Суд: Міжгірський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №309/3266/26
Суддя: Кривка В. П.
Справа № 309/3266/26
Провадження № 2/302/766/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року селище Міжгір`я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Кривка В. П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє адвокат Усенко М.І., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 44814 грн 00 коп,-
В С Т А Н О В И В:
24.08.2026 року позивач подав до Хустського районного суду Закарпатської області вищенаведений позов, який обґрунтований таким. 14.07.2024 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 100246786, згідно з умовами якого відповідачка отримала 7000 грн. Відповідачкою не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором. Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит в сумі визначеній кредитним договором.
26.11.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т від 26.11.2024 року. Відповідно до умов цього договору відбулося відступлення права вимоги та позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 100246786 від 14.07.2024 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачкою.
Сума заборгованості відповідачки становить 44814 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 7000 гривень; простроченої заборгованості за комісіями за надання кредиту – 770 гривень; - простроченої заборгованості за відсотками – 31320,8 гривень; заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 5723,2 гривень.
Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідачки та виконання кредитних зобов`язань, а саме їй було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості.
Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідачки вищенаведену заборгованість та судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 25.08.2026 року цю цивільну справу передано за підсудністю до Міжгірського районного суду Закарпатської області.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24.09.2026 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, постановлено розгляд справи здійснювати в змішаній формі та витребувати з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази.
Відповідачці надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу місця її реєстрації проживання, однак ухвала повернулася до суду з причини «адресат відсутній за вказаною адресою». При цьому про зміну місця проживання відповідачка суд не повідомляла. Дані щодо будь-якої іншої адреси місця проживання, у матеріалах справи також відсутні. Таким чином, ухвала суду вважається врученою відповідачці. Відзив на позовну заяву станом на 10.11.2026 року ОСОБА_1 не подала, строк для подачі такого сплив.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 14.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» (Кредитодавець або Товариство) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про споживчий кредит №100246786, який підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 627673, де сторони обумовили таке:
- сума кредиту становить 7000 грн (п.1.2 договору);
- кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів з 14.07.2024 (дата надання кредиту) (п.1.3 договору);
- повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватись Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору. Остаточний термін повернення кредиту, сплатити комісії та процентів за користування кредитом 24.06.2025 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.1.4 договору);
- комісія за надання кредиту 805 грн, яка нараховується за ставкою 11.50 відсотків від суми кредиту одноразово (п.1.5.1 договору);
- проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 511 відсотків річних (п.1.5.2, 1.5.3 договору).
ТОВ «Мілоан» надало кредит ОСОБА_1 у сумі 7000 грн, що підтверджується платіжним дорученням 92886555 від 14.07.2024 року, а також відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 30.09.2026 року №20.1.0.0.0/7-260925/92807-БТ, згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), на яку 14.07.2024 року було зараховано кошти в розмірі 7000 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Мілоан» за кредитним договором 100246786 ОСОБА_1 31.07.2024 року сплатила 1470 грн як оплату за відсотками та 35 грн як оплату за комісією.
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №100246786 від 14.07.2024 року ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» ОСОБА_1 має заборгованість за зазначеним договором у сумі 44814 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 7000 гривень; простроченої заборгованості за комісіями за надання кредиту – 770 гривень; - простроченої заборгованості за відсотками – 31320,8 гривень; заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 5723,2 гривень.
26.11.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т, де сторони обумовили таке: ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками (портфель заборгованості). Внаслідок передачі портфеля заборгованості за цим договором, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заміняє ТОВ «Мілоан» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрах боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «Мілоан» за цими кредитними договорами. Права вимоги переходять до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у дату здійснення фінансування (оплати) на користь ТОВ «Мілоан» у повному обсязі в сумі, вказаній у п.7.1 цього договору, після чого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення Права Вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників відповідно до п.8.3.2 договору. Право вимоги за цим договором – це право грошової вимоги Кредитора до Боржників, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених між Кредитором та Боржниками кредитних договорів та підтверджуються документацією.
Згідно з актом приймання-передачі реєстру боржників від 26.11.2024 року до договору відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т від 26.11.2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали цей акт про те, що згідно з вимогами п.8.3 договору відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» прийняло реєстр боржників від 26.11.2024 року.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т від 26.11.2024 року ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №100246786 від 14.07.2024 року в сумі 24430 грн (7000 грн заборгованість за тілом кредиту, 10936,80 грн заборгованість за відсотками, 770 грн комісія, 5723,20 грн заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання).
Згідно з платіжною інструкцією №8083 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» 2 042 877,28 грн за договором відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т від 26.11.2024 року.
Згідно з претензією Вих.№24010550/4458 від 03.08.2026 року ОСОБА_1 повідомлено, що між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т 26.11.2024 року, відповідно до умов цього договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №100246786 від 14.07.2024 року, а тому ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимагає від ОСОБА_1 погашення заборгованості за цим договором у сумі 44817 грн 00 коп.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Отже, з огляду на встановлені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладеного договору відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т від 26.11.2024 року, реєстру боржників, акта приймання-передачі реєстру боржників та платіжної інструкції, тому до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №100246786 від 14.07.2024 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 3 статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно з ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечує наявність кредитних зобов`язань перед ТОВ «Мілоан», натомість позивач довів існування між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою кредитних прав та обов`язків, право вимоги за якими перейшло до позивача, зокрема підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачка суду не надала, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, не заперечила щодо складових суми заборгованості, порядку та обґрунтованості їх нарахування.
Таким чином, заборгованість відповідачки за кредитним договором за тілом кредиту в розмірі 7000 грн та комісією в розмірі 770 грн є доведеною, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Що стосується заборгованості за відсотками в розмірі 31320,80 грн, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.
ТОВ «Мілоан» та відповідачка уклали договір 14.07.2024 року і узгодили, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 511 відсотків річних, які в переведенні на денну процентну ставку дорівнюють 1,4% (511 (річна ставка)/365 днів).
Однак, враховуючи положення пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо диференційованого розміру денної процентної ставки, застосування процентної ставки в розмірі 1,40 % у період з 21.08.2024 року по 24.06.2025 року суперечитиме п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», адже розмір процентної ставки в цей період не може перевищувати 1 %.
Таким чином, заборгованість відповідачки за відсотками в період з 15.07.2024 (згідно з п.2.2.2 договору нарахування процентів Кредитодавцем за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту) по 20.08.2024 року становить 3626 грн (1,4%* 37 днів *7000 грн), а з 21.08.2024 року по 24.06.2025 – 21560 грн (1%*308 днів*7000 грн). Також суд враховує, що згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Мілоан» 31.07.2024 року ОСОБА_1 сплатила 1470 грн як оплату процентів по кредиту.
Отже, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за відсотками становить 23716 грн (3626 грн + 21560 грн – 1470 грн).
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання в розмірі 5723,20 грн, суд зазначає наступне.
24 грудня 2023 року вступив в силу Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесені зміни до Закону «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Разом із тим, виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з частинами 1,2 стаття 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Таким чином, усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».
Відтак хоч Закон № 3498-IX від 22.11.2023 прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.
Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.
Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.
Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.
Таким чином, ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, а тому відповідачка звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а саме від обов`язку сплати процентів на підставі статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на 70,26%), тому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1870 грн 60 коп (2662 грн 40 коп х 70,26 % = 1870 грн 60 коп).
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що представником позивача у цій справі є адвокат Усенко М.І. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2093, видане на підставі рішення Львівської обласної КДКА від 29.09.2012 року №16), який діє на підставі ордеру серії ВС №1408806 від 20.10.2025 року.
На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги позивачу, у справу надано договір про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року №0107, акт наданих послуг правової допомоги №Д/31887 від 10.08.2026 року, детальний опис наданих послуг до акта №Д/31887 від 10.08.2026 року за договором про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року №0107.
Відповідачкою не подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, однак з урахуванням п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, тієї обставини, що позовні вимоги задоволено частково (на 70,26 %), тому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача з відповідачки підлягають стягненню судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5620 грн 80 коп (8000 грн х 70,26 % = 5620 грн 80 коп).
Керуючись ст.ст. 137, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором № 100246786 від 14.07.2024 року в розмірі 31486 грн 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у виді:
- судового збору в розмірі 1870 грн 60 коп;
- витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5620 грн 80 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
Рішення складено 10.11.2026 року.
Суддя В. П. Кривка
Оригінал: reyestr.court.gov.ua