Суд: Миколаївський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №486/1310/23
Суддя: Лівінський І. В.
Провадження № 22-з/812/134/26
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
іменем України
09 листопада 2026 року м. Миколаїв
справа №486/1310/23
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лівінського І.В.,
суддів: Базовкіної Т.М., Шаманської Н.О.,
із секретарем судового засідання Проворовою А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження питання про ухвалення додаткової постанови у справі
за позовом
ОСОБА_1 до Південноукраїнської міської територіальної громади в особі Південноукраїнської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лобова Ольга Миколаївна, про визнання права власності в порядку спадкування,
у с т а н о в и в:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Південноукраїнської міської територіальної громади в особі Південноукраїнської міської ради про визначення додаткового строку тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її брата ОСОБА_2 .
Позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який є її рідним братом. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . За життя, 18 жовтня 2011 року ОСОБА_2 було складено заповіт, за яким все належне спадкове майно та вищевказану квартиру він заповідав їй. 25 липня 2023 року вона звернулась до приватного нотаріуса Лобової О.М. із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено в зв`язку з пропуском строку звернення з даною заявою.
Зазначила, що труп ОСОБА_2 було виявлено 02 липня 2023 року, наступного дня відбулось його поховання. Однак через те, що у довідці про причину смерті № 153 від 03 липня 2023 року була зазначена дата смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та на підставі цієї довідки було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , серія НОМЕР_1 , де зазначена дата смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 , то нею начебто і був пропущений строк звернення з заявою про прийняття спадщини.
Посилаючись на викладені обставини, позивачка просила суд визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У березні 2026 року ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Саннікову Н.Г., звернулась із заявою про зміну предмету позову, в якій зазначала, що у зв`язку з відсутністю інших спадкоємців та тривалим перебуванням справи в суді, виникла необхідність у зміні предмета позову, оскільки захист її прав буде більш ефективним шляхом визнання права власності. Просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 березня 2026 року заяву позивача про зміну предмету позову прийнято до розгляду.
Рішенням Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 липня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем обраний не належний спосіб захисту її порушеного права, оскільки у даному випадку їй необхідно було звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, тобто не змінювати предмет позову.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 14 жовтня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником – адвокатом Санніковою Наталією Геннадіївною, задоволено.
Рішення Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 липня 2026 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Південноукраїнської міської територіальної громади в особі Південноукраїнської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лобова Ольга Миколаївна, про визнання права власності в порядку спадкування задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова Миколаївського апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував правила обчислення строку у разі запізнілої реєстрації смерті та хибно зазначив спосіб захисту, хоча строк не був пропущеним. При правильному обчисленні, а саме з дати реєстрації смерті, вимога про додатковий строк не потрібна, тому що позивачкою строк звернення до нотаріуса не був пропущений, а відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом є реальною перешкодою в оформленні спадщини нотаріальним шляхом. А тому, враховуючи обставини справи, яка переглядається, тривалість розгляду цієї справи в суді, зміну законодавства за час провадження справи у суді, відсутність інших спадкоємців та не спростування цього відповідачем, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачкою обраний належний спосіб захисту її прав на спадкування за заповітом.
Разом з тим, при ухваленні вказаної постанови апеляційним судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме, не вирішено питання на користь кого підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги.
У судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи. Клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому їх неявка не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткової постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Вказаний висновок викладено у постанові (додатковій) Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 447/3950/21 (провадження № 61-11490св23).
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що постановою апеляційного суду апеляційну скаргу позивачки задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову, та те, що позивачку було звільнено від сплати судового збору у суді першої інстанції, з відповідача на користь позивачки належить стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 12000 грн.
З урахуванням викладеного, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, колегія суддів вважає, що необхідно ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір у розмірі 12000 грн.
Керуючись статтями 141, 270, 381 ЦПК України,
п о с т а н о в и в:
Стягнути з Південноукраїнської міської ради (ЄДРПОУ 33850880) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 12000 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за правилами, передбаченими ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийІ.В. Лівінський
СуддіТ.М. Базовкіна
Н.О. Шаманська
Повне судове рішення складене 09 листопада 2026 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua