Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №759/23554/26
Суддя: Проскурня О. І.
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23554/26
пр. № 3/759/5971/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Проскурня Олег Іванович, розглянувши справу про адміністративні правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
До Святошинського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 12.08.2026 серії ЕПР1 № 743798, в якому зазначено, що 12.08.2026 о 14 год. 05 хв. у м. Києві по проспекту Берестейському, 115А, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Opel Movano», номерний знак НОМЕР_3 , при виникненні небезпеки, створеної автомобілем «Seat Alhambra», номерний знак НОМЕР_4 (польська реєстрація), не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників дорожнього руху об`їзду перешкоди, при зміні напрямку руху та перестроюванні не переконався, що це буде безпечно, не дав дорогу автомобілю «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_5 , який рухався по тій смузі, на яку ОСОБА_1 мав намір перестроїтись, внаслідок чого спровокував ДТП за участі автомобілів «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_5 , та «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_6 .
Як зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3.б, 10.1, 10.3 і 12.3 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Разом з тим, до Святошинського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 12.08.2026 серії ЕПР1 № 743779, в якому зазначено, що 12.08.2026 о 14 год. 05 хв. у м. Києві по проспекту Берестейському, 115А, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_5 , не дотримався безпечного інтервалу, не слідкував за дорожньою обстановкою, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_6 , який рухався під керуванням ОСОБА_3 , де були отримані механічні пошкодження транспортних засобів.
Як зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення, своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.3.б, п. 10.1 і п. 13.1 Правил дорожнього руху та спричинив пошкодження транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
До протоколів додано: схему ДТП, яка підписана ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без зауважень, письмові поясненні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , диск з відеозаписом (файл під назвою «ЕПР1_743779»).
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що на ділянці дороги, де сталось ДТП, наявні чотири смуги руху, при цьому крайня права смуга руху призначена для руху маршрутних транспортних засобів. ОСОБА_1 рухався в другій смузі руху (рахуючи з правого краю проїзної частини, враховуючи смугу для руху маршрутних транспортних засобів) прямо, раптово автомобіль «Seat Alhambra» зі смуги руху громадського транспорту (перша смуга) почав перестроюватись в смугу, якою уже рухався ОСОБА_1 . З метою недопущення зіткнення ОСОБА_1 почав зміщуватись лівіше та частково виїхав на третю смугу руху, по якій рухався автомобіль «Ford Fusion». В подальшому ОСОБА_1 повернувся в другу смугу руху та продовжив рух прямо, автомобіль «Opel Movano» під керуванням ОСОБА_1 з іншими транспортними засобами не контактував.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину не визнав, підтвердив інформацію щодо організації дорожнього руху на ділянці дороги, де сталось ДТП, та дав пояснення, що до моменту зіткнення з автомобілем «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_6 , він рухався прямо в третій смузі руху (враховуючи смугу, призначену для руху маршрутних транспортних засобів), раптово автомобіль «Opel Movano» почав перестроюватись в його смугу руху, через це ОСОБА_2 з метою недопущення зіткнення транспортних засобів почав зменшувати швидкість руху та зміщуватись лівіше, здійснюючи перестроювання в четверту смугу руху, де рухався автомобіль «Volkswagen Transporter», з яким в подальшому сталось зіткнення. ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав, що здійснював саме маневр перестроювання та знижував швидкість з метою уникнення ДТП. Також ОСОБА_2 підтвердив автентичність свого підпису на схемі ДТП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - адвокат Конюшко Д.Б. просив провадження у справі за протоколом від 12.08.2026 серії ЕПР1 № 743779 відносно ОСОБА_2 закрити у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Клопотання обґрунтоване тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 12.08.2026 серії ЕПР1 № 743779 дії ОСОБА_2 кваліфіковані помилково - в протоколі не описується, які саме дії вчинив ОСОБА_2 , що призвели до порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху. При цьому посилання працівників поліції на недотримання ОСОБА_2 безпечного бокового інтервалу спростовується матеріалами справи, оскільки ОСОБА_2 здійснював маневр перестроювання, а не зменшував боковий інтервал, тому посилання уповноваженої особи на п. 13.1 Правил дорожнього руху не відповідає фактичним обставинам справи.
Також п. 2.3.б Правил дорожнього руху, який ставиться в вину ОСОБА_2 , є надто загальним і не може бути самостійною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки сам по собі не дає змоги визначити, які саме конкретні дії водія призвели до такого порушення Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 підтвердив інформацію щодо організації дорожнього руху на ділянці дороги, де сталася ДТП, та пояснив, що до моменту зіткнення з автомобілем «Ford Fusion» він рухався в крайній лівій смузі руху (четвертій). ОСОБА_3 рухався прямо та жодних маневрів не здійснював, ширини смуги руху було достатньо для проїзду з дотриманням безпечної дистанції між транспортними засобами, які рухаються в попутному напрямку. Як зазначав ОСОБА_3 , раптово автомобіль «Ford Fusion» почав перестроюватись в його смугу руху та скоїв з ним бокове зіткнення. ОСОБА_3 підтвердив автентичність свого підпису на схемі ДТП.
В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_3 - адвокат Гудима Є.П. просив притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та пояснив, що вважає їх винуватими у вчиненні ДТП, просив оцінити дії всіх учасників ДТП в сукупності.
Заслухавши усні пояснення учасників справи, повно, об`єктивно та неупереджено дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
Ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція ст. 124 КУпАП сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу цього правопорушення потрібно проаналізувати дії осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, щодо дотримання ними положень Правил дорожнього руху за обставин, викладених у протоколах. При цьому правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, є правопорушенням із так званим матеріальним складом, обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень Правил дорожнього руху, а лише ті з них, які спричиняють наслідки, передбачені в ст. 124 КУпАП, тобто тільки такі порушення Правил дорожнього руху, які є причиною настання цих наслідків (пошкодження автомобілів чи майна) і перебувають із ними у причинному зв`язку.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Таким чином, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, включає такі обов`язкові елементи: протиправне діяння (дія або бездіяльність); негативні наслідки (пошкодження транспортного засобу, вантажу, автомобільних доріг тощо); причинний зв`язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом наслідками.
Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати у: 1) вчиненні дій, заборонених правилами; 2) невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту.
Причинний зв`язок між діянням і негативними наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, зумовлює шкідливі наслідки, передбачені ст. 124 КУпАП.
Допущені водієм порушення Правил дорожнього руху можуть бути умовно поділені на дві групи: а) порушення, які самі собою (без порушення інших Правил дорожнього руху) не здатні викликати наслідки, зазначені у ст. 124 КУпАП; б) порушення, які самі собою (навіть без будь-яких інших додаткових факторів) містять реальну можливість настання наслідків і тим самим виступають як головна, вирішальна умова, без якої наслідки не настали б і яка з неминучістю викликає їх у конкретній ДТП, що мала місце.
Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є доведення не лише порушень Правил дорожнього руху, які мали місце під час конкретної ДТП, а й наявність причинного зв`язку між ними та зазначеними у цій статті наслідками.
Вирішуючи питання наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, слід зазначити наступне.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 12.08.2026 серії ЕПР1 № 743798, в вину ОСОБА_4 ставиться недотримання вимог п.п. 2.3.б, 10.1, 10.3, 12.3 Правил дорожнього руху. В протоколі від 12.08.2026 серії ЕПР1 № 743798 прямо зазначається, що небезпеку для руху транспортного засобу «Opel Movano», номерний знак НОМЕР_3 , створив автомобіль «Seat Alhambra», номерний знак НОМЕР_4 , на дії якого змушений був реагувати ОСОБА_1 , який з метою уникнення зіткнення почав здійснювати маневр перестроювання в третю смугу руху (зміщуватися лівіше), не переконавшись в безпеці маневру, не давши дороги автомобілю «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_5 , який рухався по тій смузі, на яку ОСОБА_1 мав намір перестроїтись, внаслідок чого спровокував ДТП за участі автомобілів «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_5 та «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_6 .
Відповідно до п. 2.3.б Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 10.3 Правил дорожнього руху у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Згідно з п. 12.3 Правил дорожнього руху у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху:
дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість;
дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки;
небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.
Проаналізувавши наявні у справі докази та враховуючи пояснення учасників ДТП, дані в судовому засіданні, слід констатувати, що дослідженими доказами підтверджуються порушення ОСОБА_1 приписів п.п. 10.1, 10.3, 12.3 Правил дорожнього руху при виникненні небезпеки для руху транспортного засобу. Однак, автомобіль «Opel Movano», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 не мав контактної взаємодії з іншими транспортними засобами, зіткнення транспортних засобів «Ford Fusion» та «Volkswagen Transporter» відбулося в межах четвертої смуги руху, на яку не виїжджав ОСОБА_1 , який рухався другою смугою та при виникненні небезпеки частково виїхав на третю смугу руху. Фактично зіткнення автомобілів відбулося внаслідок виїзду ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_5 , на смугу руху, де вже рухався транспортний засіб «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_6 . Враховуючи зазначені обставини, з огляду на положення п. 1.4 Правил дорожнього руху, відповідно до якої кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила, суддя дійшов висновку, що за обставинами даної справи відсутній причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями ОСОБА_1 , який при виникненні небезпеки для руху здійснив перестроюванням з порушенням приписів Правил дорожнього руху, та механічним пошкодженням транспортних засобів, яке відбулося в межах четвертої смуги руху.
Враховуючи викладене, в діях ОСОБА_1 не встановлено порушень Правил дорожнього руху, які б перебували у причинно-наслідковому зв`язку з пошкодженням транспортних засобів, так як згідно з п. 1.4 Правил дорожнього руху ОСОБА_1 міг розраховувати на дотримання іншим учасником дорожнього руху вимог цих Правил.
Щодо вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, а також нормативний акт, яким передбачено відповідальність за його вчинення.
Зазначені вимоги законодавства мають гарантійний характер, оскільки саме протокол визначає фактичний зміст тих дій, які ставляться в вину особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, та забезпечує можливість їй розуміти суть інкримінованого діяння та належним чином організувати свій захист.
При цьому відповідно до статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, обов`язок належного встановлення та документального підтвердження обставин адміністративного правопорушення покладається саме на відповідний уповноважений орган, тоді як суддя здійснює перевірку відповідності викладених у протоколі суті протиправних дій правовій кваліфікації, та здійснює оцінку наданих доказів.
Обов`язок судді, передбачений статтею 280 КУпАП, - з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не означає наділення його повноваженнями самостійно змінювати викладені у протоколі обставини або доповнювати їх новими обставинами.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04, пункти 117-120) наголосив на неприпустимості ситуації, за якої суд самостійно конкретизує фактичні обставини адміністративного обвинувачення, оскільки це може позбавити особу належної можливості підготувати свій захист від конкретно пред`явленого їй обвинувачення.
Аналогічні гарантії випливають із рішень ЄСПЛ у справах «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) та «Фігурка проти України» (заява № 28232/22, рішення від 16 листопада 2023 року), у яких Суд звернув увагу на необхідність розмежування функцій обвинувачення та правосуддя й недопустимість перебрання судом на себе функцій сторони обвинувачення.
Крім того, у рішенні «Гайдашевський проти України» (заява № 11553/21, рішення від 6 лютого 2025 року) ЄСПЛ констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з тим, що національний суд за власною ініціативою збирав ключові докази, спрямовані на підтвердження винуватості особи, та використав їх для спростування доводів захисту, фактично перебравши на себе функцію обвинувачення.
Таким чином, вихід судді за межі фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, шляхом самостійного доповнення його фабули відсутніми обставинами або встановлення нових фактичних ознак інкримінованого діяння означав би фактичне формування судом нового обвинувачення, що несумісне з вимогами справедливого судового розгляду, принципами змагальності, рівності сторін, безсторонності суду та правом особи на захист.
Отже, суддя має перевірити доведеність саме тих фактичних обставин, які були викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та не вправі самостійно доповнювати їх обставинами, які не були поставлені особі у вину уповноваженим органом.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 12.08.2026 серії ЕПР1 № 743779, в вину ОСОБА_2 ставиться недотримання вимог п.п. 2.3.б, 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху.
Щодо порушення ОСОБА_2 п. 2.3.б Правил дорожнього руху слід наголосити, що, як слушно зауважив захисник Конюшко Д.Б. , даний пункт має загальний характер, оскільки встановлює сукупність обов`язків водія, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не відволікатися від керування транспортним засобом.
Водночас наведене положення не визначає конкретного алгоритму поведінки водія в певній дорожній ситуації, а встановлює загальні вимоги до його поведінки під час керування транспортним засобом.
Саме по собі посилання на обов`язок водія бути уважним та стежити за дорожньою обстановкою не свідчить про наявність у його діях порушення Правил дорожнього руху, оскільки для встановлення такого порушення необхідно з`ясувати, які саме обставини дорожньої обстановки виникли, чи мав водій об`єктивну можливість їх виявити, як він повинен був на них відреагувати та в чому конкретно полягала невідповідність його поведінки вимогам Правил дорожнього руху.
За відсутності встановлення конкретних протиправних дій чи бездіяльності водія, які б свідчили про порушення певної конкретної вимоги Правил дорожнього руху, а також за відсутності належних доказів причинного зв`язку між такою поведінкою та наслідками ДТП, саме лише посилання у протоколі на п. 2.3.б Правил дорожнього руху не може бути достатньою підставою для висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Щодо порушення ОСОБА_2 п. 10.1 Правил дорожнього руху, слід зазначити наступне.
Згідно з п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Таким чином, зазначений пункт Правил дорожнього руху встановлює обов`язок водія щодо дотримання безпечності різних за своїм характером дій - початку руху, перестроювання та зміни напрямку руху. Відтак для встановлення факту його порушення необхідно з`ясувати, яку саме дію виконував водій, за яких дорожніх умов вона здійснювалася та в чому конкретно полягала її небезпечність для інших учасників дорожнього руху.
Саме по собі формальне посилання у протоколі про адміністративне правопорушення, на порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху, без належного опису конкретних дій ОСОБА_2 , не дає можливості встановити, чи йшлося про початок руху, перестроювання або зміну напрямку руху.
Слід зауважити, що посилання уповноваженої особи на порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху, є релевантним обставинам дорожньо-транспортної пригоди. Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_2 , не містить опису конкретних дій, допущених водієм, які б дозволяли перевірити обґрунтованість такої оцінки. Уповноважена особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 , всупереч вимогам ст. 256 КУпАП не зазначила конкретні дії, які виразилися в порушенні ним п. 10.1 Правил дорожнього руху. Відтак, оскільки протокол не містить належного опису дій ОСОБА_2 , якими він порушив приписи п. 10.1 Правил дорожнього руху, з огляду на те, що суддя при вирішення справи про адміністративне правопорушення не вправі посилатися на обставини, які не зазначені у протоколі, притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за порушення положень п. 10.1 Правил дорожнього руху на підставі протоколу від 12.08.2026 серії ЕПР1 № 743779 є неможливим.
Щодо порушення ОСОБА_2 п. 13.1 Правил дорожнього руху, слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху, безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об`єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.
Під час розгляду справи з письмових пояснень ОСОБА_2 , схеми ДТП, а також усних пояснень інших учасників справи, встановлено, що перед ДТП ОСОБА_6 рухався в межах третьої смуги руху. Зіткнення транспортних засобів «Ford Fusion» та «Volkswagen Transporter» відбулося в межах четвертої смуги руху внаслідок виїзду ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_5 , на суміжну (четверту) смугу руху, де вже рухався транспортний засіб «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_6 .
Таким чином, зіткнення транспортних засобів відбулося внаслідок того, що при перестроюванні ОСОБА_2 не дав дороги транспортному засобу «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_6 , що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Таким чином, дослідивши обставини дорожньо-транспортної пригоди, суд дійшов висновку, що вона зумовлена порушенням ОСОБА_2 правил перестроювання, зокрема приписів п. 10.3 Правил дорожнього руху, відповідно до якого у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися, а не положень п. 13.1 Правил дорожнього руху, як помилково зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 12.08.2026 серії ЕПР1 № 743779.
Враховуючи вищенаведене, слід констатувати, що позиція ОСОБА_2 та його захисника щодо здійснення ОСОБА_2 маневру перестроювання з третьої в четверту смугу руху, яка підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_2 складеними безпосередньо після ДТП, та узгоджується з поясненнями інших учасників справи, не спростовується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому посилання у протоколі на порушення ОСОБА_2 приписів п. 13.1 Правил дорожнього руху не відповідає фактичним обставинам дорожньо-транспортної пригоди.
З огляду на вищенаведене, клопотання захисника Конюшка Д.Б. підлягає задоволенню, а провадження у справі відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки жодне порушення Правил дорожнього руху, яке ставиться в вину цій особі, не є доведеним згідно зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Відтак, в діях ОСОБА_2 відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, що означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Отже, на основі наявних у справі доказів, у межах визначеної протоколами правової кваліфікації неможливо дійти беззаперечного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.
Стосовно складених протоколів про адміністративне правопорушення від 12.08.2026 серії ЕПР1 № 743779, № 743798, то самі по собі вони не можуть бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, яке їй інкримінується, оскільки сам по собі протокол не є достатнім джерелом доказів для висновку про доведеність вини особи згідно із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
З наведеного вбачається, що належних та допустимих доказів, які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, матеріали справи не містять, що виключає можливість притягнення кожного з них до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 7 та ст. 245 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, завданням якого є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За приписами частини 1 статті 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Оскільки матеріали справи не містять доказів, які безсумнівно підтверджують подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Водночас, оскільки матеріали справи не містять доказів, які безсумнівно підтверджують подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у діях ОСОБА_2 , провадження у справі в цій частині також підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 124, 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження за протоколом від 12.08.2026 серії ЕПР1 № 743798 за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Провадження за протоколом від 12.08.2026 серії ЕПР1 № 743779 за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Олег ПРОСКУРНЯ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua