Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №173/324/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/324/26

Номер провадження2/173/937/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 листопада 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Островерхової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Прокоф`євої Н.Л.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 22.05.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 463051-КС-006 про надання кредиту. Відповідно до п. 2.1. Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 12 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 12 000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_1 .

Позичальник свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 07.01.2026 року( період кредитуванн з 22.05.2025 року по 11.09.2025 року) утворилась заборгованість за Договором у розмірі 31 427,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 10 300,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах 12 727,00 грн., суми прострочених платежів за комісією 2 400,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ- 6 000,00 грн.

У зв`язку з викладеним, позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачені при подачі позову судові витрати, а саме 2662,40 грн. судового збору.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 22.0.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 укладено Договір № 463051-КС-006 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1. Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надав відповідачеві грошові кошти у розмірі 12 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом, комісію у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами надання споживчих кредитів.

Відповідно до п. 2.3., 2.4., 2.5., 2.8. Договору про надання кредиту строк, на який видається кредит 16 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом фіксована 1% в день. Комісія за видачу кредиту 2 400,00 грн. Строк дії договору до 11.09.2025 року, що також підтверджується копією паспорту споживчого кредиту.

Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 24 430,59 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка 9 727,75%.

Анкета клієнта містить особисті дані відповідача та номер банківської картки, перерахування кредитних коштів у сумі 12 000,00 грн., підтверджується випискою по рахунку за період 22.05.2025 року по 11.09.2025 року, наданої АТ КБ "ПриватБанк".

В матеріалах справи також наявне підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів на ім`я ОСОБА_1 на суму 12 000 грн. за Договором № 463051-КС-006 від 22.05.2025 року.

До матеріалів справи додано пропозицію укласти договір (оферта) № 463051-КС-006 про надання кредиту від 22.05.2025 року прийняття пропозиції укласти Договір № 463051-КС-006 про надання кредиту, паспорт споживчого кредиту та Договір № 463051-КС-006 про надання кредиту, які підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором "UA-3950".

Судом також встановлено, що станом на 06.01.2026 року утворилась заборгованість за Договором про надання кредиту у розмірі 31 427 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 10 300,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах 12727,00 грн., суми прострочених платежів за комісією 2 400,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ6 000,00 грн.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 208 ЦПК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до ст. 1047 договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім того відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України - Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином судом встановлено, що укладений Договір № 463051-КС-006 від 22.05.2025 року відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 639, 1047, 1055 ЦК України.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Відповідно до ч. 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» відповідно до кредитного договору надало відповідачу ОСОБА_1 кредит, однак відповідачка кошти не повернула, тому заборгованість за тілом кредиту, процентами та комісією за надання кредиту необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією за надання кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В той же час, щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правова природа процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, відрізняється від правової природи процентів за користування кредитом, передбачених статтею 1048 ЦК України. Перші є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання, тоді як другі є платою за правомірне користування наданими кредитними коштами.

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Після цього права та інтереси кредитора забезпечуються положеннями частини другої статті 625 ЦК України.

Таким чином, саме по собі закінчення строку кредитування не припиняє грошового зобов`язання позичальника з повернення отриманих коштів, однак змінює правовий режим відповідальності за його невиконання.

Разом із тим суд звертає увагу, що законодавцем установлено спеціальне правове регулювання відповідальності позичальників за кредитними договорами на період дії в Україні воєнного стану.

Так, 17 березня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 р., яким, зокрема, було внесено зміни дорозділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу Українита доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань.

Так, п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного Кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Наведена норма має спеціальний характер та спрямована на тимчасове звільнення позичальників від установленої законом відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитними договорами в умовах воєнного стану.

Як убачається з матеріалів справи, між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини, у межах яких позивач вимагає стягнення заборгованості за кредитним договором, а також додаткових нарахувань, заявлених як проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Отже, спірне грошове зобов`язання виникло саме з кредитного договору, а позивач є кредитодавцем, який звернувся до суду з вимогою про застосування до позичальника наслідків прострочення виконання такого зобов`язання.

За таких обставин до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України як спеціальна норма, яка встановлює звільнення позичальника від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, у період дії воєнного стану.

Таким чином, за період прострочення, який припадає на час дії в Україні воєнного стану, позивач не має правових підстав вимагати від відповідачки сплати трьох процентів річних та інфляційних втрат, оскільки остання в силу прямої вказівки закону звільнена від такого виду цивільно-правової відповідальності.

При цьому суд зауважує, що встановлене законодавцем звільнення від відповідальності не припиняє основного грошового зобов`язання та не звільняє позичальника від обов`язку повернути фактично отримані кредитні кошти, а стосується виключно додаткових платежів, які мають характер відповідальності за прострочення.

Суд також враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 2 липня 2025 року у справі № 903/602/24 (провадження № 12-19гс25) наголосила на правовій природі трьох процентів річних, передбачених статтею 625 ЦК України, як установленого законом мінімального розміру відповідальності за порушення грошового зобов`язання, який за загальним правилом не може бути зменшений судом.

Однак наведений висновок не виключає застосування передбачених законом випадків звільнення боржника від такої відповідальності. Навпаки, у цій справі вирішальним є не питання зменшення розміру процентів річних, а наявність прямої законодавчої заборони покладати на позичальника відповідальність за статтею 625 ЦК України протягом установленого пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України періоду.

Враховуючи зазначене вище, вимога позивача про стягнення заборгованості повідсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 6 000,00 грн. задоволенню не підлягає.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про надання кредиту № 463051-КС-006 від 22.05.2025 року у розмірі 25 424,00 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 10 300,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах 12 727,00 грн., суми прострочених платежів за комісією 2 400,00 грн.

При цьому, відповідач не скористалася своїм процесуальним правом, не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», не довела відсутність заборгованості.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 154 грн 10 коп. (25 424,00/31 424,00*2662,40= 2 154 грн 10 коп.).

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 463051-КС-006 про надання кредиту від 22.05.2025 року, що становить 25 424 грн. 00 коп. ( двадцять п`ять тисяч чотириста двадцять чотири гривні 00 копійок), що складається:

- з суми прострочених платежів по тілу кредиту 10 300 грн 00 коп. ( десять тисяч триста гривень 00 копійок);

- суми прострочених платежів по процентах 12 727 грн. 00 коп ( дванадцять тисяч сімсот двадцять сім гривень 00 копійка);

- суми прострочених платежів за комісією 2400 грн 00 коп. (дві тисячі чотириста гривень 00 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 154 грн 10 коп ( дві тисячі сто п`ятдесят чотири гривні 10 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.

Відомості про сторони:

Позива: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя А.В. Островерхова