Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №753/13746/26
Суддя: Заруба П. І.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13746/26
провадження № 3/753/6321/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" листопада 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., за участю захисника Туровського В.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
04 червня 2026 о 02-й годині 30 хвилин в АДРЕСА_1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився в спеціальному медичному закладі КНП КМНКЛ № 10 у встановленому законом порядку, висновок № 001803, чим порушив п. 2.9а ПДР України.
Крім того, 04 червня 2026 о 02-й годині 30 хвилин в АДРЕСА_1, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу працівника поліції про зупинку подану за допомогою сигнального диска червоного кольору, на неодноразові вимоги про зупинку подані за допомогою гучномовця та спеціальних сигналів синього та червоного кольору не реагував, був затриманий шляхом переслідування, чим порушив п. 2.4 ПДР України.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Вказані матеріали справ складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв`язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об`єднанню в одне провадження.
В судовому засіданні захисник просив закрити адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Вказав, що дії ОСОБА_1 не вірно кваліфіковані. Також лікар-нарколог провів огляд ОСОБА_1 з суттєвим порушенням порядку визначеним Інструкцією та підтверджується актом медичного огляду та відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського. Лікар встановив алкогольне сп`яніння у ОСОБА_1 на підставі клінічного огляду, не взявши біологічного зразка, хоча ОСОБА_1 наполягав на цьому. Останній не міг задати біологічний зразок у виді сечі, а взяти у нього зразок зі слини або крові, лікар відмовився. Дані обставини є грубим порушенням норм законодавства.
Суд, вислухавши захисника, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи та відеозаписи з нагрудної камери, надаючи оцінку зібраним доказам у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складення протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до переглянутих відеозаписів працівники поліції шляхом переслідування зупиняють транспортний засіб. В ході встановлення особи, водієм виявляється ОСОБА_1 . Під час спілкування працівники поліції виявляють у нього ознаки алкогольного сп`яніння та пропонують пройти огляд (05 хвилина 50 секунд). ОСОБА_1 погоджується. В ході розмови ОСОБА_1 вказує, що він не водій, але оговорюється що він рухався на автомобілі, причина його зупинки, починає уникати відповіді щодо проходження огляду на стан сп`яніння та погоджується їхати до лікаря нарколога. Перебуваючи в приміщенні лікаря нарколога, ОСОБА_1 починають оглядати. Лікар збирає анамнез ОСОБА_1 задаючи йому питання, перевіряє зовнішній вигляд, проводить фізичні тести. Далі лікар запитує ОСОБА_1 чи буде він проходити огляд на приладі Драгер, ОСОБА_1 відповідає, що він не довіряє лікарю (01 година 32 хвилина 55 секунда), і він хоче здати аналіз. Лікар дає ОСОБА_1 ємності для здачі аналізу (сечі), ОСОБА_1 йде до вбиральні. Повертається і каже що не може здати аналіз. Лікар роз`яснює, що у ОСОБА_1 наявні всі можливі ознаки алкогольного сп`яніння, і у нього є дві години для здачі аналізу (сечі), говорить пити воду. ОСОБА_1 говорить чи не має інших аналізів. На пропозицію пройти огляд на приладі Драгер ОСОБА_1 відмовляється бо не довіряє, довіряє тільки аналізу сечі, але здати його він не може. Просить взяти у нього інший аналіз, кров. Лікар роз`яснює, що аналіз крові береться у разі неможливості отримати аналіз сечі, або коли людина непритомна. А дії ОСОБА_1 є умисними щодо не здачі аналізу сечі. ОСОБА_1 говорить, що хоче здавати аналіз сечі, але не може. Воду він відмовляється пити. В результаті лікар вказав, що ОСОБА_1 затягує час, але ним встановлений стан сп`яніння, і тому складає висновок про його перебування в стані алкогольного сп`яніння. Це все відбувалось в присутності працівників поліції.
Після складання протоколу, інспектор патрульної поліції роз`яснивв, що відносно ОСОБА_1 складено протоколи за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 130 КУпАП. Від підписів та отримання протоколів останній відмовився.
Вказані відеозаписи надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчинених правопорушень, відновити послідовність подій та надати оцінку діям осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Вказані відеозаписи отримані у встановленому законом порядку і здійснені працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належними та допустимими доказами вчинення адміністративних правопорушень.
Щодо посилання захисника про те, що лікар відмовив ОСОБА_1 взяти аналіз біологічно речовини, а саме зразку слини чи крові, суд зазначає наступне.
Вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніннях або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1413/735 не передбачено альтернативну можливість особи доставленої для проходження огляду на стан сп`яніння, вибирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд. При цьому лікар враховує, які саме зразки біологічного середовища можливо дослідити у даному закладі охорони здоров`я.
З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що з метою лабораторної діагностики алкогольного сп`яніння, лікарем було проведено огляд ОСОБА_1 шляхом проходження фізичних тестів, вимірювання тиску та його опитування. Далі було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на приладі Драгер, але ОСОБА_1 повідомив, що він не довіряє лікарю. В подальшому лікар запропонував здати ОСОБА_1 біологічний матеріал, а саме, сечу, на що останній погодився та розпочав процес здачі необхідного біологічного середовища, але цього не зробив фізіологічно, протягом майже двох годин.
На відео зафіксовано, що прибувши до медичного закладу ОСОБА_1 повідомляє лікаря, що здасть сечу. При цьому він намагався здати сечу, але не міг. Лікар пропонував йому воду, але ОСОБА_1 відмовляється її пити. Судом не встановлено об`єктивних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 в умовах медичного закладу здати біологічний зразок у вигляді сечі на протязі 2-х годин, а тому доводи захисника суд до уваги не приймає, та розцінює це як захист з метою уникнення особи від адміністративної відповідальності.
Крім того, лікар нарколог попередив ОСОБА_1 , що у разі його тривалого ухилення від здачі аналізу (сечі), він складе висновок щодо перебування його в стані алкогольного сп`яніння, оскільки ним такий стан встановлений.
Аналіз положення розділу ІІІ вказаної Інструкції, що регулює проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів, а також аналіз змісту затверджених бланків акту і висновку медичного огляду в закладах охорони здоров`я, дозволяє дійти висновку, що процедура медичного огляду особи лікарем з метою виявлення стану, зокрема алкогольного сп`яніння, полягає, перш за все, в детальному обстеженні: зовнішнього вигляду особи; її поведінки; стану її свідомості; орієнтування на місці, у часі та власній особистості; мовної здатності; вегетативно-судинних реакцій, дихання, пульсу, артеріального тиску, зіниць, ністагм при погляді вбік; рухової сфери, міміки, ходи, пози Ромберга, точних рухів, тремтіння повік, язика, пальців рук; відомостей про останнє вживання алкоголю, а також виявлення наявності запаху алкоголю з порожнини рота.
Після такого обстеження лікар вказує в акті про використання (чи невикористання) засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі (відповідно до встановленого рівня) та результати такого обстеження, а також повторного обстеження через 20 хвилин. Далі, лікар зазначає інші прояви та симптоми, якщо такі виявлені, і відображає висновок та діагноз за результатами огляду особи.
Відповідно до п. 15 розділу ІІІ вказаної Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Враховуючи викладене, лише на підставі результатів основних і додаткових методів обстеження особи лікар ставить діагноз: як опис зовнішнього вигляду особи, її поведінкових реакцій на обстановку, фізіологічних проявів впливу алкоголю на організм людини. З цієї причини Інструкцією та КУпАП передбачено, що у разі відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або незгоди з його результатом, поліцейським направляє особу в медичний заклад, де обстеження проводить лікар, який має спеціальні знання, володіє методами виявлення стану сп`яніння особи; подальше використання лікарем спеціальних технічних засобів при цьому є лише додатковим методом виявлення в особи стану алкогольного сп`яніння, які він сам визначає.
Тому дослідивши матеріали справи в цій частині, суд не вбачає істотних порушень вимог Інструкції, які б ставили під сумнів діагноз встановлений актом медичного огляду та висновок лікаря № 001803 відносно ОСОБА_1 .
Твердження захисника що у матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан сп`яніння, що свідчить про його протиправність не є переконливими, з огляду на те, що поліцейськими не був порушений порядок проведення огляду осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, оскільки такий огляд проводився у встановленому законом порядку у визначеному законом медичному закладі.
Щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 суду зазначає, що інспектором патрульної поліції дії останнього кваліфіковані вірно, а саме порушення п. 2.9а ПДР України, та враховуючи те, що 17.09.2025 постановою Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та йому призначено стягнення у виді 17000 гривень штрафу та 1 року позбавлення права керувати транспортними засобами (а.с.12-14), він підлягає притягненню до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, підтверджується фактичними даними, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 683432, ЕПР 1 № 683425 (а.с.1, 48), картках обліку адміністративного правопорушення (а.с.4, 51), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.5), копії постанови серія ЕНА № 7309413 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с.7), довідці старшого інспектора з відділу адміністративної практики УПП у м. Києві старшого лейтенанта поліції Миколаєнко Н. про те, що ОСОБА_1 протягом року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 130 КУпАП (а.с.8).
Відповідно до вимог п. 2.4 Правил дорожнього руху України водій на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Пунктом 2.9а ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні п. 2.4, 2.9а ПДР України та наявності в його діях складів адміністративного правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення.
При вирішення питання накладення адміністративного стягнення, суд враховує приписи ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Так, згідно зі ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, за ст. 122-2 КУпАП передбачених ст. 38 цього Кодексу.
З огляду, що на момент розгляду даної справи закінчилися строки давності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, передбачені ст. 38 КУпАП, суд вважає за необхідне провадження по справі відносно нього закрити в цій частині.
З приводу ч. 2 ст. 130 КУпАП, враховуючи обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 те, що він не працює, раніше притягувався до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 38, 122-2, 130, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривні.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП - закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба
Оригінал: reyestr.court.gov.ua