Суд: Миколаївський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №476/239/26
Суддя: Глубоченко С. М.
МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 476/239/26
Провадження № 33/812/445/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року місто Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Глубоченка С.М.,
за участю секретаря судового засідання Гулого С.В.,
представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Марку О.В. ( в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Марку Олени Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 29 вересня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за місцем проживання в АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 29 вересня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, адвокат Марку О.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження постанови судді від 29 вересня 2026 року, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновок щодо результатів медичного огляду, на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення є недійсним, з огляду на розбіжність у зазначені дати його складання з датою проведення лабораторних досліджень, що зазначені в Акті медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння, а також відсутністю даних які б підтверджували його вручення ОСОБА_1 . Зазначене, на думку апелянта, свідчить про істотне порушення встановленої частиною третьою статті 266 КУпАП процедури огляду водія на стан сп`яніння та, як наслідок, про недійсність порядку його проведення.
Апелянт стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки долучений відеозапис з нагрудної камери поліцейського розпочинається на місці дорожньо-транспортної пригоди та не містить підтвердження факту керування транспортним засобом, так і на вказаному відеозаписі не зафіксовано проведення досліджень лікарем у закладі охорони здоров`я.
Долучені пояснення ОСОБА_2 підлягають оцінці з урахуванням того, які саме обставини вона сприймала особисто, чи могла встановити достовірно особу ОСОБА_1 та наявність у нього ознак сп`яніння.
На переконання захисника, зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність належних і допустимих доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП
Оскільки постанову судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 29 вересня 2026 року адвокатом Марку О.В. отримано лише 06 жовтня 2026 року, просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови поважними та поновити строк на таке оскарження.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , повідомлений належним чином про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився.
Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Марку О.В. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала з підстав, зазначених у ній, просила її задовольнити, поновити строк на оскарження постанови судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 29 вересня 2026 року, скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Заслухавши пояснення апелянта, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною другою статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що 29 вересня 2026 року суддею Єланецького районного суду Миколаївської області винесено оскаржувану постанову.
Згідно супровідного листа Єланецького районного суду Миколаївської області від 06 жовтня 2026 року №476/239/26/3693/2026 копію постанови було направлено ОСОБА_1 за адресою його реєстрації.
Відповідно до відмітки про отримання копії постанови на вищевказаному супровідному листі встановлено, що копію постанови від 29 вересня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення №476/239/26 отримано захисником ОСОБА_1 – адвокатом Марку О.В. 06 жовтня 2026 року.
Зазначена обставина також підтверджується довідкою про доставку електронного документа, згідно з якою постанову у справі про адміністративне правопорушення від 29 вересня 2026 року доставлено до електронного кабінету адвоката Марку О.В. 06 жовтня 2025 року.
Таким чином, доводи захисника щодо дати та часу отримання копії оскаржуваної постанови знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги конкретні обставини цієї справи та необхідність забезпечення ОСОБА_1 права на доступ до правосуддя, гарантованого статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційний суд вважає за необхідне поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 29 вересня 2026 року.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах, визначених статтею 294 КУпАП, апеляційний суд доходить висновку про її необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення з огляду на таке.
Відповідно до положень пункту 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 19 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до підпункту «а» пункту 29 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції передбачено частиною першою статті 130 КУпАП.
За положенням статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статі 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП, визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої, третьої, шостої статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.
Відповідно до пунктів 2, 3, 7, 9 вказаного Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Проведення огляду водіїв транспортних засобів – учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, – обов`язкове.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Пункт 2 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395 також передбачає, що водії транспортних засобів – учасники ДТП, унаслідок якої є особи, які отримали тілесні ушкодження підлягають обов`язковому огляду.
Пункти 3-5 розділу Х вищевказаної Інструкції, визначають, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку №1103 (зі змінами).
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп`яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп`яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
У разі проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп`яніння).
Суддею першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 09 березня 2026 року о 08.15 годині по вул. Аграрній в селищі Єланець Вознесенського району Миколаївської області керував автомобілем, марки «Audi», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що встановлено судом на підставі оцінки усіх доказів у сукупності.
Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення; рапортом від 09 березня 2026 року; поясненнями ОСОБА_2 від 09 березня 2026 року; актом огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння; направленням на огляд в медичний заклад; висновком щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 ; Актом медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння від 09 березня 2026 року; відеозаписом, що міститься в матеріалах справи.
Суддя першої інстанції належним чином дослідив наведені докази та надав їм належну оцінку, оскільки всі вони вказують на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Так, із рапорту поліцейського з реагування ПП СПД №1 ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 09 березня 2026 року вбачається, що цього ж дня о 08.21 годині за перевіркою заяви ОСОБА_2 виявлено факт дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, марки «Audi», номерний знак НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , яка керувала транспортним засобом, марки «Міцубіші Аутлендер», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Згідно пояснень ОСОБА_2 від 09 березня 2026 року, остання 09 березня 2026 року близько 08.15 години керувала транспортним засобом марки «Міцубіші Аутлендер», державний номерний знак НОМЕР_2 та рухаючись по вул. Аграрній в селищі Єланець побачила транспортний засіб марки «Audi», номерний знак НОМЕР_1 , який змінив напрямок руху, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з її автомобілем. За кермом транспортного засобу, марки «Audi», номерний знак НОМЕР_1 перебував знайомий їй ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння.
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що працівники поліції встановивши у ОСОБА_1 наявність ознак алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мовлення та координації рухів, запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці, на що останній відмовився.
Внаслідок відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння на місці, останньому було видано направлення на огляд водія в медичному закладу, під час якого у нього було взято біологічне середовище на дослідження.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №630317 від 02 квітня 2026 року встановлено, що ОСОБА_1 09 березня 2026 року о 08.15 годині по вул. Аграрній у селищі Єланець Вознесенського району Миколаївської області керував автомобілем, марки «Audi», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, про що свідчить висновок лікаря КНП «Єланецька лікарня», чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Оскільки ОСОБА_1 не був присутній під час складення протоколу, його копія 03 квітня 2026 року була надіслана засобами поштового зв`язку, що вбачається з супровідного листа №54054-2026.
Згідно з наявним у справі висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Єланецька лікарня» від 09 березня 2026 року, при медичному огляді встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.
Відповідно до акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №2, заповнення якого розпочато 09 березня 2026 року, огляд ОСОБА_1 на виявлення стану алкогольного сп`яніння проводив лікар КНП «Єланецька лікарня» ОСОБА_3 .
За змістом вказаного акту вбачається, що під час безпосереднього огляду ОСОБА_1 лікарем, у нього 09 березня 2026 року були виявлені та зафіксовані клінічні ознаки сп`яніння, які були відображені у відповідних графах цього акту.
19 березня 2026 року лабораторією медичного закладу було здійснено підтверджуюче лабораторне дослідження зразку крові ОСОБА_1 , відібраної під час медичного огляду 09 березня 21026 року, методом ГРХ, за наслідками якого також повністю підтверджено наявність у біологічному матеріалі ОСОБА_1 етанолу в концентрації 2.80 г/л.
У апеляційній скарзі адвокат Марку О.В. посилається на неналежність вищевказаного висновку та відсутність доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Оцінюючи доводи апелянта, щодо незгоди з висновком лікаря, то апеляційний суд виходить з наступного.
Зі змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року №1452/735 вбачається, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи.
Пунктом 8 Розділу І вищевказаної Інструкції передбачено, що у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.
Відповідно до пунктів 16, 17, 20 Розділу III вищевказаної Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Вищевказаний висновок зроблений лікарем КНП «Єланецька лікарня» в межах наданих повноважень, відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, містить необхідні дані, щодо особи, стосовно якої проводився медичний огляд, часу та місця його проведення.
Відповідно до положень вищезазначеної Інструкції у водія ОСОБА_1 було відібрано біологічний матеріал та проведено лабораторне дослідження, за наслідком якого складено результати токсикологічного дослідження.
На основі результатів токсикологічного дослідження лікарем і був складений висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому апеляційний суд зауважує, що відсутність у висновку лікаря окремих реквізитів, зокрема відмітки про його вручення особі, сама по собі не може бути безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки не кожен недолік адміністративного акта свідчить про його неправомірність.
Як вказав Верховний Суд в постанові від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18, фундаментальне порушення – це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.
На переконання апеляційного суду, посилання на окремі недоліки оформлення висновку лікаря як на підставу для визнання недійсним проведеного відповідно до статті 266 КУпАП огляду на стан сп`яніння є неспроможними, оскільки самі по собі такі недоліки не свідчать про порушення встановленої законом процедури огляду та не спростовують висновку за його результатами щодо перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння.
При цьому, право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року.
Однак ОСОБА_1 висновок лікаря та дії працівників медичного закладу у встановленому законом порядку не оспорював.
Щодо порушеного апелянтом питання про зазначення дати у медичному висновку, то слід наголосити, що різні дати у медичному висновку та акті медичного огляду обумовлені виключно часом отримання результатів лабораторного дослідження біоматеріалу ОСОБА_1 , з огляду на те, що початком дослідження є 09 березня 2026 року, під час якого лікарем виявлені та зафіксовані клінічні ознаки сп`яніння, які були відображені у відповідних графах цього акту.
Після того, як результати лабораторних досліджень були отримані 19 березня 2026 року, лікарем видано працівникам поліції висновок медичного огляду від 09 березня 2026 року, тому вказані відмінності не впливають на правильність висновків судді першої інстанції та доведеність вини ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення.
Системний аналіз положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зі змінами, дає підстави для висновку, що медичний огляд є комплексним процесом, який передбачає послідовне проведення визначених цією Інструкцією досліджень та оцінку їх результатів.
Згідно з пунктами 14, 15 Розділу III зазначеної Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду, на підставі якого видається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Матеріали справи свідчать про те, що за результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 лікар-нарколог мав передбачені законом підстави для оформлення відповідного висновку.
З матеріалів справи та витребуваних у медичного закладу документів убачається послідовний і взаємоузгоджений перебіг подій: 09 березня 2026 року ОСОБА_1 було направлено на медичний огляд, під час якого лікарем виявлено та зафіксовано клінічні ознаки сп`яніння; цього ж дня відібрано біологічний матеріал для проведення токсикологічного дослідження, а 19 березня 2026 року проведено лабораторне дослідження зразка крові.
За таких обставин доводи захисника щодо недостовірності медичного висновку у зв`язку з розбіжністю в датах є необґрунтованими, оскільки системний аналіз змісту відповідних документів свідчить про те, що зазначена невідповідність має характер технічної описки та не впливає на достовірність відображених у висновку обставин. При цьому у висновку чітко зазначено дату та час проведення медичного огляду, які узгоджуються з іншими матеріалами справи.
Доводи захисника про неналежність долученого відеозапису як доказу з огляду на те, що на ньому не зафіксовано процес проведення медичного огляду, не спростовують результатів такого огляду та не ставлять під сумнів обґрунтованість висновку лікаря щодо перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння.
Вимоги щодо застосування працівниками поліції технічних засобів відеозапису під час проведення лікарем огляду особи на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я не передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Системний аналіз частини другої статті 266 КУпАП та наведених вище нормативно-правових актів свідчить про те, що застосування технічних засобів відеозапису або, у разі неможливості їх застосування, проведення огляду за участю двох свідків є обов`язковим під час проведення поліцейським огляду водія на місці зупинки транспортного засобу.
Натомість у цій справі огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився лікарем у закладі охорони здоров`я, що підтверджується відповідними медичними документами.
За таких обставин відсутність відеозапису або свідків під час проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я сама по собі не свідчить про порушення встановленої законом процедури та не може бути підставою для визнання результатів такого огляду недійсними.
Таким чином, апеляційним судом не встановлено порушень уповноваженими особами вимог статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, які б могли бути підставою для визнання результатів огляду на стан сп`яніння недійсними.
Що стосується доводів адвоката Марку О.В. з приводу відсутності у матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то такі доводи також є необґрунтованими, з огляду на те, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення пояснення ОСОБА_2 від 09 березня 2026 року вказують на ту обставину, що саме ОСОБА_1 09 березня 2026 року близько 08.15 години керував транспортним засобом марки «Audi», номерний знак НОМЕР_1 , та здійснив зміну напрямку руху, виїхав на зустрічну смугу руху і допустив зіткнення з її автомобілем.
Під час розгляду справи судом першої інстанції ні ОСОБА_1 , ні його захисник – адвокат Марку О.В. не заперечували факту керування транспортним засобом та не висловлювали заперечень щодо зазначеної обставини.
Пояснення свідка ОСОБА_2 суддя першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги, оскільки вони узгоджуються з іншими матеріалами справи.
При цьому доводи захисника Марку О.В. щодо суб`єктивності сприйняття свідком обставин події можуть мати значення в контексті оцінки її спостережень за зовнішніми ознаками стану сп`яніння у ОСОБА_1 .
Водночас такі доводи не ставлять під сумнів достовірність показань свідка ОСОБА_2 щодо особи, яка перебувала за кермом транспортного засобу, а також обставин дорожньо-транспортної пригоди, учасником якої вона була, перебуваючи в автомобілі, з яким допустив зіткнення ОСОБА_1 .
Крім цього, як убачається зі змісту рапорта поліцейського з реагування ПП СПД №1 ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 09 березня 2026 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №610121 за статтею 124 КУпАП та винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕГА №6795529 за частиною першою статті 126 КУпАП.
Оцінка доказів, відповідно до приписів статті 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності.
Письмові докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення у сукупності, свідчать про те, що водій ОСОБА_1 , будучи учасником ДТП, що мала місце 09 березня 2026 року, в порушення вимог підпункту 2.9 ПДР керував транспортним засобом автомобілем марки «Audi», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, тобто суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вони є взаємоузгодженими та достатніми для висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою – керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
Будь-яких істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки судді першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, щодо доведеності вини ОСОБА_1 та свідчили про наявність підстав для її скасування або зміни, не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено.
Відтак, підстав для скасування чи зміни постанови судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 29 вересня 2026 року апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційна скарга адвоката Марку Олени Вікторівни задоволенню не підлягає, а постанова судді першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 283, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 29 вересня 2026 року.
Апеляційну скаргу адвоката Марку Олени Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 29 вересня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 29 вересня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua