Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №585/1086/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 рокум.Суми

Справа №585/1086/25

Номер провадження 22-ц/816/503/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Щербаченко М. В.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2025 року у складі судді Євлах О.О., ухвалене в м. Ромни, Сумської області, повний текст рішення складено 21 травня2025 року,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Роменської міської ради Сумської області, третя особа: Роменський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Білашенко Юрій Володимирович, про встановлення факту родинних відносин,

в с т а н о в и в :

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд із вказаним позовом, в якому просила встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її, ОСОБА_1 , рідною тіткою.

Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка доводиться їй тіткою. Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує на те, що вона в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , подавши заяву про прийняття спадщини приватному нотаріусу Білашенку Ю.В. Однак, приватним нотаріусом їй було роз`яснено про неможливість оформлення спадкових прав у зв`язку з тим, що у документах які підтверджують родинні відносини ( батько-донька), у свідоцтвах про народження серії НОМЕР_1 від 06 липня 1949 року та серії НОМЕР_2 від 01 лютого 1956 року в розділі батько вказано « ОСОБА_4 » ( без прізвища і по батькові).

Стверджувала, що ОСОБА_5 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя визнавав себе батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, витягом з витягу з погосподарських книг підтверджується, що ОСОБА_5 , 1920 року народження та ОСОБА_6 , 1926 року народження, спільно проживали та вели спільне господарство щонайменше з 1952 року в с.Великі Будки Роменського району. Підтвердженням чого є записи в погосподарських книгах за 1955-1957 роки, 1961-1963 роки про народження в 1952 році старшої дочки.

Її баба - ОСОБА_7 в 40 роках минулого століття також проживала в с.Великі Будки Роменського району і певний період проживала з ОСОБА_5 1920 року народження. Під час такого проживання ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась її мати ОСОБА_8 . При цьому ОСОБА_5 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя визнавав себе батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , надавав матеріальну допомогу, приймав у себе як дочку.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заявлені позовні вимоги задовільнити.

У доводах апеляційної скарги вказує на те, що встановлення вказаного факту для неї має юридичне значення, так як дозволить реалізувати її право на спадкове майно. Наголошує на тому, що зібраними у справі письмовими доказами, а також показам допитаних в суді першої інстанції свідків підтверджується факт родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_3 .

У встановлений апеляційним судом строк, відповідачами відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 ( а.с.6) Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7-8)

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №70205289 зареєстрована спадкова справа № 69752358 після спадкодавця ОСОБА_3 . ( а.с.9).

У свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 01 лютого 1956 року ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , в графі батько вказаний « ОСОБА_4 », а мати – ОСОБА_6 ( а.с.10).

З свідоцтв про народження та одруження слідує, що батьками позивачки ОСОБА_1 , дошлюбне прізвище якої ОСОБА_9 , є ОСОБА_10 та ОСОБА_2 (а.с. 13, 14).

Дошлюбним прізвищем матері позивачки – ОСОБА_2 є ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 12).

У свідоцтві про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , графі батько вказано « ОСОБА_4 », а мати ОСОБА_7 . ( а.с.11).

Згідно з Витягами з погосподарських книг за 1955-1957 роки, 1961-1963 роки, до спільної групи господарства входили: ОСОБА_5 -голова, ОСОБА_12 – сестра, ОСОБА_6 - дружина, ОСОБА_13 , 1952 року народження – дочка, ОСОБА_3 , 1956 року народження – дочка (а.с.15-16).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 ( а.с. 35)

Ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що юридично не встановлено походження обох жінок (матері позивачки та спадкодавці) від одного батька, а сам факт родинності не може ґрунтуватись лише на показах свідків наданих з чужих слів та припущеннях.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

У частині 1 статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до норм ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч 1 ст. 16 ЦК України).

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч. 2ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

За наявності спору про право суд у порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі й факту родинних відносин, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або особа не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факти, що мають юридичне значення.

Відповідно до роз`яснень, що надані в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» N 5 від 31 березня 1995 року, звернуто увагу судів на те, що відповідно до статей 255, 271 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) (1501-06, 1502-06, 1503-06, 1504-06) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Тобто, як обґрунтовано вказував суд першої інстанції, встановлення факту родинних відносин можливе у разі, якщо особа, яка дійсно перебуває у родинних відносинах з іншою особою, не може цього довести через певні перешкоди, такі як втрата документів, що підтверджують родинні стосунки, допущені помилки в написанні прізвища чи імені в існуючих документах, тощо.

У пункті 7 Указу Президії Верховної ради Української РСР «Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР» від 29 грудня 1969 року, у відношенні дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року від осіб, що не перебувають між собою у шлюбі, батьківство може бути встановлено за спільною заявою матері дитини і особи, яка визнає себе батьком дитини. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановлення її місця проживання батьківство може бути встановлено за заявою батька. В разі смерті особи, на утриманні якої перебувала дитина і яка визнавала себе батьком дитини, факт визнання нею батьківства може бути встановлений в судовому порядку. На підставі спільної заяви батьків або батька дитини або рішення суду про встановлення факту визнання батьківства провадиться відповідна реєстрація в органах запису актів громадянського стану з внесенням запису про батька у свідоцтво про народження дитини. ( Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії ВР N 783-X (783-10) від 01.09.80 )

Судом встановлено, у свідоцтві про народження як спадкодавиці - ОСОБА_3 , так і в свідоцтві про народження матері позивачки - ОСОБА_2 , відсутні відомості про батька, а отже факт їх походження від спільного предку, яким за ствердження позивачки є ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , на даний час не підтверджено, що виключає встановлення в судовому порядку родинних відносин між позивачкою та ОСОБА_3 , зокрема те, що остання є рідною тіткою позивачки.

Надані в суді першої інстанції свідками покази, належність ОСОБА_3 до суспільної групи господарства – колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_14 , не є підставою для задоволення вимог позивачки, зважаючи на те, що батьківство ОСОБА_14 стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у визначеному законом порядку не було встановлено.

Отже, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

М. В. Щербаченко