Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №199/8237/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №199/8237/26

Суддя: Челюбєєв Є. В.

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 199/8237/26

Номер провадження2/173/2428/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 листопада 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову зазначає, що 24 грудня 2016 року зареєстрував шлюб з відповідачем. Від цього шлюбу мають неповнолітню дитину, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом останніх місяців шлюбне життя між сторонами поступово погіршувалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Кожен має протилежні погляди на шлюб та сім`ю, спільне господарство та сумісне проживання припинено через сварки, які впливають на психічний стан дитини.

Провадження у справі відкрито 31.08.2026.

У судове засідання сторони не з`явились, надали суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивач позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні. Відповідач позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Як встановлено судом, 24.12.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Заводським районним у місті Дніпродзержинську відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, актовий запис № 481.

Подружжя має спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Шлюбних стосунків подружжя не підтримує, спільне господарство не веде. Також вбачається, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Зазначене положення національного законодавства узгоджується зі ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, відповідно до якої чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно зі ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини пред`явлення позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При цьому шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після його розірвання не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Суд зауважує, що добровільність шлюбу є однією з основних засад його укладення. Шлюб є сімейним союзом жінки та чоловіка, який ґрунтується на їхній вільній згоді та передбачає добровільність сімейних відносин. Водночас розірвання шлюбу є правовим наслідком припинення подружніх відносин та свідчить про неможливість або відсутність бажання подружжя продовжувати спільне сімейне життя.

Право кожного з подружжя на пред`явлення позову про розірвання шлюбу є проявом принципу добровільності шлюбу та особистої свободи людини, у зв`язку з чим ніхто не може бути примушений до збереження шлюбних відносин усупереч власній волі.

Суд бере до уваги, що відповідач визнав позовні вимоги про розірвання шлюбу. Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, з огляду на те, що сторони фактично припинили шлюбні відносини, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, а подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, суд доходить висновку, що сім`я фактично розпалася, а підстав для її збереження не вбачається. За таких обставин позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач просила після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Так як відповідачем визнані позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе повернути позивачеві 50 відсотків судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції Монобанк № ТЗМО-А306-Н8АА-6272 від 22.05.2026 в сумі 665 грн 60 коп.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в іншій частині в сумі 665 грн 60 коп. покласти на відповідача.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, п.6 ч.1 ст. 264, 265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 24.12.2016 Заводським районним у місті Дніпродзержинську відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, актовий запис № 481 - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 прізвище - « ОСОБА_4 ».

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судові витрати зі сплати судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп., сплачених відповідно до платіжної інструкції Монобанк № ТЗМО-А306-Н8АА-6272 від 22.05.2026 в сумі 665 грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.

Суддя: Є.В. Челюбєєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua