Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №127/23290/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №127/23290/26

Суддя: Бессараб Н. М.

Справа № 127/23290/26

Провадження № 2/127/6432/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Перевізник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що 11.12.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №570936-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 11.12.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №570936-КС-001 про надання кредиту. 11.12.2025 ОСОБА_1 прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №570936-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ ТОВ «Бізнес Позика» направлено Берецькому В.О. через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA7358, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 11.12.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №570936-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 50000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 50000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у відповідача станом на 08.06.2026 утворилась заборгованість в розмірі 158250,00 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 50000 грн.; сума прострочених платежів по процентах - 76000 грн.; сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 25000 грн; сума прострочених платежів за комісією - 7250 грн. Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

10.08.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити ТОВ «Бізнес Позика» у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 76000 грн.; комісії у розмірі 7250 грн. та процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 25000 грн. Також просить здійснити перерахунок основної заборгованості (тіла кредиту) за договором №570936-КС-001 про надання кредиту від 11.12.2025 шляхом зарахування фактично сплачених відповідачем коштів у загальній сумі 11250 грн. в рахунок погашення отриманого тіла кредиту (50000 грн). Вимоги ТОВ «Бізнес Позика» задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача залишок заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) у розмірі 38750 грн. Здійснити розподіл судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Стягнути з ТОВ ««Бізнес Позика» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Відзив мотивований тим, що відповідач ОСОБА_1 з 22.01.2024 проходить військову службу (перебуває у статусі військовослужбовця). Кредитний договір №570936-КС-001 ним укладено 11.12.2025, тобто під час проходження відповідачем військової служби, розпочатої 22.01.2024. Відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору №570936-КС-001 від 11.12.2025 та отримання кредитних коштів у розмірі 50000 грн. На момент укладення договору №570936-КС-001 від 11.12.2025 відповідач уже перебував на військовій службі, а тому положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підлягають застосуванню до спірних правовідносин, зокрема, щодо нарахування процентів у розмірі 76000 грн. та процентів відповідно до ст. 625 ЦК України. Позивач також заявляє до стягнення 7250 грн. комісії. Саме по собі зазначення комісії в умовах договору не звільняє позивача від обов`язку довести правову підставу її нарахування, конкретний зміст послуг, за які вона справляється, фактичне надання таких послуг та відповідність відповідного платежу вимогам законодавства. Тому відповідач заперечує проти стягнення зазначеної суми та вважає, що позивач повинен довести суду правомірність нарахування 7250 грн. комісії, її економічну та правову природу, а також фактичне надання послуг, за які така комісія нарахована. До моменту належного доведення зазначених обставин ця сума не може автоматично включатися до заборгованості, яка підлягає стягненню. Відповідач здійснив часткову оплату за кредитним договором на загальну суму 11250 грн., тобто частину отриманого кредиту повернуто. Тому після виключення незаконно нарахованих процентів та інших платежів сплачені відповідачем кошти мають бути враховані під час визначення фактичного залишку основної заборгованості. Відповідно, за умови зарахування усієї суми сплачених 11250 грн. у рахунок основної суми кредиту, залишок тіла кредиту становитиме: 50000 грн. - 11250 грн. = 38750 грн. Таким чином, позивач має здійснити повний перерахунок заборгованості.

10.08.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, яка мотивована тим, що зробивши часткову оплату з метою виконання умов кредитного договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту укладення кредитного договору і, відповідно, визнання правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. Уклавши кредитний договір, позичальник погодився у мовою кредитного договору щодо того, що кредитним договором встановлена знижена процента ставка, яка застосовується у випадку дотримання позичальником графіку платежів та стандартна процента ставка, яка застосовується у випадку недотримання позичальником графіку платежів (у випадку встановлення кредитним договором декількох процентних ставок) та не заперечував проти цього протягом строку (терміну) дії кредитного договору. На підтвердження того, що у відповідача відсутня заборгованість за кредитним договором та що відповідач належним чином виконував кредитний договір (здійснював всі платежі у відповідності до встановленого у кредитному договорі графіку платежів), сторона відповідача мала б надати суду належні та достатні докази здійснення Відповідачем всіх платежів за встановленим у кредитному договорі графіком платежів у відповідному розмірі та у відповідні дати, однак сторона відповідача таких доказів суду не надала. ТОВ «Бізнес Позика» не продовжувало строк дії кредитного договору в односторонньому порядку, не нараховувало проценти після закінчення строку дії кредитного договору та не просило суд стягнути з відповідача жодні проценти, які начебто були нараховані після закінчення строку дії кредитного договору. Крім того, сторона відповідача у відзиві на позовну заяву стверджує, що відповідач начебто має право на пільгу, яка передбачена ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів за користування кредитом. Звертає увагу суду на те, що відповідачем не було надано разом із відзивом копію наказу про зарахування особи (відповідача) до Збройних Сил України. Наказ про зарахування особи до Збройних Сил України є підтвердженням того, що особа стала військовослужбовцем та розпочала військову службу. Зазвичай, наказ про зарахування видається після проходження медичного огляду (ВЛК) та отримання мобілізаційного розпорядження. Початок військової служби може бути визначений як день відправлення у навчальну частину або зарахування до списків особового складу. Важливо, що мобілізована особа вважається військовослужбовцем з моменту отримання наказу про призов або укладання контракту на військову службу. Із наданої стороною відповідача копії військового квитка вбачається, що зазначена особа перебувала на військовій службі з 22.01.2024, тобто, до дати укладення кредитного договору між сторонами (11.12.2025). Звертає увагу суду на те, що сторінка 8 (восьма) наданої копії військового квитка, яка містить п. 17. «Проходження військової служби», не містить підпису та печатки уповноваженої особи. Із наданої стороною відповідача копії посвідчення УБД вбачається, що воно було видано зазначеній особі в січні 2025 року, тобто, до дати укладення кредитного договору між сторонами (11.12.2025). Із наданої стороною відповідача копії довідки від 28.04.2025 вбачається, що зазначена особа перебувала на військовій службі з 28.08.2024 по 21.11.2024, тобто, до дати укладення кредитного договору між сторонами (11.12.2025). Додана стороною відповідача до відзиву на позовну заяву копія довідки від 21.03.2026 не містить РНОКПП особи, яка перебуває на військовій службі, що унеможливлює встановлення цієї особи, а саме встановлення того, чи є ця особа відповідачем по справі. Звертає увагу суду на те, що сторона відповідача не надала суду жодних належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що справді саме відповідач по справі перебував на військовій службі саме протягом строку (терміну) дії кредитного договору, а саме з 11.12.2025 по 28.05.2026, що було б правовою підставою для застосування до спірних правовідносин норми ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів військовослужбовцям.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» не з`явився, у матеріалах справи є заява представника позивача про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Геращенко Т.В. в судове засідання не з`явилися, однак від представника відповідача надійшла заява, відповідно до якої відповідач позовні вимоги визнає частково та просить розглядати справу в її відсутність та відсутність відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.12.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №570936-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес Позика» 11.12.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №570936-КС-001 про надання кредиту.

11.12.2025 ОСОБА_1 прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №570936-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ ТОВ «Бізнес Позика» направлено Берецькому В.О. через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA7358, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 11.12.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №570936-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором UA7358.

Відповідно до п. 2 кредитного договору, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 50000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, строком на 24 тижні, до 28.05.2026, зі сплатою відповідачем процентів за стандартною фіксованою ставкою 1% за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості, а також комісії за видачу кредиту в розмірі 10 000 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти, інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 123 660,68 грн. Загальні витрати за кредитом: 73 660,68 грн.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 50000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується інформацією АТ «Райффайзен Банк» №81-15-9/17149-БТ від 02.10.2026 та банківською випискою про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 , відкритого до банківської картки № НОМЕР_2 за період з 11.12.2025 по 28.05.2026.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у відповідача станом на 08.06.2026 утворилась заборгованість в розмірі 158250,00 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 50000 грн.; сума прострочених платежів по процентах - 76000 грн.; сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 25000 грн; сума прострочених платежів за комісією - 7250 грн.

Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №570936-КС-001 від 11.12.2025 відповідачем ОСОБА_1 укладено шляхом його підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором UA7358.

З урахуванням наведеного, суд встановив, що кредитний договір №570936-КС-001 від 11.12.2025 укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та не заперечується відповідачем по справі.

Отже, відповідача повідомлено про основні умови кредитування з використанням кредиту на суму 50000,00 грн., зокрема, типу кредиту, суму ліміту, строку кредитування, процентної ставки, типу процентної ставки; розміру комісії, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, повернення кредиту та про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором. Таким чином, підписавши кредитний договір, відповідач погодився з умовами кредитного договору.

Уклавши кредитний договір, відповідач взяв на себе зобов`язання повернути грошові кошти в обумовлений строк та сплатити проценти за користування коштами.

Проте, відповідач умови договору належним чином не виконав, частково сплатив на рахунок кредитора 25.12.2025 суму 10250 грн., з яких було зараховано 7500 грн. на погашення відсотків та 2750 грн. на погашення комісії, а також 14.01.2026 відповідач сплатив 1000 грн., які було зараховано на погашення відсотків, що підтверджується розрахунком позивача.

Крім того, згідно з розрахунком позивача, у відповідача ОСОБА_1 станом на 08.06.2026 утворилась заборгованість в розмірі 158250,00 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 50000 грн.; сума прострочених платежів по процентах - 76000 грн.; сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 25000 грн; сума прострочених платежів за комісією - 7250 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент укладення договору) визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Цей припис Закону є самостійною нормою і дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 (справа №199/3051/14) зазначено, що позовні вимоги в частині стягнення процентів не можуть бути задоволенні судом, якщо буде встановлено (шляхом доведення обставин), що боржник (позичальник) має право на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а без встановлення наявності у позичальника пільг є всі підстави для стягнення процентів.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України від 17 березня 2014 року 303/2014 «Про часткову мобілізацію» та продовжується до теперішнього часу.

За змістом військового квитка серії НОМЕР_3 та довідки військової частини НОМЕР_4 від 21.03.2026, ОСОБА_1 з 20.01.2024 зарахований згідно з наказом №20 до списку військовослужбовців військової частини НОМЕР_5 і проходить військову службу у Збройних Силах України за призовом по мобілізації по теперішній час у військовій частині НОМЕР_4 відповідно до наказу №75 від 14.03.2026.

На час укладення кредитного договору №570936-КС-001 від 11.12.2025, в період виконання його умов, а також станом на даний час відповідач ОСОБА_1 проходить військову службу, тобто має статус військовослужбовця Збройних Сил України.

Отже, як військовослужбовець під час особливого періоду, відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати процентів за користування кредитом в розмірі 76000 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 25000,00 грн., то суд дійшов наступного висновку.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на день розгляду справи дію воєнного стану в Україні не скасовано та не припинено.

Відповідно до п. 18 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, виходячи з вищенаведених норм законодавства, слід дійти висновку, що в даному випадку відповідач звільнений від обов`язку сплати на користь позивача процентів на підставі ст. 625 ЦК України, нарахованих в період дії в Україні воєнного стану.

Щодо стягнення з відповідача комісії за видачу кредиту, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитора встановлювати у кредитному договорі комісію за видачу кредиту.

Водночас, підписавши кредитний договір №570936-КС-001 від 11.12.2025, відповідач ОСОБА_1 погодився з його умовами, в тому числі й щодо сплати комісії за видачу кредиту в сумі 10000 грн.

Так, відповідно до п. 2.5 договору комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Варте уваги й те, що Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачено звільнення військовослужбовців від сплати комісії.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача комісії за видачу кредиту є правомірною.

Враховуючи звільнення відповідача ОСОБА_1 від сплати процентів за кредитним договором та часткову сплату відповідачем на рахунок кредитора 11250 грн., з яких 8500 грн. було зараховано на погашення відсотків та 2750 грн. на погашення комісії, суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 41500 грн. (50000 грн. - 8500 грн.) та заборгованість за комісією в розмірі 7250 грн., а всього 48750 грн. У задоволенні решти суми позовних вимог необхідно відмовити.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Зокрема, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до правових висновків зроблених Великою палатою Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично здійснені, а також їх необхідність. При цьому суд, визначаючи суму відшкодування, має послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на 30,81%), тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесений судовий збір в сумі 820,29 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Визначаючись з розподілом витрат відповідача на правничу допомогу адвоката суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Геращенко Т.В. по даній справі, про що свідчить ордер адвоката Геращенко Т.В. серії АВ №1318179 від 24.07.2026, договір про надання правової (правничої) допомоги від 24.07.2026, укладений між АБ «Геращенко і партнери» та ОСОБА_1 (клієнт).

Відповідно до п. 3.1. договору про надання правової (правничої) допомоги від 24.07.2026, клієнт зобов`язується сплати адвокатському бюро гонорар у загальному розмірі 5000 грн. у день підписання договору.

Разом з тим, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів (квитанції, платіжні інструкції, тощо) в підтвердження фактично понесених витрат відповідача на правову допомогу адвоката по даній справі, зокрема, сплати адвокатському бюро «Геращенко і партнери» гонорару у загальному розмірі 5000 грн., як це передбачено п. 3.1. договору про надання правової (правничої) допомоги від 24.07.2026.

Враховуючи наведені обставини та надані докази, принцип диспозитивності цивільного процесуального законодавства України, а також те, що відповідачем та його представником не було надано суду належних та допустимих доказів у підтвердження фактично понесених витрат відповідача на правову допомогу адвоката по даній справі, суд дійшов висновку про відмову у стягненні з позивача на користь відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката відповідача у даній цивільній справі.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №570936-КС-001 про надання кредиту від 11.12.2025 в розмірі 48750 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 41500 грн. та заборгованість за комісією в розмірі 7250 грн., а також 820,29 грн. понесеного судового збору.

У задоволенні решти суми позовних вимог - відмовити.

Відмовити у стягненні з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на користь відповідача ОСОБА_1 судових витрат на оплату послуг адвоката відповідача у даній цивільній справі.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua