Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №574/994/26 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №574/994/26

Суддя: Воронков Д. В.

Справа №574/994/26

Номер провадження 22-ц/816/3028/26

Категорія - 68

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Воронкова Д.В. (суддя-доповідач), суддів: Щербаченко М.В., Нестеренка М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Буринського районного суду Сумської області від 17 вересня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Буринської міської ради, Комунального закладу Сумської обласної ради — Сумського дитячого будинку імені С. П. Супруна, Конотопської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ «Служба у справах дітей» Липоводолинської селищної ради, про повернення дітей та припинення стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2026 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Служби у справах дітей Буринської міської ради, Комунального закладу Сумської обласної ради — Сумського дитячого будинку імені С. П. Супруна, Конотопської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ «Служба у справах дітей» Липоводолинської селищної ради, про повернення дітей та припинення стягнення аліментів.

Позов мотивовано тим, що позивачка є матір`ю дітей, відібраних без позбавлення батьківських прав за судовим рішенням. Посилаючись на усунення причин, що були підставою для відібрання дітей, зміну способу життя, покращення умов їх майбутнього виховання і проживання, позивачка просила повернути їй малолітніх дітей та припинити стягнення аліментів.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 17 вересня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачці. Як на обґрунтування прийнятого рішення суд послався на те, що Служба у справах дітей Буринської міської ради не є органом опіки та піклування і не є правонаступником Буринської районної державної адміністрації, тобто органів, на підставі рішень яких відбувалося відібрання чи подальше влаштування дітей; позивачкою не визначено конкретних матеріально-правових вимог безпосередньо до вказаної Служби, що у сукупності з іншими обставинами справи свідчить про завідомо безпідставне залучення Служби у справах дітей Буринської міської ради до участі у справі в якості співвідповідача з метою зміни територіальної підсудності. Таким чином, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви через зловживання позивачкою процесуальними правами на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скаржниця зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачкою визначено співвідповідачем Службу у справах дітей Буринської міської ради лише для зміни підсудності справи, оскільки не врахував, що у позовній заяві наведено обґрунтування залучення відповідачів та третьої особи. У позовній заяві зазначено, що саме Служба у справах дітей Буринської міської ради здійснювала роботу з матір`ю, брала безпосередню участь в обстеженні житлових умов, з`ясуванні сімейних обставин та оцінці можливості повернення дітей у сімейне середовище за її місцем проживання. Суд ототожнив власний висновок про можливу неналежність або інший процесуальний статус залученої особи із завідомою недобросовісністю та маніпулюванням територіальною підсудністю. Застосування ч. 15 ст. 28 ЦПК України є процесуальним наслідком пред`явлення позову до кількох відповідачів і саме по собі не доводить недобросовісної мети. Наголошує на правових позиціях Верховного Суду, а саме: у постановах від 06 квітня 2026 року у справі № 686/5765/25, від 11 червня 2026 року у справі № 761/26992/23, від 17 червня 2026 року у справі № 333/9154/23 з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц), згідно з якими пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову по суті спору та не може бути підставою для повернення позовної заяви на стадії відкриття провадження.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не подали.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

За приписами ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Отже, на суд покладено обов`язок вживати заходів для запобігання учасниками справи зловживання процесуальними правами.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненням головної мети — винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Цивільний процесуальний обов`язок сторони — це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Верховний Суд у постанові від 03 березня 2021 року в справі № 761/27076/19 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.

У постанові від 12 жовтня 2022 року в справі № 345/2935/21 Верховний Суд вказав на те, що зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Визнаючи дії позивачки ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами, суд першої інстанції зазначив, що підставою для цього є завідомо безпідставне залучення Служби у справах дітей Буринської міської ради як співвідповідача з метою зміни територіальної підсудності спору.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки у позовній заяві позивачка обґрунтувала залучення та зв`язок Служби у справах дітей Буринської міської ради зі спірними правовідносинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачка у позовній заяві зазначила підстави залучення Служби у справах дітей Буринської міської ради, пов`язані з фактичною участю вказаного органу у здійсненні роботи з матір`ю, обстеженні матеріально-побутових та житлових умов, з`ясуванні обставин життя сім`ї на території юрисдикції цієї служби та оцінці можливості повернення дітей. Тобто, позов містить посилання на фактичний зв`язок Служби з обставинами, які входять до предмета доказування у справі про повернення дітей, відібраних без позбавлення батьківських прав.

Висновок суду про те, що орган має брати участь у справі в іншому процесуальному статусі, сам по собі не є тотожним завідомій безпідставності його залучення та не доводить свідомого маніпулювання підсудністю.

Визначення позивачкою підсудності відповідно до ч. 15 ст. 28 ЦПК України є реалізацією передбаченої процесуальним законом альтернативної підсудності. Сам факт застосування такого процесуального правила не може автоматично розцінюватися як недобросовісність за наявності відкрито наведеного у позовній заяві зв`язку залученої особи з фактичними обставинами справи.

Крім того, позивачкою зазначено нормативно-правове обґрунтування вимог до Служби у справах дітей Буринської міської ради, зокрема, вказано на вимоги ст. 19 СК України та ст. 56 ЦПК України.

Таким чином, позивачкою наведено як фактичне, так і нормативно-правове обґрунтування залучення Служби у справах дітей Буринської міської ради до участі у справі.

Ураховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтоване та штучне пред`явлення позовних вимог до Служби у справах дітей Буринської міської ради з метою зміни підсудності справи, а отже, відсутні підстави вважати зловживанням позивачкою своїми процесуальними правами факт залучення Служби у справах дітей Буринської міської ради до участі у справі.

Колегія суддів звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 08 лютого 2023 року в справі № 359/12165/14-ц, згідно якого, у разі, якщо позов пред`явлено до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) це є самостійною підставою для відмови у позові. Тобто, якщо суд дійде висновку, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, такий суд за наслідками розгляду справи по суті повинен ухвалити судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до цього відповідача.

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали і, відповідно до ст. 379 ЦПК України, є підставою для її скасування і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Буринського районного суду Сумської області від 17 вересня 2026 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - Д.В. Воронков

Судді: М.В. Щербаченко

М.В. Нестеренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua