Суд: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №173/11/26
Суддя: Челюбєєв Є. В.
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/11/26
Номер провадження2/173/824/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10 листопада 2026 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 13.03.2017 між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір № С03.175.74582.
02.12.2020 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 12/89, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № С03.175.74582 від 13.03.2017 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до реєстру боржників № 2 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 23746,20, з яких: 9835,64 грн – заборгованість за основним боргом; 13910,56 грн – заборгованість за відсотками.
Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, а також понесені по справі судові витрати.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на таке.
Судом встановлено, що 13.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Ідея Банк» із заявою про надання згоди фізичної особи суб`єкта кредитної історії.
13.03.2017 між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено угоду про відкриття відновлювальної кредитної лінії та обслуговування кредитної картки № С03.175.74582, а також пов`язані з нею договірні документи, які є складовими кредитних правовідносин. Відповідно до умов договору банком було відкрито відповідачу кредитну лінію з встановленням максимального ліміту у розмірі 200000 грн, при цьому початково доступний ліміт становив 10000 грн.
За умовами договору кредитування процентна ставка за користування кредитними коштами становила 48.0000 % річних, а також передбачалося нарахування обов`язкових щомісячних платежів відповідно до тарифів банку. Кредит носив характер відновлювальної кредитної лінії з використанням платіжної картки MasterCard.
Сторони також погодили порядок повернення кредитних коштів та сплати процентів шляхом щомісячних платежів, а також право банку на договірне списання коштів з рахунку відповідача. Договір передбачав відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов`язань у вигляді штрафу та нарахування заборгованості.
Відповідач підтвердив ознайомлення з умовами кредитного договору, тарифами банку, умовами страхування, а також надав згоду на обробку персональних даних і доступ до своєї кредитної історії.
Договір кредиту та інші документи підписано відповідачем власноруч.
З копії виписки від 02.12.2020 за період з 15.03.2017 по 28.02.2018 вбачається, що АТ «Ідея Банк» надав відповідачу кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Згідно наданої виписки вбачається, що відповідач активно користувався виданою йому карткою, отримував кредитні кошти та періодично вносив грошові суми на погашення кредиту, тобто фактично виконував умови укладеного договору.
Згідно довідки – розрахунок заборгованості за кредитним договором № С03.175.74582 від 13.03.2017 у відповідача станом на 02.12.2020 виникла заборгованість у розмірі 23746,20 грн, з яких: 9835,64 грн – заборгованість за основним боргом; 13910,56 грн – заборгованість за процентами.
Водночас 02.12.2020 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 12/89, відповідно до умов якого право грошової вимоги до боржників АТ «Ідея Банк» перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», в тому числі за договором № С03.175.74582 від 13.03.2017 .
На підтвердження укладеного договору факторингу позивач надав договір факторингу № 12/89 від 02.12.2020, витяг з Реєстру боржників № 2 від 02.12.2020, платіжне доручення № 16730 від 03.12.2020 про оплату за відступлення прав вимог згідно договору факторингу.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, у якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надано відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Доказів повернення кредитних коштів на час розгляду справи відповідачем суду не надано, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором.
Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що АТ «Ідея Банк» відповідно до кредитного договору надало відповідачу ОСОБА_1 кредит, однак відповідач кошти не повернув, тому заборгованість, яка виникла за невиконання умов кредитного договору, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, як нового кредитора, що отримав право грошової вимоги до відповідача.
Водночас відповідач не скористалася своїм процесуальним правом, не надала суду доказів на спростування обставин, на які посилається позивач.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № С03.175.74582 від 13.03.2017 у розмірі 23746,20 грн (двадцять три тисяч сімсот сорок шість) грн 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.
Суддя: Є.В.Челюбєєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua