Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №757/55130/26-п — Печерський районний суд міста Києва

Суд: Печерський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №757/55130/26-п

Суддя: Гречана С. І.

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/55130/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

04 жовтня 2026 року о 18 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме умисно висловлював на її адресу словесні образи та погрози, завдав декількох ударів кулаками по голові, що не спричинили тілесних ушкоджень, але завдали фізичного болю та шкоди її психічному здоров`ю. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справу може бути розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частина друга ст. 268 КУпАП не передбачає обов`язкової присутності такої особи у справі за ст. 173-2 КУпАП. З огляду на завчасне повідомлення обох учасників та наявність письмових пояснень потерпілої суддя вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суддя з`ясовує обставини правопорушення та винність особи на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження доказів у їх сукупності, зокрема протоколу, пояснень потерпілої та інших документів.

Частиною першою ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, зокрема застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погроз, образ чи переслідування, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За пунктами 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство охоплює, зокрема, насильницькі діяння між подружжям; психологічне насильство включає словесні образи, погрози, приниження та залякування за наявності визначених законом наслідків, а фізичне насильство - нанесення побоїв та інші діяння насильницького характеру.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 886239 від 04 жовтня 2026 року зафіксовано час, місце та обставини вчинення ОСОБА_1 стосовно дружини психологічного і фізичного насильства, яке полягало у словесних образах, погрозах та завданні декількох ударів по голові, а також заподіяння шкоди її здоров`ю. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У письмових поясненнях від 04 жовтня 2026 року ОСОБА_2 повідомила, що проживає разом із чоловіком ОСОБА_1 . Цього дня під час суперечки він почав її ображати, висловлювати погрози, а потім бити кулаками по голові. Вона втекла до іншої кімнати та закрила голову подушкою, щоб зменшити біль. Коли чоловік припинив її бити, вийшла з квартири та викликала швидку медичну допомогу. За її поясненнями, лікарі її оглянули, від госпіталізації вона відмовилася. Потерпіла просила притягнути чоловіка до відповідальності.

Ці пояснення узгоджуються зі змістом заяви ОСОБА_2 , прийнятої 04 жовтня 2026 року та зареєстрованої за № 45580 у журналі єдиного обліку Печерського управління поліції. У заяві вона зазначила, що близько 18 год. 50 хв. чоловік словесно ображав її, погрожував та завдав декількох ударів кулаками по голові. При цьому повідомила про відсутність тілесних ушкоджень і матеріальної шкоди. Заяву підписано після попередження про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Рапорт старшого інспектора Яременка О.М. від 04 жовтня 2026 року підтверджує отримання о 18 год. 53 хв. повідомлення про домашнє насильство за вказаною адресою та повідомлення потерпілою обставин події під час його опрацювання. Відомості про реєстрацію звернення, оформлення протоколу та вжиті заходи також викладено у довідці про проведення перевірки за зверненням ОСОБА_2 .

Зазначена в окремих пунктах рапорту дата складання протоколу та винесення припису - 29 вересня 2026 року - не узгоджується з датами цих документів. Суддя виходить із дати 04 жовтня 2026 року, зазначеної безпосередньо у протоколі серії ВАД № 886239 та приписі серії ЕТ № 116094, яка відповідає заяві й поясненням потерпілої.

Формою оцінки ризиків визначено високий рівень небезпеки. Терміновим заборонним приписом серії ЕТ № 116094 від 04 жовтня 2026 року ОСОБА_1 на десять діб зобов`язано залишити місце проживання потерпілої, заборонено входити та перебувати в ньому, а також контактувати з нею. Ці документи підтверджують реагування на звернення потерпілої та оцінюються разом з її поясненнями, а не як самостійне підтвердження винуватості.

У матеріалах зафіксовано відмову ОСОБА_1 від надання пояснень та підписання протоколу. Реалізація права, передбаченого ст. 63 Конституції України, не є визнанням вини та не враховується як доказ на підтвердження обвинувачення.

Пояснення потерпілої є конкретними й послідовними щодо дій чоловіка, часу та місця події, способу захисту від ударів і звернення по допомогу. Її повідомлення викладені у заяві та поясненнях у день події. Рапорт і довідка оцінюються з урахуванням того, що відомості про самі насильницькі дії отримані поліцейськими від потерпілої. Описані нею втеча до іншої кімнати, захист голови подушкою для зменшення болю та вихід із квартири свідчать про фактичне спричинення фізичного болю і побоювань за власну безпеку. Відсутність тілесних ушкоджень не спростовує застосування фізичного насильства, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Сукупність досліджених доказів підтверджує умисне вчинення ОСОБА_1 стосовно дружини психологічного та фізичного домашнього насильства і заподіяння їй шкоди. Отже, його дії утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. На день розгляду справи встановлений ч. 3 ст. 38 КУпАП шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення не закінчився.

Відомості про попередні випадки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, наведені у протоколі, не підтверджені постановами про накладення стягнень, які набрали законної сили. Тому ці записи не є достатніми для встановлення повторності правопорушення або врахування її як обставини, що обтяжує відповідальність.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення відповідно до статей 23, 33 КУпАП суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке поєднувало психологічне та фізичне насильство, ступінь вини, відомості про особу ОСОБА_1 , який є повнолітнім, працює та має постійне місце проживання. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, на підставі досліджених матеріалів не встановлено.

З урахуванням наведеного суддя вважає необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення накласти на ОСОБА_1 штраф у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Підстав для застосування іншого виду адміністративного стягнення суддя не вбачає.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2026 року, що становить 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 23, 27, 33, 38, 40-1, 173-2, 221, 245, 251, 252, 268, 269, 280, 283-285, 294, 307, 308 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень, у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк постанова надсилається для примусового виконання. Відповідно до ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень, та витрати на облік зазначених правопорушень.

Копію постанови протягом трьох днів надіслати ОСОБА_1 . Копію постанови вручити або надіслати потерпілій ОСОБА_2 на її прохання відповідно до ст. 285 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі її оскарження - за результатами апеляційного розгляду, якщо постанову не скасовано.

Суддя Світлана ГРЕЧАНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua