Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №140/7490/26
Суддя: Андрусенко Оксана Орестівна
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/7490/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (далі – ГУ ПФУ у Закарпатській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі – ГУ ПФУ в Чернівецькій області) про визнання протиправними та скасування рішень ГУ ПФУ в Закарпатській області про відмову в призначенні пенсії державного службовця з 10.12.2024 (від 02.04.2026 №032350013287) та ГУ ПФУ в Чернівецькій області про відмову в призначенні пенсії державного службовця з 10.12.2024 (від 17.03.2026 №032350013287); зобов`язання ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахування та виплату пенсії державного службовця (з врахуванням виплачених сум) з 10.12.2024 пенсії державного службовця на підставі поданої 09.03.2026 року в ГУ ПФУ України у Волинській області Довідок, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі згідно довідок виданих ГУ ДПС у Волинській області від 09.03.2026 №108/Л/03-20- 10-02-12, №109/Л/03-20-10-02-12.
Позов обґрунтований тим, що
Позов обґрунтований тим, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області) та з 16.06.2021 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV). Її страховий стаж становить 42 роки 7 місяців 16 днів, з них стаж державної служби на дату звільнення – 27 років 5 місяців 12 днів, що підтверджується листом Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області) від 10.12.2024 №19060/6/03-20-11-06. 30.10.2020 позивачку звільнено з посади заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Волинській області.
10.12.2024, досягнувши віку понад 60 років та маючи понад 20 років стажу державної служби, позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» (далі – Закон №3723-XII), до якої додала видані ГУ ДПС у Волинській області довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 10.12.2024 №326/Л/03-20-10-02-12 та №327/Л/03-20-10-02-12 за формами, наведеними в додатках 4 та 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».
Рішенням ГУ ПФУ у Закарпатській області від 19.12.2024 №032350013287, про яке позивачку повідомлено листом ГУ ПФУ у Волинській області від 30.12.2024 №0300-0210-8/78134, їй відмовлено в проведенні перерахунку пенсії (переході на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII) у зв`язку з відсутністю необхідного 20-річного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, станом на 01.05.2016. За даними трудової книжки НОМЕР_1 від 04.09.1979 пенсійний орган зарахував позивачці лише 5 років 1 місяць 12 днів стажу на посадах державної служби.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №140/346/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026, позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Закарпатській області від 19.12.2024 №032350013287 про відмову в проведенні перерахунку пенсії; зобов`язано ГУ ПФУ у Закарпатській області зарахувати позивачці до стажу державної служби періоди роботи в органах державної податкової служби з 21.07.1995 по 22.01.2002, з 29.01.2002 по 17.09.2007, з 15.05.2008 по 30.10.2020 (без урахування періодів з 21.07.1995 по 31.01.2000 та з 31.05.2013 по 31.12.2013) та повторно розглянути її заяву від 10.12.2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2026 (провадження №К/990/8008/26) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивачки на постанову суду апеляційної інстанції.
Позивачка зазначає, що в мотивувальній частині рішення у справі №140/346/25 суд, зокрема, указав, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 для державних службовців, які працювали в державних органах та звільнилися з таких органів до 01.01.2024, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31.12.2023, а розмір інших виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31.12.2023. Суд також указав, що наслідком скасування рішення ГУ ПФУ у Закарпатській області є виникнення саме в цього територіального органу Пенсійного фонду України обов`язку повторно розглянути заяву щодо призначення пенсії, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
З урахуванням висновків суду позивачка 05.03.2026 звернулася до ГУ ДПС у Волинській області та отримала довідки від 09.03.2026 №108/Л/03-20-10-02-12 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на грудень 2023 року та №109/Л/03-20-10-02-12 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (супровідний лист від 09.03.2026 №5026/6/03-20-10-02-06), які того ж дня разом із заявою подала до ГУ ПФУ у Волинській області. Заяву та довідки передано на розгляд ГУ ПФУ в Чернівецькій області, яке рішенням від 17.03.2026 №032350013287 відмовило позивачці у зв`язку з відсутністю правових підстав, вказавши, що надані довідки не можуть бути використані, оскільки проведення перерахунків пенсій державним службовцям чинним законодавством не передбачено. Позивачка з таким рішенням не погоджується, оскільки довідки подавалися на виконання рішення суду у справі №140/346/25, а обов`язок повторно розглянути її заяву покладено на ГУ ПФУ у Закарпатській області. Крім того, у цьому рішенні прізвище заявниці тричі зазначено як « ОСОБА_2 ». Свої зауваження до рішення позивачка 22.03.2026 надіслала на «гарячу лінію» ГУ ПФУ в Чернівецькій області та 23.03.2026 – рекомендованим листом, однак ГУ ПФУ у Волинській області листом від 01.05.2026 №0300-0210-8/34746 повторно надіслало їй те саме рішення без урахування цих зауважень, у зв`язку з чим позивачці незрозуміло, чиї саме матеріали та заяву розглядало ГУ ПФУ в Чернівецькій області.
За результатами повторного розгляду заяви від 10.12.2024 ГУ ПФУ у Закарпатській області прийняло рішення від 02.04.2026 №032350013287 про відмову в перерахунку пенсії (надіслане листом від 06.04.2026 №0700-0305-8/22058), яким визначило стаж державної служби позивачки станом на 01.05.2016 тривалістю 20 років 05 місяців 05 днів, однак, провівши розрахунок пенсії за Законом №3723-XII без урахування поданих довідок про складові заробітної плати, встановило, що її розмір становитиме 2361 грн, тобто буде меншим, ніж пенсія, яку позивачка отримувала станом на 10.12.2024. Згідно з електронним витягом «Про перерахунок пенсії», наданим Луцьким об`єднаним управлінням ПФУ 20.03.2026, розмір пенсії державного службовця з надбавками визначено в сумі 2361 грн, при цьому основний розмір пенсії від середнього заробітку становить 0 грн. У рішенні не зазначено конкретної норми Закону №3723-XII, якою керувався пенсійний орган, хоча 20.03.2026 позивачка зверталася до ГУ ПФУ у Закарпатській області та ГУ ПФУ у Волинській області із запитом про надання такої інформації.
На думку позивачки, наведене свідчить про те, що пенсію державного службовця їй обчислено не за нормою статті 37 Закону №3723-XII, а фактично в розмірі мінімальної пенсії за віком, передбаченої частиною першою статті 28 Закону №1058-IV, яка відповідно до частини четвертої цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом №1058-IV. Натомість стаття 37 Закону №3723-XII прямо передбачає, що особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, пенсія призначається в розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Позивачка також звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву у справі №140/346/25 ГУ ПФУ у Закарпатській області саме посилалося на необхідність визначення заробітної плати для призначення пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, однак подані нею відповідно до цих вимог довідки від 09.03.2026 при обчисленні пенсії враховано не було.
З наведених підстав позивачка просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
14.07.2026 представник ГУ ПФУ в Чернівецькій області Корнієнко В.М. подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позову повністю. Зазначає, що заяву позивача від 09.03.2026 про перерахунок пенсії передано на розгляд ГУ ПФУ в Чернівецькій області. За результатами її розгляду 17.03.2026 прийнято рішення №032350013287 про відмову в проведенні перерахунку пенсії за нормами Закону України «Про державну службу» у зв`язку з відсутністю правових підстав. За зверненням позивача від 22.03.2026 це рішення доопрацьовано, приведено у відповідність та долучено до електронної пенсійної справи, про що листом від 02.04.2026 №2400-3204-9/13058 повідомлено ГУ ПФУ у Волинській області. Відповідач указує, що з 01.05.2016 умови призначення пенсії державного службовця визначаються виключно Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі – Закон №889-VIII), проведення перерахунків пенсій державним службовцям чинним законодавством не передбачено, а Порядком №622 не передбачено форм довідок для проведення таких перерахунків, тоді як подані позивачкою довідки від 09.03.2026 №108/Л/03-20-10-02-12 та №109/Л/03-20-10-02-12 видані за додатками 4 та 6 до цього Порядку, призначеними для призначення пенсії державного службовця.
16.07.2026 представник позивача – адвокат Міщук І.В. подала до суду відповідь на відзив ГУ ПФУ в Чернівецькій області, у якій зазначила, що позивач не зверталася із заявою про перерахунок пенсії державного службовця, яка їй узагалі не була призначена. Довідки від 09.03.2026, оформлені відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, вона подала як додаткові документи до заяви від 10.12.2024 про переведення на пенсію державного службовця з метою виконання рішення суду у справі №140/346/25, яким установлено, що єдиною підставою для неврахування попередніх довідок була їх невідповідність вимогам цієї постанови щодо періоду, станом на який їх сформовано. Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV пенсійний орган під час переведення з одного виду пенсії на інший зобов`язаний ураховувати додаткові документи, одержані органами Пенсійного фонду. Представник також наголошує, що обов`язок повторно розглянути заяву позивачки суд поклав саме на ГУ ПФУ у Закарпатській області, однак рішення від 17.03.2026 прийняло ГУ ПФУ в Чернівецькій області, а згодом ГУ ПФУ у Закарпатській області прийняло рішення від 02.04.2026 під тим самим номером, при цьому правових підстав, з яких виконання судового рішення здійснював інший територіальний орган, не наведено. Оскільки повторний розгляд заяви проведено без урахування поданих на виконання судового рішення довідок і з неправильною кваліфікацією предмета звернення, відповідачі, на думку позивачки, фактично не виконали рішення суду у справі №140/346/25.
20.07.2026 до суду надійшов відзив ГУ ПФУ у Закарпатській області на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю. Вказує, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №140/346/25 повторно розглянуто заяву позивачки від 10.12.2024 №19061 про перерахунок пенсії (перехід на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII) та зараховано до стажу державної служби визначені судом періоди, тривалість яких загалом становить 24 роки 11 місяців 05 днів, а стаж державної служби станом на 01.05.2016 – 20 років 05 місяців 05 днів. До заяви позивачка додала довідки від 10.12.2024 №326/Л/03-20-10-02-12 та №327/Л/03-20-10-02-12, однак, як зазначено в мотивувальній частині рішення суду у справі №140/346/25, ці довідки, видані за листопад 2024 року та станом на грудень 2024 року, не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, а обов`язку їх урахувати судове рішення на пенсійний орган не поклало. Відповідач зазначає, що згідно з Порядком №622 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, яка застосовується з 01.01.2024) для державних службовців, які звільнилися з державних органів до 01.01.2024, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років ураховуються в розмірах, установлених на 31.12.2023, а розмір інших виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією, але не пізніше 31.12.2023. Провівши розрахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» без урахування зазначених довідок, відповідач установив, що її розмір становитиме 2361,00 грн, тоді як станом на 10.12.2024 позивачка отримувала пенсію в розмірі 12868,27 грн, у зв`язку з чим прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії за заявою від 10.12.2024 через зменшення її розміру. Також відповідач заперечує проти стягнення судового збору за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
21.07.2026 представник позивача подала до суду відповідь на відзив ГУ ПФУ у Закарпатській області, у якій, підтримуючи доводи позовної заяви, додатково зазначила, що відповідач обґрунтовує правомірність свого рішення невідповідністю первинних довідок від 10.12.2024 вимогам постанови Кабінету Міністрів України №823, проте не враховує, що предметом оскарження в цій справі є рішення, прийняте за результатами розгляду заяви з урахуванням нових довідок від 09.03.2026 №108/Л/03-20-10-02-12 та №109/Л/03-20-10-02-12, сформованих ГУ ДПС у Волинській області відповідно до вимог цієї постанови саме для усунення недоліків, виявлених судом у справі №140/346/25. Неврахування цих довідок усупереч частині четвертій статті 45 Закону №1058-IV призвело до штучного зменшення розміру пенсії до 2361 грн. Позивач не зверталася за перерахунком пенсії, оскільки на пенсію державного службовця її не було переведено, тому, змінивши предмет звернення з «переведення» на «перерахунок», відповідач застосував норми права, які не підлягали застосуванню. Крім того, обов`язок повторно розглянути заяву суд поклав виключно на ГУ ПФУ у Закарпатській області, тоді як у матеріалах справи наявні два рішення про відмову під одним номером №032350013287 – ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 17.03.2026 та ГУ ПФУ у Закарпатській області від 02.04.2026, причому останнє не містить відомостей про скасування чи заміну першого, що, на думку позивачки, свідчить про ухилення від належного виконання судового рішення та порушує принцип юридичної визначеності.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін, суд встановив такі обставини.
10.12.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої додала видані ГУ ДПС у Волинській області довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 10.12.2024 №326/Л/03-20-10-02-12 (станом на грудень 2024 року) та №327/Л/03-20-10-02-12 (за листопад 2024 року). За принципом екстериторіальності заяву передано на розгляд ГУ ПФУ у Закарпатській області, яке рішенням від 19.12.2024 №032350013287 відмовило позивачу в проведенні перерахунку пенсії (переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу») у зв`язку з відсутністю необхідного 20-річного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, станом на 01.05.2016.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №140/346/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026, позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Закарпатській області від 19.12.2024 №032350013287 про відмову в проведенні перерахунку пенсії; зобов`язано ГУ ПФУ у Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи в органах державної податкової служби з 21.07.1995 по 22.01.2002, з 29.01.2002 по 17.09.2007, з 15.05.2008 по 30.10.2020 (без урахування періодів з 21.07.1995 по 31.01.2000 та з 31.05.2013 по 31.12.2013) та повторно розглянути її заяву від 10.12.2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
На заяву позивача від 05.03.2026 №10056/6 ГУ ДПС у Волинській області листом від 09.03.2026 №5026/6/03-20-10-02-06 надало їй довідки від 09.03.2026: №108/Л/03-20-10-02-12 (за формою згідно з додатком 4 до Порядку №622) про складові заробітної плати станом на грудень 2023 року за посадою заступника начальника управління – начальника відділу ГУ ДПС у Волинській області, згідно з якою посадовий оклад становив 11350,00 грн, надбавка за ранг – 600,00 грн, надбавка за вислугу років (50 %) – 5675,00 грн, усього – 17625,00 грн; №109/Л/03-20-10-02-12 (за формою згідно з додатком 6 до Порядку №622) про інші складові заробітної плати за грудень 2023 року, згідно з якою надбавка за інтенсивність праці становила 2043,00 грн, премія місячна – 2270,00 грн, інші виплати – 3313,41 грн, разом – 7626,41 грн.
09.03.2026 позивач подала до Луцького об`єднаного управління ПФУ заяву про призначення (перерахунок) пенсії разом із довідкою про заробітну плату (спецпенсії), яку прийнято та зареєстровано за №3890, що підтверджується розпискою-повідомленням.
Відповідно до розрахунку до рішення №032350013287 (Луцьке об`єднане управління ПФУ, дата розрахунку – 09.03.2026; умови призначення – Закон України «Про державну службу»; вид перерахунку – перехід з виду на вид; дата перерахунку – 10.12.2024) середньомісячний заробіток позивача становить 0,00 грн, основний розмір пенсії від середнього заробітку – 0,00 грн, а розмір пенсії з надбавками, що складається з доплати до мінімальної пенсійної виплати, – 2361,00 грн за період з 10.12.2024 по 31.12.2025 та 2595,00 грн з 01.01.2026.
За принципом екстериторіальності заяву позивача від 09.03.2026 передано на розгляд ГУ ПФУ в Чернівецькій області, яке рішенням від 17.03.2026 №032350013287 відмовило в перерахунку пенсії згідно з довідками від 09.03.2026 №108/Л/03-20-10-02-12 та №109/Л/03-20-10-02-12 у зв`язку з відсутністю правових підстав. У рішенні зазначено, що відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII умови призначення пенсії державного службовця визначаються виключно цим Законом, проведення перерахунків пенсій державним службовцям чинним законодавством не передбачено, Порядком №622 не передбачено форм для проведення таких перерахунків, а подані довідки видано за додатками 4 та 6 до Порядку №622, які передбачені для призначення пенсії державного службовця. У тексті рішення прізвище заявника тричі зазначено як « ОСОБА_2 ».
20.03.2026 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Закарпатській області та ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про надання інформації про те, згідно з якою статтею закону проведено обрахунок її пенсії державного службовця.
22.03.2026 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Чернівецькій області із заявою, у якій зазначила про різне написання її прізвища в рішенні від 17.03.2026 №032350013287 та просила привести це рішення у відповідність.
Рішенням ГУ ПФУ у Закарпатській області від 02.04.2026 №032350013287 про відмову в перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №140/346/25 повторно розглянуто заяву позивача від 10.12.2024 №19061. Пенсійний орган зарахував до стажу державної служби визначені судом періоди, загальна тривалість яких становить 24 роки 11 місяців 05 днів, і визначив стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 тривалістю 20 років 05 місяців 05 днів. Водночас у рішенні зазначено, що до заяви додано довідки від 10.12.2024 №326/Л/03-20-10-02-12 та №327/Л/03-20-10-02-12, обов`язку врахувати які рішенням суду не покладено, тому підстав для їх урахування при обчисленні пенсії за Законом України «Про державну службу» немає. Провівши розрахунок пенсії без урахування довідок про складові заробітної плати, пенсійний орган установив, що її розмір становитиме 2361,00 грн, тоді як станом на 10.12.2024 позивач отримувала пенсію в розмірі 12868,27 грн, у зв`язку з чим відмовив у перерахунку пенсії за заявою від 10.12.2024 (перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу») через зменшення її розміру. Відомостей про розгляд довідок від 09.03.2026 №108/Л/03-20-10-02-12 та №109/Л/03-20-10-02-12 рішення не містить.
Зазначене рішення ГУ ПФУ у Закарпатській області надіслало позивачу листом від 06.04.2026 №0700-0305-8/22058 у відповідь на її заяву щодо виконання рішення суду, яка надійшла 23.03.2026 (вх. №6262/8).
Листом від 27.04.2026 №10087-8301/Л-02/8-0300/26, наданим за результатами розгляду звернення позивача від 31.03.2026 (вх. №8301/Л-0300-26), ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що після перегляду матеріалів електронної пенсійної справи замість рішення від 17.03.2026 про відмову в перерахунку пенсії винесено рішення від 02.04.2026, копію якого додано до листа.
Листом від 01.05.2026 №0300-0210-8/34746 «Про направлення рішення» ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що за результатами розгляду її заяви від 09.03.2026 про перерахунок пенсії прийнято відповідне рішення, копію якого додано до листа.
Не погоджуючись із рішеннями ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 17.03.2026 №032350013287 та ГУ ПФУ у Закарпатській області від 02.04.2026 №032350013287, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року, передбачені розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VІІІ.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктами 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Отже, після 1 травня 2016 року (дати набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015) право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ зберігають лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ та мають передбачені частиною дев`ятою статті 37 Закону №3723-ХІІ страховий стаж і стаж державної служби.
Судом встановлено, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №140/346/25 ГУ ПФУ у Закарпатській області зарахувало позивачу до стажу державної служби визначені судом періоди роботи та визначило, що станом на 01.05.2016 стаж державної служби позивача становить 20 років 05 місяців 05 днів, а станом на день звернення до відповідача із заявою від 10.12.2024 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач мала стаж державної служби понад 20 років та досягла необхідного пенсійного віку, відтак, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії державного службовця за віком згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-ХІІ. Наявність у позивача такого права відповідачі не заперечують.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (пункт 4 Порядку).
Разом з тим, під час виконання вищевказаного рішення суду та переведення позивача з одного виду пенсії на інший, виникло спірне питання щодо довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01 грудня 2015 року, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за №180/30048 затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-XII «Про державну службу» (далі - Постанова №1-3).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», яка застосовується з 01.01.2024, Порядок №622 доповнено пунктом 4-2, відповідно до якого для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2002 №57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27.11.2023 №661), або які звільнилися до 01.01.2024 з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31.12.2023, а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31.12.2023.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4; розміри виплат, зазначених в абзацах третьому – п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5; розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Відповідно до пункту 5 Порядку №622 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823) довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 09.03.2026 на виконання рішення суду у справі №140/346/25 подала до органу Пенсійного фонду України видані ГУ ДПС у Волинській області довідки від 09.03.2026 №108/Л/03-20-10-02-12 та №109/Л/03-20-10-02-12 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, у яких зазначено посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років та надбавка за інтенсивність праці, премія місячна, інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць).
Вищезазначені довідки складені за формами згідно з додатками 4 та 6 до Порядку №622 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823), та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, установлені станом на грудень 2023 року, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також дані про розмір місячної премії та інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю, які визначені в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за грудень 2023 року.
Отже, подані позивачем довідки відповідають вимогам пункту 4-2 Порядку №622 щодо періоду, станом на який визначаються складові заробітної плати державних службовців, які звільнилися до 01.01.2024, невідповідність яким, як установлено рішенням суду у справі №140/346/25, стала підставою для неврахування попередніх довідок від 10.12.2024 №326/Л/03-20-10-02-12 та №327/Л/03-20-10-02-12.
На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, на переконання суду всі відображені в довідках види оплати праці, - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закон №1058-ІV, відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Більше того, пенсійним органом не наведено жодного аргументу на підтвердження невідповідності поданих довідок вимогам встановленого зразка, зокрема формам, наведеним у додатках 4 та 6 до Порядку №622, та не зазначено в чому саме полягає така невідповідність.
Натомість ГУ ПФУ у Закарпатській області у рішенні від 02.04.2026 №032350013287 довідки від 09.03.2026 взагалі не розглянуло, а розрахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» здійснило без урахування будь-яких довідок про складові заробітної плати, тобто, як вбачається з розрахунку до рішення №032350013287, із середньомісячним заробітком 0,00 грн та основним розміром пенсії від середнього заробітку 0,00 грн. За таких обставин порівняння визначеного у такий спосіб розміру пенсії (2361,00 грн) з розміром пенсії, яку позивач отримувала станом на 10.12.2024 (12868,27 грн), не може бути підставою для відмови в переведенні на пенсію державного службовця, оскільки розмір цієї пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ та пункту 4 Порядку №622 визначається у відсотковому співвідношенні до заробітної плати, зазначеної у довідках.
Посилання ГУ ПФУ у Закарпатській області на те, що рішенням суду у справі №140/346/25 не зобов`язано врахувати довідки від 10.12.2024 №326/Л/03-20-10-02-12 та №327/Л/03-20-10-02-12, суд відхиляє, оскільки предметом спору в цій справі є неврахування інших, нових довідок від 09.03.2026, поданих позивачем на виконання зазначеного рішення суду.
Щодо доводів ГУ ПФУ в Чернівецькій області про те, що проведення перерахунків пенсій державним службовцям чинним законодавством не передбачено, суд зазначає, що пенсія державного службовця позивачу не призначалася, а її звернення стосувалося переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, тобто з одного виду пенсії на інший. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові від 23.04.2025 у справі №380/16112/23 Верховний Суд у подібних правовідносинах дійшов висновку, що звернення особи щодо переведення на пенсію державного службовця на підставі довідок про складові заробітної плати є зверненням щодо призначення такої пенсії, а не перерахунком раніше призначеної пенсії. Отже, відмова ГУ ПФУ в Чернівецькій області з посиланням на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії державного службовця ґрунтується на неправильній кваліфікації звернення позивача.
Крім того, рішенням суду у справі №140/346/25 обов`язок повторно розглянути заяву позивача від 10.12.2024 покладено саме на ГУ ПФУ у Закарпатській області, тоді як подані на виконання цього рішення довідки розглянуто іншим територіальним органом Пенсійного фонду України, що призвело до прийняття двох рішень про відмову під одним номером. Суд враховує, що в листі ГУ ПФУ у Волинській області від 27.04.2026 №10087-8301/Л-02/8-0300/26 зазначено про винесення рішення від 02.04.2026 замість рішення від 17.03.2026, однак доказів скасування рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 17.03.2026 №032350013287 матеріали справи не містять, а ГУ ПФУ в Чернівецькій області у відзиві на позовну заяву наполягає на його правомірності. З огляду на це та з метою забезпечення правової визначеності суд вважає, що рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 17.03.2026 №032350013287 також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
З огляду на наведене позов підлягає задоволенню.
Обов`язок здійснити переведення позивача на пенсію державного службовця та її виплату суд покладає на ГУ ПФУ у Закарпатській області, оскільки саме на цей орган рішенням суду у справі №140/346/25 покладено обов`язок повторного розгляду заяви позивача від 10.12.2024, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Оскільки рішенням суду у справі №140/346/25 на ГУ ПФУ у Закарпатській області покладено обов`язок повторно розглянути саме заяву позивача від 10.12.2024 про переведення на пенсію державного службовця, а довідки від 09.03.2026 подано на виконання цього рішення як додаткові документи до зазначеної заяви і вони містять відомості про складові заробітної плати станом на грудень 2023 року, тобто за період, що передував цьому зверненню, переведення позивача на пенсію державного службовця, її нарахування та виплата повинні проводитись саме з дня звернення з відповідною заявою, тобто, з 10.12.2024, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у рівних частинах судовий збір в розмірі 1331,20 грн (по 665,60 грн з кожного), що підтверджується квитанцією від 10.06.2026.
Керуючись статтями 2, 139, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 17.03.2026 №032350013287 про відмову в перерахунку пенсії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 02.04.2026 №032350013287 про відмову в перерахунку пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») з 10.12.2024 у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Головним управлінням ДПС у Волинській області від 09.03.2026 №108/Л/03-20-10-02-12 та №109/Л/03-20-10-02-12, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Народна, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 20453063).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, Чернівецька область, місто Чернівці, площа Центральна, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 40329345).
Суддя О. О. Андрусенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua