Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №758/18730/26 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №758/18730/26

Суддя: Лещенко О. В.

Справа № 758/18730/26

3/758/5362/26

Категорія 307

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Лещенко О.В., за участю особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві, відділ адміністративної практики про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

23.10.2026 року о 09:30 годині за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив стосовно своєї матері гр. ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали у штовхання та хватаннях за шию, ображав потерпілу нецензурною лайкою, чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань, внаслідок чого завдана шкода психологічному та фізичному здоров`ю ОСОБА_2 , за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечив факт висловлювань на адресу своєї матері нецнзурною лайкою, зазначив, що мати заважає йому відпочивати, через що відбуваються сварки, нецензурною лайкою висловлюється як він,так і мати. Заперечив, факт хапання матері за горло та штовхання, вказав, що можливо вони зіткнулись, коли разом йшли по коридору, що мати сприйняла як штовхання.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, тобто, умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п. 14 ст. 1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Пунктом 17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» регламентовано, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до п.12 ч.2 ст. 3 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука).

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених у диспозиції норми дій, та передбачає існування обов`язкового елементу- настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.

Отже, домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №537986 від 23.10.2026 року за ч.1 ст. 173-2 КУпАП;

-заявою ОСОБА_2 , від 23.10.2026 року, відповідно до якої, вона звернулась до поліції через негідну та небезпечну для неї поведінку сина, який її ругав та намагався задушити. Постійно ображає нецензурною лайкою, не дає вільно пересуватись по квартирі. Не виконує обов`язки по догляду за нею;

-копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №440249 стосовно ОСОБА_1 , із зобов`язанням залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; забороною на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждало особи, який діє до 13:40 годин 26.10.2026 року;

-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, за висновками якого стосовно ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис №440249;

-відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, відповідно до якого, працівники поліції, які приїхали за викликом іншої особи, спілкуються із ОСОБА_2 , яка повідомила, що її син ОСОБА_1 систематично вчиняє стосовно неї психологічне та фізичне насильство. Зазначила, що син її ображає висловами із нецензурною лайкою, хапав за шию та штовхав, при цьому зазначила, що останній її не б`є. Під час спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 поводив себе агресивно до своєї матері, у присутності поліцейських ображав нецензурною лайкою. ОСОБА_2 зазначила, що син мешкає разом із нею, таке ставлення до неї є постійним. Під час здійснення телефонного дзвінка до сестри ОСОБА_1 , остання також підтвердила, що через поведінку матері, вчиняє з нею конфлікти, висловлюється нецензурною лайкою та були випадки, коли ОСОБА_3 хапав матір за шию.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, повністю доведена.

Твердження ОСОБА_1 про не здійснення стосовно своєї матері фізичного насильства, є неспроможними та сприймаються судом, як спосіб захисту, оскільки спростовуються матеріалами справи та сукупністю доказів, що досліджені у судовому засіданні, які прямо та опосередковано доводять вину ОСОБА_1 у вчинені психологічного та фізичного насильства стосовно своєї матері ОСОБА_2 .

Крім того, суд звертає увагу, що сама поведінка ОСОБА_1 під час приїзду працівників поліції та складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення, по відношенню до своєї матері, вказує не свідоме та активне здійснення психологічного насильства щодо ОСОБА_2 .

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.

За таких обставин суддя вважає, що стягнення у виді штрафу у межах розміру санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме накладення штрафу в розмірі в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 340 (триста сорок) гривень, що відповідає вимогам ст. ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 40-1, ч.1 ст.173-2 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять гривень) грн. 60 коп. в дохід держави.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови х правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: О. В. Лещенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua