Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: транспорту та перевезення пасажирів
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №280/7937/26
Суддя: Конишева Олена Василівна
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
06 листопада 2026 рокуСправа № 280/7937/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, код ЄДРПОУ 39816845)
Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14, РНОКПП 39816845)
про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
30.07.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту – відповідач 1), Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту – відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ 021341 від 02 червня 2026 року, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у сумі 17 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірною постановою його незаконно притягнуто до відповідальності у вигляді застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн. на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що виразилося у перевезенні вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону. Позивач стверджував, що відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пунктів 1.3, 1.4 Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 07.06.2010 «Про затвердження Інструкції з використання тахографів на автомобільному транспорті», обов`язковому обладнанню тахографами підлягають виключно транспортні засоби, які використовуються для перевезення пасажирів або вантажів, та мають повну масу понад 3,5 тонни (тобто більше ніж 3500 кг). Оскільки повна маса автомобіля позивача становить рівно 3500 кг (категорія N1), встановлення та використання тахографа на даному ТЗ за законом не передбачено та є технічно необов`язковим. Позов просить задовольнити.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що пунктом 6.3 Положення №340 чітко визначено, що водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф. Законодавцем при визначенні у ст.48 Закону документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів фактично не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності в тому числі інших документів, передбачених законодавством. У задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду вказана позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 07.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня .отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Посадовими особами Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області на підставі направлення на перевірку № ОНР000751 від 27.04.2026, 28.04.2026 проводилась рейдова перевірка, місце перевірки м. Запоріжжя, Південне шосе.
Був зупинений транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій транспортного засобу ОСОБА_2 пред`явив для перевірки посадовій особі Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 ; посвідчення водія серії НОМЕР_4 , на ім`я ОСОБА_2 ; ТТН № 6292 від 28.04.2026 (в графі автомобільний перевізник зазначено Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
За результатами перевірки 28.04.2026 було складено акт № ОАР021769 проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом в якому зазначено про порушення позивачем статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340, а саме: під час перевезення вантажу транспортним засобом із повною масою до 3,5 тони перевізник не забезпечив водія оформленою індивідуальною контрольною книжкою водія або копією графіка змінності, або діючим повіреним тахографом. Вказане кваліфіковано як перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Повідомленням № 37566/29.2/24-26 від 08.05.2026 було викликано позивача для розгляду справи на 02.06.2026 о 10:00, що підтверджується доказами направлення Ф. 103 Рекомендовані листи від 13.05.2026.
Згідно роздруківки трекінгу (№R0 6717 0903 703), згідно якої 13.05.2026 було відправлено запрошення. 15.05.2026 лист знаходився у відділені. 18.05.2026 - невдала спроба вручення інші причини. 29.05.2026 - повернення відправнику (закінчення встановленого терміну зберігання).
02.06.2026 Управлінням державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті було прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 021341.
Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частинами 14, 17 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою КМУ №1567 від 08.11.2006р. (далі Порядок №1567).
Пунктом 2 Порядку №1567 визначено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Пунктом 15 Порядку №1567 обумовлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених ст.ст.39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про автомобільний транспорт» з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Згідно частин 1 та 2 статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Аналіз положень статті 48 Закону №2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішнього перевезення вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, зокрема, зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010р. №340 затверджене Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Пунктом 1.3 розділу I Положення №340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Відповідно до пункту 1.5 розділу I Положення №340, у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні, зокрема: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); графік змінності - документ, який визначає початок та кінець робочої зміни на кожний день календарного місяця, а також вихідні дні.
Згідно п.6.2 розділу VІ Положення №340 перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.
Пунктом 6.3 розділу VІ Положення №340 передбачалося, що водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф.
Згідно п.6.4 розділу VІ Положення №340 графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.
У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності.
Відповідно до пункту 7.1 розділу VІI Положення №340, органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Таким чином, станом на час виникнення спірних правовідносин, законодавство прямо вимагало від водія вантажного автомобіля до 3,5 тонн ведення обліку робочого часу водія: тахограф, індивідуальна книжка або графік змінності водіїв. При цьому, встановлення тахографу на транспортному засобі до 3,5 тонн було правом перевізника.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій №1727 від 12.12.2025р. затверджено в новій редакції Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.
Відповідно до п.п.1 п.3 цього Положення, вимоги цього Положення застосовуються до автомобільних перевізників та водіїв, які працюють за трудовими та (або) цивільно-правовими договорами, під час: внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів, якщо максимальна технічно допустима маса автомобільного транспортного засобу, включаючи будь-який причіп або напівпричіп, перевищує 3,5 тонни.
Вимог щодо ведення обліку часу до водіїв, які здійснюють перевезення вантажів на автомобілях до 3,5 тонн нова редакція Положення не містить.
Однак, суд звертає увагу, що нова редакція Положення №340 набрала чинності лише 26.07.2026.
З огляду на наведене, суд погоджується з висновком відповідача, що станом на 28.04.2026 у позивача був обов`язок вести облік робочого часу водія вантажного автомобіля до 3,5 тонн, а також надавати відповідні документи на вимогу працівників Укртрансбезпеки.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, на автомобільного перевізника чинним законодавством покладено обов`язок з забезпечення, а на водія – пред`явлення до перевірки документів, передбачених статтею 48 Закону. Суб`єктом відповідальності за абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-IIІ є автомобільний перевізник.
Автомобільного перевізника статтею 1 Закону №2344-IIІ визначено як фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно ст.33 Закону №2344-IIІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
В позові позивач зазначає, що в акті перевірки № ОНР000751 від 27.04.2026 посадові особи Укртрансбезпеки сформулювали суть порушення через альтернативний сполучник: «відсутня індивідуальна книжка водія або копія графіку змінності водіїв». За твердженнями позивача, сформулювавши обвинувачення у такий спосіб, контролюючий орган не встановив конкретного складу правопорушення, оскільки не визначив, який саме обов`язок із двох альтернативних покладається на перевізника та був ним порушений.
Суд вважає необґрунтованими такі доводи позивача, оскільки п.6.3 Положення №340 у редакції до 26.07.2026 передбачає необхідність ведення водієм обліку робочого часу та встановлює альтернативність підтвердження цього обліку: індивідуальна контрольна книжка водія або графік змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф.
Тобто, в залежності від обставин, водій мав право вести облік за кожним з передбачених варіантів, і надання одного з альтернативних документів, звільняли б у цьому випадку позивача від відповідальності.
Натомість, у випадку з позивачем, у водія транспортного засобу 28.04.2026 не було жодного з цих альтернативних документів.
Зазначеної обставини позивач не заперечив.
За наведених обставин, на думку суду, склад правопорушення на автомобільному транспорті відповідачем у акті перевірки описаний правильно.
Підстави для визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ 021341 від 02.06.2026 року відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, при прийнятті оскаржуваної постанови про застосування до позивача штрафу діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак вказана постанова відповідає критеріям правомірності і підстави для її скасування у суду відсутні.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 КАС України, суд –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, код ЄДРПОУ 39816845), Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14, РНОКПП 39816845)-відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 06.11.2026.
Суддя О.В. Конишева
Оригінал: reyestr.court.gov.ua