Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про приватну власність, з них:
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №522/18599/25-Е
Суддя: Коновалова В. А.
Номер провадження: 22-ц/813/7762/26
Справа № 522/18599/25-Е
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В.
Доповідач Коновалова В. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
29.10.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Назарової М.В., Карташова О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Шилінскас О.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 ,
на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08 червня 2026 року,
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі,
в с т а н о в и в:
В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі, просила суд в рахунок належних позивачу 10/400 часток, виділити в натурі частку домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 .
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Антонова Л.Г., звернулася до суду з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи, в обґрунтування якої зазначила, що вона є власником 10/400 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 08 серпня 2025 року. Крім ОСОБА_1 співвласником будинку є ОСОБА_2 , якій належить 30/400 часток домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину. Домоволодіння під АДРЕСА_1 в цілому складається з восьми житлових будинків під літерами «А», «Б», «В», «Г», «П», «Д», «Е», «І», загальною площею 561,4 кв.м., у тому числі житловою 327,9 кв.м та надвірних споруд під літерами «З», «К», «М», «Н», «Р», «Х», «У» - сараї, «Л», «Ю» навіси, «О» - вбиральня, «Ф», «Ш» - гаражі, №1,3,4 - огорожа, І - мостіння, розташованого на земельній ділянці розміром 1075 кв.м.
Позивач посилається, що в постійному користуванні та володінні ОСОБА_1 знаходилась будова під літ. «Ф», наведеного домоволодіння. Вказане приміщення, з 1993 року за рішенням батьків (власників зазначеного майна) було передано подружжю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 для проживання. Згодом вони його перевлаштували в окреме житло з відповідними умовами, здійснили капітальний ремонт приміщення, в результаті якого переобладнане приміщення літ. «Ф» було реконструйовано в окреме житло, що складається з 3-х кімнат. Оскільки спільне проживання сторін спору є неможливим, виникла необхідність у поділі об`єкту нерухомості та виділі часток співвласників в натурі, що можливо шляхом отримання відповідного експертного дослідження.
З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просила суд призначити по справі будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання: 1) Які можливі варіанти поділу в натурі будинку та господарсько-побутових будівель що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням часток співвласників: 30/400 часток ОСОБА_2 та 10/400 часток ОСОБА_1 ? Які роботи потрібно виконати по переобладнанню будинку у кожному з варіантів такого поділу? 2) Чи відповідає частці власності ОСОБА_1 приміщення під літ. «Ф» та чи є технічна можливість його виділу із складу вказаного домоволодіння у окрему частку? Просила проведення експертизи доручити судовому експерту Митнікову Геннадію Петровичу, свідоцтво Міністерства юстиції 1389 від 20.11.2015 року, що знаходиться за адресою: Люстдорфська дорога, буд 5, оф. 217, ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 Оплату за проведення експертизи покласти на позивачку ОСОБА_1 .
Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 08 червня 2026 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Антонової Л.Г. про призначення судової будівельно-технічної експертизи задовольнив частково. Призначив у справі № 522/18599/25-Е судову будівельно-технічну експертизу, ухвалив на вирішення експертам поставити питання: Які можливі варіанти поділу в натурі будинку та господарсько-побутових будівель що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням часток співвласників: 30/400 часток ОСОБА_2 та 10/400 часток ОСОБА_1 ? Які роботи потрібно виконати по переобладнанню будинку у кожному з варіантів такого поділу? Проведення експертизи доручив експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65000, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8) попередивши експертів про кримінальну відповідальність, встановлену статтями 384,385 КК України. Витрати, пов`язані з проведенням експертизи поклав на ОСОБА_1 . В іншій частині клопотання відмовив.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 08 червня 2026 року, якою частково задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Антонової Л.Г. про призначення судової будівельно-технічної експертизи та призначено у справі №522/18599/25 судову будівельно-технічну експертизу. У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Антонової Л.Г. про призначення судової будівельно-технічної експертизи відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував вид спільного майна, що перебуває у спільній частковій власності та його вплив на порядок його поділу або виділу з нього частки, вдався до невизначеності майна, питання щодо можливих варіантів поділу якого поставив на експертизу. При призначенні судової будівельно-технічної експертизи суд першої інстанції зазначив не лише не актуальну адресу домоволодіння, оскільки чинну назву АДРЕСА_1 вказав у дужках, тобто як стару назву вулиці, а й не зазначив конкретних номерів та реєстраційного номеру об?єкта нерухомого майна, що призводить до невизначеності конкретного об?єкта нерухомості про можливі варіанти поділу якого в натурі поставлено питання на експертизу та призведе до виникнення нових судових спорів, так як право на частки співвласників зареєстровано в різних розділах Державного реєстру прав та реєстраційних справах.
Вважає, що матеріалами справи підтверджується та не враховано судом першої інстанції що вже були допущені незаконні дії з боку позивача зі спірним майном всупереч правам ОСОБА_2 та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що встановлено в рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 02.11.2023 року у цивільній справі № 522/14880/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової О.С. про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Зазначає, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірне домоволодіння має наступний опис: загальна площа (кв.м): 604.1, житлова площа (кв.м): 348.5, Опис: літери: «А,Б,В.Г.Д.Е.Ж,І,П»- житлові будинки та надвірні споруди; літери «З,К,М,Р,Х,У,Н»- сараї; літера «Л»- навіс; літера «О» - вбиральня; літери «Ф,Ш» - гаражі; огорожа № 1,3,4: літера «Ю» - навіс. Тобто на вирішення експертизи поставлено питання щодо можливих варіантів поділу будинку і не конкретизовано якого конкретно з 9 -ти зазначених в описі, що вважає не відповідає фундаментальним засадам здійснення судочинства. У Державному реєстрі речових прав (ДРРП) даний об?єкт зареєстровано з типом: «Домоволодіння» що не враховано судом першої інстанції.
Крім того, зазначає, що суд першої інстанції на час вирішення клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи не врахував що ухвала суду від 03 лютого 2026 року, якою задоволено клопотання ОСОБА_2 про зобов`язання позивача ОСОБА_1 надати письмові відповіді на питання, не виконана, що суперечить конституційним засадам судочинства щодо непохитності обов?язковості судового рішення та меті цивільного судочинства зокрема щодо забезпечення ефективного та справедливого судочинства, захист прав учасників процесу та дотримання засад судочинства.
Скаржник вважає, що оскільки до складу нерухомого майна входить самочинне будівництво - самовільно перепланований гараж в житлове приміщення, це майно не може бути предметом поділу (виділу). Так, позивачем не оспорюється, а підтверджується той факт, що будівля під літ. Ф, що входить до складу нерухомого майна є приміщенням гаражу та переобладнана в житлове приміщення без отримання згоди всіх співвласників і це самочинне перепланування не узаконено, а тому призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи не є доцільним та підстави для її призначення судом відсутні.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.06.2026 року роз`яснювалося ОСОБА_1 право подати до Одеського апеляційного суду пояснення у письмовій формі.
ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження отримала 01.08.2026 року у відповідності п. 3 ч. 6 ст. 272 ЦПК України.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Антонова Л.Г. копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 03.07.2026 року о 08:19:08 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
Крім того, представник ОСОБА_1 - адвокат Антонова Л.Г. отримала копію апеляційної скарги в приміщенні апеляційного суду 06.07.2026 року, що підтверджується розпискою про вручення документу.
Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, який подано 15.07.2026 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Антоновою Л.Г.
Одеський апеляційний суд відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 поданий адвокатом Антоновою Л.Г. залишив без розгляду з огляду на наступне.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч. 1 ст. 123 ЦПК України).
У відповідності до ч. 1-2 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Як зазначалося вище, представник ОСОБА_1 - адвокат Антонова Л.Г. копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 03.07.2026 року о 08:19:08 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
Відповідно до ч. 7 ст. 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Отже строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу спливав 13.07.2026 року, відзив на апеляційну скаргу подано 15.07.2026 року.
У відзиві на апеляційну скаргу як не міститься клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, так і не викладені обставини поважності пропуску цього строку.
У зв`язку з пропуском строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу підлягає залишенню без розгляду.
ОСОБА_2 20.07.2026 року засобами поштового зв`язку подала до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 29.07.2026 року подала до суду письмові пояснення.
Одеський апеляційний суд дійшов висновку, що відповідь на відзив на апеляційну скаргу подана Гречухою Г.М. та письмові пояснення подані ОСОБА_1 підлягають поверненню особам, які їх подали з огляду на наступне.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
На стадії перегляду судових рішень в апеляційній інстанції відповідно до змісту глави 1 розділу п`ятого «Перегляд судових рішень» учасники справи мають право подавати наступні заяви по суті справи: апеляційні скарги, відзив на апеляційну скаргу. Аналіз наведеного свідчить про те, що законодавцем передбачено викладення письмово своїх вимог, заперечень, тощо виключно у заявах по суті справи, якими відповідь на відзив та пояснення не є.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Антонова Л.Г. судову повістку-повідомлення отримала 19.09.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи 29.10.2026 року за її відсутності.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Антонова Л.Г. 14.10.2026 року подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи на інший день в зв`язку із її відпусткою та перебуванням за межами України.
Одеський апеляційний суд вважає, що клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Антонової Л.Г. про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (абзац другий статті 366 ЦПК України).
Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів для встановлення фактичних обставин справи, у межах апеляційного провадження не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, у клопотанні не наведено обставин, які б перешкоджали розглянути справу за відсутності представника ОСОБА_1 - адвоката Антонової Л.Г., а також не мотивовано необхідність її безпосередньої явки до суду.
З огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Постановляючи ухвалу про призначення судової будівельно-технічної експертизи з питанням до судового експерта під номерами № 1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка є власником 10/400 частки житлового будинку згідно договору дарування від 08.08.2025 року, будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , та складається з дев`яти житлових будинків під літ.: «А.Б,В, Г,Д,Е,Ж,І,П» заг пл. 604,1 кв.м житл.пл. 348,5 кв.м і надвірних споруд літ.: З,К,М,Р,Х,У,Н-сараї та літ.Л-навіс, літ.О-вбиральня, літ.Ф,Ш- гаражі,1,3,4-огорожі,літ.Ю-навіс. Задовольняючи клопотання частково, суд вважав, що заявлене питання у пункті 2 виходить за предмет позовних вимог і доказування, а тому питання щодо приміщення під літ. «Ф» та його поділу не є предметом доказування.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частини перша статті 103 ЦПК України).
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (рішення(Dulskiy v. Ukraine) від 01 червня 2006 року, заява № 61679/00, пункт 71) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи, зазначивши, що є власником 10/400 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 08 серпня 2025 року. Крім ОСОБА_1 співвласником будинку є ОСОБА_2 , якій належить 30/400 часток домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину. Спільне проживання сторін спору є неможливим, а тому виникла необхідність у поділі об`єкту нерухомості та виділі часток співвласників в натурі, що можливо шляхом отримання відповідного експертного дослідження.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі.
Предметом позову ОСОБА_1 є виділення в натурі належних позивачу 10/400 часток домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 .
Колегія суддів вважає, що доцільність призначення судової будівельно-технічної експертизи у цій справі по першому питанню зазначеному у клопотання, а саме: «Які можливі варіанти поділу в натурі будинку та господарсько - побутових будівель що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням часток співвласників: 30/400 часток ОСОБА_2 та 10/400 часток ОСОБА_1 ? Які роботи потрібно виконати по переобладнанню будинку у кожному з варіантів такого поділу?» як спосіб здобуття доказів кореспондується з предметом заявлених вимог, встановленням фактичних даних, що входять до предмета доказування, з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до пп. 1.2.2. розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема, інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп`ютерно-технічна; експертиза електронних комунікацій, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна; теплотехнічна експертиза.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
Відповідно до ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов`язаних із проведенням експертизи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Відповідно до пп. 2.1. розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, експерт, зокрема, має право: відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи; у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань; з дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), бути присутнім під час проведення процесуальних, виконавчих дій та ставити питання учасникам процесу, що стосуються предмета чи об`єкта експертизи, та проводити окремі дослідження у їх присутності; указувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції не зазначив в оскаржуваній ухвалі перелік об`єктів, що підлягають дослідженню, з урахуванням, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірне домоволодіння має наступний опис: загальна площа (кв.м): 604.1, житлова площа (кв.м): 348.5, Опис: літери: «А,Б,В.Г.Д.Е.Ж,І,П»- житлові будинки та надвірні споруди; літери «З,К,М,Р,Х,У,Н»- сараї; літера «Л»- навіс; літера «О» - вбиральня; літери «Ф,Ш» - гаражі; огорожа № 1,3,4: літера «Ю» - навіс тобто на вирішення експертизи поставлено питання щодо можливих варіантів поділу будинку і не конкретизовано якого конкретно з 9-ти зазначених в описі, що не відповідає фундаментальним засадам здійснення судочинства, є безпідставними, оскільки вирішення вказаного питань відноситься виключно до повноважень судового експерта, який, у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу викладеного в ухвалі суду доручення, може невідкладно заявити клопотання суду першої інстанції, який призначив експертизу, щодо уточнень з приводу проведення експертизи.
Отже, з огляду на викладене, експерт в даному випадку має право відповідно до процесуального законодавства звернутися до суду із клопотанням про надання додаткових матеріалів або вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи.
Також необґрунтованими є доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що при призначенні судової будівельно-технічної експертизи суд першої інстанції зазначив стару назву вулиці, та не зазначив конкретних номерів та реєстраційного номеру об?єкта нерухомого майна, що призводить до невизначеності конкретного об?єкта нерухомості про можливі варіанти поділу якого в натурі поставлено питання на експертизу, що призведе до виникнення нових судових спорів, так як право на частки співвласників зареєстровано в різних розділах Державного реєстру прав та реєстраційних справах, оскільки вказане також може бути вирішено судом першої інстанції в процесі проведення судової експертизи шляхом надання експерту додаткових матеріалів та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи, і вказані обставини не можуть бути правовою підставою для скасування законної ухвали суду про призначення будівельно-технічної експертизи.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції не врахував вид спільного майна, що перебуває у спільній частковій власності та його вплив на порядок його поділу або виділу з нього частки, вдався до невизначеності майна, питання щодо можливих варіантів поділу якого поставив на експертизу не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини встановлюються судом під час вирішення спору по суті.
Доводи апеляційної скарги про те, що призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи не відповідає основним завданням вказаної експертизи не заслуговують на увагу, оскільки аналіз поставленого в оскаржуваній ухвалі питання до експерта свідчить про те, що воно за своїм змістом в цілому відповідає орієнтовному переліку вирішуваних питань Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції на час вирішення клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи не врахував що ухвала суду від 03 лютого 2026 року, якою задоволено клопотання ОСОБА_2 про зобов`язання позивача ОСОБА_1 надати письмові відповіді на питання, не виконана, що суперечить конституційним засадам судочинства щодо непохитності обов?язковості судового рішення та меті цивільного судочинства зокрема щодо забезпечення ефективного та справедливого судочинства, захист прав учасників процесу та дотримання засад судочинства, не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини встановлюються судом під час вирішення спору по суті.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог закону.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді М.В. Назарова
О.Ю. Карташов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua