Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №758/14628/26 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №758/14628/26

Суддя: Лещенко О. В.

Справа № 758/14628/26

3/758/4411/26

Категорія 305

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2026 року о 22:30 годині за адресою: м.Київ, вул. Косенка, поруч із парком відпочинку «Виноградар» ОСОБА_1 вчинив хуліганські дії, виражався нецензурною лайкою в громадському місці, штовхався, галасував, на зауваження не реагував, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

У судові засідання, призначені на 21 серпня 2026 року, 10 вересня 2026 року, 07 жовтня 2026, 09 листопада 2026 року, ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином за номером телефону встановленим працівниками поліції при складанні протоколу та адресою місця мешкання, причин неявки не повідомив, клопотання про відкладення не подав.

Крім того, постановою Подільського районного суду міста Києва від 07.10.2026 року до ОСОБА_1 застосовано привід. До судового засідання ОСОБА_1 не доставлений.

Відповідно до інформаційного листа начальника Подльського управління поліції ГУНП у м.Києві Трембцького Ю., в ході відпрацювання постанови суду, яка зареєстрована за №185685-2026, здйснений телефонний дзвінок ОСОБА_1 , який зазначив, що не може особисто прибути у судове засідання, зазначив, що не заперечує щодо розгляду справи за його відсутності та погоджується з будь-яким рішенням суду. Свою провину визнає та надіслав фотокопію відповідного клопотання.

У клопотанні ОСОБА_1 зазначив, що обізнаний про судове засідання, однак не може прибути, оскільки перебуває в іншій області, свою провину визнає та згоден з будь-яким рішенням суду.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (ухвала Касаційного адміністративного суду Верховного Суду по справі №560/5541/20 від 17 листопада 2022 року).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Судом враховуються положення ч.2 ст.268 КУпАП відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення, передбачена частиною першою ст. 173 КУпАП, розглядається з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Разом з цим, судом створені всі умови та вжито всіх можливих заходів, як для належного повідомлення ОСОБА_1 так і для забезпечення його особистої участі у судовому засіданні. Однак останнім проігноровано обов`язок прибути за викликом до суду для участі у розгляді справи.

Разом з цим, суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення складений 16.08.2026 року, а скерований до суду лише 19.08.2026 року, тобто, не зважаючи на скорочені строки розгляду справи та строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, явка в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , участь якого є обов`язковою, працівниками Подільського управління поліції ГУНП України в місті Києві у строки, не забезпечена.

Отже, орган, який має повноваження на складання матеріалів про адміністративне правопорушення та забезпечення участі особи у судовому засіданні, усунувся від виконання покладених на нього обов`язків, не вжив всіх заходів, в тому числі передбачених ст.260, п.1, 262 ч.2 п.1, з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи.

На підставі викладеного, враховуючи що судом вичерпані всі способи забезпечення доставлення ОСОБА_1 до судового засідання, вважаю за можливе проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 такий розгляд, на думку суду, не є порушенням права на захист особи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 убачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно диспозиції ст. 173 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Вина ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 544869 від 16 серпня 2026 року;

- протоколом про адміністративне затримання серії ВВ №027667 від 15.08.2026 року, відповідно до якого затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із вчиненням правопорушення передбаченого ст. 178 КУпАП;

- постановою серії ЕГА №2085314 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 178 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, наявності в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП

Під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 проставив особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення без будь-яких зауважень. Під час виконання приводу, працівникам поліції надав клопотання про визнання вини.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлені, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 33, 40-1,173, 245, 251 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: О.В. Лещенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua