“Electric bicycle”), кількість (232 шт.), вагу брутто (14 152 кг) та фактурну вартість товару - 30 984,75 доларів США. Тобто фінансові та кількісні показники китайської експортної декларації повністю, до єдиного цента, відповідають комерційному інвойсу позивача та заявленій у декларації вартості операції.
Щодо відсутності перекладу та верифікації: частиною другою статті 254 МК України передбачено, що митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж мова міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки відомостей, зазначених у митній декларації.
Як свідчить текст направленої декларанту електронної вимоги, посадова особа митниці обмежилася стандартним шаблонним переліком статей без конкретизації того, які саме реквізити китайського тексту перешкоджають перевірці розрахунку митної вартості за наявності автентичного комерційного інвойсу, оформленого англійською мовою міжнародного спілкування. Крім того, інститут “верифікації” експортних декларацій Митним кодексом України як обов`язкова умова митного оформлення імпорту не передбачений; митний орган мав законодавче право звернутися до митних органів КНР у порядку міжнародної взаємодопомоги (пункт 5 частини п`ятої статті 54 МК України), однак цього не зробив.
Зазначення в експортній декларації номера морського букінгу/попереднього коносамента замість лінійного наскрізного коносамента є суто технічною особливістю взаємодії брокера у порту Тяньцзінь з лінійним агентом, що жодним чином не спростовує тотожності вантажу, який прямував в опломбованому контейнері HASU4232438.
Щодо витрат на транспортування за умовами поставки FOB Tianjin:
Відповідач у рішенні та відзиві наполягає на тому, що витрати на транспортування документально не підтверджені, оскільки рахунок експедитора № LS-4739340 виставлений 24 квітня 2026 року (до фактичного перетину кордону 08 травня 2026 року), не містить окремого рядка про вартість навантаження/страхування, а факт його оплати декларантом до моменту розмитнення не підтверджено.
За умовами поставки FOB Tianjin покупець (ТОВ “ЮМІ Україна”) зобов`язаний нести витрати з доставки товару від порту відвантаження в Китаї до місця призначення в Україні.
Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МК України витрати на перевезення товару до місця ввезення на митну територію України додаються до ціни, що була фактично сплачена за товар, якщо вони не були включені до неї за умовами поставки.
Декларант позивача виконав цю вимогу закону у повному обсязі, додавши до ціни товару 30984,75 дол. США суму транспортних витрат за межами України в розмірі 324590,14 грн, визначену на підставі первинних документів експедитора:
договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 08 листопада 2024 року № 08/11-5;
заявки на перевезення від 30 січня 2026 року № 24042026/2;
рахунка-фактури ТОВ “Ламан Шипінг” від 24 квітня 2026 року № LS-4739340 на суму 324 590,14 грн;
довідки про транспортні витрати від 24 квітня 2026 року № 500148, яка містить чіткий помісячний та позаетапний розподіл витрат за межами України (морський фрахт - 171 600,00 грн, експедирування та вантажні роботи — 54 243,64 грн, автодоставка з Гданська до кордону України - 98 746,50 грн).
У довідці експедитора прямо зафіксовано, що зазначена сума включає вантажно-розвантажувальні роботи, а страхування вантажу не здійснювалося. Отже, твердження відповідача про невключення вантажних робіт прямо суперечить тексту довідки № 500148. Оскільки страхування не проводилося, витрати на нього об`єктивно не існували, тому ненадання страхового поліса не свідчить про неповноту документів відповідно до пункту 8 частини другої статті 53 МК України.
Щодо виставлення рахунка до моменту фактичного в`їзду вантажу в Україну: вартість міжнародного перевезення у сучасному комерційному обороті погоджується сторонами договору експедирування заздалегідь у твердій сумі на підставі тарифів і ставок фрахту за конкретний тип контейнера (40'HQ) за відповідним маршрутом. Фіксована ціна транспортних послуг була визначена у заявці № 24042026/2 ще 30 січня 2026 року та зафіксована у рахунку від 24 квітня 2026 року. Жодних змін ціни фрахту експедитором проведено не було; митниця не навела жодного доказу того, що фактичні витрати перевізника змінилися чи перевищили задекларовану позивачем суму 324 590,14 грн.
Щодо відсутності банківської оплати рахунка перевізника на момент декларування суд повторно наголошує що за пунктом 4 частини другої статті 53 МК України банківські платіжні документи подаються тільки якщо рахунок фактично сплачено. Чинне законодавство України не зобов`язує імпортера проводити розрахунки за перевезення виключно до завершення митного контролю товару. Факт наявності чи відсутності оплати за транспортним рахунком регулюється умовами договору ТЕО та не впливає на об`єктивність узгодженого числового значення транспортних витрат, повністю включених декларантом до митної вартості.
Щодо необґрунтованості застосування резервного (6-го) методу та цінової інформації митниці:
Відповідно до частини третьої статті 57 МК України кожний наступний метод визначення митної вартості застосовується виключно у разі, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно зі статтею 64 МК України резервний метод застосовується у разі неможливості застосування методів, передбачених статтями 58– 63 МК України, на основі справедливих, обґрунтованих критеріїв, сумісних із принципами статті VII ГАТТ.
Відповідно до частини другої статті 55 МК України та пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, у рішенні про коригування митної вартості за резервним методом митний орган зобов`язаний навести докладне обґрунтування причин неможливості застосування кожного з попередніх методів, зазначити джерело інформації та навести детальні пояснення щодо зроблених коригувань з урахуванням обсягу партії товарів, умов поставки, комерційних рівнів та якісних характеристик.
В оскаржуваному рішенні від 08 травня 2026 року № UA209000/2026/000754/2 Львівська митниця послалася на декларацію № 26UA100330406058U7 від 14 квітня 2026 року з рівнем вартості 202,00 дол. США за штуку, зазначивши шаблонну фразу: “Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні та умови поставки не здійснювалося”.
Суд констатує, що митний орган не надав суду жодної копії митної декларації №26UA100330406058U7 чи комерційних документів до неї. У рішенні митниці не розкрито технічних і якісних характеристик того товару (виробник, торговельна марка, тип і хімічний склад батареї - літій-іонна чи свинцево-кислотна, потужність мотора, матеріал рами, комплектація), не досліджено розмір партії та умови продажу.
Саме лише посилання митного органу на номер та дату іншої митної декларації без аналізу порівнюваності товарів, обсягу партій та комерційних умов поставки не є належним обґрунтуванням числового значення скоригованої вартості.
Формальний підхід, за якого митний орган обирає вищу ціну з бази даних без доведення неможливості застосування попередніх методів та без коригування розбіжностей, суперечить положенням статей 55, 64 МК України і є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення”.
Таким чином, Львівська митниця не спростувала достовірності ціни договору за першим методом, не дотрималася принципу послідовності застосування методів та безпідставно збільшила митну вартість ввезеного позивачем товару на понад 51% (з 133,55 дол. США до 202,00 дол. США за одиницю).
За таких обставин рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 08 травня 2026 року № UA209000/2026/000754/2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо картки відмови в прийнятті митної декларації № UA209230/2026/001350:
Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України картка відмови видається декларанту у разі відмови у прийнятті митної декларації чи митному оформленні товарів.
Картка відмови в прийнятті митної декларації, винесена на підставі рішення про коригування митної вартості, має похідний характер від такого рішення.
Оскільки картка відмови № UA209230/2026/001350 від 08 травня 2026 року прийнята посадовою особою митного органу виключно як наслідок винесення протиправного рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/000754/2, вона також є протиправною та підлягає скасуванню.
Відтак адміністративний позов ТОВ “ЮМІ Україна” підлягає повному задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Частиною третьою статті 4 Закону передбачено коефіцієнт 0,8 для пониження ставки судового збору при поданні позову в електронній формі.
Як підтверджується матеріалами справи, за звернення до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у загальному розмірі 7114,08 грн, у тому числі:
4 451,68 грн - за вимогу майнового характеру щодо скасування рішення про коригування митної вартості (виходячи з ціни позову 370973,41 грн різниці задекларованої та скоригованої вартості за ставкою 1,5% із застосуванням коефіцієнта 0,8);
2 662,40 грн - за вимогу немайнового характеру щодо скасування картки відмови (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3328,00 грн із застосуванням коефіцієнта 0,8).
Сплачений судовий збір у сумі 7114,08 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці.
Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та заперечень відповідача щодо їх завищеного розміру суд зазначає таке:
У позовній заяві представник позивача надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн та зазначив, що детальні докази на підтвердження фактичного понесення цих витрат (акт наданих послуг, розрахунок витраченого часу, платіжні документи) будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до положень частини сьомої статті 139 КАС України.
Оскільки станом на день ухвалення цього судового рішення докази фактичного понесення витрат на правничу допомогу позивачем до суду ще не надані, суд відповідно до частини третьої статті 143 та статті 252 КАС України зазначає, що остаточний розподіл витрат на професійну правничу допомогу із наданням оцінки запереченням Львівської митниці щодо їх співмірності буде здійснено судом шляхом ухвалення додаткового судового рішення після подання позивачем відповідних доказів у встановлений законом п`ятиденний строк.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 14, 19, 72-77, 90, 134, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
у х в а л и в :
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮМІ Україна” задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 08 травня 2026 року № UA209000/2026/000754/2.
3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці від 08 травня 2026 року № UA209230/2026/001350.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮМІ Україна” (64602 Харківська область Лозівський район м. Лозова пров. Каштановий 1 кв.22, код ЄДРПОУ: 45648415) судовий збір в сумі 7114 (сім тисяч сто чотирнадцять) гривень 08 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79007 м. Львів вул. Костюшка 1 код ЄДРПОУ: 43971343).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 09 листопада 2026 року.
Суддя О.І. Коморний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua