Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №140/6325/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/6325/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САТУРН АГРО» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «САТУРН АГРО» (далі – ТОВ «САТУРН АГРО», позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна в податкову заставу від 15.04.2026 №8589/6/03-20-13-02-06.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) щодо виявлених помилок (порушень) по ТОВ «САТУРН АГРО» за листопад 2025 року було складено Акт перевірки від 21.01.2026 №1245/03-20-04-05/38187493.

В подальшому, на підставі акту перевірки від 21.01.2026 №1245/03-20-04 05/38187493 було винесене податкове повідомлення-рішення від 24.02.2026 № 0036950405, яким було збільшено податкові зобов`язання з ПДВ за листопад 2025 року на суму 19392548 грн.

У зв`язку з тим, що ТОВ «САТУРН АГРО» не було отримано а ні вищевказаного акту перевірки, а ні податкового повідомлення-рішення від 24.02.2026 №0036950405, ним було пропущено строк на подання своїх заперечень на акт та відповідно на оскарження податкового повідомлення-рішення.

Зважаючи на вказані обставини податкове зобов`язання з ПДВ за листопад 2025 року на суму 19392548 грн стало узгодженим і в подальшому у товариства виник податковий борг.

Чинним податковим законодавством передбачено механізм повідомлення платника про наявність боргу та надання йому можливості добровільного погашення або оскарження сум такого боргу. Таким повідомленням є податкова вимога, яка є процедурною передумовою для застосування ряду примусових заходів стягнення.

ГУ ДПС у Волинській області не направило товариству податкову вимогу, у зв`язку із чим позивач був позбавлений можливості добровільно виконати обов`язок зі сплати суми боргу.

Зазначена обставина робить заходи щодо опису майна передчасними та непропорційними.

Позивач наголошує, що опис майна в податкову заставу обмежує право власності та має істотні наслідки для господарської діяльності, а тому таке обмеження може бути застосоване лише за наявності законних підстав та після використання процедур, які надають платнику податків можливість добровільного виконання обов`язку.

З наведених підстав просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.34).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що 13.05.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області (попереднє місце обліку) на адресу ТОВ «САТУРН АГРО»: вул.Ливарна, 9, оф.79-23, м Дніпро (попередня адреса), було надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 12.05.2025 №0014463-1305-0436 у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, яка вручена позивачу 19.05.2025.

Як вбачається із детального розрахунку до податкової вимоги форми «Ю» від 12.05.2025 №0014463-1305-0436, у ТОВ «САТУРН АГРО» станом на 12.05.2025 обліковувався податковий борг у розмірі 3400 грн.

Водночас станом на 15.04.2026 (дата прийняття рішення) у ТОВ «САТУРН АГРО» обліковувався податковий борг у розмірі 21336222,80 грн.

Відповідач зазначає, що оскільки у встановлені ПК України строки ТОВ «САТУРН АГРО» не сплатило суму грошового зобов`язання у розмірі 21336222,80 грн, яка набула статусу податкового боргу, то відповідно до пункту 59.1 статті 59 та статті 89 ПК України у ГУ ДПС у Волинській області правомірно виникли підстави для прийняття рішення про опис майна в податкову заставу від 15.04.2026 №8589/6/03-20-13-02-06.

За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві представником ГУ ДПС у Волинській області клопотання про розгляд справи за участі сторін не підлягало судом вирішенню по суті.

Інші заяви по суті справи не надходили.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області 12.05.2025 сформовано податкову вимогу форми «Ю» №0014463-1305-0436, відповідно до якої за ТОВ «САТУРН АГРО» станом на 12.05.2025 обліковувався податковий борг у розмірі 3400 грн (а.с.60), яку 13.05.2025 надіслано на адресу ТОВ «САТУРН АГРО»: вул.Ливарна, 9, оф. 79-23, м.Дніпро, та яка вручена позивачу 19.05.2025 (а.с.61).

Станом на 15.04.2026 за ТОВ «САТУРН АГРО», відповідно до відомостей контролюючого органу, обліковувався податковий борг у розмірі 21336222,80 грн, що підтверджується довідкою ГУ ДПС у Волинській області про наявність заборгованості по платежах до бюджету (а.с.59).

15.04.2026 ГУ ДПС у Волинській області прийняло рішення №8589/6/03-20-13-02-06 про опис майна ТОВ «САТУРН АГРО» в податкову заставу (а.с.6, 63), яке надіслане до Електронного кабінету позивача, що підтверджується квитанцією від 15.04.2026 (а.с.61зворот).

Не погоджуючись із рішенням ГУ ДПС у Волинській області від 15.04.2026 №8589/6/03-20-13-02-06, товариство подало скаргу до ДПС України, за результатами розгляду якої у її задоволенні відмовлено, а оскаржуване рішення залишено без змін (а.с.7-8).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до визначень, наведених у підпунктах 14.1.152, 14.1.155 та 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України:

погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом;

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно із п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Абзацом другим підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України передбачено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПК України).

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За приписами пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. У свою чергу, невиконання обов`язку зі сплати узгодженого грошового зобов`язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов`язання до податкового боргу платника податків, процедура стягнення якого за загальними правилами розпочинається не раніше, ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому обов`язок контролюючого органу повторно направляти податкову вимогу не виникає лише у зв`язку зі збільшенням суми податкового боргу. Визначальною обставиною для застосування пункту 59.5 статті 59 ПК України є те, що після направлення попередньої вимоги податковий борг не погашався в повному обсязі.

Водночас, до забезпечувальних заходів виконання податкового обов`язку належить податкова застава, право якої виникає згідно із Податковим кодексом України і не потребує письмового оформлення (пункти 88.1, 88.2 статті 88 ПК України).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Абзац третій пункту 89.3 статті 83 ПК України передбачає, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Крім того, згідно із пунктом 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Згідно із пунктом 60.2 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту повного погашення за всіма видами податків і зборів.

Крім того, питання припинення податкової застави врегульовано статтею 93 ПК України, відповідно до якої майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (підпункт 93.1.1 пункту 93.1 статті 93 Кодексу).

Порядок належного надсилання та вручення документів платнику податків визначений статтею 42 ПК України.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 ПК України, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.5 статті 42 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Аналіз наведених норм свідчить, що належне виконання контролюючим органом обов`язку щодо направлення податкової вимоги оцінюється з урахуванням способу її відправлення, адреси платника податків на час направлення та відомостей поштового оператора про вручення або причини невручення відповідного відправлення. Саме лише заперечення платником податків факту отримання вимоги не спростовує документально підтвердженого дотримання контролюючим органом установленого порядку її надсилання.

Подібний підхід застосований Верховним Судом у постанові від 07.04.2026 у справі №120/7828/25. Вирішуючи питання дотримання строку оскарження податкової вимоги, Верховний Суд врахував її направлення на податкову адресу юридичної особи рекомендованим листом та вручення за довіреністю, підтверджене рекомендованим повідомленням про вручення. Крім того, Верховний Суд зазначив про обов`язок платника податків забезпечити отримання кореспонденції за своїм місцезнаходженням та добросовісно ставитися до отримання документів контролюючого органу.

Як встановлено судом, ГУ ДПС у Дніпропетровській області за попереднім місцем обліку ТОВ «САТУРН АГРО» сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 12.05.2025 №0014463-1305-0436 щодо погашення податкового боргу в розмірі 3400 грн.

Зазначену вимогу 13.05.2025 направлено товариству на адресу: вул.Ливарна, 9, оф. 79-23, м.Дніпро, яка вручена за довіреністю представнику ТОВ «САТУРН АГРО», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 26.05.2025 (а.с.61).

Відтак, надсилання податкової вимоги відповідає вимогам пункту 42.2 статті 42 ПК України. При цьому отримання кореспонденції уповноваженим представником юридичної особи має правове значення отримання документа самим платником податків. Закон не встановлює обов`язку вручення такої вимоги виключно керівнику товариства.

Тому відсутність особистого ознайомлення керівника товариства з вимогою або ненадходження документа до відповідального структурного підрозділу після його належного вручення не свідчать про невиконання контролюючим органом обов`язку щодо направлення вимоги.

Водночас суд враховує, що наступна зміна місцезнаходження та місця податкового обліку товариства сама по собі не спростовує належності вручення документа за податковою адресою, актуальною на час його направлення, та не зумовлює необхідності повторного направлення раніше врученої вимоги іншим територіальним органом ДПС.

Крім того, наведена у вимозі сума податкового боргу 3400 грн перевищувала встановлену пунктом 59.1 статті 59 ПК України межу в сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3060 грн.

Отже, розмір боргу не перешкоджав направленню податкової вимоги.

Щодо тверджень позивача про не направлення вимоги на суму боргу, яка обліковувалася станом на 15.04.2026, суд зазначає таке.

За змістом пункту 59.5 статті 59 ПК України збільшення податкового боргу за умови збереження його непогашеного залишку не потребує додаткового направлення податкової вимоги.

Отже, збільшення суми податкового боргу не є підставою для направлення нової податкової вимоги. Нова податкова вимога формується лише в тому разі, коли борг за попередньою був погашений.

Суд зауважує, що у податковій вимозі від 12.05.2025 позивача також попереджено, що у нього виник податковий борг та починаючи з 06.03.2025 на будь-яке його майно, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу… розповсюджується право податкової застави…

За умови безперервного існування податкового боргу вимога від 12.05.2025 №0014463-1305-0436 зберігала своє значення і після збільшення його розміру.

Позивач не надав доказів погашення податкового боргу за вимогою від 12.05.2025 №0014463-1305-0436.

Відповідно, не направлення товариству додаткової вимоги на суму 21336222,80 грн не становить порушення пункту 59.5 статті 59 ПК України.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з пунктом 88.2 статті 88 ПК України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За приписами підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Отже, виникнення права податкової застави закон пов`язує з наявністю податкового боргу, а рішення про опис майна є підставою для оформлення переліку майна, на яке поширюється таке право.

У постанові від 23.10.2023 у справі №826/5102/17 Верховний Суд, посилаючись також на постанову від 20.08.2020 у справі №808/2726/16, зазначив, що право податкової застави виникає в силу закону та не потребує письмового оформлення, опис майна проводиться на підставі рішення контролюючого органу, а акт опису майна фіксує відповідний перелік майна.

Оскільки позивачу було вручено податкову вимогу від 12.05.2025 №0014463-1305-0436 та товариство не надало доказів погашення податкового боргу, у відповідача були наявні правові підстави для прийняття рішення про опис майна в податкову заставу..

Разом з тим доводи позивача про неотримання податкового повідомлення-рішення від 24.02.2026 №0036950405 та акта камеральної перевірки, на підставі якого останнє прийняте, не має правового значення при вирішенні даного спору, оскільки не спростовує вручення податкової вимоги від 12.05.2025, яка була сформована раніше та стосувалася податкового боргу, що існував на той час.

Оцінюючи доводи щодо обмеження права власності та непропорційності застосованого заходу, суд враховує, що податкова застава забезпечує виконання податкового обов`язку та передбачена безпосередньо законом. Прийняття рішення про опис майна не є його продажем або переходом права власності до держави.

Саме по собі посилання на можливий вплив податкової застави на господарську діяльність також не свідчить про протиправність рішення про опис майна. Для такого висновку необхідно встановити відсутність передбачених законом підстав застосування застави або порушення вимог щодо її застосування. Питання складу, вартості та співмірності конкретного описаного майна оцінюється з урахуванням відповідного акта опису та вимог пункту 89.2 статті 89 ПК України.

За встановлених обставин суд виснуває, що рішення ГУ ДПС у Волинській області від 15.04.2026 №8589/6/03-20-13-02-06 прийняте на підставі та у спосіб, визначені статтями 88, 89 ПК України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ТОВ «САТУРН АГРО», з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій