Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №140/7927/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/7927/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Міністерство оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Міністерство оборони України (далі - Міноборони, третя особа) про визнання протиправними дій щодо відмови у складанні та направленні висновку з документами до Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні у зв`язку із смертю солдата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану; зобов`язання скласти та направити висновок з документами до Міністерства оборони України з метою призначення у зв`язку із смертю солдата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

Позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 11.01.2024 на посаді майстра 6 ремонтного відділення ремонтного взводу ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки ремонтно-відновлювального батальйону.

Під час проходження військової служби ОСОБА_2 безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у період з 17.01.2024 по 31.03.2024.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер у комунальному підприємстві «Дніпровський обласний клінічний центр діагностики та лікування» внаслідок повторного інфаркту передньої стінки міокарда лівого шлуночка. З 05.05.2024 його виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення у зв`язку зі смертю.

Згідно з протоколом засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 29.10.2025 №2025-1029-1251-5508-0, захворювання ОСОБА_2 , яке призвело до смерті, та причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини.

Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України від 13.03.2026 №93/945 позивачці призначено одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024, що становить 2 271 000 грн.

Позивачка зазначає, що інших членів сім`ї, які претендують на отримання одноразової грошової допомоги, немає.

12.05.2026 позивачка звернулася через ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у розмірі 15 000 000 грн.

Листом від 10.06.2026 №ВОДВПП/5235 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив про відсутність підстав для направлення документів позивачки до комісії Міністерства оборони України. Відмову мотивовано тим, що відповідно до Порядку №45 одноразова грошова допомога за постановою №168 виплачується у разі загибелі військовослужбовця, а також смерті внаслідок поранення, контузії, травми або каліцтва, тоді як смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивачка звернулася до суду, вважаючи, що смерть її батька, яка настала під час проходження військової служби та відповідно до висновку ВЛК пов`язана із захистом Батьківщини, є підставою для призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 грн відповідно до пункту 2 постанови №168.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) (а.с.26).

Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 19.06.2026 була надіслана відповідачу у зареєстрований в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» кабінет та отримана 20.06.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявної в матеріалах справи, проте відповідач не надав відзиву на позовну заяву, у встановлений судом строк.

У письмових поясненнях від 29.06.2026 третя особа - Міністерство оборони України - заперечує проти задоволення позову та просить відмовити в його задоволенні повністю.

На обґрунтування своєї позиції Міністерство оборони України зазначає, що предметом спору є правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненаправлення документів позивачки на розгляд комісії Міністерства оборони України, а не рішення чи дії самого Міністерства. При цьому третя особа звертає увагу на визначений Порядком, затвердженим наказом Міністерства оборони України №45, механізм оформлення та подання документів для призначення одноразової грошової допомоги. Зокрема, районний ТЦК та СП приймає документи від заявника та передає їх до ІНФОРМАЦІЯ_7 , який перевіряє подані матеріали, встановлює коло осіб, які мають право на отримання допомоги, формує відповідний висновок і доповідь та направляє документи до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. Надалі документи опрацьовуються відповідними структурними підрозділами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України і подаються на розгляд комісії Міністерства оборони України.

Щодо права позивачки на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 грн третя особа зазначає, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 така виплата передбачена сім`ям загиблих військовослужбовців, а також сім`ям військовослужбовців, які померли внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, за умови дотримання визначених законодавством вимог.

На думку Міністерства оборони України, смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання - повторного інфаркту передньої стінки міокарда лівого шлуночка, а не внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва. Тому, попри встановлений причинний зв`язок захворювання та причини смерті із захистом Батьківщини, сам факт смерті військовослужбовця під час дії воєнного стану не є достатньою підставою для призначення його сім`ї допомоги в розмірі 15 000 000 грн. Третя особа наголошує, що для застосування пункту 2 постанови №168 необхідною є наявність саме передбаченої цією нормою причини смерті - поранення, контузії, травми або каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини.

На підтвердження наведених доводів Міністерство оборони України посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.03.2024 у справі №440/3321/23, від 21.08.2024 у справі №160/20229/22 та від 18.11.2024 у справі №240/1743/24, зокрема щодо умов призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168.

З огляду на викладене Міністерство оборони України вважає, що позивачка не має права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 грн у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Як встановлено судом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 14.11.2007 було розірвано.

Батьки ОСОБА_2 , а саме мати ОСОБА_5 та батько ОСОБА_6 померли, що підтверджується свідоцтвами про смерть серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 відповідно.

За матеріалами справи встановлено, що батько позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , проходив військову службу у Збройних Силах України. 18.11.2023 його було призвано на військову службу під час мобілізації, а з 11.01.2024 він проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .

У період з 17.01.2024 по 31.03.2024 ОСОБА_2 безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією проти України, що підтверджується довідкою В/ч НОМЕР_1 №1926 від 21.04.2024.

Наказом від 11.06.2024 №126-РС ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу військової частини з 05.05.2024 у зв`язку зі смертю.

Батько позивачки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у місто Дніпро Дніпропетровської області, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 . Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №112 від 02.05.2024 причиною смерті визначено повторний інфаркт передньої стінки міокарда лівого шлуночка.

Надалі, 29.10.2025, 16 Регіональною військово-лікарською комісією прийнято постанову №2025-1029-1251-5508-0, якою встановлено, що захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , а також причина його смерті пов`язані із захистом Батьківщини.

Протоколом комісії Міністерства оборони України від 13.03.2026 №93/945 позивачці ОСОБА_1 , як дочці померлого військовослужбовця, призначено одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 у розмірі 2 271 000 грн, що відповідає 750-кратному розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01.01.2024.

Позивачка зазначає, що інших осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , немає.

12.05.2026 позивачка через ІНФОРМАЦІЯ_10 звернулася із заявою про призначення їй одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 грн відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.06.2026 №ВОДВПП/5235 позивачці відмовлено у направленні документів до комісії Міністерства оборони України для розгляду питання про призначення зазначеної допомоги. Підставою для такої відмови відповідач зазначив те, що ОСОБА_2 помер унаслідок захворювання, а не внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивачка звернулася до суду з цим позовом, у якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо ненаправлення документів для призначення одноразової грошової допомоги та зобов`язати його направити відповідні документи на розгляд комісії Міністерства оборони України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частин другої, третьої, п`ятої статті 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-XII.

Статтею 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII) передбачено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пунктом 2 Постанови КМУ № 168 встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

Пунктом 2 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Згідно з абзацом тридцятим пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань оформлюють документи для призначення та виплати Міноборони одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Абзацом шостим пункту 4.6 розділу IV Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказ Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/26071 передбачено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України обласними ТЦКСП.

Відповідно до Закону № 2011-XII та пункту 2 Постанови № 168 наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі Порядок № 5).

Згідно пункту 1.9 Порядку № 45 одноразова грошова допомога (далі - ОГД) призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки незалежно від місця реєстрації заявника.

Розділом IV Порядку № 45 визначено алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД.

У відповідності до пунктів 4.1, 4.2 Порядку № 45 члени сім`ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2. Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням. У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця (смерть померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше, ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), та виплату йому винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», районний (міський) ТЦКСП здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного (Київського міського) ТЦКСП, підрозділу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_11 .

В подальшому, як установлено пунктом 4.3 Порядку № 45, Обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2). На підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - ДРАЦСГ) перевіряє документи, що підтверджують родинні зв`язки загиблого (померлого) з заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства, усиновлення, наявності запису відомостей про батька за вказівкою матері (стаття 135 Сімейного кодексу України). Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки). Комплект документів надсилається з використанням системи електронного документообігу, для цього він сканується у один файл формату PDF, на який накладається кваліфікований електронний підпис. У разі тривалої відсутності зв`язку (понад 5 робочих днів) комплект документів надсилається на паперових носіях, а після відновлення зв`язку - невідкладно ще раз з використанням системи електронного документообігу. Якщо після надсилання документів для призначення та виплати ОГД отримано документи (інформацію) щодо інших осіб, які можуть бути віднесені до зазначених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» або можуть звернутися за призначенням та виплатою цієї допомоги, не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це Департамент соціального забезпечення встановленим порядком.

Пунктом 4.4 Порядку № 45 передбачено, що Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного ТЦК та СП документів (додаток 6), надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу ХIII Інструкції № 280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану. У разі отримання листа Кадрового центру Збройних Сил України щодо відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення не пізніше 5 робочих днів повідомляє про це обласний (Київський міський) ТЦКСП, який надіслав документи, для інформування про це військової частини та членів сім`ї загиблого. Через 30 днів після отримання листа з ТЦКСП щодо проведеного інформування повторно надсилає відповідний запит. У разі повторного підтвердження відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану за результатами отриманого листа Кадрового центру Збройних Сил України подає документи на розгляд Комісії Міноборони. Після отримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних ТЦКСП результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.

В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.

За змістом пунктів 4.6, 4.8 Порядку № 45 районні (міські) ТЦКСП, які здійснювали оформлення документів для призначення ОГД повідомляють заявників (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання). Виплата ОГД здійснюється обласним (Київським міським) ТЦКСП на підставі наказу (додаток 7) не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві.

Зміст наведених положень свідчить про те, що районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника документи і надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням, в свою чергу останній перевіряє отримані документи і результати опрацювання документів зазначаються у його висновку та доповіді, які разом з іншими документами надсилаються до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки). В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.

Після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП та, у разі її призначення, - готує проекти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного ТЦКСП.

Таким чином, законодавством встановлено відповідний порядок дій районного (міського) ТЦКСП та обласного ОТЦКСП, які зазначені суб`єкти зобов`язані вчинити після надходження заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги із доданими до неї документами.

Тотожна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 160/22400/23.

Отже, вищенаведеними нормами передбачено обов`язок обласного ТЦК та СП зареєструвати документи, оформити їх та подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги (має право/ не має право).

Лише головний розпорядник коштів - Міністерство оборони України має виключне право приймати рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю).

Основні функції, завдання, повноваження Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія), а також порядок організації її роботи визначені Положенням про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 № 564, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2016 за № 1497/29627 (далі - Положення № 564).

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення № 564 основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Пунктом 2 розділу II Положення № 564 визначено, крім іншого, що саме Комісія зобов`язана приймати до розгляду документи, що надходять до Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги.

Суд зазначає, що до компетенції відповідача належить обов`язок формування пакету документів, підготовка висновку та направлення вказаних документів до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, яка наділена виключним правом щодо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 1840/2970/18.

Суд зазначає, що дискреція це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.

Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів.

Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.

У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами - державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Однак, відповідачем не було складено та подано висновку стосовно можливості призначення і виплати позивачці одноразової грошової допомоги.

Необхідно також зазначити, що дії відповідача порушують принципи, викладені в практиці Європейського суду з прав людини як джерелі права.

Так, у справі «Рисовський проти України» суд зазначив про особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини», заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat. Com S.r.L проти Молдови», заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі», заява № 10373/05, п. 51, від 15.09.2009).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини»«, п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії», п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (серед інших джерел, mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії», заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії», заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_12 щодо відмови ОСОБА_1 у складанні та направленні висновку з документами до Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні у зв`язку із смертю солдата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_12 скласти та направити висновок з документами до комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, з метою призначення у зв`язку із смертю солдата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Міністерство оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у складанні та направленні висновку з документами до Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні у зв`язку із смертю солдата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 скласти та направити висновок з документами до комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, з метою призначення ОСОБА_1 у зв`язку із смертю солдата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у сумі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітряних сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022).

Суддя А.Я. Ксензюк