Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №300/1584/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №300/1584/26

Суддя: Скільський І.І.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2026 р. справа № 300/1584/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періодів роботи машиністом бульдозера на склозаводі з 15.09.1978 по 31.12.1998 у подвійному розмірі за Списком №2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати періоди роботи машиністом бульдозера на склозаводі ОСОБА_1 з 15.09.1978 по 31.12.1998 у подвійному розмірі за Списком №2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 23.01.2026, відповідно до зарахованих періодів роботи з 15.09.1978 по 31.12.1998 у подвійному розмірі за Списком №2, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку пенсії та зарахуванні періодів роботи машиністом бульдозера на склозаводі з 15.09.1978 по 31.12.1998 у подвійному розмірі за Списком №2. Зазначив, що вказані періоди роботи на посаді машиніста-бульдозериста підтверджується відповідними документами, а посада на якій працював позивач визначена у Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з мотивів, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи та зазначила, що періоди роботи за Списком №2 не підлягають зарахуванню у кратному (пільговому) обчисленні стажу. Зазначені періоди зараховуються до страхового стажу в календарному обчисленні. Натомість зарахування у кратному обчисленні передбачено виключно для робіт, віднесених до Списку №l, тобто робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, у випадку та порядку, визначених законодавством. Вказала, що позивач отримує пенсію за віком, відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Обчислення розміру пенсії при призначенні пенсії проводилось із врахуванням 28 років 1 місяць 19 днів страхового стажу, до якого враховано спірний період роботи. Зазначила, що до матеріалів позовної заяви не додано жодних доказів того, що позивач дійсно працював на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, відсутні посилання на нормативні акти, які передбачають зарахування спірного стажу в подвійному розмірі. Просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Страховий стаж позивача становить 33 роки 11 місяців 1 день, що підтверджується розрахунком страхового стажу.

23.01.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії.

За результатами розгляду заяви відповідачем листом від 20.02.2026 надано відповідь, згідно якої зазначено, що періоди роботи за Списком №2 не підлягають зарахуванню у кратному (пільговому) обчисленні стажу. Зазначені періоди зараховуються до страхового стажу в календарному обчисленні. Натомість зарахування у кратному обчисленні передбачено виключно для робіт, віднесених до Списку №l, тобто робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, у випадку та порядку, визначених законодавством. Також зазначено, що позивач отримує пенсію за віком, відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Обчислення розміру пенсії при призначенні пенсії проводилось із врахуванням 28 років 1 місяць 19 днів страхового стажу.

Не погоджуючись з відмовою щодо зарахування стажу в подвійному розмірі позивач звернувся з даним позовом до суду.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV).

За приписами статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.

Як вже встановлено судом, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а його страховий стаж становить 33 роки 11 місяців 1 день, що підтверджується розрахунком страхового стажу.

При цьому оскаржуваний період роботи позивача з 15.09.1978 по 31.12.1998 не заперечується відповідачем, а навпаки визнається та, відповідно, зарахований до його страхового стажу.

Спірним в даному випадку є те, що періоди роботи з 15.09.1978 по 31.12.1998 працював саме машиністом бульдозера на склозаводі, а тому, на переконання позивача, такий стаж повинен зараховуватися у подвійному розмірі за Списком №2.

Проте жодних норм чинного законодавства, які б давали право на пільгове (у подвійному розмірі) зарахування стажу на вказаній посаді позивачем не зазначено та судом не встановлено.

Згідно приписів частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, на переконання суду, позивачем не доведено обставин на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Натомість відповідачем повністю виконано свій процесуальний обов`язок доказування правомірності своїх дій.

З урахуванням викладено, суд дійшов висновку, що у задоволенні даного позову слід відмовити повністю.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua