Суд: Недригайлівський районний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої внаслідок ДТП
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №591/5048/26
Суддя: Жмурченко В. Д.
Провадження № 2/582/332/26
Справа № 591/5048/26
Копія
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" жовтня 2026 р.
Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Жмурченка В.Д.,
за участю секретаря Коваль В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в с. Недригайлів цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕТАЛОН" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожнього-транспортної пригоди,
У С Т А Н О В И В :
Щукіна І.М., яка діє в інтересах ПАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» звернулася до Зарічного районного суду м. Суми та просить ухвалити рішення, яким стягнути в порядку регресу з відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Позивача - ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 6597,92 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн.
14 липня 2026 року матеріали даної справи надійшли до Недригайлівського районного суду Сумської області в порядку ст. 31 ЦПК України.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначила, що 07.11.2023 між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується полісом № СА/0075928 (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну 160 000,00 грн., за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю 320 000,00 грн., франшиза 1 600,00 грн.). Строк дії полісу з 08.11.2023 по 07.11.2024. 17.08.24 о 17 год. 30 хв. по вул. Герасима Кондратьєва, 122 у м. Суми сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача, та Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_2 .. В результаті ДТП дані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Крім того вказує, що 04.09.2024 Зарічним районним судом м. Суми була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення № 591/8322/24, відповідно до якої встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом, не переконався в безпеці маневру, допустив наїзд на транспортний засіб Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 , після чого залишив місце пригоди. Такими діями відповідач порушив вимоги Правил дорожнього руху України, за що був визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП. Дана постанова набрала законної сили 17.09.2024.
12.11.2024 до ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» звернувся власник транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 із заявою на виплату страхового відшкодування від 04.11.2024. Позивач визнав вищевказану дорожньо-транспортну пригоду за участю застрахованого транспортного засобу ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 , страховим випадком. На виконання умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № СА/0075928 від 07.11.2023 та на підставі ремонтної калькуляції № 2699-01-50 від 18.08.2024 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 6597,92 грн. Отже, ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» виконало своє зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування за полісом № СА/0075928 в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, позивач ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» вимушений звернутися з даним позовом до суду для захисту своїх прав та інтересів.
Ухвалою Недригайлівського районного суду Сумської області від 10.08.2026 по справі відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не прибула, подала на адресу суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.
Суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує представник позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом чи договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2024 о 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 в м. Суми по вул. Герасима Кондратьєва, буд. 122, керуючи транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом, не переконався в безпеці маневру, допустив наїзд на транспортний засіб Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 , після чого залишив місце пригоди, в результаті ДТП, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3.б, 2.10а, 10.9 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ «СК «ЕТАЛОН», за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс № СА/0075928 дійсний з 08.11.2023 по 07.11.2024 (а.с 17).
Постановою Зарічного районного суду м. Суми у справі № 591/8322/24 від 04.09.2024, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, та стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн. Відповідно до відмітки суду вказана постанова суду набрала законної сили 17.09.2024 (а.с. 18зв.-19).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 2699-01-50 від 18.08.2024, вартість ремонту автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 , складає 8197,92 грн (а.с. 19-20).
У зв`язку з вищевикладеним, позивач ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» сплатило на користь власника транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 6597,92 грн з урахуванням франшизи у розмірі 1600,00 грн за полісом № СА/0075928 (призначення платежу страхове відшкод. По дог. СА-0075928 зг. с/а 2699/01/50, д/н НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , без ПДВ). Факт зазначеної виплати в розмірі 6597,92 грн підтверджується платіжною інструкцією № 17395 від 30.12.2024 (а.с. 16зв.).
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до п.п «в», п. 38.1.1, ч. 38.1, ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
Враховуючи наведене, позивач ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» набув права регресної вимоги до відповідача, а тому з винуватця ДТП ОСОБА_1 , який є відповідачем у справі, підлягає стягненню на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 6597,92 грн, яке було виплачено власнику постраждалого транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 ..
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що станом на час розгляду справи, відповідачем відшкодування шкоди не здійснювалось, будь-яких заперечень з приводу суми страхового відшкодування та її виплати не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» в порядку регресу витрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 6597,92 грн, обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання професійної правничої допомоги № 02 від 02.03.2026, укладений між ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» та адвокатом Щукіною І.М. (а.с. 11).
Однак, матеріали справи не містять рахунків, актів виконаних робіт, квитанцій про сплату за договором про надання правничої допомоги № 02 від 02.03.2026 тощо, що позбавляє суд можливості вирішити питання про стягнення витрат на правничу допомогу, а тому вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають.
Окрім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 23зв.).
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕТАЛОН" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожнього-транспортної пригоди, задовольнити.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕТАЛОН" (п/р № НОМЕР_4 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» , код ЄДРПОУ 20080515) із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 6597 (шість тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн 92 коп та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя : В. Д. Жмурченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua