Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №750/11252/26
Суддя: Рахманкулова І. П.
Справа № 750/11252/26
Провадження № 3/750/3133/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Рахманкулова І.П., за участю ОСОБА_1 , дослідивши матеріали начальника ВАП УПП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно протоколів серії ЕПР1 №794109 та серії ЕПР1 №794129 від 11.10.2026, -
В С Т А Н О В И В :
11 жовтня 2026 року о 02 год. 20 хв. в м. Чернігові по вул. Корольова, 20, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Драгер ARLM 0352 або в медичному закладі ЧОПНЛ у лікаря-нарколога відмовився.
Також, 11 жовтня 2026 року о 03 год. 11 хв. в м. Чернігові по вул. Корольова, 25, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Драгер ARLM 0324 або в медичному закладі ЧОПНЛ у лікаря-нарколога відмовився.
У судовому засіданні ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі по обох протоколах та пояснив, що він дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки не довіряє органам поліції. Їхати у медичний заклад він теж не захотів, так як є військовослужбовцем, цей день у нього був вихідним, а наступного дня повинен повернутися до роботи, а тому хотів відіспатися. Також ОСОБА_1 суду пояснив, що на прохання знайомого він віз жінку, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, а тому дійсно поруч з ним відчувався запах алкоголю. Особисто він не вживав алкоголю. Крім того, ОСОБА_1 просив врахувати, що у другому протоколі не вірно зазначено місце складання протоколу, адже із скріншотів з гугл карт видно, що його зупинили працівники поліції на вул. Бориса Гмирі, а не на вул. Корольова, 25 як вказано у протоколі серії ЕПР1 №794129. Також ОСОБА_1 просив врахувати, що він є військовослужбовцем, а тому при виявленні правопорушень патрульні повинні були залучити посадових осіб військової служби правопорядку.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи: протоколи про адміністративне правопорушення від 11.10.2026 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 11.10.2026, рапорт заступника ком. взводу № 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Морева А.С. від 11.10.2026 та поліцейського 1 взводу 4 роти Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшого сержанта поліції Оскирка Б.О. від 11.10.2026, переглянувши відеозаписи з камер патрульних поліцейських, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП по обох епізодах, а саме: відмова від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 11.10.2026 серії ЕПР1 №794109 в цей день о 02 год. 20 хв. в м. Чернігові, вул. Корольова, 20 в м. Чернігові ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Драгер ARLM 0352 або в медичному закладі ЧОПНЛ у лікаря-нарколога відмовився.
Також, з протоколу серії ЕПР1 №794129 від 1 жовтня 2026 року слідує, що о 03 год. 11 хв. в м. Чернігові по вул. Корольова, 25, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Драгер ARLM 0324 або в медичному закладі ЧОПНЛ у лікаря-нарколога відмовився.
Протоколи про адміністративне правопорушення складені уповноваженими особами та за формою і змістом відповідають вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП. Достовірність відомостей, зазначених у протоколах, сумнівів не викликає, оскільки такі узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколів.
ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав, що дійсно відмовився від проходження медичного огляду як за допомогою приладу Драгер, так і в медичному закладі, так як вважає, що він був зупинений безпідставно, а крім того, він не має довіри до органів поліції, а в заклад охорони здоров`я поїхати не захотів, щоб не втрачати час на відпочинок.
Також ОСОБА_1 посилається на допущені поліцейськими порушення при складанні протоколів, адже його не було відсторонено він керування автомобілем, а тому вважає, що провадження у справі слід закрити.
Проте, вважаю, що складені відносно ОСОБА_1 протоколи є документами, що фактично містять твердження компетентного державного органу про вчинення особою адміністративного правопорушення та одночасно є одним з джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.
Згідно рапортів працівників патрульної поліції, підставами зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 слугувало те, що водій керував автомобілем у комендантську годину.
В ході перевірки документів та спілкування з водієм ОСОБА_1 , працівники патрульної поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Виявлення ознак алкогольного сп`яніння у вказаного водія стало правовою підставою для пропонування працівниками поліції водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на що водій в обох випадках відмовився від проходження огляду.
З переглянутого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора, які зазначені додатками до протоколів у п.11, видно, що працівниками поліції 11.10.2026 у різний час та різних місцях був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування, у поліцейських виникла обґрунтована підозра про перебування водія у стані алкогольного сп`яніння. На пропозицію поліцейського пройти огляд за допомогою приладу драгер чи в медичному закладі, водій відмовився в обох випадках. Після цього поліцейські роз`яснили права та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та склали адміністративні протоколи відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто за кожне самостійне правопорушення.
Відповідно до вимог 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Статтею 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, на відеозаписах, доданих до кожного протоколу окремо, не зафіксовано будь-якого тиску з боку працівників поліції на ОСОБА_1 , ні під час відмови останнього від проходження огляду, ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується наявними у справі доказами і ОСОБА_1 в суді підтвердив, що дійсно відмовився від проходження огляду.
При цьому, суд виходить з того, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є правопорушенням з формальним складом і вважається закінченою з моменту висловлення такої відмови водієм на законну вимогу працівників поліції.
З матеріалів справи вбачається, що після складання першого протоколу ОСОБА_1 продовжив рух і в іншому місці та в інший час повторно був зупинений іншим екіпажем патрульної поліції.
Отже, відновлення керування транспортним засобом та наступна відмова від проходження огляду на стан сп`яніння утворюють новий склад адміністративного правопорушення, вчинений у іншому місці та в інший час.
За таких обставин, притягнення особи до відповідальності за кожним із вказаних фактів не порушує вимоги ст.61 Конституції України щодо заборони подвійного притягнення до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Оскільки обидва протоколи складено за ч.1 ст.130 КУпАП (і на момент вчинення другого факту особа ще не була піддана стягненню судом, тобто відсутня ознака повторності), застосовується правило поглинання або накладення стягнення в межах одної санкції.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Оскільки обидва правопорушення кваліфіковано за однією і тією ж нормою (ч.1 ст.130 КУпАП), які мають однакову санкцію, суд вважає за необхідне накласти стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Що ж стосується доводів ОСОБА_1 стосовно того, що він є військовослужбовцем і працівники поліції повинні були передати його співробітникам військової служби правопорядку, то такі є безпідставними з урахуванням наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Згідно із ч.ч. 2, 3 статті 266-1 КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
З аналізу зазначених норм права вбачається, що огляд військовослужбовців проводиться у порядку визначеному ст. 266-1 КУпАП, у випадку виконання останніми обов`язків військової служби або перебування на території військових частин, а також на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби у розумінні положень ст.266-1 КУпАП. Саме по собі проходження військової служби не є безумовною підставою для застосування спеціального порядку проведення огляду. До того ж, з матеріалів справи встановлено, що на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 перебував поза межами території військової частини та керував цивільним транспортним засобом на території м. Чернігова. На відеозаписі чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 керував автомобілем, і як пояснив поліцейським, він віз жінку на прохання знайомого, яка перебувала у стані сп`яніння.
За таких обставин, у поліцейських були відсутні підстави для виклику службових осіб Військової служби правопорядку або керівництва військової частини та проведення ними огляду в порядку ст. 266-1 КУпАП.
Щодо доводів ОСОБА_1 щодо фактичного не відсторонення його від керування транспортним засобом після складання першого протоколу, а також зазначення місця зупинки за другим протоколом, яке ОСОБА_1 вважає не вірним, суд вважає, що ці обставини жодним чином не вплинули на правильність складених протоколів та зафіксованих у них фактів відмови у проходженні огляду на стан сп`яніння, адже факт відмови від проходження оглядів підтвердив у суді сам ОСОБА_1 .
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_2 , тому останній являється водієм у розумінні ст.130 КУпАП.
Під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП не враховуються, а тому в разі встановлення вини особи суддя лише накладає стягнення, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП - штраф з позбавленням права керування транспортними засобами.
Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його сімейний та майновий стан, ступінь його вини і вважає за необхідне накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 268, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП,-
п о с т а н о в и л а:
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно протоколів серії ЕПР1 №794109 та серії ЕПР1 №794129 від 11.10.2026 та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.
Суддя І.П. Рахманкулова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua