Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №152/1158/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1158/26

2/152/1062/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 листопада 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Роздорожної А.Г.

за участі секретаря судового засідання Бабиної І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом адвоката Країла Степана Васильовича

в інтересах ОСОБА_1

до ОСОБА_2

вимоги позивача: про тлумачення заповіту,

учасники справи в судове засідання не з`явилися,

після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Представник позивачки звернувся до суду з цим позовом та вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , спадкоємцями майна якої за заповітом є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Позивачці було заповідано частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Однак оформити спадкові права в нотаріальному порядку вона не має можливості, оскільки зі змісту заповіту неможливо чітко визначити склад та частку заповіданого їй майна, у зв`язку з чим державним нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. У зв`язку із вищевикладеним, представник позивачки просив суд розтлумачити заповіт від 28 вересня 1999 року та визначити, що заповіданими позивачці є дві кімнати, кухня, коридор, підвал та господарські будівлі, зазначені у технічному паспорті на житловий будинок під нумерацією «І-5», «І-6», «І-3», «І-1» та «І» (а.с.2-4).

2. На підтвердження позовних вимог представник позивачки надав копію заповіту, копію паспорта позивачки, копію постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, копію свідоцтва про право власності, копію свідоцтва про смерть, копію технічного паспорта на житловий будинок., а також представив у судовому засіданні двох свідків.

3. Відповідачка відзиву на позов не подала.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

5. 28 вересня 2026 року від представника позивача – адвоката Країла С.В. надійшла заява про виклик свідків (а.с.46).

6. 29 вересня 2026 року, від представника позивачки надійшла заява, у якій він просив підготовче судове засідання провести без його участі та без участі позивачки, разом з тим, просив задовольнити клопотання від 28 вересня 2026 року про виклик свідків (а.с.47).

7. 9 листопада 2026 року від представника позивачки – адвоката Країла С.В. до суду надійшла заява, у якій він просив розглянути справу у його та позивачки відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с.58).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

8. Ухвалою суду від 24 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Вказаною ухвалою суду відповідачці запропоновано надати в строк до 29 вересня 2026 року відзив на позовну заяву, постановлено виклик відповідачки здійснити шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та зобов`язано Шаргородську державну нотаріальну контору в строк до 29 вересня 2026 року надати Шаргородському районному суду копію спадкової справи, відкритої після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гибалівка Жмеринського району Вінницької області (а.с.29).

9. Копія ухвали суду була надіслана відповідачці за останнім відомим місцем реєстрації, а саме по АДРЕСА_1 (а.с.30), однак поштову кореспонденцію відповідачці вручено не було та вона повернулася суду.

10. Ухвалою суду від 29 вересня 2026 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду на 21 жовтня 2026 року, постановлено викликати та допитати в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.48).

11. Таким чином, відповідачка в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце його проведення шляхом розміщення оголошення про її виклик на офіційному веб-сайті Судової влади України (а.с.49, 57), відзиву на позов не подала. Відповідно до частини першої та другої статті 281 ЦПК України 9 листопада 2026 року судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

12. Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом.

13. Відповідно до копії заповіту від 28 вересня 1999 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Гибалівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області та зареєстрованого в реєстрі за № 226, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_6 дві кімнати, які знаходяться від городу, кухню, коридор та підвал, який знаходиться під кухнею, розташовані у житловому будинку 1948 року забудови за адресою: АДРЕСА_1 , а також господарські будівлі, що знаходяться біля кухні. Іншій спадкоємиці – ОСОБА_2 залишено у спадок три кімнати, веранду, підвал під верандою, погріб під будинком, криницю, сарай, розташований навпроти веранди, та земельну ділянку площею 0,10 га (а.с.6).

14. Згідно із копією паспорта позивачки, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Гибалівка Шаргородського району Вінницької області (а.с.10-12).

15. Відповідно до постанови державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області Хлапоніна О.О. від 7 квітня 2026 року, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із неможливістю встановити частку майна яку вона має успадкувати (а.с.13).

16. Згідно із копією свідоцтва про право приватної власності на будинковолодіння від 24 січня 1990 року, ОСОБА_3 належить будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.14-15).

17. Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гибалівка Шаргородського району Вінницької області (а.с.16).

18. Згідно з наданими копіями технічної документації на житловий будинок, зокрема технічним паспортом, інвентаризаційними матеріалами та поверховими планами, складеними Бюро технічної інвентаризації, об`єктом технічної інвентаризації є житловий будинок із господарськими та допоміжними приміщеннями. У технічній документації відображено планування будинку, конфігурацію його внутрішніх приміщень, їхні розміри та площі, а також розташування віконних і дверних прорізів. Зокрема, на одному з інвентаризаційних планів приміщення позначені відповідними номерами: 1-1 площею 10,9 кв. м, 1-3 площею 9,2 кв. м, 1-4 площею 7,9 кв. м, 1-5 площею 13,0 кв. м, 1-6 площею 9,2 кв. м та 1-7 площею 20,2 кв. м. Крім того, планом передбачено окремі допоміжні приміщення, зокрема коридорні та інші господарсько-побутові зони. У документації також наведено лінійні розміри окремих частин будинку, зокрема зовнішні габарити основної частини близько 8,85 м, а також позначено прибудовані частини будівлі. Вказані інвентаризаційні матеріали містять графічне зображення об`єкта нерухомості та відомості щодо його внутрішнього планування (а.с.17-20).

19. Відповідно до копії спадкової справи № 448/2012, заведеної 4 вересня 2012 року Шаргородською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що за життя остання 28 вересня 1999 року склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Гибалівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області та зареєстрований у реєстрі за №226. Згідно зі змістом заповіту, ОСОБА_7 заповідано дві кімнати, які знаходяться від городу, кухню, коридор, підвал під кухнею житлового будинку 1948 року забудови, а також господарські будівлі, розташовані біля кухні, за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість ОСОБА_2 заповідано три кімнати, веранду, підвал під верандою, погріб під хатою, криницю, сарай, розташований навпроти веранди, та земельну ділянку площею 0,10 га. Із матеріалів спадкової справи також видно, що 17 серпня 2012 року ОСОБА_2 подала заяву про прийняття спадщини, а 11 грудня 2012 року до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулася ОСОБА_1 . На підтвердження змісту заповіту до спадкової справи долучено його дублікат, виданий 11 грудня 2012 року виконкомом Гибалівської сільської ради (а.с.33-40).

20. Згідно із показаннями свідка ОСОБА_4 , останній проживає в селі Гибалівка і особисто був знайомий з покійною ОСОБА_3 .. Свідок повідомив, що неодноразово особисто був в середині житлового будинку по АДРЕСА_1 та на території всього домогосподарства. На запитання представника позивачки, свідок на технічному паспорті показав дві кімнати від городу, кухню, коридор та підвал, який знаходиться під кухнею, які в свою чергу є приміщеннями під нумерацією «І-5», «І-6», «І-3», «І-1» та «І».

21. Відповідно до показань свідка ОСОБА_5 , останній проживає в селі Гибалівка Жмеринського району Вінницької області все своє життя, знав особисто покійну ОСОБА_3 , яка була бабою сторін по справі. Свідок повідомив, що неодноразово особисто був в середині житлового будинку по АДРЕСА_1 та на території всього домогосподарства. На запитання представника позивачки, свідок на технічному паспорті показав дві кімнати від городу, кухню, коридор та підвал, який знаходиться під кухнею, які в свою чергу є приміщеннями під нумерацією «І-5», «І-6», «І-3», «І-1» та «І».

V. Оцінка Суду.

22. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

23. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

24. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

25. Згідно з статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

26. Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

27. Згідно з статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

28. В силу статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

29. У відповідності до вимог статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

30. Згідно з статтею 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

31. Згідно статтею 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

32. Відповідно до статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

33. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо заповіт містить суперечливі положення, за вимогою заінтересованих осіб застосовується тлумачення заповіту (стаття 1256 ЦК України) за умови, якщо відсутні підстави визнання заповіту недійсним, тобто тлумаченню підлягає лише дійсний заповіт. Для тлумачення змісту заповіту застосовуються також загальні правила тлумачення змісту правочинів встановлені статтею 213 ЦК України.

34. У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що при розгляді спору суд може ухвалити рішення про тлумачення змісту правочину лише на вимогу однієї або обох сторін правочину чи їх правонаступників - в порядку позовного провадження. Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті.

35. Таким чином, тлумачення заповіту судом здійснюється за наявності таких правових умов: зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача та наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту. Об`єктом тлумачення заповіту судом є виключно сам заповіт, складений із слів та сполучень слів, які утворюють його текст. Оскільки правочином відповідно до українського законодавства є дія особи, що спрямовується на придбання, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків, необхідність тлумачення змісту правочинів виникає у випадках нечіткого виявлення волі сторонами. У таких випадках необхідно встановити дійсні наміри сторін. Це означає, що суб`єкт тлумачення повинен встановити загальне для усіх сторін значення слів і понять (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року у справі №755/7730/16-ц).

36. Верховний Суд у складі об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 квітня 2018 у справі № 753/11000/14-ц зазначив, що в частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину та з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

37. На підставі вищевикладеного, тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

38. Судом встановлено, що зі змісту заповіту від 28 вересня 1999 року, технічного паспорта на житловий будинок та показань допитаних свідків видно, що воля спадкодавиці ОСОБА_3 полягала у передачі позивачці двох кімнат, які знаходяться від городу, кухні, коридору та підвалу, який знаходиться під кухнею. Зазначені у заповіті приміщення відповідають приміщенням, позначеним у технічному паспорті під номерами «І-5», «І-6», «І-3», «І-1» та «І». Таким чином, досліджені судом докази дають можливість встановити дійсний зміст волевиявлення заповідачки щодо майна, яке вона мала намір заповісти позивачці.

39. Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 258, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, на підставі статей 15, 16, 1236, 1256 ЦК України, Суд, -

у х в а л и в :

1. Позов адвоката Країла Степана Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення заповіту – задовольнити повністю.

2. Розтлумачити заповіт, складений ОСОБА_3 28 вересня 1999 року, посвідчений секретарем виконкому Гибалівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області Косій Л.С., зареєстрований у реєстрі за № 245, в частині визначення складу спадкового майна, що було заповідано ОСОБА_8 , а саме: вважати, що майном, яке ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_8 , є дві кімнати, які знаходяться від городу, кухню, коридор та підвал, який знаходиться під кухнею житлово будинку 1948 року забудови під АДРЕСА_1 , і позначені в технічному паспорті на жилий будинок індивідуального житлового фонду як «І-5», «І-6», «І-3», «І-1» та «І» відповідно, та господарські будівлі, які знаходяться біля кухні, що позначена в технічному паспорті на жилий будинок індивідуального житлового фонду як «І-3».

3. Судові витрати залишити за позивачкою.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 9 листопада 2026 року.

Ім`я (найменування) сторін :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, ід.№ НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Країло Степан Васильович, який знаходиться по вул. Героїв Майдану 224, в м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000479 від 22 травня 2019 року, видане Радою адвокатів Вінницької області на підставі рішення №5/19 від 19 травня 2019 року, діє на підставі ордеру серії АВ №1299667 від 12 травня 2026 року.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка рф, останнє відоме місце реєстрації по АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА