Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №140/6224/26 — Волинський окружний адміністративний суд

Суд: Волинський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №140/6224/26

Суддя: Плахтій Наталія Борисівна

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/6224/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:

визнати протиправними дії щодо здійснення перерахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік з відрахуванням із цієї суми допомоги індексації грошового забезпечення в розмірі 134,40 грн;

зобов`язати здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в розмірі 3312,00 грн;

визнати протиправними дії щодо здійснення перерахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік з відрахуванням із цієї суми допомоги індексації грошового забезпечення в розмірі 59,45 грн;

зобов`язати здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в розмірі 2769,50 грн;

визнати протиправними дії щодо здійснення перерахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік з відрахуванням із цієї суми допомоги індексації грошового забезпечення в розмірі 381,45 грн;

зобов`язати здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в розмірі 4278,23 грн;

визнати протиправними дії щодо здійснення перерахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік з відрахуванням із цієї суми допомоги індексації грошового забезпечення в розмірі 422,88 грн;

зобов`язати здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в розмірі 4681,63 грн;

визнати протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку та виплати грошової компенсації за 20 діб невикористаної основної відпустки за 2018 рік, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в розмірі 3636,20 грн;

зобов`язати здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації за 20 діб невикористаної основної відпустки за 2018 рік, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016 2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в розмірі 3636,20 грн;

визнати протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки, матеріальної допомоги за 2016 рік, з урахуванням в складі при їх обрахунку оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення від 11.07.2025 по справі №140/489/25;

зобов`язати здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки, матеріальної допомоги за 2016 рік, з урахуванням в складі при їх обрахунку оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення від 11.07.2025 по справі №140/489/25 та раніше виплачених сум;

визнати протиправними дії щодо утримання військового збору в розмірі 5% із суми 148185,28 грн, з виплаченого грошового забезпечення на виконання судового рішення від 11.07.2025 по справі №140/489/25;

зобов`язати нарахувати та виплатити недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору у розмірі 3,5%, що складає в сумі 5186,49 грн, із суми нарахованого грошового забезпечення на виконання судового рішення від 11.07.2025 по справі №140/489/25;

визнати протиправними дії щодо утримання податку на доходи фізичних осіб в розмірі 4104,91 грн, без рівноцінної компенсації витрат доходів при проведенні виплати грошового забезпечення згідно судового рішення від 11.07.2025 по справі №140/489/25;

зобов`язати нарахувати та виплатити недоотримане грошове забезпечення в розмірі 4104,91 грн, у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення згідно судового рішення від 11.07.2025 по справі №140/489/25.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у період з 06.01.2016 по 15.08.2018 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_2 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні у в/ч НОМЕР_1 .

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.07.2025, яке набрало законної сили 29.09.2025, у справі №140/489/25 суд зобов`язав в/ч НОМЕР_1 :

здійснити позивачу перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 06.01.2016 по 28.02.2018 зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін;

здійснити позивачу нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.08.2018, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу (3636,20 грн в місяць);

здійснити позивачу перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки, матеріальної допомоги за 2016 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889 та індексації грошового забезпечення;

нарахувати та виплатити позивачу щомісячну додаткову грошову винагороду за період з 06.02.2016 по 28.02.2018 включно, з урахуванням індексації грошового забезпечення;

здійснити позивачу перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ), в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 11 повних календарних років військової служби з урахуванням в складі при її обчисленні індексації грошового забезпечення;

нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

На виконання рішення суду у справі №140/489/25 відповідач здійснив відповідні нарахування та виплату грошового забезпечення, у зв`язку з чим 03.03.2026 позивачу виплачено 136671,10 грн.

Після ознайомлення 07.03.2026 та 14.05.2026 у державній виконавчій службі з документами, наданими відповідачем, позивач встановив неправильність проведених розрахунків.

На переконання позивача, під час проведення розрахунків відповідач неправильно визначив суми індексації, які підлягали врахуванню при обчисленні належних йому виплат, а деякі нарахування провів без урахування індексації грошового забезпечення.

Також позивач стверджує, що при виконанні рішення суду у справі №140/489/25 відповідач допустив порушення, а саме безпідставно застосував подвійне утримання ПДФО без належної компенсації, здійснив подвійне утримання військового збору та додатково утримав 5% цього збору, що не передбачено законодавством.

Крім того, позивач вважає, що відповідачем неправильно визначено розмір компенсації одноразової допомоги при звільненні.

З наведених підстав позивач просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.24).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив у їх задоволенні відмовити.

Заперечуючи проти позову, зазначив, що суми, на які посилається позивач як на заборгованість з індексації, є сумами індексації грошового забезпечення, які були нараховані та виплачені позивачу на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №140/489/25. Зазначені суми вже були фактично виплачені позивачу 03.03.2026 у складі загальної суми 136671,10 грн на виконання вказаного судового рішення, а тому повторному стягненню не підлягають.

Крім того, вважає, що заявлені позивачем вимоги фактично стосуються правовідносин, які вже були предметом судового розгляду у справі №140/489/25, за результатами якого прийнято судове рішення, що набрало законної сили. На думку представника відповідача, повторне звернення з вимогами щодо сум індексації, які вже були визначені та виплачені на виконання зазначеного рішення, є безпідставним.

Стверджує, що під час виконання рішення суду у справі №140/489/25 в/ч НОМЕР_1 правомірно здійснено нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору відповідно до вимог Податкового кодексу України, а також проведено передбачену законодавством компенсацію утриманого податку на доходи фізичних осіб.

З наведених підстав просив у позові відмовити повністю (а.с.28-32).

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.38-39).

Інші заяви по суті справи не надходили.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.11.2026 закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про:

визнання протиправними дії щодо здійснення перерахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік з відрахуванням із цієї суми допомоги індексації грошового забезпечення в розмірі 134,40 грн;

зобов`язання здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в розмірі 3312,00 грн;

визнання протиправними дії щодо здійснення перерахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік з відрахуванням із цієї суми допомоги індексації грошового забезпечення в розмірі 59,45 грн;

зобов`язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в розмірі 2769,50 грн;

визнання протиправними дії щодо здійснення перерахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік з відрахуванням із цієї суми допомоги індексації грошового забезпечення в розмірі 381,45 грн;

зобов`язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в розмірі 4278,23 грн;

визнання протиправними дії щодо здійснення перерахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік з відрахуванням із цієї суми допомоги індексації грошового забезпечення в розмірі 422,88 грн;

зобов`язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в розмірі 4681,63 грн;

визнання протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки, матеріальної допомоги за 2016 рік, з урахуванням в складі при їх обрахунку оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення від 11.07.2025 по справі №140/489/25;

зобов`язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки, матеріальної допомоги за 2016 рік, з урахуванням в складі при їх обрахунку оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення від 11.07.2025 по справі №140/489/25 та раніше виплачених сум.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 у період з 06.01.2016 по 15.08.2018 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_3 , яка є відокремленим підрозділом в/ч НОМЕР_4 , що перебуває на фінансовому забезпеченні у в/ч НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 15.08.2018 №196 прапорщика ОСОБА_1 , головного сержанта в/ч НОМЕР_3 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 07.08.2018 №44-РС у запас, з 15.08.2018 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.11).

03.03.2026 позивачу на виконання рішення суду від 11.07.2025 у справі №140/489/25 здійснено виплату грошового забезпечення у розмірі 136671,10 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.03.2026 №239 (а.с.12).

Згідно з розрахунково-платіжною відомістю №57 (а.с.20 зворот) з нарахованих позивачу сум було утримано ПДФО в розмірі 18% та військовий збір у розмірі 5%.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частини друга і третя статті 9 Закону №2011-XII).

Абзацами першим та другим частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до статті 9 Закону №2011-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова №704) наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який набув чинності 20.07.2018 (далі - Порядок №260).

Згідно з пунктом 6 розділу ХХХІ Порядку №260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Аналізуючи вказані норми чинного законодавства, слід дійти висновку, що при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки береться місячне грошове забезпечення станом на день звільнення.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до наказу в/ч НОМЕР_4 від 15.08.2018 №196 (а.с.11) позивачу виплачено грошову компенсацію за 20 днів невикористаної щорічної основної відпустки.

Рішенням суду у справі №140/489/25 зобов`язано відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Цим ще рішенням суду зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити позивачу нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.08.2018, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу (3636,20 грн в місяць).

На виконання рішення суду у справі №140/489/25 відповідач нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.08.2018, тобто по день звільнення, в загальній сумі 19940,46 грн (а.с.17 зворот).

Суд зауважує, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі місячного грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки.

Оскільки в межах справи №140/489/25 суд встановив, що відповідач порушив право позивача на отримання індексації в належному розмірі за період з 01.03.2018 по 15.08.2018, яка є складовою грошового забезпечення, тому доходить висновку, що позивач має право на перерахунок грошової компенсації за 20 діб невикористаної основної відпустки за 2018 рік та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2018 роки з врахуванням індексації-різниці у розмірі 3636,20 грн на місяць.

Отже, в цій частині позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про утримання податку на доходи фізичних осіб в розмірі 4104,91 грн, без рівноцінної компенсації витрат доходів при проведенні виплати грошового забезпечення згідно судового рішення від 11.07.2025 по справі №140/489/25, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі – Порядок №44).

Згідно з пунктом 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно з пунктами 4-5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз наведених положень Порядку №44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема військовослужбовцями, а також особами, звільненими із служби, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Як слідує з розрахунково-платіжної відомості №57 за рішенням суду від 11.07.2025 у справі №140/489/25 (а.с.20 зворот), із сум нарахованих позивачу коштів 148185,28 грн утримано податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 18% - 26673,35 грн. Ця ж сума податку є компенсованою.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і не підлягають до задоволення.

Щодо утримання відповідачем військового збору у розмірі 5% з суми, розрахованої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі 11.07.2025 у справі №140/489/25, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 16-1 пункту 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції, чинній до внесення до нього змін згідно Закону України №4015-IX від 10.10.2024, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є:

1) особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу;

2) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп;

3) платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів).

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня третього календарного року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Об`єктом оподаткування збором є: 1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу; 2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; 3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 292 цього Кодексу.

Ставка збору становить:

1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту;

2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць;

3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 цього Кодексу;

4) для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).

Починаючи з 1 січня року, наступного за третім календарним роком після року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX", ставка збору для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту.

Поряд з цим, суд зауважує, що згідно з приписами пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.

Таким чином, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01.12.2024 застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

Відповідно до розрахунково-платіжної відомості №57 із суми нарахованих позивачу коштів утримано військовий збір у розмірі 5% (а.с.20зворот).

Разом з тим, враховуючи приписи вищезазначених норм податкового законодавства, відповідачем протиправно утримано військовий збір у розмірі 5% замість 1,5% від суми доходу, оскільки виплата доходу стосувалась податкового періоду до 01.12.2024 та не залежить від фактичної виплати.

Таким чином, відповідач безпідставно та надмірно утримав зайві 3,5% військового збору (5% замість 1,5%) із суми нарахованого доходу.

При цьому, суд зазначає, що відсутність у позивача статусу військовослужбовця на день виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду не дає підстав для утримання з останнього військового збору у розмірі 5%, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві такого грошового забезпечення вже після звільнення з військової служби та, як наслідок, після втрати статусу військовослужбовця.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми компенсації втрати частини доходів, розрахованої на виконання рішення суду у справі №140/489/25, є протиправними, а позовні вимоги в цій частині підставними та такими, що підлягають задоволенню.

З врахуванням встановлених обставин справи та беручи до уваги повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати грошової компенсації за 20 діб невикористаної основної відпустки за 2018 рік та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в розмірі 3636,20 грн на місяць; зобов`язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації за 20 діб невикористаної основної відпустки за 2018 рік та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в розмірі 3636,20 грн на місяць; визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо утримання військового збору в розмірі 5% із суми виплаченого грошового забезпечення на виконання судового рішення від 11.07.2025 у справі №140/489/25, зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату надмірно утриманого військового збору в розмірі 3,5% із суми нарахованого грошового забезпечення на виконання судового рішення від 11.07.2025 у справі №140/489/25; та про відмову в задоволенні решти позовних вимог.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати грошової компенсації за 20 діб невикористаної основної відпустки за 2018 рік та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в розмірі 3636,20 грн на місяць;

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації за 20 діб невикористаної основної відпустки за 2018 рік та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в розмірі 3636,20 грн на місяць.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання військового збору в розмірі 5% із суми виплаченого грошового забезпечення на виконання судового рішення від 11.07.2025 у справі №140/489/25;

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору у розмірі 3,5% із суми нарахованого грошового забезпечення на виконання судового рішення від 11.07.2025 у справі №140/489/25.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );

Відповідач: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Оригінал: reyestr.court.gov.ua