Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №591/10054/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 рокум.Суми

Справа №591/10054/24

Номер провадження 22-ц/816/3063/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Сидоренко А. П. (суддя-доповідач),

суддів - Щербаченко М. В. , Воронкова Д. В.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Супруна Дмитра Володимировича на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 17 вересня 2026 року, постановлену у м. Суми у складі судді Клименко А.Я. у справі за заявою представника Акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» про поворот виконання судового наказу Зарічного районного суду м. Суми від 08 жовтня 2024 року в справі № 591/10054/24, -

в с т а н о в и в :

08 жовтня 2024 року Зарічним районним судом м. Суми виданий судовий наказ у справі № 591/10054/24 за заявою ОСОБА_1 до ПАТ «СУМИХІМПРОМ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 квітня 2026 року за заявою представника АТ «СУМИХІМПРОМ» виправлено описку, допущену при оформленні судового наказу та вирішено вважати вірною у судовому наказі Зарічного районного суду м. Суми від 08 жовтня 2024 року по справі № 591/10054/24 суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати 21316,13 грн.

04 червня 2026 року представник АТ «СУМИХІМПРОМ» - Тютюнник О.В. звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із заявою про поворот виконання судового наказу у справі № 591/10054/24 в частині надмірно стягнутих коштів у розмірі 10000,00 грн.

На обґрунтування заявлених вимог зазначає, що внаслідок технічної помилки в судовому наказі від 08 жовтня 2024 року було зазначено до стягнення 31316,33 грн замість належної суми 21316,33 грн, унаслідок чого надмірно стягнуто 10000,00 грн. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 квітня 2026 року виправлено описку в судовому наказі. Водночас на момент її виправлення кошти за судовим наказом уже були стягнуті.

Посилаючись на викладене, заявник просив суд допустити поворот виконання судового наказу Зарічного районного суду м. Суми від 08 жовтня 2024 року у справі № 591/10054/24 та в порядку повороту його виконання стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «СУМИХІМПРОМ» грошові кошти в розмірі 10000 грн 00 коп.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 17 вересня 2026 року заяву АТ «СУМИХІМПРОМ» про поворот виконання судового наказу Зарічного районного суду м. Суми від 08 жовтня 2024 року у справі № 591/10054/24 задоволено.

У порядку повороту виконання зазначеного судового наказу стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «СУМИХІМПРОМ» надмірно сплачені кошти в сумі 10000,00 грн.

Не погоджуючись з цією ухвалою суду першої інстанції, 01 жовтня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Супрун Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні заяви АТ «СУМИХІМПРОМ» про поворот виконання судового наказу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відповідно до частини другої статті 445 ЦПК України у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають із трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено судове рішення, за винятком випадків, коли таке рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Посилаючись на зазначену норму, представник заявника наголошує, що ОСОБА_1 під час звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заробітної плати не подавав підроблених документів та не повідомляв завідомо неправдивих відомостей. За таких обставин, на його думку, відсутні передбачені законом підстави для застосування повороту виконання судового наказу, а тому положення загальної норми статті 444 ЦПК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин без урахування спеціальних положень частини другої статті 445 цього Кодексу.

13 жовтня 2026 року від представника АТ «СУМИХІМПРОМ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами апеляційної скарги, посилаюч ись на те, що гарантії, передбачені ч. 2 ст. 445 ЦПК України, розповсюджуються виключно на заробітну плату та інші виплати, що випливають з трудових правовідносин і були законно нараховані працівникові за виконану працю, проте сума 10000,00 грн, що була надмірно стягнута, ніколи не нараховувалася як заробітна плата, не випливала з трудового договору і навіть не заявлялася ОСОБА_1 при зверненні до суду.

Також вказує, що правовим джерелом надмірного стягнення зазначених коштів з рахунку підприємства є виключно механічна описка суду під час винесення тексту судового наказу, яку було виправлено ухвалою. Заборона повороту виконання у трудових спорах спрямована на захист добросовісного працівника від повернення реально зароблених коштів, отриманих за трудовим спором, який надалі було переглянуто чи скасовано. Ця норма не призначена для легалізації безпідставного збагачення за рахунок механічних помилок суду чи органу примусового виконання.

Посилаючись на вказане, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду про поворот виконання судового наказу – без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, оскільки явка до апеляційного суду є необов`язковою, їх позиція є чіткою і зрозумілою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам законодавства оскаржувана ухвала місцевого суду не відповідає.

З матеріалів справи встановлено, що 07 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Супрун Д.В. звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ПАТ «СУМИХІМПРОМ» (нова назва — Акціонерне товариство «СУМИХІМПРОМ») нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 21316,33 грн (а.с.1-2).

08 жовтня 2024 року судовим наказом Зарічного районного суду м. Суми у справі № 591/10054/24 стягнуто з ПАТ «СУМИХІМПРОМ» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в загальній сумі 31316,33 грн (а.с.10).

Судовий наказ пред`явлено до примусового виконання.

07 листопада 2024 року начальником Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 76485762 на підставі судового наказу № 591/10054/24., що виданий Зарічним районним судом м. Суми 30 жовтня 2024 року (а.с.45).

У межах виконавчого провадження ВП № 76485762 з розрахункового рахунку боржника стягнуто на користь стягувача грошові кошти в загальній сумі 31316,33 грн, що підтверджується платіжними квитанціями від 12 березня 2026 року № 9881 на суму 30448,92 грн та від 30 березня 2026 року № 2750 на суму 867,41 грн (а.с. 48, 48-зворот).

31 березня 2026 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 76485762 у зв`язку з виконанням рішення суду в повному обсязі на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 16, 46).

29 квітня 2026 року ухвалою Зарічного районного суду м. Суми у справі № 591/10054/24 виправлено помилку в судовому наказі від 08 жовтня 2024 року та суд постановив: «вважати вірною у судовому наказі Зарічного районного суду м. Суми від 08 жовтня 2024 року у справі № 591/10054/24 суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати 21316,13 грн» (а.с. 34).

04 червня 2026 року представник АТ «СУМИХІМПРОМ» звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із заявою про поворот виконання судового наказу від 08 жовтня 2024 року у справі № 591/10054/24, у якій просив у порядку повороту виконання судового наказу стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «СУМИХІМПРОМ» грошові кошти в розмірі 10000,00 грн (а.с. 38-39).

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про поворот виконання рішення, суд першої інстанції виходив із того, що ухвалою суду від 29 квітня 2026 року було виправлено описку в судовому наказі від 08 жовтня 2024 року та визначено правильний розмір стягнення - 21316,13 грн. Тобто судове рішення в частині розміру стягнення фактично змінено шляхом виправлення описки, внаслідок чого розмір стягнення зменшено на 10000,00 грн.

Оскільки судовий наказ було виконано в більшому розмірі, ніж визначено після виправлення описки, суд дійшов висновку про безпідставне отримання стягувачем надмірно стягнутих коштів.

Відтак, з метою поновлення майнових прав боржника суд задовольнив заяву АТ «СУМИХІМПРОМ» та в порядку повороту виконання судового наказу з ОСОБА_1 на користь товариства стягнув 10000,00 грн.

Водночас вищевказані висновки суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду вважає помилковими з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Частинами п`ятою та шостою статті 444 ЦПК України визначено, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Крім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності обов`язкових умов: отримання позивачем від відповідача в порядку виконання рішення майна чи грошових коштів; виконане рішення скасоване вищестоящим судом повністю або змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може (див. постанову Верховного Суду від 12 липня 2022 року у справі № 753/21211/20, провадження № 61-20342св21).

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини НОМЕР_1 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.

Отже згідно вимог діючого законодавства, крім інших обставин, обов`язковою умовою для застосування повороту виконання рішення є скасування або зміна вищестоящим судом рішення, яке виконане, із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі.

З матеріалів цієї справи встановлено, що будь-яких рішень судами апеляційної чи касаційної інстанції відносно судового наказу від 08 жовтня 2024 року, на підставі якого з АТ «СУМИХІМПРОМ» на користь ОСОБА_1 стягнуто нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 31316,33 грн, не приймалось.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що ухвалою про виправлення описки в частині розміру стягнення рішення суду є зміненим, не ґрунтується на нормах законодавства, а тому підстави для повороту виконання судового наказу за заявою АТ «СУМИХІМПРОМ» відсутні.

Водночас колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що відповідно до частин першої та третьої статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень, у порядку встановленому законом.

Виправлення помилки в судовому наказі передбачене статтею 173 ЦПК України, відповідно до якої суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Отже нормами статті 432 ЦПК України передбачена можливість стягнення судом на користь боржника за його заявою безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом, в якому було допущено помилку. Натомість обраний представником АТ «СУМИХІМПРОМ» спосіб повернення грошових коштів шляхом звернення з заявою про поворот виконання рішення в порядку ст. 444 ЦПК України не відповідає діючому законодавству.

Відтак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви АТ «СУМИХІМПРОМ» про поворот виконання судового наказу та стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства надмірно сплачених коштів у розмірі 10000,00 грн.

Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали.

Отже, апеляційна скарга представника стягувача підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції -скасуванню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити судове рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви АТ «СУМИХІМПРОМ» про поворот виконання судового наказу.

Оскільки постанова апеляційного суду ухвалена за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції щодо повороту виконання рішення, передбаченої пунктом 29 частини першої статті 353 ЦПК України, яка не входить до переліку ухвал, визначеного пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, то касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367-369, 374, 376, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Супруна Дмитра Володимировича задовольнити.

Скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 17 вересня 2026 року про поворот виконання судового наказу Зарічного районного суду м. Суми від 08 жовтня 2024 року у справі № 591/10054/24.

Відмовити в задоволенні заяви представника Акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» про поворот виконання судового наказу Зарічного районного суду м. Суми від 08 жовтня 2024 року в справі № 591/10054/24.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - А. П. Сидоренко

Судді: М. В. Щербаченко

Д. В. Воронков