Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №304/1613/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Суд: Перечинський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №304/1613/26

Суддя: Гевці В. М.

Справа № 304/1613/26 Провадження № 2/304/1108/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 20 лютого 2025 року станом на 15 липня 2026 року в розмірі 30 296,60 грн, з яких 23 807,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 6 489,60 грн – заборгованість за простроченими процентами, а також 2 662,40 грн судового збору.

Позов обґрунтовано тим, що 20 лютого 2025 року відповідач приєднався до умов банківського обслуговування та отримав платіжну картку «Універсальна» з можливістю користування кредитними коштами. У заяві про приєднання визначено відновлювану кредитну лінію, строк кредитування 12 місяців із пролонгацією та фіксовану процентну ставку 42% річних. Банк посилається на те, що надав відповідачу можливість користування кредитним лімітом, однак позичальник не виконав обов`язків щодо своєчасного погашення заборгованості, внаслідок чого утворився заявлений до стягнення борг.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 18 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У поданому клопотанні просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення за наявності передбачених законом підстав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов у встановлений судом строк не подав.

З огляду на належне повідомлення відповідача, його неявку без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутність заперечень позивача суд відповідно до статей 280–281 ЦПК України здійснює заочний розгляд справи на підставі наявних доказів. Неподання відзиву саме по собі не означає визнання позову та не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов таких висновків.

З матеріалів справи встановлено, що 20 лютого 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини, оформлені заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Заява містить відомості про позичальника, вид кредиту – відновлювана кредитна лінія, тип платіжної картки – «Універсальна», строк кредитування – 12 місяців із пролонгацією та фіксовану процентну ставку 42 % річних.

Паспорт споживчого кредиту від 20 лютого 2025 року містить інформацію про умови кредитування та підпис ОСОБА_1 про отримання й ознайомлення з цією інформацією. Суд оцінює цей документ у сукупності із заявою про приєднання та доказами виконання договору.

Згідно з довідкою банку про видані картки відповідачу 20 лютого 2025 року відкрито платіжну картку «Універсальна» № НОМЕР_1 зі строком дії до липня 2028 року. Відповідно до довідки про зміну умов кредитування 05 листопада 2025 року кредитний ліміт за карткою збільшено до 25 000,00 грн, а 05 березня 2026 року зменшено до 0,00 грн.

Виписка за договором за період із 20 лютого 2025 року до 17 липня 2026 року відображає витратні операції за карткою, зокрема зняття готівки та оплату товарів, внесення коштів на погашення заборгованості, нарахування процентів і залишок боргу. Отже, виписка підтверджує фактичне користування відповідачем наданими кредитними коштами.

За розрахунком позивача після проведення витратних операцій у листопаді 2025 року заборгованість за тілом кредиту становила 24 971,10 грн. На її погашення враховано 13,00 грн за поточним тілом кредиту та 1 151,10 грн за простроченим тілом кредиту. Непогашений залишок становить 23 807,00 грн (24 971,10 грн – 13,00 грн – 1 151,10 грн). Ці дані узгоджуються з відображеними у виписці операціями та кінцевим залишком заборгованості.

Процентна заборгованість 6 489,60 грн сформована нарахуваннями за ставкою 42% річних. У виписці відображено списання процентів 01 січня 2026 року в сумі 1 405,32 грн, 01 лютого 2026 року – 890,32 грн, 01 березня 2026 року – 803,74 грн, 01 квітня 2026 року – 888,15 грн, 01 травня 2026 року – 831,28 грн, 01 червня 2026 року – 849,09 грн та 01 липня 2026 року – 821,70 грн. Загальна сума цих нарахувань становить 6 489,60 грн.

За розрахунком станом на 15 липня 2026 року загальна заборгованість відповідача становить 30 296,60 грн. Заборгованість за процентами, нарахованими відповідно до статті 625 ЦК України, пенею та окремо облікованою комісією визначена банком у розмірі 0,00 грн.

Відповідно до статей 12, 13 та 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жоден доказ не має для суду наперед установленої сили.

За змістом статей 526 та 629 ЦК України зобов`язання підлягає належному виконанню відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для його сторін. Статті 610 та 612 ЦК України пов`язують порушення зобов`язання з його невиконанням або неналежним виконанням, зокрема з пропуском установленого строку виконання.

Відповідно до статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути наданий банком кредит та сплатити проценти на умовах договору. Стаття 1055 ЦК України встановлює письмову форму кредитного договору. За статтями 1048 та 1049 ЦК України розмір і порядок одержання процентів визначаються договором, а позичені кошти підлягають поверненню у встановлені договором строк і порядку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 наголошено на необхідності доведення погодження позичальником конкретних умов щодо процентів і відповідальності. Самого посилання банку на змінювані ним умови, розміщені на вебсайті, для цього недостатньо. У цій справі ставка 42 % річних безпосередньо зазначена у заяві про приєднання від 20 лютого 2025 року; такі ж відомості містить паспорт споживчого кредиту. Отже, розмір заявлених процентів суд оцінює за конкретними документами, які стосуються відповідача та спірного договору.

Встановлений сторонами граничний розмір кредитного ліміту не тотожний сумі фактично отриманих коштів. Обсяг виконаного банком кредитування та непогашений залишок у цій справі підтверджуються випискою за картковим рахунком, довідкою про встановлення ліміту та розрахунком заборгованості. Ці докази взаємно узгоджуються щодо картки, часу користування коштами та суми непогашеного боргу.

Доказів повернення 23 807,00 грн основного боргу, сплати заявлених процентів або проведення інших платежів, не врахованих банком, матеріали справи не містять. Тому вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою.

Оцінюючи вимогу щодо процентів, суд ураховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, про розмежування договірної плати за користування кредитом у межах строку кредитування та відповідальності за прострочення повернення коштів за статтею 625 ЦК України. Правову природу нарахувань слід установлювати за змістом договору, їх підставою та періодом нарахування.

Заявою передбачено строк кредитування 12 місяців із пролонгацією. Зменшення кредитного ліміту до нуля 05 березня 2026 року обмежує можливість одержання нових кредитних коштів; сама довідка про таку зміну не встановлює іншого строку повернення вже використаного кредиту. У позові банк посилається на настання обов`язку повернути кредит у повному обсязі після 180 днів порушення зобов`язань. У розрахунку з 01 липня 2026 року все тіло кредиту обліковане як прострочене, а подальші договірні проценти за період із 01 до 15 липня 2026 року не нараховувалися.

Заявлені 6 489,60 грн є облікованою банком заборгованістю з договірних процентів, нарахованих до вказаного переведення всієї суми кредиту на прострочення. Зазначення цієї суми як прострочених процентів характеризує невиконання обов`язку щодо їх сплати та саме по собі не визначає їх як санкцію. За даними розрахунку підвищена ставка 60 % річних, передбачена для відповідальності за статтею 625 ЦК України, до заявленої суми не застосовувалася.

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачає у встановлений ним період звільнення позичальника від відповідальності за статтею 625 ЦК України та від сплати неустойки за прострочення кредитного зобов`язання. Цей припис не припиняє обов`язку повернути отриманий кредит і сплатити погоджену плату за користування ним у межах строку кредитування. Розмежування прострочених договірних процентів та нарахувань як заходу відповідальності також відображено у постанові Верховного Суду від 11 липня 2024 року у справі № 727/1033/21.

Оцінивши заяву про приєднання, паспорт споживчого кредиту, банківські довідки, виписку та розрахунок у сукупності, суд дійшов висновку про доведеність заявленої заборгованості. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 30 296,60 грн, з яких 23 807,00 грн – заборгованість за тілом кредиту та 6 489,60 грн – заборгованість за процентами.

Сплату позивачем судового збору в сумі 2 662,40 грн підтверджено платіжною інструкцією від 30 липня 2026 року з відміткою про виконання. Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, відповідно до статті 141 ЦПК України зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 526, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 та пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 247, 259, 263–265, 268, 273, 279–284, 287–289, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, заборгованість за кредитним договором б/н від 20 лютого 2025 року в розмірі 30 296 (тридцять тисяч двісті дев`яносто шість) гривень 60 копійок, з яких 23 807,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 6 489,60 грн – заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено та підписано 10.11.2026.

Головуюча:Гевці В. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua