Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №485/632/26 — Миколаївський апеляційний суд

Суд: Миколаївський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №485/632/26

Суддя: Тищук Н. О.

09.11.26

22-ц/812/1638/26

Провадження № 22-ц/812/1638/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 жовтня 2026 року м. Миколаїв

справа № 485/632/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс"

на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області, ухвалене 25 травня 2026 року суддею Квєткою І.А., у приміщенні цього ж суду, (повний текст складено того ж дня), у цивільній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У квітні 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 97 312, 90 грн кредитної заборгованості.

Позивач зазначав, що 20 лютого 2024 року між сторонами було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1352-0203, за яким ОСОБА_1 отримала 11 500 грн кредитних коштів для задоволення особистих потреб, строк кредитування - 300 днів; базовий період - 30 днів; денна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом; тип процентної ставки - фіксована.

24 березня 2024 між сторонами укладено Додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1352-0203, згідно якої, сторони домовилися про надання додаткових грошових коштів у Кредит за Договором та продовження строку кредитування/строку дії Договору.

Внаслідок неналежного виконання позичальницею умов договору станом на 06 березня 2026 року утворилася заборгованість в сумі 97 312,90 грн, з яких за кредитом 12 670 грн, за процентами 84 642,90 грн.

Однак, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до ОСОБА_1 . Програми лояльності, а саме - часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у загальній сумі 40 712, 90 грн за умови погашення решти заборгованості.

З огляду на викладене ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 56 600 грн кредитної заборгованості, з яких 12 670 грн - за кредитом та 43 930 грн за процентами, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Узагальнені доводи інших учасників

У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_1 адвокат Дзюбак О.О. просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що проценти за користування кредитом були нараховані всупереч приписам частини п`ятої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" та є нікчемним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2026 року позов задоволено частково, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» стягнуто 22 891, 40 грн кредитної заборгованості, з яких: 12 670 - за тілом кредиту та 10 221,40 грн за відсотками. Також стягнуто 1076,67 грн судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що станом на 24 березня 2024 року неповернута сума кредиту становила - 11 270 грн, неповернуті відсотки - 1 352, 40 грн (суми, зазначені в додатковій угоді). З 25 березня 2024 року по 22 квітня 2024 року заборгованість за тілом - 12 670 грн (11 270 + 1 400) х 2,5% х 28 днів = 8 869,00 грн. Всього по 22 квітня 2024 року 10 221,40 грн (1 352,40+8869) відсотків.

З 23 квітня 2024 року відсотки нараховувалися за ставкою 2,5% в день, що суперечить статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" і пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування".

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТОВ «Укр Кредит Фінанс», посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалите нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що 20 лютого 2024 року між сторонами укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1352-0203, за яким ОСОБА_1 отримала 11 500 грн кредитних коштів строком на 300 днів, базовий період - 30 днів, денна процентна ставка 2,50% за кожен день користування кредитом.

24 березня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» укладено Додаткову угоду за умовами якої відповідачці було надано додаткові грошові кошти у сумі 1 400 грн строком на 300 днів, базовий період – 30 днів, стандартна відсоткова ставка 2,50 % в день, промо-ставка – 2 % в день.

Строк дії договору є рівним строку кредитування, дата повернення кредиту 15 грудня 2024 року.

Розрахунком заборгованості підтверджується, що станом на 06.03.2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснювало лише нарахування по процентам за користування кредитом згідно п. 4.10. та 10.1. кредитного договору, у строк дії договору згідно п. 4.12, що був погоджений сторонами.

Отже, умови кредитного договору не можна вважати несправедливими оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Щодо невідповідності процентної ставки 2,5% статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" і пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", слід враховувати, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» статтю 8 ЗУ «Про споживче кредитування» доповнено частинами 4, 5 та 6 якими введено денну процентну ставку.

Відповідно до цих норм та Прикінцевих та перехідних положень, тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів – 2,5% (з 24.12.2023 по 22.04.2024 року включно);

- протягом наступних 120 днів – 1,5% (з 23.04.2024 по 20.08.2024 року включно);

І лише з 21.08.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.

Узагальнені доводи інших учасників

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачки адвокат Дзюбак О.О. зазначав, що ОСОБА_1 визнає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 12 670 та відсотки, нараховані за період з 20 лютого 2024 року по 22 квітня 2024 року. Однак не визнає відсотки, що були нараховані позивачем у наступний період, оскільки вони не відповідають правилам Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року та пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", тому є нікчемними.

2.Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки ціна позову у справі є меншою тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 56 600 грн, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до приписів частини тринадцятої статті 7 ЦПК України у випадках, коли розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не у повній мірі.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Судом встановлено, що 20 лютого 2024 року між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1352-0203.

Відповідно до умов кредитного договору позивач відкрив відповідачці кредитну лінію для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 11 500 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період – 30 днів.

Згідно п. 4.15 Договору, денна процентна ставка на дату укладення договору складає 2,50% процентів.

Згідно п. 4.16 Договору загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення договору складають 86 250 грн та включають у себе проценти за користування кредитом.

Згідно п. 10.1 Договору позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п. 10.2, 10.3 договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти за користування кредитом за Промо-стакою, що становить 2,00% проценти за кожен день користування кредитом протягом перших 30 календарних днів першого базового періоду.

Разом з укладанням кредитного договору ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту та графік платежів за Договором.

24 березня 2024 року між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1352-0203, згідно якої Кредитодавець та Позичальник домовилися про надання додаткових грошових коштів у Кредит за Договором та продовження строку кредитування/строку дії Договору на наступних умовах:

Згідно п. 2.3 Позичальник зобов`язується повернути 12 670 грн кредитних коштів, яка складається з суми заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих Позичальнику у Кредит.

Згідно п. 3 Додаткової угоди після укладення Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит будуть змінені умови кредитування за Договором. У зв`язку із зазначеним після укладення Додаткової угоди та отримання Позичальником додаткових грошових коштів у кредит сума неповернутого Кредиту становить 12 670 грн, кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення Додаткової угоди становить 267 календарних днів, орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування 134 484. 84 процентів, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування 98 087. 50 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 06 березня 2026 року за період з 20 лютого 2024 року по 15 грудня 2024 року становить 97 312, 90 грн та складається з заборгованості за тілом кредиту – 12 670, за відсотками – 84 642, 90 грн.

Позиція апеляційного суду

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої-другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Факту укладення кредитних договорів та отримання грошових коштів за ними сторона відповідача не оскаржує.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У справі, що переглядається встановлено, що 20 лютого 2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1352-0203 та отримала 11 500 грн кредитних коштів строком на 300 днів, базовий період - 30 днів, денна процентна ставка 2,50% за кожен день користування кредитом.

24 березня 2024 між сторонами укладено Додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1352-0203, згідно якої, сторони домовилися, що сума боргу становить 12 670 грн, кількість днів користування що залишається після укладення Додаткової угоди - 267 календарних днів, орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування 134 484. 84 процентів, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування 98 087. 50 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 20.02.2024 року по 20.03.2024 року включно за користування кредитними коштами позикодавцем було нараховано 2% на день.

З 21.03.2024 року по 15.12.2024 року – по 2,5% на день.

Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року:

доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» частиною п`ятою, якою встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %;

доповнено Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 17 і передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %;

у пункті 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Врахувавши зазначене, суд першої інстанції визначив заборгованість ОСОБА_1 за договором у розмірі 22 891,40 грн, з яких за процентами по кредиту – 10 221,40 грн, нарахувавши їх лише до 22 квітня 2024 року.

Однак апеляційний суд вважає помилковими висновки суду, що за приписами частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» проценти, нараховані позикодавцем після 22.04.2024 року є нікчемними.

Отже, після 22.04.2024 року проценти за кредитом повинні були нараховуватись відповідно до приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року.

Таким чином, у період з 21.03.2024 року по 15.12.2024 року позивач безпідставно нараховував проценти за кредитом у розмірі 2,5% на день, тоді як повинен був нараховувати з 22.04.2024. року по 19.08.2024 року 1,5% на день та з 20.08.2024 року по 1% на день.

З огляду на викладене, за період з 22.04.2024. року по 19.08.2024 року, з урахуванням максимального розміру процентів, що можуть нараховуватись за кредитом - 1,5%, борг позичальниці ОСОБА_1 складає 22 615, 95 грн (12 670 х 119 днів х 1,5%).

За період з 20.08.2024 року по 15.12.2024 року, з урахуванням максимально допустимої процентної вставки – 1%, сума процентів складає 14 697, 20 грн (12 670 х 116 днів х 1%).

За період з 20.02.2024 року по 22.04.2024 року проценти за користування кредитом складають 10 221, 40 грн.

Отже, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за процентами по кредиту становить 49 183, 15 грн.

При цьому суд враховує, що на погашення процентів за кредитом відповідачкою було сплачено 7 900 грн, 6 900 грн – 19.03.2024 рок та 1 000 грн – 24.03.2024 року.

Таким чином розмір процентів, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Капітал» складає 41 283, 15 грн.

Одночасно апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість доводів апелянта про нікчемність умов кредитного договору, за якими позикодавцем нараховувались проценти у період з 22.04.2024 року.

Так, Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 вказав, що виходячи з оплатного характеру кредитного договору, відсутні підстави вважати, що умови договору про сплату процентів за користування кредитом, є несправедливими та призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договору, оскільки вказаний розмір процентної ставки погоджено за домовленістю сторін у заяві-анкеті.

Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 ЦК України.

При цьому проценти за кредитним договором, згідно статті 1056-1 ЦК України, не мають компенсаційного характеру та є платою за користування чужими грошима, їх розмір визначається сторонами договору, тому положення пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" до умов договору про встановлення розміру процентів не підлягає застосовуванню.

Крім того, колегія суддів враховує, що станом на час укладення договору була відсутня імперативна норма, яка б обмежувала розмір процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит та дозволяла б застосувати конструкцію нікчемності умови договору про споживчий кредит (частина п`ята статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

За відсутності підстав для застування конструкції нікчемності умови, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, який укладено 20.02.2024 року, з урахуванням змісту статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", потрібно віднести оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит, зміну договору про споживчий кредит, тлумачення умов договору про споживчий кредит.

При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, в якій Об`єднана палата вважала за необхідне відступити від висновків, як були сформульовані у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23.

Отже, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють договірні відносини, та припустився помилки при визначенні розміру заборгованості позичальниці за кредитним договором, що є підставою для його зміни.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – зміні зі стягненням з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за процентами по кредиту у розмірі 41 283, 15 грн.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог щодо тіла кредиту підлягає залишенню без змін.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог та вимог апеляційної скарги перерозподілу підлягають також судові витрати, які стягуються з відповідачки на користь позивача.

Щодо судових витрат

Згідно із підпунктами "б", "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.

Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог у загальному розмірі 53 953, 15 грн при сумі позову 56 600 грн, за які було сплачено 6 656 грн судового збору (2 662, 40 грн + 2 662, 40 грн), стягненню з відповідачки ОСОБА_1 підлягає 6 344, 73 грн судових витрат ТОВ «ФК «Укр Кредит Капітал», понесених в суді першої та апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.

Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2026 року змінити, стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за процентами по кредиту у розмірі 41 283, (сорок одна тисяча двісті вісімдесят три) грн 15 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 6 344 (шість тисяч триста сорок чотири) грн 73 коп судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: В.В.Коломієць

Т.В.Серебрякова

---------------------------------

Повний текст постанови виготовлено 09 листопада 2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua