Суд: Черкаський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші справи позовного провадження
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №709/1417/24
Суддя: Василенко Л. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року
м. Черкаси
Справа № 709/1417/24
Провадження № 22-ц/821/1961/26
Категорія: на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого – Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Сіренка Ю. В.,
секретаря – Дмитренко В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 липня 2026 року у цивільній справі за скаргою стягувача у виконавчому провадженні - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо примусового виконання виконавчих листів у виконавчому провадженні та скасування постанови про завершення виконавчого провадження від 18.06.2026, у складі: головуючого судді Шарої Л. О.,
в с т а н о в и в :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2026 року ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із скаргою на дії державного виконавця Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо примусового виконання виконавчих листів у справі № 709/1417/24 у виконавчих провадженнях № 77672310 та № 77671646.
Скарга обґрунтована тим, що відповідно до постанови Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.04.2025 відкрито виконавче провадження № 77672310 щодо примусового виконання виконавчого листа у справі № 709/1417/24, виданого 18.03.2025, на виконання рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02.12.2024 у справі № 709/1417/24 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 808,80 грн - трьох відсотків річних за період із 14.08.2008 по 23.02.2022 та 6489,94 грн - встановленого індексу інфляції за період із 01.09.2008 по 23.02.2022, а всього 7298,82 грн.
Відповідно до постанови Чорнобаївського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області ЦМ У МЮ (м. Київ) від 01.04.2025 відкрито виконавче провадження № 77671646 щодо примусового виконання виконавчого листа у справі № 709/1417/24, виданого 18.03.2025, на виконання додаткового рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26.12.2024 у справі суду № 709/1417/24 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, у розмірі 6000 грн.
На даний час вказане рішення суду не виконано.
Натомість, як стало відомо стягувачу, згідно з даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, відповідно до постанов Чорнобаївського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Київського МРУ МЮ України від 18.06.2026 закінчено виконавче провадження № 77672310 та № 77671646 щодо примусового виконання виконавчих листів у справі № 709/1417/24 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» - припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Постанови державного виконавця мотивовані тим, що відповідно до актового запису від 10.06.2026 за № 00147505271 зареєстровано факт смерті боржника ОСОБА_1 .
Зазначає, що закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.
Вважає, що правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження – з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом. Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження, державний виконавець, у силу ст. 18 Закону № 1404-VIII, має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про можливих спадкоємців померлої сторони виконавчого провадження. Тобто, державний виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі, за заявою сторони, звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.
Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Таким чином, обов`язок сплатити кошти згідно вказаних виконавчих листів у справі № 709/1417/24 не є особистим немайновим правом, чи таким, що нерозривно пов`язано з особою спадкодавця, тому підлягає відшкодуванню правонаступниками – спадкоємцями.
Скаржник вважає прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови передчасним, оскільки не було вжито всіх повних, належних та об`єктивних запитів до компетентних органів (ЦНАПів, нотаріусу, РАЦСів, тощо) на предмет встановлення та виявлення осіб-правонаступників після смерті боржника, а відтак дії щодо закінчення виконавчого провадження № 77672310 та № 77671646, є протиправними.
Просив суд визнати незаконними дії державного виконавця Чорнобаївського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Київського МРУ МЮ України Меланченко М. І. у виконавчому провадженні № 77672310 та № 77671646 щодо примусового виконання виконавчих листів у справі № 709/1417/24, котрі виразилися у винесені постанов від 18.06.2026 про закінчення виконавчого провадження.
Скасувати постанови державного виконавця Чорнобаївського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Київського МРУ МЮ юстиції України Меланченко М. І. від 18.06.2026 про закінчення виконавчого провадження № 77672310 та № 77671646 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 липня 2026 року скаргу задоволено.
Визнано незаконними дії державного виконавця Чорнобаївського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Волошина Б. Д. у виконавчому провадженні № 77672310 та виконавчому провадженні № 77671646, які виразились у винесені постанов від 18 червня 2026 року про закінчення виконавчого провадження № 77672310 та № 77671646 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Скасовано постанову начальника відділу Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 18 червня 2026 року про закінчення виконавчого провадження № 77672310 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі №709/1417/24 від 18 березня 2025 року, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Скасовано постанову начальника відділу Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 18 червня 2026 року про закінчення виконавчого провадження № 77671646 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 709/1417/24 від 18 березня 2025 року, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Ухвала мотивована тим, що державним виконавцем не було забезпечено повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення питання про наявність правонаступництва у виконавчому провадженні, а висновок про неможливість подальшого виконання судового рішення є передчасним, зробленим без належної перевірки всіх юридично значимих обставин та за відсутності достатніх доказів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі представник Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вважаючи оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, ухваленою за неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 липня 2026 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував, що державним виконавцем було проявлено належну обачність та направлено запит до Чорнобаївської державної нотаріальної контори. Отримано офіційну відповідь від 18.06.2026 про те, що жодних заяв про прийняття спадщини не надходило, спадкова справа не відкривалась.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Вважає, що доводи Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України є безпідставними та необґрунтованими.
Зазначає, що державний виконавець мав зупинити виконавче провадження на строк вирішення питання про прийняття спадщини померлого боржника.
Вказує, що оскаржувана ухвала Чорнобаївського районного суду Черкаської області є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи
Відповідно до рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02.12.2024 у справі № 709/1417/24 частково задоволений позовом ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 808,80 грн - три відсотки річних за період із 14.08.2008 по 23.02.2022 та 6489,94 грн – встановлений індекс інфляції за період із 01.09.2008 по 23.02.2022, а всього 7298,82 грн.
Згідно з додатковим рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26.12.2024 у справі № 709/1417/24 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги, у розмірі 6000 грн.
На підставі заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», з метою примусового виконання вказаного рішення суду, Чорнобаївським районним судом Черкаської області 18.03.2026 позивачу були видані виконавчі листи.
Відповідно до постанови державного виконавця Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Меланченко М. І. від 01.04.2025 відкрито виконавче провадження № 77672310 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 709/1417/24 від 18.03.2025 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 7298,82 грн.
Згідно з постановою державного виконавця Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Меланченко М. І. від 01.04.2025 відкрито виконавче провадження № 77671646 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 709/1417/24 від 18.03.2025 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 6000 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00059153184 від 18.06.2026, отриманого на запит Чорнобаївського ВДВС у Золотоніському районі, та згідно якого Золотоніським відділом ДРАЦС у Золотоніському районі Черкаської області Київського МУ МЮ складений актовий запис № 459 від 10.06.2026.
Відповідно до листа державного нотаріуса Чорнобаївської державної нотаріальної контори Бабак Л. М. від 18.06.2026, заяв про прийняття спадщини та відмови від прийняття спадщини в нотаріальну контору не надходило.
18.06.2026 начальником відділу Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Волошиним Б. Д., у виконавчому провадженні № 77672310, при примусовому виконанні виконавчого листа № 709/1417/24 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 7298,82 грн, встановлено наявність актового запису від 10.06.2026 за № 00147505271 про смерть ОСОБА_1 . Залишок нестягненої суми за виконавчим документом – 7298,82 грн; сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 166,28 грн. Керуючись вимогами п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», начальник ВДВС Волошин Б. Д. виконавче провадження закінчив.
18.06.2026 начальником відділу Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Волошиним Б. Д., у виконавчому провадженні № 77671646, при примусовому виконанні виконавчого листа № 709/1417/24 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 6000 грн, встановлено наявність актового запису від 10.06.2026 за № 00147505271 про смерть ОСОБА_1 . Залишок нестягненої суми за виконавчим документом – 6000 грн; сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 0,00 грн. Керуючись вимогами п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», начальник ВДВС Волошин Б. Д. виконавче провадження закінчив.
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно з ч. 1ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Частиною 3 ст. 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У ч. 1 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно із прецедентною практикою ЄСПЛ право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст. 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.
Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконання судового рішення є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана із попередніми єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає у захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.
Згідно із ч. ч. 1-2 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
У п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»).
У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Згідно ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржені рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржені рішення, дії чи бездіяльність прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до положень ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особи).
Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому ч. 5 ст. 15 цього Закону (п. 5 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника (п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника (п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження») слід розуміти так, що вони стосуються, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва (п. 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 523/2357/20 (провадження №14-11цс22)).
У разі смерті фізичної особи-сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника (постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20), від 11.10.2023 у справі №523/2357/20 (провадження №14-11цс22)).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб (ч. 1 ст. 1281 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
У випадку смерті боржника за кредитним договором його права й обов`язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину (ч. 1 ст. 1282 ЦК України).
Такі висновки Велика Палата Верховного Суду висловила в п. 57 постанови від 17.04.2018 у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18), п. 67 постанови від 13.03.2019 у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19).
Отже, зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, тому правовідносини у справі допускають правонаступництво.
Оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, у виконавця не було підстав для закінчення виконавчого провадження через смерть боржника, він зобов`язаний був зупинити виконавче провадження та вирішити питання про залучення правонаступників.
Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.
Отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.
Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.
Предметом скарги на дії та рішення державного виконавця у цій справі є законність винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку зі смертю боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, постановами державного виконавця Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Меланченко М. І. від 01.04.2025 відкрито виконавче провадження № 77672310 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 709/1417/24 від 18.03.2025 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 7298,82 грн та виконавче провадження № 77671646 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 709/1417/24 від 18.03.2025 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 6000 грн.
Отже, спірні правовідносини, допускають правонаступництво, а смерть 05.06.2026 ОСОБА_1 не припинила його майнового обов`язку, підтвердженого судовим рішенням, який у межах, визначених спадковим законодавством, переходить до його спадкоємців.
Згідно з листом державного нотаріуса Чорнобаївської державної нотаріальної контори Бабак Л. М. від 18.06.2026, заяв про прийняття спадщини та відмови від прийняття спадщини в нотаріальну контору не надходило.
Згідно постанов про закінчення виконавчих проваджень № 77672310 та № 77671646 виконавчі провадження у справі закінчено за п. 3. ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку із смертю боржника ОСОБА_1 .
Тобто, державний виконавець отримав інформацію про відсутність спадкоємців боржника ОСОБА_1 менше ніж через місяць після його смерті, не врахувавши, що згідно із ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, станом на час закриття виконавчого провадження встановлений законом строк для прийняття спадщини, ще не закінчився, а коло спадкоємців після смерті ОСОБА_1 остаточно не визначене.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення скарги, оскільки державний виконавець, у порушення обов`язку, встановленого ст. ст. 15, 18 Закону України «Про виконавче провадження» та 12, 13 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, не вжив достатніх заходів для отримання даних, після закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини, необхідних для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження - боржника - його спадкоємцями та передчасно закінчив виконавче провадження, у зв`язку із смертю боржника.
Доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального права, колегія суддів відхиляє, оскільки повно та всебічно встановивши дійсний характер спірних правовідносин, суд дійшов вірного висновку про задоволення скарги на дії державного виконавця з вказаних вище підстав.
При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 30).
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає вірними та обґрунтованими висновки суду з якими не погоджується скаржник.
Доказів, які б спростували правильні висновки суду, скаржником не надано.
Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено.
Отже доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду, з мотивів наведених у апеляційній скарзі.
У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України – залишити без задоволення.
Ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 липня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 09 листопада 2026 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
Ю. В. Сіренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua