Суд: Чернігівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №736/1396/26
Суддя: Черноп'ятов С. В.
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
10 листопада 2026 рокум. Чернігів
Унікальний номер справи № 736/1396/26
Головуючий у першій інстанції – Пархомчук Т. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/2382/26, 22-ц/4823/2412/26
Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого – судді: Черноп`ятова С.В.,
судді Луговця О.А.,
судді Скрипки А.А.,
із секретарем судового засідання Мисник С.В.,
скаржник та особа, яка подала апеляційну скаргу: боржник ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович,
стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»,
заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 24.09.2026 про відмову у задоволенні скарги на дії/бездіяльність приватного виконавця та на ухвалу цього ж суду від 24.09.2026 про залишення без розгляду скарги на дії/бездіяльність приватного виконавця в частині вимог про скасування постанови приватного виконавця у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця Приходька Юрія Михайловича,
У С Т А Н О В И В :
17.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання, в якій просив:
- визнати протиправними дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. з приводу відмови в наданні відповіді на його заяву від 07.06.2026 про надання роз`яснень та копій документів, на підставі яких приватним виконавцем здійснено заміну індексу та адреси стягувача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»;
- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. від 22.01.2026 про зміну (доповнення) реєстраційних даних сторони виконавчого провадження у ВП № 77183608, якою незаконно та за відсутності навіть обов`язкових реквізитів, які повинні в ній бути, а саме: мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких приватний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків); копій підтверджуючих документів, на підставі яких виконавцем проведено зміну реквізитів стягувача; строку і порядку оскарження винесеної постанови; строку і порядку набрання чинності вказаною постановою, приватним виконавцем внесено зміни (доповнення) реєстраційних даних в АСВП, а саме: замість індексу 49089 зазначено індекс 49001, замість адреса: вул. Автотранспортна, 2, оф. 205 зазначена адреса: вул. Січових стрільців, 9;
- стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.
Мотивуючи заявлені вимоги, зазначав, що в оскаржуваній постанові від 22.01.2026 приватним виконавцем указано, що зміни внесені відповідно до заяви ТОВ «Дніпрофінансгруп» від 21.01.2026 про зміну найменування та реквізитів стягувача, тобто приватний виконавець постановив внести зміни (доповнення) в АСВП. Беручи до уваги приписи ст. 18, 19 Закону України «Про виконавче провадження», 07.06.2026 ОСОБА_1 , як сторона виконавчого провадження, звернувся до виконавця із заявою щодо надання роз`яснень та копій документів, на підставі яких ним внесені зміни в АСВП, але протягом 10 днів відповіді на заяву не отримав. Таким чином, саме 17.06.2026 є днем, коли скаржник дізнався про порушення його прав. Протиправна бездіяльність приватного виконавця є триваючим правопорушенням.
На переконання скаржника посилання виконавця у постанові на приписи ст. 8, 18 Закону України «Про виконавче провадження» є незрозумілим, оскільки в указаних нормах відсутні підстави та вимоги для проведення змін реквізитів сторін виконавчого провадження. Наголошував, що стягувач у справі № 736/1003/24 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», вказуючи про зміну лише найменування юридичної особи, фактично змінив індекс поштового зв`язку, юридичну адресу місцезнаходження товариства, вид економічної діяльності, установчі документи, витяг з ЄДР та організаційно-правову форму суб`єкта. Таким чином посилання приватного виконавця на п. 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень при винесенні 22.01.2026 оскаржуваної постанови є безпідставним, а сама постанова – умисно вигаданою та незаконною.
Ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 24.09.2026 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця Приходька Ю.М. Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. 4 000 грн витрат на правову допомогу.
Іншою ухвалою цього ж суду від 24.09.2026 скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця Приходька Ю.М. в частині вимог про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька ЮМ. Від 22.01.2026 про зміну (доповнення) реєстраційних даних сторони виконавчого провадження залишено без розгляду у зв`язку із пропуском строку на оскарження.
В апеляційній скарзі на ухвалу Корюківського районного суду від 24.09.2026 про відмову у задоволенні скарги, Іваненко М.М., вважаючи її незаконною та необґрунтованою, посилаючись на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, неналежність оцінки поданих ним доказів та доводів та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати її та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його скаргу та: - визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Приходька Ю.М. щодо неналежного розгляду заяви від 07.06.2026 і незабезпечення доступу до документів, на підставі яких змінено індекс та адресу стягувача у ВП № 77183608; - визнати протиправними дії приватного виконавця Приходька Ю.М. щодо винесення постанови від 22.01.2026 про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні № 77183608, якою постановлено внести зміни (доповнення) в АСВП; - скасувати постанову приватного виконавця Приходька Ю.М. від 22.01.2026 про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні № 77183608, якою постановлено внести зміни (доповнення) в АСВП; - визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Приходька Ю.М. щодо ненадання належної відповіді на звернення ОСОБА_1 та ненадання документів, які підтверджують підстави винесення постанови від 22.01.2026.
Доводи апеляційної скарги зводяться до викладення обставин, що є аналогічними з обставинами скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання. Скаржник зазначає, що ненадання виконавцем відповіді на його звернення має найважливіше значення для оцінки поведінки приватного виконавця та дотримання ним принципу законності. Суд першої інстанції фактично не встановив, чи була надана виконавцем повна та належна відповідь на поставлені питання і чи були надані документи, які підтверджують правомірність оскаржуваної постанови. Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Однак, зазначені вимоги приватний виконавець Приходько Ю.М. проігнорував та порушив.
Указує, що у постанові від 22.01.2026 йдеться про зміну реквізитів стягувача, при цьому виконавець, як на підставу для зміни реквізитів, посилається на п. 14 інструкції, який трактує зміну одного лише найменування сторони виконавчого провадження. У такому випадку це посилання потрібно було застосувати в іншій постанові від 22.01.2026, якою було змінено саме найменування стягувача.
Вважає, що у даній справі предметом судового контролю була не абстрактна можливість зміни найменування та реквізитів юридичної особи, а конкретна постанова приватного виконавця від 22.01.2026 та конкретні документи, на підставі яких вона була прийнята. У зв`язку з наведеним суд першої інстанції мав перевірити не лише те, чи допускає закон такі зміни в принципі, а й те, чи були дотримані всі передбачені законом умови саме у цьому конкретному виконавчому провадженні, проте, таких дій судом вчинено не було.
Звертає увагу, що приписами ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено не просто право приватного виконавця змінити назву сторони, а умову такого повноваження – наявність підтверджуючих документів. Саме ця обставина є найбільш важливою для правильного вирішення поданої скарги. Районний суд не встановив належним чином, який саме документ підтверджував зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні № 77183608; коли цей документ був отриманий приватним виконавцем; ким він був виданий та які саме відомості містив; чи підтверджував він саме зміну (доповнення) реєстраційних даних юридичної особи у виконавчому провадженні № 77183608; чи підтверджував він тотожність юридичної особи, зазначеної у виконавчому документі, з юридичною особою, назву та реєстраційні дані якої було внесено до виконавчого провадження; чи відповідають ідентифікаційні дані юридичної особи даним, зазначеним у виконавчому документі; чи не відбулося фактично вибуття первісного стягувача та його заміна іншою юридичною особою.
Крім того, у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали не зазначено повністю висновків суду про підстави відмови у розгляді заяв ОСОБА_1 до приватного виконавця Приходька Ю.М., не вказано які саме дії/бездіяльність приватного виконавця є законними, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.
Зауважує, що у 2026 році ТОВ «Дніпрофінансгруп» неодноразово скеровувало до Корюківського районного суду, Чернігівського апеляційного суду та Касаційного цивільного суду заяви про зміну найменування юридичної особи. ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», змінивши 27.12.2025 найменування на ТОВ «Дніпрофінансгруп», внесло в документи та в прийняті судами рішення значну плутанину, і жодним судом заяви про внесення змін у назву юридичної особи не розглядались. Позивачем у справі № 736/1003/24 було ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а не ТОВ «Дніпрофінансгруп». Аналіз матеріалів справи та ЄДРСР свідчить про те, що ТОВ «Дніпрофінансгруп» із заявою про заміну стягувача у виконавчих листах до Корюківського районного суду не зверталось. Отже, новостворене товариство не набуло прав стягувача. Натомість, приватний виконавець Приходько Ю.М., не маючи рішення суду про заміну стягувача у виконавчих документах, виданих щодо ОСОБА_1 , самостійно, без законних підстав змінив своїми постановами стягувача з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на ТОВ «Дніпрофінансгруп». Саме наведена обставина зумовило звернення 07.06.2026 до приватного виконавця Приходька Ю.М. щодо надання роз`яснень та копій документів, на підставі яких ним було здійснено зміни в АСВП відносно стягувача. Наявність та зміст цього звернення мало значення для перевірки доводів скарги на дії/бездіяльність органу примусового виконання, однак районний суд не надав цьому належної оцінки в сукупності з іншими матеріалами виконавчого провадження. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 24.09.2026 в обґрунтування законності поведінки приватного виконавця послався на ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» щодо строків розгляду звернень та ч. 2 ст. 8 цього Закону про повторні звернення. Разом з тим, за змістом ст. 12 наведеного Закону його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг, встановлений, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження».
Скаржник не погоджується з висновком суду щодо стягнення з нього 4 000 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу, указуючи, що такі витрати підлягають розподілу лише за умови доведення їх фактичного понесення, необхідності, обґрунтованості та співмірності зі складністю справи, обсягом виконаної представником приватного виконавця роботи та іншими обставинами. Визначаючи необхідну до стягнення суму, суд повинен був перевірити наявність договору про надання правничої допомоги, документів про оплату або обов`язок оплатити послуги, детальний опис робіт та надати мотивовану оцінку їх співмірності.
В апеляційній скарзі на ухвалу Корюківського районного суду від 24.09.2026 про залишення без розгляду скарги в частині вимог про скасування постанови приватного виконавця Приходька Ю.М. від 22.01.2026 про зміну (доповнення) реєстраційних даних сторони виконавчого провадження у ВП № 77183608 ОСОБА_1 , вважаючи її незаконною та необґрунтованою, посилаючись на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, неналежність оцінки поданих ним доказів та доводів та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати її та направити справу в наведеній частині до Корюківського районного суду для продовження розгляду відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги є тотожними з доводами першої апеляційної скарги ОСОБА_1 . Скаржник зазначає, що стягувач у справі № 736/1003/24 – ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», вказуючи про зміну найменування юридичної особи, фактично змінив: індекс поштового зв`язку; юридичну адресу місцезнаходження товариства; вид економічної діяльності; банківські рахунки; установчі документи; ТОВ та назву – з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на ТОВ «Дніпрофінансгруп», тобто, що є найбільш істотним, організаційно-правову форму суб`єкта. Приватний виконавець, розглянувши заяву стягувача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про зміну найменування, оскаржуваною постановою від 22.01.2026 фактично змінив стягувача у виконавчому провадженні та адресу його місцезнаходження, внісши відповідні зміни у АСВП. Правові норми, на які послався приватний виконавець у постанові, не містять підстав проведення змін в реквізитах сторони виконавчого провадження.
Наголошує, що оскаржувана постанова від 22.01.2026 винесена без дотримання ч. 7 розділу І «Загальні положення» діючої нині Інструкції з організації примусового виконання рішень», оскільки не містить обов`язкових реквізитів, зокрема, мотивувальної частини із зазначенням підстав, з яких приватний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків); копій підтверджуючих документів, на підставі яких виконавцем проведено зміну реквізитів стягувача; строку і порядку оскарження винесеної постанови; строку і порядку набрання чинності вказаною постановою.
07.06.2026 ОСОБА_1 , як сторона виконавчого провадження, звернувся до виконавця із заявою щодо надання роз`яснень та копій документів, на підставі яких останнім внесені зміни в АСВП, але протягом 10 днів відповіді на заяву не отримав. Отже, саме 17.06.2026 є днем, коли скаржник дізнався про порушення його прав. Судом не були досліджені листи виконавця від 15.05.2026 № 45617 та від 24.06.2026 № 73244 та пов`язані з ними електронні документи, їхні назви, номери виконавчих проваджень, одержувач і дата доставки. Без належного дослідження указаних листів неможливо належно оцінити заперечення щодо початку строку стосовно конкретного предмета оскарження.
Протиправна бездіяльність приватного виконавця є триваючим правопорушенням. Верховний Суд у постановах від 25.03.2020 у справі № 175/3995/17-ц та від 10.01.2022 у справі № 908/5303/15 виснував, що триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону.
Звертає увагу, що подібні скарги на протиправні дії приватного виконавця Приходька Ю.М. у минулому році суддя Пархомчук Т.В. розглядала виключно в межах справи № 736/1003/24. Проте, у даному випадку скарга на дії/бездіяльність приватного виконавця була розглянута у справі з фіктивною та вигаданою нумерацією за № 736/1396/26, що є намаганням маніпулювати положенням про відкриття нових номерів проваджень з індексом «4-с» (судовий контроль). Хоча єдиний унікальний номер справи жодним чином не впливає на права та інтереси учасників справи, проте є незрозумілим підстави вигаданої нової нумерації справи.
Оскаржувана ухвала суду від 24.09.2026 не відповідає встановленим ст. 260 ЦПК України вимогам, зокрема, у вступній частині ухвали не вказано всіх учасників справи, а у резолютивній частині – не неправильно зазначена особа скаржник – ОСОБА_2 замість ОСОБА_1 . Така невідповідність повністю ставить під сумнів визначеність та законність резолютивної частини оскаржуваної ухвали.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 19.10.2026 відкрито провадження у даній справі та встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційні скарги – 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
Вказана ухвала отримана стягувачем ТОВ «Дніпрофінансгруп», приватним виконавцем Приходьком Ю.М., його представником – адвокатом Прокоф`євим Б.І., заінтересованою особою ОСОБА_2 – в їх електронних кабінетах 20.10.2026 о 00 год. 34 хв. В силу абз. 7 ч. 6 ст. 272 ЦПК України вказана ухвала вважається врученою наступного робочого дня – 21.10.2026. В силу ст. 123 ЦПК України першим днем 5-денного строку для подання відзиву є 22.10.2026, а останнім – 26.10.2026.
В межах наданого 5-денного строку учасниками справи відзив на апеляційні скарги ОСОБА_1 подано не було.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 28.10.2026 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 09 год. 10.11.2026.
Порядок направлення судових повісток та повідомлень визначено ст. 128 ЦПК України. Судові повістки на адресу учасників справи доставлені до їх електронних кабінетів 03.11.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного документу (а.с. 114-118), отже відповідно до положень п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України учасники справи вважаються належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду.
У судове засідання сторони не з`явилися. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а ухвали суду – без змін, виходячи з наступного.
Залишаючи скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця Приходька Ю.М. в частині вимог про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. від 22.01.2026 про зміну (доповнення) реєстраційних даних сторони виконавчого провадження у ВП № 77183608 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 449 ЦПК України скаржник має звернутися до суду в десятиденний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, зазначивши при цьому дату, коли він дізнався про порушення свого права. У разі пропущення строку звернення до суду разом із скаргою до суду подається клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. ОСОБА_1 щодо оскарження постанови приватного виконавця від 22.01.2026 звернувся 17.06.2026, тобто з порушенням десятиденного строку, оскільки оскаржувана постанова була доставлена до його електронного кабінету 23.01.2026, що підтверджується повідомленнями про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС № 11506829 та № 11515329. Водночас скаржник у скарзі не зазначає дати, коли він дізнався про порушення свого права, та не клопотав про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням причин.
Районний суд відхилив твердження скаржника, що бездіяльність приватного виконавця є триваючим правопорушенням, а тому 10-денний строк звернення не може бути застосований, та указав, що винесення оскаржуваної постанови є актом одноразового застування норм права, і є завершеною процедурною дією, яка вчиняється в конкретний момент часу. Сама постанова не є процесом, що триває; вона є результатом, який породжує правові наслідки.
Дійшовши висновку про необхідність відшкодування на користь приватного виконавця Приходька Ю.М. витрат на професійну правничу допомогу, суд, врахувавши конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, та встановивши існування між приватним виконавцем та адвокатом Прокоф`євим Б.І. договірних відносин на підставі договору про надання правової допомоги № 01/09/22 від 01.09.2022, виснував, що заявлений виконавцем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у 5 000 грн завищеним. Взявши до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінивши співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, зважаючи на принципи розумності та справедливості, суд визнав необхідним стягнути з ОСОБА_1 4 000 грн.
Наявність підстав для відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця Приходька Ю.М., суд першої інстанції обґрунтував тим, що 13.04.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» приватному виконавцю Приходьку Ю.М. надійшла адресована Корюківському районному суду заява ОСОБА_1 про надання роз`яснень та копій документів, які стали підставою для здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні. 20.04.2026 виконавцем було надано відповідь з роз`ясненнями та доданими копіями документів, які були направлені заявнику поштовим відправленням на зазначену ним адресу. Також вказана відповідь була завантажена у АСВП, отже ОСОБА_1 мав можливість ознайомитися з нею.
Суд указав, що 04.05.2026 та 07.06.2026 ОСОБА_1 повторно скерував приватному виконавцю заяви з тотожними вимогами. Листами від 15.05.2026 № 45617 та від 24.06.2026 № 73244 приватний виконавець повідомляв заявника про надходження 13.04.2026 його заяв № 1, № 2, № 3 від 11.04.2026 з одних і тих же питань, які було розглянуто по суті та направлено відповідь на поштову адресу заявника. Таким чином відповідь на звернення ОСОБА_1 від 13.04.2026 приватним виконавцем було надано в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», а саме, 20.04.2026. Відповідаючи ОСОБА_1 на його повторні звернення з одного й того самого питання і повідомляючи його про надання відповіді на них, приватний виконавець дотримався вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян».
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам чинного законодавства.
У справі встановлено, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 26.12.2024 у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 15.08.2024 у цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» по 3 250 грн з кожного у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі цього судового рішення 22.01.2025 Корюківським районним судом Чернігівської області видано виконавчий лист № 736/1003/24 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» по 3 250 грн з кожного у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 28 зворот-29). Боржником у виконавчому документі зазначений ОСОБА_1 а стягувачем – ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
05.02.2025 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» своєю заявою скерувало указаний виконавчий лист до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М для примусового виконання (а.с. 27-28).
Постановою приватного виконавця Приходька Ю.М. від 12.02.2025 відкрито виконавче провадження № 77183608 з примусового виконання виконавчого листа № 736/1003/24 від 22.01.2025 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» по 3 250 грн з кожного у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
21.01.2026 ТОВ «Дніпрофінансгруп» звернулося до приватного виконавця Приходька Ю.М. із заявою про зміну найменування та реквізитів стягувача, в якій заявник повідомив, що 27.12.2025 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» змінило найменування юридичної особи на ТОВ «Дніпрофінансгруп», також відбулася зміна місцезнаходження юридичної особи з 49089 м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2, оф. 205 на 49001 м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 9. У зв`язку з наведеним заявник просив у всіх виконавчих провадженнях, за якими стягувачем є ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ЄДРПОУ 40696815, винести постанову про зміну найменування стягувача, зазначивши його нове найменування – ТОВ «Дніпрофінансгруп», ЄДРПОУ 40696815, а також внести до АСВП відомості про зміну адреси товариства та реквізитів для перерахування коштів. До заяви було додано виписку з ЄДР (а.с. 32).
З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.01.2026 вбачається, що 27.12.2025 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, змінено: найменування юридичної особи з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на ТОВ «Дніпрофінансгруп»; місцезнаходження юридичної особи з Україна, 49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2, оф. 205 на Україна, 49001, м. Дніпро, вул.. січових стрільців, 9; види економічної діяльності з коди КВЕД 64.99 (основний), 64.19, 64.91, 64.92 на коди КВЕД 68.10 (основний), 68.20, 69.10, 70.22 (а.с. 32 зворот-33).
Постановою приватного виконавця Приходька Ю.М. від 22.01.2026 про зміну назви сторони виконавчого провадження № 77183608 змінено найменування стягувача з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на ТОВ «Дніпрофінансгруп» (а.с. 35).
Іншою постановою виконавця від 22.01.2026 про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні № 77183608 внесено зміни (доповнення) в АСВП, а саме: замість Індекс: 49089 зазначено Індекс: 49001, замість Адреса: вул. Автотранспортна, 2, оф. 205 зазначено Адреса: вул. Січових стрільців, 9 (а.с. 36).
Відповідно до повідомлення № 11506829 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету 23.01.2026 об 11:58 «Постанова про заміну назви сторони виконавчого провадження» від 22.01.2026 ВП № 77183608 доставлено до електронного кабінету ЄСІТС Іваненка М.М. (а.с. 37).
Відповідно до повідомлення № 11515329 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету 23.01.2026 о 17:50 «Постанова про заміну (доповнення) реєстраційних даних» від 22.01.2026 ВП № 77183608 доставлено до електронного кабінету ЄСІТС Іваненка М.М. (а.с. 37 зворот).
11.04.2026 через систему «Електронний суд» Іваненко М.М. подав до приватного виконавця Приходька Ю.М. заяву, в якій просив надати роз`яснення та копії документів, на підставі яких приватним виконавцем здійснено заміну стягувача з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на ТОВ «Дніпрофінансгруп» (а.с. 38).
У листі № 37713 від 20.04.2026, скерованому на поштову адресу Іваненка М.М., приватний виконавець Приходько Ю.М. повідомив заявника, що 22.01.2026 до офісу приватного виконавця від ТОВ «Дніпрофінансгруп» надійшла заява про зміну найменування та реквізитів стягувача, в якій повідомлено, що 27.12.2025 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» змінило найменування юридичної особи на ТОВ «Дніпрофінансгруп», також змінилася адреса місцезнаходження товариства. На підставі цієї заяви 22.01.2026 приватним виконавцем у ВП № 77237054, № 77183608, № 77183760 винесено: постанови про зміну назви сторони виконавчого провадження, якими змінено найменування стягувача з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на ТОВ «Дніпрофінансгруп»; постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якими внесено зміни (доповнення) в АСВП, а саме, змінено адресу місцезнаходження стягувача (а.с. 39 зворот). Додатком до цього листа зазначена заява ТОВ «Дніпрофінансгруп» про зміну найменування та реквізитів стягувача (з додатками) на 3 арк.
04.05.2026 та 07.06.2026 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 повторно звертався до приватного виконавця Приходька Ю.М. із заявами, що містили тотожні вимоги щодо надання роз`яснень та копій документів, на підставі яких приватним виконавцем здійснено заміну стягувача з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на ТОВ «Дніпрофінансгруп» (а.с. 40, 42).
У листах № 45617 від 15.05.2026 та № 73244 від 24.06.2026, скерованих на поштову адресу ОСОБА_1 , приватний виконавець Приходько Ю.М., посилаючись на абз. 2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», повідомив заявника, що 13.04.2026 до офісу виконавця вже надходили заяви боржника, датовані 11.04.2026, з одних і тих же питань, які вже було розглянуто по суті та направлено відповідь на них на адресу заявника: АДРЕСА_1 (а.с. 41 зворот, 44).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За змістом ч. 1 ст. 28 цього Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі – документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 цього Закону документи виконавчого провадження надсилаються органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в електронній формі.
Абзацом 2 ч. 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 було затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень.
Згідно із абз. 1 п. 14 розділу II Інструкції у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець за наявності підтвердних документів (про внесення змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, копії паспорта) своєю постановою змінює назву сторони виконавчого провадження. Така постанова виконавця приєднується до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.
Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 № 1126/29256, затверджено Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження. В п. 2 Розділу І вказаного Положення зазначено, що АСВП – інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.
Аналіз вказаного Положення, свідчить про те, що цей документ визначає порядок роботи в АСВП. Оскільки будь-які відомості (ПІБ, адреса, ідентифікаційні дані сторін тощо) вносяться до системи як реєстраційні дані, їх коригування, виправлення технічних помилок або доповнення інформації здійснюється виключно шляхом винесення виконавцем відповідної процесуальної постанови в системі. Крім того, згідно з абз. 2 п. 14 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень якщо під час проведення виконавчих дій встановлено дані, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (крім випадків отримання виконавцями нових даних, які ідентифікують боржника – фізичну особу, в порядку інформаційної взаємодії автоматизованої системи з державними базами даних і реєстрами), або виявлено технічну помилку, описку в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, виконавець своєю постановою змінює або доповнює реєстраційні дані в автоматизованій системі. Така постанова виконавця долучається до матеріалів виконавчого провадження.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до положень ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Пунктом «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
Аналізуючи наведені норми та вивчивши обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про залишення скарги ОСОБА_1 в частині вимог про скасування постанови приватного виконавця Приходька Ю.М. від 22.01.2026 про зміну (доповнення) реєстраційних даних сторони виконавчого провадження у ВП № 77183608 без розгляду, з огляду на таке.
За матеріалами справи встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. перебуває виконавчий лист № 736/1003/24, виданий 22.01.2025 Корюківським районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» по 3 250 грн з кожного у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
22.01.2026 до приватного виконавця надійшла заява ТОВ «Дніпрофінансгруп» про зміну найменування та реквізитів стягувача, в якій зазначалося про зміну найменування стягувача у виконавчому провадженні, адреси його місцезнаходження та реквізитів для перерахування коштів.
Постановою від 22.01.2026 приватний виконавець, керуючись ст. 8, 18 Закону України «Про виконавче провадження», п. 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, вніс зміни (доповнення) в АСВП щодо адреси місцезнаходження стягувача.
Указана постанова була доставлена з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС Іваненка М.М. 23.01.2026 о 17 год. 50 хв. В силу абз. 7 ч. 6 ст. 272, ст. 123, 124 ЦПК України вказана ухвала вважається врученою боржнику 26.01.2026.
ОСОБА_1 з 15.12.2024 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, що засвідчено відповіддю № 42201577 Про наявність зкереєстрованого електронного кабінету ЄСІТС (а.с. 122).
Таким чином, Іваненко М.М., отримавши в електронному кабінеті постанову виконавця від 22.01.2026 про зміну (доповнення) реєстраційних даних, ознайомився з її змістом, тобто був обізнаний про рішення виконавця про внесення в АСВП змін щодо адреси місцезнаходження стягувача у виконавчому провадженні, в якому він має статус боржника.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2025 у справі № 497/2150/24 вказав, що при оскарженні дій державного виконавця в цивільному судочинстві застосовується спеціальна норма ЦПК України про 10-денний строк у календарних днях, а не загальна норма ЗУ «Про виконавче провадження» про строк у робочих днях. Пропуск такого строку без поважних причин та без заяви про його поновлення є підставою для залишення скарги без розгляду.
Системний аналіз положень п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод (постанови Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 143/950/19, від 28.12.2020 у справі № 501/3532/18, від 03.02.2021 у справі № 2-1441/10).
З вимогою про скасування постанови приватного виконавця Приходька Ю.М. від 22.01.2026 про зміну (доповнення) реєстраційних даних ОСОБА_1 звернувся 17.06.2026 року через електронний кабінет, тобто майже через 5 місяців після обізнаності про винесення оскаржуваної постанови та її зміст. Клопотання про поновлення встановленого законом строку для звернення зі скаргою на дії виконавця Іваненко М.М. не заявляв.
ОСОБА_1 , вважаючи, що дотримався встановленого 10-денного строку для звернення до суду, указав, що 07.06.2026 року звертався до виконавця із заявою щодо надання роз`яснень та копій документів, на підставі яких виконавцем внесено зміни в АСВП. Не отримавши протягом 10 днів відповіді на своє звернення, боржник звернувся до суду зі скаргою на дії/бездіяльність виконавця, яка є предметом судового розгляду у даній справі.
У постанові від 18.11.2020 у справі № 466/948/19 Верховний Суд виснував, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. Водночас заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.
Твердження скаржника, що протиправна бездіяльність приватного виконавця є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається, не беруться до уваги колегії суддів, оскільки вони ґрунтуються на невірному та довільному тлумаченні скаржником положень правових норм.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що триваючим є правопорушення, яке полягає у безперервному невиконанні обов`язку або тривалому перебуванні в стані протиправної бездіяльності. Відкриття провадження – це активна дія («action»), а не бездіяльність («omission»). Вона не відповідає критеріям триваючого порушення, оскільки має чітку дату та час вчинення.
Апеляційний суд виходить з того, що винесення оскаржуваної постанови є актом одноразового застування норм права. Це завершена процедурна дія, яка вчиняється в конкретний момент часу. Сама постанова не є процесом, що триває; вона є результатом, який породжує правові наслідки. Винесення процесуального документа є разовою дією, яка вчиняється у визначений момент часу.
Беручи до уваги наведене вище, суд першої інстанції вірно зазначив, що винесення 22.01.2026 приватним виконавцем постанови не можна вважати триваючим правопорушенням. ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) приватного виконавця, при цьому не просив його поновити та не вказував на поважність причин пропуску такого строку, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про необхідність залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 в частині вимог про скасування постанови приватного виконавця Приходька Ю.М. від 22.01.2026.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо незаконності ухвали Корюківського районного суду Чернігівської області від 24.09.2026 про відмову у задоволенні його скарги на дії/бездіяльність приватного виконавця, колегія суддів виходить з наступного.
Скерувавши до суду скаргу на дії/бездіяльність приватного виконавця, однією з вимог скарги ОСОБА_1 визначив: визнати протиправними дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. з приводу відмови в наданні відповіді на його заяву від 07.06.2026 про надання роз`яснень та копій документів, на підставі яких приватним виконавцем здійснено заміну індексу та адреси стягувача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
Як вже встановлено судом і не оспорюється учасниками справи, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. перебуває виконавчий лист № 736/1003/24, виданий 22.01.2025 Корюківським районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» по 3 250 грн з кожного у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
22.01.2026 до приватного виконавця надійшла заява ТОВ «Дніпрофінансгруп» про зміну найменування та реквізитів стягувача, в якій зазначалося про зміну найменування стягувача у виконавчому провадженні, адреси його місцезнаходження та реквізитів для перерахування коштів.
Постановою від 22.01.2026 приватний виконавець вніс зміни (доповнення) в АСВП щодо адреси місцезнаходження стягувача, а саме: замість 49089, вул. Автотранспортна, 2, оф. 205 зазначено 49001, вул. Січових стрільців, 9.
З матеріалів справи вбачається, що 11.04.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» ОСОБА_1 скерував приватному виконавцю Приходьку Ю.М. заяву, в якій просив надати роз`яснення та копії документів, на підставі яких виконавцем здійснено заміну стягувача з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на ТОВ «Дніпрофінансгруп».
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
20.04.2026 виконавцем було надано відповідь на цю заяву з відповідними роз`ясненнями та доданими копіями документів, на підставі яких 22.01.2026 у виконавчому проваджені № 77183608 було винесено постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження – стягувача – та змінені його реєстраційні дані в АСВП. Відповідь з додатками направлено поштовим відправленням на зазначену ОСОБА_1 в заяві адресу: АДРЕСА_2 . Отже відповідь на звернення ОСОБА_1 від 11.04.2026 було надано приватним виконавцем в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».
04.05.2026 та 07.06.2026 ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» повторно звертався до приватного виконавця Приходька Ю.М. з аналогічними заявами, які містили тотожні з первісною заявою вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено ст. 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Як свідчать матеріали справи, листами від 15.05.2026 № 45617 та від 24.06.2026 № 73244 приватний виконавець повідомляв ОСОБА_1 про те, що 13.04.2026 до офісу приватного виконавця надходили заяви ОСОБА_1 № 1, № 2, № 3 від 11.04.2026 з одних і тих же питань, які було розглянуто по суті та направлено відповідь на них на адресу: АДРЕСА_2 .
Апеляційний суд погоджується з тим, що приватний виконавець, відповідаючи ОСОБА_1 на його повторні звернення з одного й того самого питання, і повідомляючи його про те, що відповідь вже надана, дотримався вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян».
Беручи до уваги наведене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправними дій та бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. щодо відмови у наданні скаржнику відповіді на заяву від 07.06.2026, оскільки відповіді скаржнику було надано у відповідні строки і з дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян». Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування судового рішення, яке постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Перевіряючи доводи ОСОБА_1 щодо необґрунтованості визначеного судом до стягнення з нього розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн, колегія суддів виходить з такого.
Статтею 141 ЦПК України визначений порядок розподілу витрат між сторонами. Так, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК).
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з приписами ч. 4, 5, 6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Верховний Суд у постановах від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18, від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц, від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 навів правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Аналогічні висновки викладені й в постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 456/456/20, від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц, від 17 листопада 2022 року у справі № 687/35/21, від 11 січня 2023 року у справі № 479/475/21.
Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України», пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України», пункт 80 рішення у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Представництво інтересів приватного виконавця Приходька Ю.М. у суді першої інстанції адвокат Прокоф`єв Б.І. здійснював на підставі договору про надання правничої допомоги від 01.09.2022 (а.с. 45).
За змістом договору про надання правничої допомоги адвокат прийняв на себе зобов`язання надати клієнту правові послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором, а клієнт зобов`язався сплатити адвокату винагороду за надання правової допомоги (п. 1.1 договору). До правових послуг, що надаються адвокатом клієнту по даному договору, в тому числі, є підготовка позовів, апеляційних, касаційних скарг, адвокатських запитів, письмових пояснень, заяв, скарг, заперечень, клопотань, інших процесуальних документів, необхідних для захисту інтересів клієнта (п. 1.3 договору).
Розділом 3 договору встановлено порядок розрахунків та тарифи. Клієнт проводить оплату адвокату за надані ним послуги, виходячи з тарифу 1 000 грн за одну годину часу, витраченого на виконання адвокатом роботи на користь клієнта. Клієнт проводить оплату на підставі акту виконаних робіт, який підписується обома сторонами договору (п. 3.1., 3.2 договору).
Наданий детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги під час розгляду в Корюківському районному суді справи № 736/1396/26, складений 26.07.2026, свідчить про те, що адвокатом Прокоф`євим Б.І. виконані наступні роботи: аналіз скарги з додатками, узгодження правової позиції з клієнтом – 1 год. 30 хв.; вивчення наданих клієнтом матеріалів виконавчого провадження, вивчення судової практики, підготовка та оформлення заперечення на скаргу, формування додатків до заперечень, а також організація його надіслання сторонам у справі та подання до суду – 3 год. 30 хв. Загальна вартість наданих послуг становить 5 000 грн (а.с. 46).
26.07.2026 приватний виконавець Приходько Ю.М. сплатив на рахунок адвоката Прокоф`єва Б.І. 5 000 грн за надану правовому допомогу на виконання умов договору № 01/09/22 від 01.09.2022, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру від 26.07.2026 (а.с. 46 зворот).
Матеріали цивільної справи свідчать про те, що представником приватного виконавця – адвокатом Прокоф`євим Б.І. – до суду першої інстанції через електронний кабінет були скеровані заперечення на скаргу ОСОБА_1 разом з додатками, наведеними у переліку (а.с. 21-50).
Виходячи з наведеного вище та беручи до уваги наявність документально підтверджених доказів понесених витрат приватного виконавця на правничу допомогу у суді першої інстанції, об`єм і зміст складених адвокатом заперечень на скаргу ОСОБА_1 , предмет судового розгляду, те, що справа не віднесена до категорії малозначних, співмірність наданих адвокатом послуг зі складністю справи, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про необхідність зменшення заявленого приватним виконавцем розміру витрат на правову допомогу та стягнення з ОСОБА_1 4 000 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, є обґрунтованим, оскільки така сума відповідає критеріям реальності витрат на послуги адвоката та розумності їхнього розміру. Отже, доводи апеляційної скарги щодо завищеного визначеного судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу є безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
В обох своїх апеляційних скаргах ОСОБА_1 просив стягнути з приватного виконавця Приходька Ю.М. на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн при зверненні з кожною апеляційною скаргою.
Оскільки апеляційні скарги ОСОБА_1 залишаються без задоволення, тому відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 24.09.2026, якою залишено без розгляду скаргу ОСОБА_1 в частині вимог про скасування постанови приватного виконавця виконавчого кругу Чернігівської області Приходька Ю.М. від 22.01.2026 про зміну (доповнення) реєстраційних даних сторони виконавчого провадження у ВП №77183608, – залишити без змін.
Ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 24.09.2026, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця Приходька Юрія Михайловича, – залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.11.2026 року.
Суддя-доповідачС.В. Черноп`ятов
Судді:О.А. Луговець А.А. Скрипка
Оригінал: reyestr.court.gov.ua