Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №485/1809/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Суд: Снігурівський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №485/1809/26

Суддя: Квєтка І. А.

Справа № 485/1809/26

Провадження № 2/485/1145/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду м.Снігурівка цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (далі- ТОВ "ФК "ЕЙС") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23 грудня 2019 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №605488298 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 20 000,00 грн, строком на 30 днів, зі сплатою 0,70% від суми кредиту за кожний день користування кредитними коштами.

За договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ "Таліон Плюс", яке у свою чергу відступило право вимоги ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" за договором факторингу №05/0820-1 від 05 серпня 2020 року.

У подальшому, 05 червня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу № 05/06/25-E, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором в сумі 62 965,00 грн.

Посилаючись на те, що відповідач не виконала зобов`язання за кредитним договором, кредитні кошти у визначені строки не повернула, просить стягнути з відповідача вказану заборгованість на свою користь та судові витрати.

28 вересня 2026 року від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просить відмовити в задоволенні позову. Відповідачка вважає нараховані за договором відсотки необґрунтовано завищеними та просить перевірити розрахунок заборгованості, а також застосувати положення Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження загального розміру відповідальності позичальника (вх. № ЕП-2961/26-Вх від 28.09.2026).

30 вересня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій той зазначає, що нарахування відсотків здійснено відповідно до вимог закону та умов договору, погоджених сторонами. Представник позивача звертає увагу на те, що відповідачка здійснювала часткове погашення відсотків, а отже, погодилася з порядком їх нарахування та від договору протягом встановленого ним строку не відмовилася, у зв`язку з чим просить позов задовольнити (вх. № 9044/26-Вх від 30.09.2026).

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про розгляд справи повідомлені.

Представник позивача Сахарова О.І. у позовній заяві просила розгляд справи проводити без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 про причини неявки суду не повідомила.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Дослідивши докази справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 23 грудня 2019 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №605488298, за яким відповідач отримала кредит на суму 20 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, зі сплатою процентів за користування кредитом.

Згідно з п.1.3 Договору кредит надається строком на 30 днів.

Згідно з п.1.4. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 0,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту.

Згідно з п.1.5. Договору з урахуванням положень п.1.4 Договору Позичальник сплачує Товариству проценти за користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 255,50 відсотків річних.

Згідно п.4.2. Договору сторони погоджуються, що у випадку користування Позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору, або додатковими угодами між Сторонами, зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.1.4 – 1.5 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту.

У пункті 4.4. Договору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.3. договору, є процентами за користування грошовими коштами у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У пункті 4.16 Договору зазначено, що цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Як вбачається із Договору, він підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що підтверджується розділом 5 Договору "Реквізити сторін".

Отже, Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми.

ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" виконало свої зобов`язання за договором №605488298 від 23 грудня 2019 року та здійснило переказ грошових коштів у розмірі 20 000 грн. для зарахування на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 хх-хххх-4568, що підтверджуються довідкою ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та банківською випискою по рахунку у АТ КБ "Приватбанк", що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), згідно якої, 23 грудня 2019 року на рахунок ОСОБА_1 зараховано 20 000 грн. /а.с.33-34/.

Окрім цього, 20 січня 2020 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду.

Згідно з п.1 Додаткової угоди сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 605488298 від 23.12.2019 р., на наступну кількість днів: двадцять два.

Згідно з п.2 Додаткової угоди на дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом.

Згідно з п.3 Додаткової угоди починаючи з 22.01.2020 р., Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,4 відсотків в день від суми Кредиту згідно даної Додаткової угоди.

28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01, а 28 листопада 2019 року - Додаткову угоду №19 до вказаного договору факторингу, якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжено до 31 грудня 2020 року.

Згідно Реєстру прав вимоги №76 від 28 квітня 2020 року до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №605488298 у розмірі 20 000,00 грн. заборгованість по основному боргу та 40 005,00 грн.- заборгованість по відсоткам.

05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу №05/0820-01, згідно якого до останнього перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрах прав вимоги, у тому числі і за кредитним договором №605488298, боржник ОСОБА_1 .

Сторони погодили у п.4.1 Договору факторингу, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Пунктом 12 Договору факторингу передбачено, що одним із додатків до нього є Реєстр прав вимоги.

Як зазначено у наданому позивачем витягу з Реєстру прав вимоги № 5 від 16 квітня 2021 року до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №605488298, загальна сума заборгованості - 62 965,00 грн., з яких: заборгованість по основному боргу - 20 000,00 грн., заборгованість за відсотками 42 965,00 грн.

05 червня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" було укладено договір факторингу № 05/06/25-E, згідно якого до останнього перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрах прав вимоги, у тому числі і за кредитним договором №605488298, боржник ОСОБА_1 .

Сторони погодили у п.1.2 Договору факторингу, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 9.8 Договору факторингу передбачено, що одними із додатків до нього є Акт прийому-передачі Реєстру Боржників.

Як зазначено у наданому позивачем витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №11/07/25-Е від 05 червня 2025 року до ТОВ "ФК "ЕЙС" перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №605488298, загальна сума заборгованості - 62 965,00 грн., з яких: заборгованість по основному боргу - 20 000,00 грн., заборгованість за відсотками 42 965,00 грн.

05 червня 2025 року підписано акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 05/06/25-Е від «05» червня 2025 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №605488298 від 23 грудня 2019 року та розрахунків ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога, ТОВ "Таліон Плюс", заборгованість ОСОБА_1 станом на 15 червня 2026 року (за період з 23 грудня 2019 року по 09 травня 2020 року), становить 62 965,00 грн., а саме: заборгованість за основним боргом 20 000,00 грн.; заборгованість за відсотками 42 965,00 грн. Відповідачкою сплачено на погашення кредиту 20.01.2020 - 3 920,00; 22.02.2020- 35,00; 01.03.2020 -50,00; 24.03.2020 -3 600,00.

Згідно з частиною 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Таким чином, позивач ТОВ "ФК "ЕЙС" має право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №605488298 від 23 грудня 2019 року, укладеним між відповідачкою та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) (далі - Закон України № 3498-IX) ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частиною 4 цієї статті, у якій зазначено формулу розрахунку денної процентної ставки за споживчим кредитом, та частиною 5 цієї статті, у якій визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Водночас у п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5%; протягом наступних 120 днів 1,5%.

У висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеному у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, зазначено: "За загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року. Для того щоб правила про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на договори, які вчинені до 24 грудня 2023 року, необхідно, щоб строк дії таких договорів було продовжено після 24 грудня 2023 року. Парламент мав на увазі строк кредитування чи строк, на який надається кредит, який на рівні закону кваліфікований як істотна умова."

На підставі пункту 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачка не заперечила факт укладення кредитного договору та отримання коштів, про доказів погашення кредиту не надала, розрахунок заборгованості не спростувала.

Разом з тим, згідно умов договору №605488298, строк договору - 30 днів, дата надання кредиту – 23 грудня 2019 року по 19 лютого 2020 року - дата повернення кредиту (останній день).

Таким чином, строк кредитування сплив 19 лютого 2020 року.

Позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений договором, чи законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для нарахування процентів за договором тільки у межах строку його дії - до 19 лютого 2020 року.

Згідно з розрахунком заборгованості станом 19 лютого 2020 року загальна заборгованість відповідачки за тілом та процентами складала 28 120,00 грн., після чого відповідачка сплатила 3 685 грн., які були зараховані на погашення відсотків. Таким чином, заборгованість відповідачки складає 24 435,00 грн., з яких 20 000, 00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4 435,00 грн. – заборгованість за відсотками.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за договором №605488298 від 23 грудня 2019 року у розмірі 24 435,00 грн.

Доводи відповідачки про необґрунтованість нарахування процентів у межах строку дії договору спростовуються умовами укладеного правочину, з якими вона погодилася під час його підписання, а тому в цій частині судом до уваги не приймаються.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами частини 1, пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у частині 3 статті 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, укладеного з Адвокатським бюро "Тимошенко та партнери", та копію протоколу погодження вартості послуг до нього; копію Додаткової Угоди №25771109579 від 19 червня 2026 року до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, зокрема якою передбачено надання юридичної допомоги по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 .. Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2026 року витрати на професійну правничу допомогу по даній справі складаються: складання позовної заяви 2 год. - 5000 грн., вивчення матеріалів справи 2 год.- 1000,00 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 1 год. - 500,00 грн., підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 1 год. - 500,00 грн., всього на суму 7000,00 грн..

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова Компанія "ЕЙС" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №605488298 від 23 грудня 2019 року у сумі 24 435,00 грн., з яких 20 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 435,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Позовні вимоги задоволені на 38,80%, тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1033,01 грн. та 2716,00 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 605488298 від 23 грудня 2019 року в загальному розмірі 24 435,00 грн (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять п`ять гривень 00 копійок), з яких: - 20 000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту; - 4 435,00 грн — заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" судові витрати у загальному розмірі 3 749,01 грн (три тисячі сімсот сорок дев`ять гривень 01 копійка), з яких: судовий збір у розмірі 1 033,01 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 716,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дати складання повного судового рішення.

Суддя І.А.Квєтка

Дата складення повного судового рішення 09.11.2026.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua