Вирок від 09 листопада 2026 р. у справі №148/202/25 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Суд: Тульчинський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №148/202/25

Суддя: Дамчук О. О.

Справа №: 148/202/25

Провадження № 1-кп/148/43/26

В И Р О К

Іменем України

10 листопада 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретареві ОСОБА_2

за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

захисника обвинуваченої ОСОБА_6

потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8

захисника потерпілих ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тульчин кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024020000000445 від 29.05.2024 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Копіївка Тульчинського району Вінницької області, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

29.05.2024 близько 14 години 50 хвилин, ОСОБА_5 керуючи технічно-справним автомобілем «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою сполученням м. Тульчин - смт. Шпиків у напрямку м. Тульчин Вінницької області, біля повороту до с. Зарічне Тульчинського району Вінницької області, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та вчасно не реагувала на її зміну, не врахувала наявність заокруглення дороги ліворуч по ходу її руху, не обрала безпечної швидкості, яка б дала змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого змінила напрямок руху, перетнула горизонтальну розмітку 1.1 (вузька суцільна лінія) розділу 34 Правил дорожнього руху та допустила виїзд керованого нею автомобіля на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення із вантажним автомобілем «ЗИЛ-ММЗ 45021», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_10 , який рухався зустрічною смугою руху у напрямку смт. Шпиків Тульчинського району Вінницької області.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди вантажний автомобіль «ЗИЛ-ММЗ 45021», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_10 перекинувся та пасажир даного автомобіля ОСОБА_11 від отриманих травм загинув на місці події.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 46 від 25.06.2024 у ОСОБА_11 виявлено ушкодження в вигляді: відкритої черепно-мозкової травми: забійної рани в області перенісся з поширенням на лобну ділянку голови зліва, садна в лобно-тім`яній ділянці голови зліва, відриву лівої вушної раковини, крововиливи на внутрішній поверхні м`яких тканин голови в лобній, скроневій, тім`яній та потиличній ділянках, відкритого багато уламкового перелому кісток склепіння та основи черепа (тім`яної, лобної кістки з поширенням на передню черепну ямку зліва та пірамідку лівої скроневої кістки, на верхній та нижній краї лівої очниці, турецьке сідло; потиличної кістки з поширенням на великий потиличний отвір, задню черепну ямку та пірамідку лівої скроневої кістки), масивного субарахноїдального крововиливу на всьому протязі лівої півкулі з поширенням на основу, мозжечок та стовбур головного мозку; садна в області лівої щоки.

Дані ушкодження мають ознаки прижиттєвого утворення, виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), та могли виникнути при ударі об виступаючі частини салону автомобіля, в тому числі об лобове скло, про що свідчить наявність шматків скла в ділянці голови в місці удару, можливо 29.05.2024 під час дорожньо-транспортної пригоди.

Ушкодження в вигляді садна в області лівої щоки має ознаки легких тілесних ушкоджень; відкрита черепно-мозкова травма: забійна рана в області перенісся з поширенням на лобну ділянку голови зліва, садно в лобно-тім`яній ділянці голови зліва, відрив лівої вушної раковини, крововилив на внутрішній поверхні м`яких тканин голови в лобній, скроневій, тім`яній та потиличній ділянках, відкритий багато уламковий перелом кісток склепіння та основи черепа (тім`яної, лобної кістки з поширенням на передню черепну ямку зліва та пірамідку лівої скроневої кістки, на верхній та нижній краї лівої очниці, турецьке сідло; потиличної кістки з поширенням на великий потиличний отвір, задню черепну ямку та пірамідку лівої скроневої кістки), масивний субарахноїдальний крововилив на всьому протязі лівої півкулі з поширенням на основу, мозжечок та стовбур головного мозку мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.

Смерть ОСОБА_11 наступила внаслідок відкритої черепно-мозкової травми: відкритого багато уламкового перелому кісток склепіння та основи черепа, масивного субарахноїдального крововиливу на всьому протязі лівої півкулі, дана травма стоїть в причинному зв`язку зі смертю.

Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/102-24/11583-ІТ від 25.06.2024 в даній дорожній ситуації водій автомобіля ЗиЛ-ММЗ-45021 (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.

В даній дорожній ситуації, за умови, що перед зміною напрямку руху водій ОСОБА_5 могла впливати на органи керування автомобіля Chevrolet-Aveo (в момент початку розвитку події ДТП), водій автомобіля Chevrolet-Aveo (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 повинна була діяти відповідно до вимог п. п. 10.1,12.1 Правил дорожнього руху та вимог лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (розділ 34 «Дорожня розмітка»), а у випадку, якщо водій ОСОБА_5 втратила свідомість за кермом в момент початку розвитку дорожньо-транспортної ситуації, що досліджується, тоді дії водія ОСОБА_5 повинні регламентуватись вимогами п. 2.9 (б) Правил дорожнього руху.

В ситуації, яка склалася, водій автомобіля ЗиЛ-ММЗ-45021 ОСОБА_10 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем Chevrolet-Aveo шляхом екстреного гальмування, з зупинкою автомобіля ЗиЛ-ММЗ-45021 до смуги руху автомобіля Chevrolet-Aveo, тобто шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.

В даній дорожній ситуації, за умови, що перед зміною напрямку руху водій ОСОБА_5 могла впливати на органи керування автомобіля Chevrolet-Aveo (в момент початку розвитку події ДТП), можливість попередження зіткнення з автомобілем ЗиЛ-ММЗ-45021 у водія автомобіля Chevrolet-Aveo ОСОБА_5 з технічної точки зору забезпечувалась виконанням нею вимог дорожньої розмітки 1.1 «вузька суцільна лінія» (розділ 34 «Дорожня розмітка») та п. п. 10.1,12.1 Правил дорожнього руху, для чого у неї були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру.

В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля ЗиЛ-ММЗ-45021 ОСОБА_10 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися б в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожній обстановці, за умови, що перед зміною напрямку руху водій ОСОБА_5 могла впливати на органи керування автомобіля Chevrolet-Aveo (в момент початку розвитку події ДТП), в діях водія автомобіля Chevrolet-Aveo ОСОБА_5 вбачається невідповідність вимогам горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (розділ 34 «Дорожня розмітка») та п. п. 10.1,12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, водій ОСОБА_5 за вищевикладених обставин порушила вимоги горизонтальної розмітки 1.1 (розділ 34 «Дорожня розмітка») та п. п. 2.3(6), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно з якими:

1) горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках;

2) п. 2.3 б) - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

3) п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

4) п. 12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Порушення водієм ОСОБА_5 вимог горизонтальної розмітки 1.1 (розділ 34 «Дорожня розмітка») та п. п. 2.3 (б), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із настанням смерті ОСОБА_11 .

Обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення передбачених ч. 2 ст. 286 КК України не визнала. Пояснила, що 29.05.2024 близько 14 години керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою сполученням м. Тульчин - смт. Шпиків у напрямку м. Тульчин Вінницької області, біля «смолеварки» «кинуло в жар, задзвеніло у вухах» та втратила свідомість та самої ДТП не бачила. Коли прийшла до тями то її автомобіль був розбитий, лобове скло також було розбите, оскільки її двері в авто були заблоковані, вона вилізла через передні праві двері та побачила, що її автомобіль розвернутий посередині дороги, а нижче метрів 50 перевернутий вантажний автомобіль. Намагалася зателефонувати адвокату, але він слухавки не брав, а інший був зайнятий. Потім під`їхала швидка допомога та відвезлиа її в лікарню, де провели обстеження та повідомили, що вона здорова. Потім забрала її поліція.

На запитання прокурора повідомила, що близько 10 років керує даним транспортним засобом, також повідомила, що за рік до цієї події на пішохідному переході зачепила пішохода, але кримінальна справа була закрита за примиренням. Ручку АКПП автомобіля в положення паркінгу не ставила. З водієм автомобіля «ЗИЛ» та іншими учасниками ДТП не спілкувалася. Працівникам швидкої не повідомляла, що втратила свідомість під час ДТП, також при доставлені до ІНФОРМАЦІЯ_2 на обстеження також не повідомляла, що втрачала свідомість під час ДТП. Також повідомила, що у ДТП винний водій автомобіля ЗІЛ ОСОБА_10 , який своєчасно не загальмував, цивільний позов потерпілих не визнає.

Незважаючи на не визнання своєї вина, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується:

- показами потерпілої ОСОБА_7 , яка у судовому засіданні пояснила, що в той день була на роботі та знайомі повідомили, що відбулося ДТП під час якої її чоловік ОСОБА_11 загинув. На місці пригоди свідок не була. Обвинувачена ні разу не зверталася до потерпілої з вибаченнями, шкоду не відшкодувала. Цивільний позов підтримує у повному обсязі та наполягає на застосуванні міри покарання у виді позбавленням волі.

- показами потерпілої ОСОБА_8 , яка у судовому засіданні пояснила, що загиблий ОСОБА_11 був її батьком. Зателефонував знайомий чоловіку потерпілої та повідомив, що відбулося ДТП та вони відразу поїхали на місце події де потерпіла побачила по середині дороги розбитий автомобіль «Chevrolet» та перевернутий на правий бік вантажний автомобіль «ЗИЛ». Потім ОСОБА_12 повідомив, що автомобіль «Chevrolet» виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив зіткнення з автомобілем «ЗИЛ» від удару який перекинувся та її батько загинув. Також очевидці події повідомили потерпілій, що після ДТП обвинувачена не підійшла, не запитала чи необхідна якась допомога, а в свою чергу взяла телефон в автомобілі вилізла через пасажирські дверцята при цьому важель АКПП перевела в режим парковки та почала відразу телефонувати адвокату. Також пояснила, що обвинувачена ні разу не зверталася до потерпілої з вибаченнями, допомогою на поховання чи поминального обіду та взагалі шкоду не відшкодувала. Обвинувачена сказала потерпілій, що вона взагалі не винна в ДТП. Один раз потерпіла побачила обвинувачену біля гаражу де зберігається її розбий автомобіль та сама підійшла до неї та запитала чи не бажає ОСОБА_5 вибачитися за смерть батька, на що обвинувачена повідомила, що втратила свідомість та стала на коліна. Цивільний позов підтримує у повному обсязі та наполягає на застосуванні максимальної міри покарання у виді позбавленням волі.

- показами свідка ОСОБА_12 , який у судовому засіданні пояснив, що 29.05.2024 року перебував в автомобілі «ЗИЛ 130» та рухалися з шино-монтажу де забрали колеса. За кермом автомобіля був ОСОБА_10 , а свідок та ОСОБА_11 сиділи збоку на пасажирських місцях. Рухалися зі швидкістю близько 40-50 км/год., біля повороту до с. Зарічне Тульчинського району Вінницької області мається заокруглення дороги та на їх полосу руху за 100м. до їхнього автомобіля виїхав автомобіль «Chevrolet», водій ОСОБА_13 намагався уникнути зіткнення, вивернув руль праворуч, але це не допомогло, автомобіль «Chevrolet» здійснив зіткнення в переднє ліве колесо автомобіля «ЗИЛ», від чого останній перекинувся на правий бік, водій запитав чи живі, свідок відповів, що так. Вийшовши через лобове скло з автомобіля «ЗИЛ», свідок відразу підбіг до автомобіля «Chevrolet» у якого розбита була ліва передня сторона, лобове скло тріснуте та його розвернуло, але водія в автомобілі не було та він помітив, що ручка АКПП була переведена в режим «парковки». Обвинувачена вже стояла на узбіччі дороги та спілкувалася по телефону. Свідок відразу повернувся до автомобіля «ЗИЛ» та помітив, що голову ОСОБА_11 прижало кабіною до асфальту та він був вже мертвий. Через п`ять-сім хвилин приїхала швидка та забрала обвинувачену.

- показами свідка ОСОБА_10 , який у судовому засіданні пояснив, що 29.05.2024 року з шино-монтажу в м. Тульчин забрали два колеса та рухалися на автомобілі «ЗИЛ 130», свідок був за кермом автомобіля, ОСОБА_14 та ОСОБА_11 сиділи збоку на пасажирських місцях. Рухалися зі швидкістю близько 50 км/год., доїжджаючи до колишнього асфальтного заводу з-за повороту на заокругленій дороги на їх полосу руху за 20-30м. до їхнього автомобіля виїхав автомобіль «Chevrolet», швидкість якого була більше 100 км/год., свідок намагався уникнути зіткнення, вивернув руль праворуч, але це не допомогло, автомобіль «Chevrolet» здійснив зіткнення в переднє ліве колесо автомобіля «ЗИЛ», від чого останній перекинувся на правий бік та свідок разом з ОСОБА_14 вилетіли з автомобіля. ОСОБА_14 відразу побіг до автомобіля «Chevrolet», водійка якого вискочила зі свого автомобіля та почала кричати «не вже це я наробила», її лице було в крові, а свідок побіг до свого автомобіля та побачив, що голову ОСОБА_11 прижало кабіною до асфальту та він був вже мертвий. Також пояснив, що бачив, як обвинувачена ОСОБА_5 вилазила з автомобіля, через передню пасажирську дверьку та вона була без взуття. Також свідок пояснив, що ручка АКПП автомобіля «Chevrolet» була переведена в режим парковки, поліція фотографувала даний факт. Швидка забрала обвинувачену.

- показами свідка ОСОБА_15 , який у судовому засіданні пояснив, що працює в швидкій та отримав повідомлення про ДТП по дорозі до с. Копіївка та виїхавши на місце поді, свідок побачив автомобіль «Chevrolet» який стояв по середині дорозі, передня частина якого була розбита, автомобіль «ЗИЛ» був перекинутий на бік на проїзній частині дорозі в якому знаходився чоловік без ознак життя. Свідок запитав чи необхідна комусь допомога, побачив обвинувачену, яка ходила біля автомобіля «Chevrolet» та лице було в крові, верхня губа була розбита та яка була схвильована, підійшовши до останньої, ОСОБА_16 повідомила, що не знає як сталося ДТП та у неї сильно болить голова та її нудить, опитавши обвинувачену та заповнивши медичні документи вона була доставлена до приймального відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 для обстеження. Щодо скарг останньої на втрату свідомості свідок пояснив, що не пам`ятає, оскільки пройшло багато часу та за цей період було багато викликів, для цього необхідно перевірити медичні документи, які складалися на місці ДТП при опитуванні Тарнопольської, оскільки якщо вона повідомляла про втрату свідомості то дані пояснення будуть занесені до картки виклику опитування постраждалих;

- показами свідка ОСОБА_17 , який у судовому засіданні пояснив, що працює в пожежно-рятувальній службі, отримали повідомлення про ДТП, прибувши на місце події, свідок побачив автомобіль «Chevrolet» який стояв по середині дорозі та в автомобілі нікого не було і автомобіль «ЗИЛ» був перекинутий на бік в якому без ознак життя була людина, голова якої була під кабіною автомобіля. Обвинувачену бачив біля машини швидкої допомоги. Від`єднали клеми акумулятора автомобіля ЗИЛ, щоб не було загоряння, більше ніяких дій не проводили, оскільки повідомили, що необхідно чекати слідчо-оперативну групу.

- від допиту свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 сторона обвинувачена відмовилася, оскільки свідками події дані свідки не були. Свідок ОСОБА_20 перебуває за межами України, у зв`язку з чим сторона обвинувачена також відмовилася від допиту даного свідка.

- Експерт ОСОБА_21 у судовому засіданні підтримав комісійний висновок № 96-К від 21.10.2024 року в повному обсязі, додатково пояснив, що під час проведення дослідження використовувалися медичні документи надані слідчим, які зазначені у дослідницькій частині висновку, даних документів було достатньо для відповіді на поставлене перед експертами питання, щодо діагнозу, а саме: «Хронічна ішемія мозку 1 ст., синкопальний стан (29.05.2024) вперше в житті, астено-невротичний синдром", чи підтверджується даний діагноз наданими на дослідження документами».

Також експерт пояснив, що при проведенні такого виду експертизи, а саме стану здоров`я, огляд особи нормативно-правовими документами не передбачений, як правило така експертиза проводиться по медичним документам і питання ставиться на певний проміжок часу, а саме на час вчинення кримінального правопорушення (ДТП), таким чином стан здоров`я оцінюється також на час вчинення події, тобто по тим документам, які зафіксовані на час події, а пізніше проводити огляд особи судово-експертною комісією не доцільно, у зв`язку з чим експертами було прийнято рішення проведення експертизи по медичним документам без огляду Тарнопольської.

Щодо синкопального стану, експерт пояснив, що це надто серйозне захворювання, яке унеможливлює знаходження особи за кермом. Підтвердити синкопальний стан можливо тільки в присутності медичного персоналу, зі слів це не сприймається як об`єктивний доказ взагалі. Є класифікація синкопальних станів, які можуть мати місце при ішемії головного мозку. Прояв такого стану можливий коли були зафіксовані неврологічні порушення, як інсульт, який дуже швидко минув, але при інсульті є вогнищева симптоматика, як оніміння руки, втрата мови, втрата слуху, тощо. Якщо в присутності лікарів зафіксована така симптоматика, тоді лікарі мають право стверджувати, що синкопа мала дійсно місце. Якщо цього зафіксовано не було, то окремо, як зазначено у висновку синкопальний стан не може вважатися захворюванням нервової системи.

Якщо звернутися до іншого стану, який пов`язаний з серцевою патологією, то синкопальний стан проявляється у дуже важких захворюваннях, як гострий інфаркт міокарда, штучні клапани серця, ендокардит та інші захворювання, цих захворювань в медичних документах, які були надані на дослідження не було відображено.

Є симптоми, передвісники синкопального стану, це втрати свідомості від кількох секунд до кількох хвилин, коли людина не контролює свої дії і функції в подальшому відновлюються повільно, в продовж кількох хвилин, а може і двадцяти хвилин. Синкопа проявляється саме у втраті свідомості, коли людина не контролює свої дії та після цього вона приходить до свідомості близько 20 хвилин, так зазначено в медичній літературі.

Також експерт пояснив, що після дослідження всіх медичних документів, експерти дійшли одноголосного висновку, що в медичних документах відсутні захворювання, які могли б викликати синкопальний стан (втрату свідомості).

Також експерт на питання прокурора повідомив, що якщо обвинувачена після ДТП відразу вибралася з автомобіля через пасажирську дверку та відразу намагалася телефонувати по телефону та спілкуватися з очевидцями ДТП, така поведінка водія не характерна для синкопального стану, скоріш за все втрати свідомості у неї не було, оскільки після втрати свідомості людина повільно приходить до тями, необхідний проміжок часу, щоб людина могла усвідомлювати свої дії та рухатися.

Щодо проведення такої експертизи відносно свідка, експерт пояснив, що бюро не визначає статус особи в кримінальному провадженні, підстави для проведення експертизи є ухвала суду, або постанова слідчого, тобто є ухвала, або постанова, є особа, є медичні документи, експерти зобов`язані провести експертизу. Замовником експертизи є слідчий, або суд, які надають медичні документи щодо особи, стосовно якої необхідно провести експертизу і експерти зобов`язані провести експертизу.

На запитання захисника обвинуваченої, щодо проходження лікування ОСОБА_5 з 28.02.2025 по 11.03.2025 у лікувальному закладі з певним діагнозом, експерт пояснив, що не можуть вплинути на експертизу, або призначену повторну експертизу, медичні документи які були отриманні вже після події, оскільки стан здоров`я оцінюється на час вчинення події, а саме: 29.05.2024.

- Експерт ОСОБА_22 у судовому засіданні підтримав свій висновок, пояснивши, що небезпека для руху водія ЗИЛ виникла з моменту зміни напрямку руху автомобіля водія Chevrolet та виїзду на зустрічну смугу руху. Водій який рухається в своїй смузі руху і у якого виникає небезпека для руху повинен виконати п. 12.3 ПДР, вжити заходи для зменшення швидкості руху, аж до повної зупинки транспортного засобу, по простому застосувати екстрене гальмування. Також зазначив, що сліди екстреного гальмування не завжди відображаються на проїзній частині дороги, оскільки водій застосовує гальмування, машина уповільнюється, але сліди не відображаються, оскільки це все залежить від багатьох факторів, а саме: транспортного засобу, системи гальмування т/з та інших особливостей. В діях ОСОБА_23 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися б в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Також експерт пояснив, що всі заміри для проведення експертизи надавалися слідчим, які отримані під час проведення слідчого експерименту, оскільки сліди гальмування на дорожньому покритті відсутні. Водій Мазур не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем Chevrolet-Aveo шляхом екстреного гальмування, з зупинкою автомобіля ЗИЛ.

Щодо перекидання автомобіля ЗИЛ, експерт пояснив, що по характеру пошкоджень на транспортних засобах, шляхом графічного модулювання було зображено розташування транспортних засобів на план схемі, відповідно до слідової інформації, оскільки т/з знаходилися в різних місцях та неможливо було їх спів ставити, з даного модулювання вбачається, що водій Мазур намагався уникнути ДТП та викрутив руль праворуч в своїй полосі руху, ближче до узбіччя та в цей час автомобіль Chevrolet-Aveo під час зіткнення задає визначену сили удару від чого автомобіль перекидається, оскільки удар був «скользящим», спочатку в переднє ліве колесо ЗІЛА потів в підніжку автомобіля та в подальшому в кузов, такий механізм відповідає зафіксованій слідовій інформації на транспортних засобах.

В заданій дорожній ситуації, водій ОСОБА_5 , автомобіля Chevrolet-Aveo повинна була діяти відповідно до вимог п.п.10.1,12.1 Правил дорожнього руху, а у випадку, якщо водій ОСОБА_5 втратила свідомість за кермом в момент початку розвитку дорожньо-транспортної ситуації, її дії повинні регламентуватись вимогами п.2.9(б) Правил дорожнього руху.

Експерт зазначив, що зіткнення автомобіля ЗиЛ та автомобіля Chevrolet-Aveo відбулося на проїзній частині автодороги м.Тульчин-смт.Шпиків в межах смуги руху в напрямку смт.Шпиків в районі розташування між слідами бокового руху коліс автомобілів позначених на схемі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди під №№ 3,4,5, оскільки слідів гальмування не було, таким чином зіткнення відбулося на полосі руху автомобіля ЗиЛ.

Крім цього вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами дослідженими у судовому засіданні:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020000000445 від 29.05.2024 року, згідно якого зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_5 ; (а.с.229 Т.1)

- рапортом від 29.05.2024 року за № 3329, згідно якого 29 05.2024 року о 14:52 год. до чч Тульчинського РВП надійшло повідомлення зі служби 102 від абонента тел.: 0672268782 про те, що 29.05.2024 року о 14:51 год. на автодорозі зі сполученим м Тульчин - смт. Шпиків біля повороту на с. Зарічне, під час зустрічного роз`їзду автомобілів сталося ДТП з травмованим за участі авто "Шевроле Авео". д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_2 . та авто 3ІЛ, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_10 . ІНФОРМАЦІЯ_3 жит. с. Шура Коліївська Тульчинського р-ну, в результаті ДТП вантажний автомобіль перекинувся та пасажир даного авто ОСОБА_11 , жит с. Шура - Коліївська віл отриманих травм загинув на місці події. На місті події працює СОГ та працівниками ГРПП здійснюється охорона місця події та нагляд за ПДР; (а.с.230 Т.1)

- протоколом огляду місця ДТП від 29.05.2024 року зі схемою ДТП та з фототаблицею до нього, згідно якого оглянуто місце дорожньо-транспортної події на автодорозі зі сполученим м Тульчин - смт. Шпиків на відстані 2600м. до знаку Тульчин та зафіксовано розташування транспортних засобів на місці події: "Шевроле Авео". д.н.з. НОМЕР_1 та 3ІЛ, д.н.з. НОМЕР_3 та пошкодження які отримали транспортні засоби під час ДТП та сліди пошкодження дорожнього покриття від ДТП, а також загальний вид положення трупа ОСОБА_11 в салоні автомобіля 3ІЛ; (а.с.231-254 Т.1)

- розпискою про отримання на відповідальне зберігання автомобілів "Шевроле Авео". д.н.з. НОМЕР_1 та 3ІЛ, д.н.з. НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_3 ; (а.с.1 Т.2)

- постановою про визнання речових доказів від 29.05.2024 року, згідно якої транспортні засоби: автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_4 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , належить водієві ОСОБА_5 , проживає АДРЕСА_2 , свідоцтво про реєстрацію на вказаний автомобіль НОМЕР_5 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5 серії НОМЕР_6 видане 28.04.2006 та автомобіль «ЗИЛ-ММЗ 45021», державний номерний знак НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , належить водієві ОСОБА_10 , проживає АДРЕСА_3 , свідоцтво про реєстрацію на вказаний автомобіль НОМЕР_7 - визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12024020000000445 від 29.05.2024 року та поміщено на охоронюваний майданчик фермерського господарства за адресою: АДРЕСА_3 . Документи а саме: свідоцтво про реєстрацію на транспортні засоби та посвідчення водія долучено до матеріалів кримінального провадження; (а.с. 2 Т.2)

- ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.06.2024 року справа № 127/18358/24, згідно якої накладено арешт на майно, яке вилучено 29.05.2024 під час огляду місця події, а саме: автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , належить водієві ОСОБА_5 , свідоцтво про реєстрацію на вказаний автомобіль НОМЕР_5 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5 серії НОМЕР_6 видане 28.04.2006 та автомобіль «ЗИЛ-ММЗ 45021», державний номерний знак НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , належить водієві ОСОБА_10 , свідоцтво про реєстрацію на вказаний автомобіль НОМЕР_7 . Автомобілі «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , та «ЗИЛ-ММЗ 45021», державний номерний знак НОМЕР_2 ; (а.с. 3 Т.2)

- протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 29.05.2024, згідно якого 29.05.2024 в ІНФОРМАЦІЯ_4 о 16.15 год. відібрано зразки венозної крові у ОСОБА_5 ; (а.с.4 Т.2)

- протоколом відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 29.05.2024 та результати тесту № 3869 від 29.05.2024 приладу ARAM-2253, згідно яких 29.05.2024 в ІНФОРМАЦІЯ_4 о 17.00 год. відібрано зразки венозної крові у ОСОБА_10 та останній продув ALCOTEST 6810 - результат тесту 0.00 проміле; (а.с.4а-5 Т.2)

- висновком експерта № 1715 від 03.06.2024 року, згідно якого при судово-медичній експертизі крові громадянина ОСОБА_10 , 1963 р.н., методом газово-рідинної хроматографії, наявність метилового, етилового спиртів, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено; (а.с.7, Т.2)

- висновком експерта № 1716 від 10.06.2024 року, згідно якого при судово-медичній експертизі крові громадянина ОСОБА_10 , 1963 р.н., наявність в крові похідних барбітурової кислоти, алкалоїдів групи опію, похідних 1,4 - бензодіазепіну, фенотіазіну та фенілалкіламіну, а також тетрагідроканабінолу не виявлено; (а.с. 8-9, Т.2)

- висновком експерта № 1713 від 03.06.2024 року, згідно якого при судово-медичній експертизі крові громадянки ОСОБА_5 , 1961 р.н., методом газово-рідинної хроматографії, наявність метилового, етилового спиртів, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено; (а.с.11 Т.2)

- висновком експерта № 1714 від 10.06.2024 року, згідно якого при судово-медичній експертизі крові громадянки ОСОБА_5 , 1961 р.н., наявність в крові похідних барбітурової кислоти, алкалоїдів групи опію, похідних 1,4-бензодіазепіну, фенотіазіну та фенілалкіламіну, а також тетрагідроканабінолу не виявлено; (а.с. 12-13, Т.2)

- висновком експерта № 46 від 25.06.2024 року, згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_11 , 1976 року народження, даних судово-хімічної експертизи крові, приходжу до слідуючих підсумків:

При експертизі трупа гр-на ОСОБА_11 виявлено ушкодження в вигляді: відкритої черепно-мозкової травми: забійної рани в області перенісся з поширенням на лобну ділянку голови зліва, садна в лобно-тім`яній ділянці голови зліва, відриву лівої вушної раковини, крововиливи на внутрішній поверхні м`яких тканин голови в лобній, скроневій, тім`яній та потиличній ділянках, відкритого багато уламкового перелому кісток склепіння та основи черепа (тім`яної, лобної кістки з поширенням на передню черепну ямку зліва та пірамідку лівої скроневої кістки, на верхній та нижній краї лівої очниці, турецьке сідло; потиличної кістки з поширенням на великий потиличний отвір, задню черепну ямку та пірамідку лівої скроневої кістки), масивного субарахноїдального крововиливу на всьому протязі лівої півкулі з поширенням на основу, мозжечок та стовбур головного мозку; садна в області лівої щоки.

Дані ушкодження мають ознаки прижиттєвого утворення, виникла від дії тупого твердого предмета (предметів), та могли виникнути при ударі об виступаючі частини салону автомобіля, в тому числі об лобове скло, про що свідчить наявність шматків скла в ділянці голови в місці удару, можливо, 29.05.2024 під час дорожньо-транспортної пригоди.

Ушкодження в вигляді садна в області лівої щоки має ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень; відкрита черепно-мозкова травма: забійна рана в області перенісся з поширенням на лобну ділянку голови зліва, садно в лобно-тім`яній ділянці голови зліва, відрив лівої вушної раковини, крововилив на внутрішній поверхні м`яких тканин голови в лобній, скроневій, тім`яній та потиличній ділянках, відкритий багато уламковий перелом кісток склепіння та основи черепа (тім`яної, лобної кістки з поширенням на передню черепну ямку зліва та пірамідку лівої скроневої кістки, на верхній та нижній краї лівої очниці, турецьке сідло; потиличної кістки з поширенням на великий потиличний отвір, задню черепну ямку та пірамідку лівої скроневої кістки), масивний субарахноїдальний крововилив на всьому протязі лівої півкулі з поширенням на основу, мозжечок та стовбур головного мозку мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.

Не виключена можливість, що в момент дорожньо-транспортної пригоди гр-н ОСОБА_11 , міг перебувати на місці пасажира. Ознак переїзду транспортним засобом через тіло гр-на ОСОБА_11 не виявлено.

Смерть гр.-на ОСОБА_11 наступила внаслідок відкритої черепно-мозкової травми: відкритого багато уламкового перелому кісток склепіння та основи черепа, масивного субарахноїдального крововиливу на всьому протязі лівої півкулі.

Дана травма стоїть в причинному зв`язку зі смертю.

При судово-хімічній експертизі крові трупа гр-на ОСОБА_11 етиловий спирт в крові не виявлено. Це може вказувати на те, що на момент смерті, останній, був тверезим; (а.с.14-16, Т.2)

- запитом слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області від 07.06.2024 за № 5703/24-2024 з приводу відомостей про особу, яка викликала швидку медичну допомогу па місце скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 29.05.2024 близько 14.50 год. на автодорозі сполученням Тульчин-смт. Шпиків, внаслідок якої загинув ОСОБА_11 та відповіддю директора КНП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 13.06.2024 за № 06/962, згідно якої за медичною документацією 29.05.2024 о 14 год 55 хв в центральну оперативну диспетчерську надійшов виклик з телефонного номеру від працівника поліції ОСОБА_39 НОМЕР_12 до невідомих, одним з яких після приїзду бригади екстреної медичної допомоги виявився гр. ОСОБА_11 , за адресою: Вінницька обл., Тульчинський р-н, м. Тульчин, з приводу дорожньо-транспортної пригоди.

Картка виклику бригади екстреної медичної допомоги (форма №109/о) від 29.05.2024 додається (1 арк). (а.с.17-18, Т.2)

- протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_10 від 11.06.2024 року та план-схемою до нього, згідно якого свідок розташував свій автомобіль ЗІЛ як він рухався в день ДТП, також зазначив місце зіткнення автомобілів. В подальшому свідок розташував зустрічний автомобіль, як він рухався та по якій траєкторії до моменту зіткнення; (а.с.19-21 Т.2)

- висновком експерта № СЕ-19/102-24/10942-ІТ від 17.06.2024 року, згідно якого:

1. На момент експертного огляду застосованими методами робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля ЗиЛ-ММЗ-45021 (номерний знак НОМЕР_2 ) виконують свої конструктивні функції та невідповідностей вимогам п.31.4 Правил дорожнього руху не виявлено.

У деталях та вузлах робочої гальмівної системи та рульового керування автомобіля ЗиЛ-ММЗ-45021 (номерний знак НОМЕР_2 ) на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.

2. Оскільки під час експертного огляду у вузлах та агрегатах робочої гальмівної системи, рульового керування та ходової частини автомобіля ЗиЛ-ММЗ-45021 (номерний знак НОМЕР_2 ) несправностей, які б могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено, тому вирішення питання: «Якщо дані технічні несправності наявні, то чи є вони наслідком конструктивних недоліків системи або порушення правил їх експлуатації ?» втрачає технічний зміст і не досліджувалось. Вартість експертизи згідно довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні 12024020000000445 становить 2650,48 грн.; (а.с.22-27 Т.2)

- висновком експерта № СЕ-19/102-24/10941-ІТ від 17.06.2024 року, згідно якого:

На момент експертного огляду застосованими методами гальмівна система та рульове керування автомобіля Chevrolet-Aveo (номерний знак НОМЕР_1 ) виконують свої конструктивні функції та невідповідностей вимогам п.31.4 Правил дорожнього руху не виявлено.

У деталях та вузлах гальмівної системи та рульового керування автомобіля Chevrolet-Aveo (номерний знак НОМЕР_1 ) на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.

На момент експертного огляду застосованими методами ходова частина автомобіля Chevrolet-Aveo (номерний знак НОМЕР_1 )) знаходиться у технічно несправному та непрацездатному стані через пошкодження вказані в дослідницькій частині та які виникли під час розвитку події і візуальних ознак, які б свідчили про невідповідність технічним вимогам п. 31.4 Правил дорожнього руху не виявлено.

У деталях та вузлах ходової частини автомобіля Chevrolet-Aveo (номерний знак НОМЕР_1 ) на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які могли виникнути та впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.

Оскільки під час експертного огляду у вузлах та агрегатах робочої гальмівної системи, рульового керування та ходової частини автомобіля Chevrolet-Aveo (номерний знак НОМЕР_1 ) несправностей, які б могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено, тому вирішення питання: «Якщо дані технічні несправності наявні, то чи є вони наслідком конструктивних недоліків системи або порушення правил їх експлуатації ?» втрачає технічний зміст і не досліджувалось. Вартість експертизи згідно довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні 12024020000000445 становить 2650,48 грн.; (а.с.28-35 Т.2)

- висновком експерта № СЕ-19/102-24/10938-ІТ від 24.06.2024 року, згідно якого:

Кут між подовжньою віссю автомобіля ЗиЛ-ММЗ-45021 (номерний знак НОМЕР_2 ) та подовжньою віссю автомобіля Chevrolet-Aveo (номерний знак НОМЕР_1 ) в момент первинного контакту складав близько 250° ± 5°, при відліку кута від повздовжньої осі автомобіля ЗиЛ-ММЗ-45021 проти ходу годинникової стрілки до повздовжньої осі автомобіля Chevrolet-Aveo. На момент контакту автомобіль ЗиЛ-ММЗ-45021 (номерний знак НОМЕР_2 ) міг розташовуватись під кутом частково на проїзній частині в напрямку смт. Шпиків частково на узбіччі, що примикає до даної смуги, а автомобіль Chevrolet-Aveo (номерним знак НОМЕР_1 розташовувався в зустрічному напрямку під кутом та більшою частиною перебував в межах смуги руху в напрямку на смт.Шпиків.

2. Зіткнення автомобіля ЗиЛ-ММЗ-45021 (номерний знак НОМЕР_2 ) та автомобіля Chevrolet-Aveo (номерний знак НОМЕР_1 ) знаходиться на проїзній частині автодороги м.Тульчин- смт.Шпиків в межах смуги руху в напрямку смт.Шпиків в районі розташування між слідами бокового руху коліс автомобілів позначених на схемі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди під №№ 3,4,5. Вартість експертизи згідно довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні 12024020000000445 становить 2650,48 грн.; (а.с.36-46 Т.2)

- висновком експерта № СЕ-19/102-24/11583-ІТ від 25.06.2024 року, згідно якого:

В заданій дорожній ситуації водій автомобіля ЗиЛ-ММЗ-45021 (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині.

В заданій дорожній ситуації, за умови, що перед зміною напрямку руху водій ОСОБА_5 могла впливати на органи керування автомобіля Chevrolet-Aveo (в момент початку розвитку події ДТП), водій автомобіля Chevrolet-Aveo (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 повинна була діяти відповідно до вимог п.п.10.1,12.1 Правил дорожнього руху та вимог лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (розділ 34 «Дорожня розмітка»), а у випадку, якщо водій ОСОБА_5 втратила свідомість за кермом в момент початку розвитку дорожньо-транспортної ситуації, що досліджується, тоді дії водія ОСОБА_5 повинні регламентуватись вимогами п.2.9(б) Правил дорожнього руху, для чого спеціальних пізнань в галузі автотехніки не потрібно і з вказаного моменту дана ситуація не є технічним аспектом, по причинах вказаних в дослідницькій частині.

В ситуації, яка склалася, при заданому в постанові про призначення експертизи комплексі вихідних даних, водій автомобіля ЗиЛ-ММЗ-45021 ОСОБА_10 не мав Технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем Chevrolet-Aveo шляхом екстреного гальмування, з зупинкою автомобіляЗиЛ-ММЗ-45021 до смуги руху автомобіля Chevrolet-Aveo, тобто шляхом виконання вимог п.12.3 Правил дорожнього руху.

В задній дорожній ситуації, за умови, що перед зміною напрямку руху водій ОСОБА_5 могла впливати на органи керування автомобіля Chevrolet-Aveo (в момент початку розвитку події ДТП), можливість попередження зіткнення з автомобілем ЗиЛ-ММЗ-45021 у водія автомобіля Chevrolet-Aveo ОСОБА_5 з технічної точки зору забезпечувалась виконанням нею вимог дорожньої розмітки 1.1 «вузька суцільна лінія» (розділ 34 «Дорожня розмітка») та п.п.10.1,12.1 Правил дорожнього руху, для чого у неї були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру. За умови, що перед зміною напрямку руху водій ОСОБА_5 не мала можливості впливати на органи керування автомобіля Chevrolet-Aveo (в момент початку розвитку події ДТП), тоді вирішити питання з технічної точки зору неможливо, так як вирішення даного питання виходить за межі компетенції експерта-автомеханіка.

3. В заданій дорожній ситуації, при вказаних в постанові про призначення експертизи комплексі вихідних даних, в діях водія автомобіля ЗиЛ-ММЗ-45021 ОСОБА_10 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися б в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

В заданій дорожній обстановці, за умови, що перед зміною напрямку руху водій ОСОБА_5 могла впливати на органи керування автомобіля Chevrolet-Aveo (в момент початку розвитку події ДТП), в діях водія автомобіля Chevrolet-Aveo ОСОБА_5 вбачається невідповідність вимогам горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (розділ 34 «Дорожня розмітка») та п.п.10.1,12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. У випадку ж, якщо перед зміною напрямку руху водій ОСОБА_5 не мала можливості впливати на органи керування автомобіля Chevrolet-Aveo (в момент початку розвитку події ДТП), тоді вирішити питання з технічної точки зору неможливо, так як його вирішення виходить за межі компетенції експерта-автотехніка. Вартість експертизи згідно довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні 12024020000000445 становить 2650,48 грн.; (а.с.47-54 Т.2)

- запитом слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області від 19.06.2024 за № 6005/24-2024 з приводу звернення ОСОБА_5 до медичної установи зі скаргами на захворювання, що можуть призвести до втрати свідомості, та відповіддю директора КНП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » Тульчинської міської ради, згідно якої громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жителька АДРЕСА_2 . Була доставлена каретою швидкої допомоги у відділення невідкладної медичної допомоги 29.05.2024 о 15:20 зі скаргами на біль у ділянці верхньої губи, та головний біль. Було проведено: огляд черговим лікарем, огляд травматологом, огляд хірургом, огляд невропатологом, рентгенографія черепа в двох проекціях, СКТ голови, ПХО рани. В ході обстеження було встановлено діагноз: забійна-рвана рана верхньої губи. З скаргами на серцево-судинні чи інші захворювання, що можуть призвести до втрати свідомості не зверталась. Рекомендовано амбулаторне лікування в АЗПСМ (а.с.55-56, Т.2)

- ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.07.2024 року справа № 127/22248/24, згідно якої надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , а саме до інформації про зв`язки абонентського номера НОМЕР_8 , за період часу з 00:00 год 29.05.2024 по 24.00 год. 29.05.2024, а також технічної інформації з якими іншими СІМ картки працювали визначені ІМЕІ мобільного терміналу(-ів) вказаної СІМ карт; (а.с.57-58, Т.2)

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 08.05.2024 року, згідно якого отримано доступ до інформації про зв`язки абонентського номера НОМЕР_8 , за період часу з 00:00 год 29.05.2024 по 24.00 год. 29.05.2024; (а.с.59, Т.2)

- описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 08.08.2024, згідно якого вилучено усю наявну інформацію про зв`язки абонентського номера НОМЕР_8 , за період часу з 00:00 год 29.05.2024 по 24.00 год. 29.05.2024, а також технічну інформацію і том числі інтернет з`єднання з прив`язкою до базових станцій; (а.с.60, Т.2)

- DVD-R диском з роздруківкою ПрАТ ІНФОРМАЦІЯ_7 ВХ.15172 на якому зафіксовано інформацію про зв`язки абонентського номера НОМЕР_8 , за період часу з 00:00 год 29.05.2024 по 24.00 год. 29.05.2024, а також технічну інформацію і том числі інтернет з`єднання з прив`язкою до базових станцій; (а.с.61, Т.2)

- протоколом огляду предмета від 09.08.2024 року та витяг роздруківки до нього, згідно якого об`єктом огляду є: оптичний диск DVD-R 4,7 GB 120MIN 16х який виготовлений з полімерного матеріалі. Одна сторона вказаного диску окрашена в білий колір з наявним написом «ПрАТ ІНФОРМАЦІЯ_7 , Вх. 15172, Вих. 10586/3/КТ», інша сторона являє собою дзеркальну поверхню. При ввімкненні даного диску на комп`ютер марки «SAMSUNG RV 509» встановлено, що на ньому мітиться файл «15172».

При відкритті файлу із назвою «15172» встановлено, що на ньому міститься інформація зав`язків абонентського номера НОМЕР_8 який належить ОСОБА_5 . При перегляді даних зав`язків встановлено, що на момент ДТП використовувався значний обсяг інтернет з`єднань вказаного номера починаючи з 14.50 год до 15.09 год 29.05.2024, що відповідає часу вказаної пригоди. Одночасно встановлено, що на момент пригоди до нього та після використовувалися інші інтернет з`єднання мобільного терміналу.

2. Під час огляду застосовані технічні засоби: комп`ютер марки «SAMSUNG RV 509».

3. Огляд проводився при денно/штучному освітлені, кімнатній t повітря; (а.с.62-63, Т.2).

- ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.07.2024 року справа № 127/22178/24, згідно якої надано дозвіл на тимчасовий доступ до амбулаторної карти хворого на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що перебуває у володінні Комунального некомерційного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_9 », який розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; (а.с.64-65, Т.2)

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 17.07.2024 року, згідно якого отримано доступ до медичної карти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; (а.с.66, Т.2)

- описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 17.07.2024, згідно якого вилучено медичну карту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; (а.с.67, Т.2)

- висновок експертів № 96-К від 21.10.2024 року, згідно якого на підставі вивчення наданих медичних документів на ім`я ОСОБА_5 , судово-медична експертна комісія приходить до таких підсумків:

Зазначений в "Консультативному висновку спеціаліста" лікаря-невролога (КНП " ІНФОРМАЦІЯ_10 ") від 10.06.2024 р. на ім`я ОСОБА_5 діагноз "Інші уточнення ураження головного мозку при хворобах, класифікованих в інших рубриках. Хронічна ішемія мозку 1 ст., синкопальний стан (29.05.2024) вперше в житті, астено-невротичний синдром." частково підтверджений даними наданих медичних документів, зокрема:

хронічна ішемія мозку 1 ст.: даними додаткових досліджень, зокрема МРТ головного мозку ("Меділюкс") від 02.06.2024.: "На серіях нативних мр-зображень головного мозку в білій речовині лобно-тім`яної часток та перивентрикулярно задньому рогу правого бічного шлуночка визначається фокуси гліозу розміром від мм до ділянки гліозу розміром 17 mm... V4 сегмент правої вертебральної артерії гіпоплазований. Фетальний тип будови правої ЗМА... Висновок: MP-ознаки дисциркуляторної енцефалопатії . Фетальний тип будови правої ЗМА. Гіпоплазія V4 сегмента правої вертебральної артерії."

синкопальний стан (29.05.2024): Підтвердити наявність синкопального стану 29.05.2024 р. судово-медичним чи клінічним шляхом неможливо. Окремо, без зафіксованих неврологічних порушень, синкопальний стан не є симптомом захворювання нервової системи (зокрема церебро-васкулярних захворювань, до яких відноситься хронічна ішемія головного мозку.

астено-невротичний синдром: (огляд лікаря невролога КНП " ІНФОРМАЦІЯ_10 - "Емоційно лабільна, фіксована на своїх відчуттях"), "Первинний прийом провідного невропатолога. (Альтамедика) від 01.06.2024 р. " Фіксована на своїх відчуттях."

Об`єктивних ознак захворювань, які могли б спричинити "синкопальний стан", в наданих медичних документах немає; (а.с.68-72, Т.2)

- ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2024 року справа № 127/30295/24, згідно якої надано дозвіл на тимчасовий доступ до медичної документації, яка стосується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період часу з 29.05.2024 по 12.09.2024, в тому числі протоколи обстежень, консультативні висновки, знімки, результати обстежень, включаючи інформацію, яка розміщена на електронних носіях, що знаходяться у володінні товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (юридична адреса: АДРЕСА_6 ); (а.с.75-76, Т.2)

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 11.10.2024 року, згідно якого отримано доступ до медичної документації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , які перелічені у листі № 196 від 10.10.2024; (а.с.77-78, Т.2)

- описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 11.10.2024, згідно якого отримано медичні документації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , які перелічені у листі № 196 від 10.10.2024; (а.с.79-80, Т.2)

- ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_12 від 19.09.2024 року справа № 127/30301/24, згідно якої надано дозвіл на тимчасовий доступ до медичної документації, яка стосується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період часу з 29.05.2024 по 12.09.2024, в тому числі протоколи обстежень, консультативні висновки, знімки, результати обстежень, включаючи інформацію, яка розміщена на електронних носіях, що знаходяться у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_13 » (юридична адреса: АДРЕСА_5 ); (а.с.81-82, Т.2)

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 11.10.2024 року, згідно якого отримано доступ до медичної документації ОСОБА_5 , а саме: огляд лікарів на чотирьох аркушах, МРТ на двох аркушах, CD диск з МРТ дослідженнями; (а.с.83-84, Т.2)

- описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 11.10.2024, згідно якого отримано медичні документації ОСОБА_5 , огляд лікарів на чотирьох аркушах, МРТ на двох аркушах, CD диск з МРТ дослідженнями; (а.с.85, Т.2)

- супровідним листом ГУНП у Вінницькій області Слідче управління від 14.10.2024 за № 8621/24/2024, згідно якого для проведення комісійної судово-медичної експертизи, у кримінальному провадженні №1202402000000445, направлено начальнику ІНФОРМАЦІЯ_14 постанову на її проведення від 18.09.2024.

Додаток:

- постанова про призначення експертизи на 1 арк.;

- матеріали кримінального провадження на 214 арк.;

- медична карта ОСОБА_5 за місцем обліку у сімейного лікаря № Т 20016.

Медичну документацію надану ОСОБА_5 : копії медичних висновків на 8 аркушах, оригінал диску МРТ головного мозку від 02.06.2024 на ім`я ОСОБА_5 , оригінали 2-х фотознімків МТР головного мозку на ім`я ОСОБА_5 від 02.06.2024, електронний носій (флешка) на ім`я ОСОБА_5 від 01.06.2024.

Медичну документацію вилучену в ході тимчасового доступу з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 »: огляд лікарями ОСОБА_5 на 4 аркушах, МТР ОСОБА_5 на 2 аркушах, диск з МРТ дослідженнями ОСОБА_5 .

Медичну документацію вилучену в ході тимчасового доступу з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_15 »:

- копію Медичної карти амбулаторного хворого № 652465, дата заповнення 31.05.2024 року - 1 прим, на 8 арк.;

- копію протоколу первинного прийому провідного невропатолога від 01.06.2024 року - 1 прим, на 2 арк.;

- копію результатів ренгенографії МЗКТ головного мозку із зображенням від 01.06.2024 року у цифровому форматі на флеш пам`яті - 1 прим, на 1 арк.;

- копію результатів лабораторних досліджень за пакетом «Коагулограма (ПЧ, % за Квіком, МНВ, АЧТЧ, Фібриноген, ТЧ)» від 01.06.2024 року - І прим, на 1 арк.;

- копію результатів лабораторних досліджень за пакетом «Ліпідограма (холестерин, тригліцериди, ЛПНІЦ) від 01.06.2024 року» - 1 прим, на 1 арк.;

- копію результатів лабораторних досліджень «Кортизол (17- гідрокортизон)» від 01.06.2024 року - 1 прим, на 1 арк.;

- копію результатів лабораторних досліджень за пакетом «№ 3 тиреоїдний/ТТГ,Т4,ТЗ, АТТПО» від 01.06.2024 року - 1 прим, на 1 арк.;

- копію результатів лабораторних досліджень «Ревматоїдний фактор» від 01.06.2024 року - 1 прим, на 1 арк.;

- копію результатів лабораторних досліджень «С-реактивний білок» від 01.06.2024 року - 1 прим, на 1 арк.;

- копію результатів лабораторних досліджень «Сечовина» від 01.06.2024 року - 1 прим, на 1 арк.;

- копію результатів лабораторних досліджень «Креатинін» від 01.06.2024 року - 1 прим, на 1 арк.;

- копію результатів лабораторних досліджень «Глюкоза» від 01.06.2024 року - 1 прим, на 1 арк.;

- копію результатів лабораторних досліджень «Загальний аналіз сечі» від 01.06.2024 року - 1 прим, на 1 арк.;

- копію результатів лабораторних досліджень «Загальний аналіз крові на автоматичному аналізаторі з лейкоцитарною формулою» від 01.06.2024 року - 1 прим, на 1 арк.;

- копію результатів комплексного ультразвукового дослідження органів черевної порожнини від 01.06.2024 року - 1 прим, на 2 арк.;

- копію результатів трансторакальної ехокардіографії від 01.06.2024 року - 1 прим, на 2 арк.;

- копію результатів ультразвукового дослідження щитоподібної залози та регіональних лімфовузлів від 01.06.2024 року - 1 прим, на 1 арк.;

- копію результатів дуплексного сканування судин брахіоцефальної ділянки судин шиї від 01.06.2024 року 1 прим, на 1 арк. (а.с. 86-87 Т.2)

- висновком судово-психіатричного експерта № 748 від 05.12.2024, згідно якого: у період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння, ОСОБА_5 не страждала на психічне захворювання, перебувала поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності.

У період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння, ОСОБА_5 за своїм психічним станом могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.

У період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння, ОСОБА_5 за своїм психічним станом повною мірою могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.

В теперішній час ОСОБА_5 на психічні розлади не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності.

У даний час, за своїм психічним станом, ОСОБА_5 здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

ОСОБА_5 не потребує застосування до неї примусових заходів медичного характеру. (а.с. 88-95 Т.2)

- посвідченням водія НОМЕР_6 ОСОБА_5 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 та НОМЕР_5 запаковані в конверт та скліплено печаткою Для Довідок Слідче управління ГУНП у Вінницькій області (а.с.98 Т.2)

- ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_16 від 12.09.2023 року, згідно якої звільнено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.1 КК України від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження № 12023020180000253 внесеного в ЄРДР від 23.06.2023 за її обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України провадженням закрити, в зв`язку з примиренням з потерпілим; (а.с. 102-103, Т.2)

- листом КНП « ІНФОРМАЦІЯ_17 » від 17.06.2024 за № 2153, згідно якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_7 , під диспансерним спостереженням в КНП « ІНФОРМАЦІЯ_17 » не перебуває, за медичною допомогою в заклад не зверталася, на стаціонарному лікуванні не перебувала; (а.с. 104 Т.2)

- листом КНП « ІНФОРМАЦІЯ_18 » від 24.07.2024 за № 29/6621, згідно якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_2 , зверталася за медичною допомогою до лікаря-невролога 10.06.2024 з діагнозом: «Інші уточнені ураження головного мозку при хворобах, класифікованих в інших рубриках. Хронічна ішемія мозку І ст., синкопальний стан (29.05.2024) вперше в житті, астено-невротичний синдром»; (а.с. 105 Т.2)

- листом КНП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 04.07.2024, згідно якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_2 , на обліках в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебувала, за медичною допомогою в заклад не зверталася; (а.с. 107, Т.2)

- запитом прокурора адресованого директору КНП « ІНФОРМАЦІЯ_19 » від 18.11.2025 за № 09/2-1112-24, щодо наявності в картці виїзду швидкої медичної допомоги (форма 110/о), яка заповнювалася фельдшером швидкої медичної допомоги ОСОБА_15 29.05.2024 на пацієнта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформації щодо втрати нею свідомості перед дорожньо-транспортною пригодою; (а.с. 172, Т.3)

- відповіддю директора КНП « ІНФОРМАЦІЯ_19 » від 20.11.2025 за № 11.5/2130 на запит прокурора від 18.11.2025, згідно якої обумовлена Карта виїзду швидкої медичної допомоги № Е24-076745А2 від 29.05.2024 року (ф.110/о), не містить інформації щодо втрати свідомості ОСОБА_5 . Станом на час прибуття бригади ЕМД 29.05.2024 року о 15:00 год. - ОСОБА_5 перебувала у свідомості. Парамедиком бригади ЕМД опитано, оглянуто ОСОБА_5 , надано належну медичну допомогу та госпіталізовано до КНП « ІНФОРМАЦІЯ_20 » (відділення ЕМД).

Водночас, надати інформацію щодо втрати свідомості ОСОБА_5 до вказаного часу прибуття бригади ЕМД - не вбачається можливим. (а.с. 173, Т.2)

- висновком експерта за № 579 від 30.07.2026 за результатами комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, за результатами якої у ОСОБА_5 на теперішній час виявлений психічний розлад у вигляді порушення пізнавальної функції органічного генезу (легкий когнітивний розлад) (F06.7), захисна форма поведінки.

Відмічені у ОСОБА_5 відхилення у психіці формуються у неї як хронічні, з часом та віком можуть мати тенденцію до прогресування, однак вони на теперішній час не позбавляють її здатності усвідомлювати значення своїх дій, свідомо керувати ними та передбачати їхні наслідки.

ОСОБА_5 внаслідок свого захворювання може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. (а.с. 191-198, Т.4)

Докази зі сторони захисту.

- Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що працює водієм швидкої допомоги та отримали виклик про ДТП та поїхали на виклик разом з фельдшером ОСОБА_25 в сторону с. Копіївка. Приїхавши на місце події побачили перевернутий автомобіль ЗІЛ біля якого була поліція та очевидці ДТП. Поліція надала дозвіл оглянути постраждалого, але він був уже мертвий, запитали кому ще необхідна допомога, звернулася обвинувачена, яка стояла біля свого автомобіля Шевроле, жалілася що їй погано, свідок запитав чи не залишила вона в автомобілі документи. Обвинувачена підійшла до автомобіля та намагалася забрати ключі запалення, але у неї не виходило, потім свідок підійшовши до автомобіля Шевроле, намагався відчинити водійські дверцята, але в нього не вийшло, потім свідок через вікно водійської двері намагався витягнути ключі запалення з замка, але йому також це не вдалося. Потім свідок допоміг дійти обвинуваченій до автомобіля швидкої допомоги, оскільки вона вказувала, що у неї паморочиться голова, вона втрачала свідомість, на лобі у обвинуваченої була ссадина.

Також пояснив, що карту виклику швидкої допомоги заповнює старший бригади, це лікар, також лікар опитує постраждалих та вносить відомості до медичних документів, свідок до заповнення медичних документів не має повноважень. Також пояснив, що вказував ОСОБА_26 , що обвинувачена скаржилася на головний біль та запаморочення. Під час огляду обвинуваченої у автомобілі присутнім не був. Обвинувачену доставили до приймального відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На запитання потерпілої ОСОБА_8 , свідок вказав, що не пам`ятає про стан здоров`я потерпілої, також не пам`ятає, що він повторно виїздив на виклик саме потерпілої ОСОБА_8 на місце ДТП.

Також свідок пояснив, що адвокат обвинуваченої за день до засідання повідомив, що необхідно з`явитися до суд по повістці, до цього він жодного разу з адвокатом обвинуваченої не зустрічався та не спілкувався з приводу даної ДТП. Звідки адвокат дізнався, що він являється свідком, йому не відомо. Також свідок не міг повідомити чи надавав письмово пояснення будь-кому чи не надавав.

- свідок ОСОБА_27 суду пояснила, що 11.06.2025 разом з обвинуваченою ОСОБА_5 та ОСОБА_28 поїхали у с. Шура-Копіївська для зустрічі із родичами загиблого для пояснення, що ж сталося під час ДПТ та надання матеріальної допомоги. Першим до родичів пішов ОСОБА_29 , якому родичі загиблого повідомили, що не бажають спілкуватися з обвинуваченою та вони поїхали назад.

Потім 21.06.2025 свідок з обвинуваченою та її адвокатом та працівником поліції поїхали забрати речі обвинуваченої з її автомобіля та коли вони під`їхали до гаражу там вже була потерпіла, яка сама підійшла до обвинуваченої та запитала чи не бажає обвинувачена вибачитися за смерть батька на що обвинувачена повідомила потерпілій що втратила свідомість під час ДТП, а потім стала на коліна.

Також свідок повідомила, що попередньо обвинувачена не домовлялася про зустріч з потерпілими та свідку не відомо яку суму обвинувачена хотіла відшкодувати потерпілим.

- виписка із медичної карти ОСОБА_5 № 3888 від 11.03.2025 (а.с. 172-176, Т.2)

- копія виписки із медичної карти ОСОБА_5 № 2762 від 23.05.2025; (а.с. 177, Т.2)

- копія виписки із медичної карти ОСОБА_5 № 6450 від 07.04.2025; (а.с. 178, Т.2)

- копія виписки із медичної карти ОСОБА_5 від 28.04.2025; (а.с. 179, Т.2)

- копія виписки із медичної карти ОСОБА_5 № 1777 від 21.06.2024 (а.с. 180, Т.2)

- відповідь ДСУ « ІНФОРМАЦІЯ_21 » від 03.09.2025 за № 2297/5, згідно якого надано відповідь на адвокатський запит від 01.09.2025 за № 3275/5; (а.с. 216, Т. 2)

- матеріали за результатами розгляду судом скарги на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання; (а.с. 181-186, Т. 2)

- пояснення ОСОБА_30 та ОСОБА_27 ; (а.с. 187-189, Т. 2)

- висновок експерта за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи за № 1115/1116/26-21 від 06.08.2026, згідно якого відповідно розташуванню та характеристик слідів, зафіксованих у схема та протоколі ОМП, автомобіль Chevrolet Aveo під керуванням ОСОБА_5 по смузі зустрічного руху рухався у некерованому стані, тобто стані, коли величина поперечних сил, діючих на транспортний засіб, перевищує величину сил опору поперечному переміщенню автомобіля.

Характеристика слідів на дорозі свідчить про можливість руху автомобіля Chevrolet Aveo перед ДТП у стані, відповідно редакції питання, у стані під час можливої втрати свідомості водія; (а.с. 222-226, Т. 4)

- висновок спеціаліста від 26.02.2026, згідно якого надані медичні документи на ОСОБА_5 свідчать про те, що вона хворіє на захворювання: серцево-судинної системи (Гіпертонічна хвороба III стадії, ризик 4 (дуже високий); Ішемічна хвороба серця (ІХС), атеросклеротичний міокардіосклероз, стабільна стенокардія напруги II-III ФК; Серцева недостатність (CH) IA ступеня; Аортосклероз та коронаросклероз), ендокринної системи (Тиреотоксикоз із токсичним багатовузловим зобом І ст., стадія декомпенсації; Ожиріння І ст.), нервової системи (Церебральна мікроангіопатія (шкала Fazekas 1); Хронічна ішемія головного мозку (дисциркуляторна енцефалопатія) II-III ст. з множинними лакунарними інфарктами; Симптоматична епілепсія (діагностована у 2025 р. після серії нападів); Гіпоплазія V4 сегмента правої хребтової артерії; Вестибуло-атактичний та астено-невротичний синдроми.), опорнорухового апарату (Поширений остеохондроз та спондилоартроз хребта з протрузіями дисків; Двобічний гонартроз 2-3 ст.; Хронічний панкреатит та стеатогепатоз печінки; Хронічний пієлонефрит у стадії ремісії.).

Із вище перелічених патологій наступні викликають синкопальні стани: тиреотоксикоз (через виникнення пароксизмальних тахіаритмій, що призводять до гострого зниження серцевого викиду та ішемії мозку), гіпоплазія хребтової артерії у поєднанні з шийним остеохондрозом (викликає вертебро-базилярну недостатність у вигляді нападів втрати свідомості при поворотах голови), симптоматична епілепсія (через вогнище гліозу в лобнотім`яній ділянці мозку є постійним субстратом для епілептичних розрядів, супроводжуються втратою свідомості), повна АВ-блокада (при гіпертонічній хворобі III ст. та ішемічній хворобі серця викликає раптову асистелію синдром Морганьи-Адамса-Стокса), що є найнебезпечнішою формою кардіогенного синкопе.

Згідно клінічних протоколів МОЗ України синкопе за визначенням є транзиторним станом, який характеризується швидким та повним відновленням свідомості та неврологічного статусу. Очікувати наявність стійкої неврологічної симптоматики після простого синкопе - це груба клінічна помилка. Навпаки, відсутність вогнищевих симптомів через три дні підтверджує саме синкопальну природу епізоду, а не, наприклад, обширний геморагічний інсульт.

Спеціаліст вважає, що ОСОБА_5 могла скоїти дорожньо-транспортну пригоду 29.05.2024р. під час транзиторної втрати свідомості - синкопального стану.

При комісійній судово-медичній експертизі не було враховано, що при синкопальному стані відсутня стійка вогнищева невротична симптоматика. Тому через три дні, після події 29.05.2024 не було зафіксовано неврологічних змін. Також не враховано, що показник ТТГ 0.02 мкМЕ/мл (тиреотропний гормон) свідчить про декомпенсований тиреотоксикоз при якому ризик виникнення серцевих аритмій зростає експоненціально і ігнорувати зв`язок між зміною метаболізму та втратою свідомості не можна.

Крім того, під час проходження магнітно-резонансної томографії 28.02.2025 медичний персонал діагностичного центру « ІНФОРМАЦІЯ_22 » зафіксував втрату свідомості ОСОБА_5 . Це об`єктивний медичний факт, зафіксований персоналом, який доводить схильність організму пацієнтки до раптових синкопе. Тому вважаю, що синкопе, що мало місце під час ДТП 29.05.2024 могло бути тригером лакунарного інсульту, зафіксованого при магнітно-резонансній томографії 28.02.2025 і підтвердженого висновками лікарів КНП « ІНФОРМАЦІЯ_23 ». (а.с. 230-364, Т.4)

Твердження обвинуваченої та її захисника щодо відсутності вини ОСОБА_5 у скоєному, оскільки остання під час ДТП втратила свідомість, спростовуються поясненнями свідків, а саме: свідок ОСОБА_14 пояснив, що після перекидання автомобіля ЗІЛ від удару «Chevrolet», свідок вийшовши через лобове скло з автомобіля «ЗИЛ», відразу побіг до автомобіля «Chevrolet» у якого розбита була ліва передня сторона, лобове скло тріснуте та його розвернуло, але водія в автомобілі вже не було та він помітив, що ручка АКПП була переведена в режим «парковки». Обвинувачена вже стояла на узбіччі дороги та спілкувалася по телефону.

Свідок ОСОБА_10 , водій автомобіля ЗІЛ повідомив, що після ДТП бачив, як водій автомобіля «Chevrolet», обвинувачена ОСОБА_5 вилазила з автомобіля, через передню пасажирську дверьку та вона була без взуття та почала кричати «не вже це я наробила», її лице було в крові. Також свідок пояснив, що ручка АКПП автомобіля «Chevrolet» була переведена в режим парковки, поліція фіксувала даний факт.

Крім цього свідок ОСОБА_15 , який працює в швидкій та проводив опитування обвинуваченої на місці ДТП, пояснив, що на виклик швидка приїхала на протязі 3 хвилин та на час приїзду обвинувачена ходила біля автомобіля та пояснювала тільки, що у неї болить голова на нудить, також пояснив, що пояснення обвинуваченої після ДТП зафіксовані в карті виїзду швидкої медичної допомоги.

Також дані покази обвинуваченої спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: комісійним висновком № 96-К від 21.10.2024, згідно якого експерти дійшли висновку, що об`єктивних ознак захворювань, які могли б спричинити "синкопальний стан", в наданих медичних документах немає; також згідно відповіді директора КНП « ІНФОРМАЦІЯ_19 » від 20.11.2025 за № 11.5/2130 на запит прокурора від 18.11.2025, згідно якої обумовлена Карта виїзду швидкої медичної допомоги № Е24-076745А2 від 29.05.2024 року (ф.110/о), не містить інформації щодо втрати свідомості ОСОБА_5 . Станом на час прибуття бригади ЕМД 29.05.2024 року о 15:00 год. - ОСОБА_5 перебувала у свідомості. Парамедиком бригади ЕМД опитано, оглянуто ОСОБА_5 , надано належну медичну допомогу та госпіталізовано до КНП « ІНФОРМАЦІЯ_20 » (відділення ЕМД).

Крім цього з витребуваної інформації ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » щодо мобільного номера обвинуваченої НОМЕР_8 встановлено, що на момент ДТП використовувався значний обсяг інтернет з`єднань вказаного номера починаючи з 14.50 год до 15.09 год 29.05.2024, що відповідає часу вказаної пригоди. Одночасно встановлено, що на момент пригоди до нього та після використовувалися інші інтернет з`єднання мобільного терміналу.

Також ОСОБА_31 допитаний у судовому засіданні пояснив, що синкопальний стан це надто серйозне захворювання, яке унеможливлює знаходження особи за кермом. Підтвердити синкопальний стан можливо тільки в присутності медичного персоналу, зі слів це не сприймається як об`єктивний доказ взагалі. Є класифікація синкопальних станів, які можуть мати місце при ішемії головного мозку. Прояв такого стану можливий коли були зафіксовані неврологічні порушення, як інсульт, який дуже швидко минув, але при інсульті є вогнищева симптоматика, як оніміння руки, втрата мови, втрата слуху, тощо. Якщо в присутності лікарів зафіксована така симптоматика, тоді лікарі мають право стверджувати, що синкопа мала дійсно місце. Якщо цього зафіксовано не було, то окремо, як зазначено у висновку синкопальний стан не може вважатися захворюванням нервової системи.

Якщо звернутися до іншого стану, який пов`язаний з серцевою патологією, то синкопальний стан проявляється у дуже важких захворюваннях, як гострий інфаркт міокарда, штучні клапани серця, ендокардит та інші захворювання, цих захворювань в медичних документах, які були надані на дослідження не було відображено.

Є симптоми, передвісники синкопального стану, це втрати свідомості від кількох секунд до кількох хвилин, коли людина не контролює свої дії і функції в подальшому відновлюються повільно, в продовж кількох хвилин, а може і двадцяти хвилин. Синкопа проявляється саме у втраті свідомості, коли людина не контролює свої дії та після цього вона приходить до свідомості близько 20 хвилин, так зазначено в медичній літературі.

Також експерт пояснив, що після дослідження всіх медичних документів, експерти дійшли одноголосного висновку, що в медичних документах відсутні захворювання, які могли б викликати синкопальний стан (втрату свідомості).

Також експерт на питання прокурора повідомив, що якщо обвинувачена після ДТП відразу вибралася з автомобіля через пасажирську дверку та відразу намагалася телефонувати по телефону та спілкуватися з очевидцями ДТП, така поведінка водія не характерна для синкопального стану, скоріш за все втрати свідомості у неї не було, оскільки після втрати свідомості людина повільно приходить до тями, необхідний проміжок часу, щоб людина могла усвідомлювати свої дії та рухатися.

Таким чином такі твердження обвинуваченої та її захисника, щодо втрати свідомості ОСОБА_5 під час ДТП суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності у скоєному злочинні.

Суд також критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_24 який працює водієм швидкої допомоги та виїздив на місце ДТП, який суду повідомив, що обвинувачена вказувала, що у неї паморочиться голова, вона втрачала свідомість, і дану інформацію він повідомив фельдшеру ОСОБА_32 , який опитував обвинувачену та заповнював карту виклику та медичні документи, оскільки дані свідчення повністю спростовуються показами самого фельдшера ОСОБА_33 та отриманою відповіддю директора КНП « ІНФОРМАЦІЯ_19 » від 20.11.2025 за № 11.5/2130 на запит прокурора від 18.11.2025, згідно якої Карта виїзду швидкої медичної допомоги № Е24-076745А2 від 29.05.2024 року (ф.110/о), не містить інформації щодо втрати свідомості ОСОБА_5 . Станом на час прибуття бригади ЕМД 29.05.2024 року о 15:00 год. - ОСОБА_5 перебувала у свідомості. Парамедиком бригади ЕМД опитано, оглянуто ОСОБА_5 , надано належну медичну допомогу та госпіталізовано до КНП « ІНФОРМАЦІЯ_20 » (відділення ЕМД).

Крім того на запитання потерпілої ОСОБА_8 , свідок ОСОБА_24 вказав, що не пам`ятає про стан здоров`я потерпілої, також не пам`ятає, що він повторно виїздив на виклик саме потерпілої ОСОБА_8 на місце ДТП коли їй стало погано та вона втрачала свідомість. Також свідок ОСОБА_24 не міг пригадати які були ушкодження у обвинуваченої при прибуттю на місце події.

Також судом встановлено, що даний свідок спілкувався з адвокатом обвинуваченої ОСОБА_34 20.08.2025 та надав останньому пояснення та поставив під ними свій підпис, які долучені до справи останнім (а.с. 217, Т.2), але під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 вказав, що ніяких письмових пояснень нікому не надавав та взагалі адвоката бачив один раз за день до його допиту, а саме 25.09.2025 року, який повідомив свідку про необхідність з`явитися до суд по повістці, до цього він жодного разу з адвокатом обвинуваченої не зустрічався та не спілкувався з приводу даної ДТП. Звідки адвокат дізнався, що він являється свідком, йому також не відомо.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_24 та не бере їх до уваги, оскільки вони суперечать іншим доказам, дослідженим у судовому засіданні, і спрямовані на штучне підтвердження версії обвинуваченої про втрату свідомості.

Також заяву адвоката ОСОБА_35 від 20.08.2025 за підписом свідка ОСОБА_24 суд визнає недопустимим доказом, оскільки свідок у судовому засіданні не міг пригадати, що надав будь-які пояснення з приводу ДТП адвокату ОСОБА_6 , також пояснення ОСОБА_30 від 24.03.2025 (а.с 187,Т.2), суд також визнає недопустимим доказом, оскільки даний свідок не допитувався у судовому засіданні безпосередньо та не попереджався про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КПК України. Суд обґрунтовує свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Будь-які письмові пояснення, відібрані слідчим, адвокатом чи написані власноруч до суду, не мають доказового значення і визнаються недопустимими.

У судовому засіданні захисником обвинуваченої ОСОБА_5 , адвокатом ОСОБА_6 заявлено клопотання, про визнання недопустимим доказом висновок експертів № 96-К від 21.10.2024 року, згідно якого на підставі вивчення наданих медичних документів на ім`я ОСОБА_5 , судово-медична експертна комісія ухвалила даний висновок. Мотивуючи клопотання тим, що дане експертне дослідження проводилося без обвинуваченої та у постанові про призначення експертизи обвинувачена зазначена як свідок.

Суд дослідивши даний висновки експертів дійшов наступних висновків.

Згідно із ч.1 ст.242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Відповідно до ст.101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатом висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Згідно п.6 ст.102 КПК України, у висновку експерта повинно бути зазначено докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка.

Як встановлено, в зазначеному кримінальному провадженні, на підставі постанови органу досудового розслідування було проведено ряд експертиз, в тому числі висновок експертів № 96-К від 21.10.2024 року, згідно якого на підставі вивчення наданих медичних документів на ім`я ОСОБА_5 , судово-медична експертна комісія приходить до наступних підсумків:

Зазначений в "Консультативному висновку спеціаліста" лікаря-невролога (КНП " ІНФОРМАЦІЯ_10 ") від 10.06.2024 р. на ім`я ОСОБА_5 діагноз "Інші уточнення ураження головного мозку при хворобах, класифікованих в інших рубриках. Хронічна ішемія мозку 1 ст., синкопальний стан (29.05.2024) вперше в житті, астено-невротичний синдром." частково підтверджений даними наданих медичних документів, зокрема:

- хронічна ішемія мозку 1 ст.: даними додаткових досліджень, зокрема МРТ головного мозку ("Меділюкс") від 02.06.2024.: "На серіях нативних мр-зображень головного мозку в білій речовині лобно-тім`яної часток та перивентрикулярно задньому рогу правого бічного шлуночка визначається фокуси гліозу розміром від мм до ділянки гліозу розміром 17 mm... V4 сегмент правої вертебральної артерії гіпоплазований. Фетальний тип будови правої ЗМА... Висновок: MP-ознаки дисциркуляторної енцефалопатії . Фетальний тип будови правої ЗМА. Гіпоплазія V4 сегмента правої вертебральної артерії."

- синкопальний стан (29.05.2024): Підтвердити наявність синкопального стану 29.05.2024 р. судово-медичним чи клінічним шляхом неможливо. Окремо, без зафіксованих неврологічних порушень, синкопальний стан не є симптомом захворювання нервової системи (зокрема церебро-васкулярних захворювань, до яких відноситься хронічна ішемія головного мозку.

- астено-невротичний синдром: (огляд лікаря невролога КНП " ІНФОРМАЦІЯ_10 - "Емоційно лабільна, фіксована на своїх відчуттях"), "Первинний прийом провідного невропатолога. (Альтамедика) від 01.06.2024 р. " Фіксована на своїх відчуттях."

Об`єктивних ознак захворювань, які могли б спричинити "синкопальний стан", в наданих медичних документах немає; (а.с.68-72, Т.2)

Крім того допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_21 у судовому засіданні підтримав комісійний висновок № 96-К від 21.10.2024 року в повному обсязі, додатково пояснив, що під час проведення дослідження використовувалися медичні документи надані слідчим, які зазначені у дослідницькій частині висновку, даних документів було достатньо для відповіді на поставлене перед експертами питання, щодо діагнозу, а саме: «Хронічна ішемія мозку 1 ст., синкопальний стан (29.05.2024) вперше в житті, астено-невротичний синдром", чи підтверджується даний діагноз наданими на дослідження документами».

Також експерт пояснив, що при проведенні такого виду експертизи, а саме стану здоров`я на момент ДТП, огляд особи нормативно-правовими документами не передбачений, як правило така експертиза проводиться по медичним документам і питання ставиться на певний проміжок часу, а саме на час вчинення кримінального правопорушення (ДТП), таким чином стан здоров`я оцінюється також на час вчинення події, тобто по тим документам, які зафіксовані на час події ДТП, а пізніше проводити огляд особи судово-експертною комісією не доцільно, у зв`язку з чим експертами було прийнято рішення проведення експертизи по медичним документам без огляду ОСОБА_5 .

Щодо синкопального стану, експерт пояснив, що це надто серйозне захворювання, яке унеможливлює знаходження особи за кермом. Підтвердити синкопальний стан можливо тільки в присутності медичного персоналу, зі слів це не сприймається як об`єктивний доказ взагалі. Є класифікація синкопальних станів, які можуть мати місце при ішемії головного мозку. Прояв такого стану можливий коли були зафіксовані неврологічні порушення, як інсульт, який дуже швидко минув, але при інсульті є вогнищева симптоматика, як оніміння руки, втрата мови, втрата слуху, тощо. Якщо в присутності лікарів зафіксована така симптоматика, тоді лікарі мають право стверджувати, що синкопа мала дійсно місце. Якщо цього зафіксовано не було, то окремо, як зазначено у висновку синкопальний стан не може вважатися захворюванням нервової системи.

Якщо звернутися до іншого стану, який пов`язаний з серцевою патологією, то синкопальний стан проявляється у дуже важких захворюваннях, як гострий інфаркт міокарда, штучні клапани серця, ендокардит та інші захворювання, цих захворювань в медичних документах, які були надані на дослідження не було відображено.

Є симптоми, передвісники синкопального стану, це втрати свідомості від кількох секунд до кількох хвилин, коли людина не контролює свої дії і функції в подальшому відновлюються повільно, в продовж кількох хвилин, а може і двадцяти хвилин. Синкопа проявляється саме у втраті свідомості, коли людина не контролює свої дії та після цього вона приходить до свідомості близько 20 хвилин, так зазначено в медичній літературі.

Також експерт пояснив, що після дослідження всіх медичних документів, експерти дійшли одноголосного висновку, що в медичних документах відсутні захворювання, які могли б викликати синкопальний стан (втрату свідомості).

Також експерт на питання прокурора повідомив, що якщо обвинувачена після ДТП відразу вибралася з автомобіля через пасажирську дверку та відразу намагалася телефонувати по телефону та спілкуватися з очевидцями ДТП, така поведінка водія не характерна для синкопального стану, скоріш за все втрати свідомості у неї не було, оскільки після втрати свідомості людина повільно приходить до тями, необхідний проміжок часу, щоб людина могла усвідомлювати свої дії та рухатися.

Щодо проведення такої експертизи відносно свідка, експерт пояснив, що бюро не визначає статус особи в кримінальному провадженні, підстави для проведення експертизи є ухвала суду, або постанова слідчого, тобто є ухвала, або постанова, є особа, є медичні документи, експерти зобов`язані провести експертизу. Замовником експертизи є слідчий, або суд, які надають медичні документи щодо особи, стосовно якої необхідно провести експертизу і експерти зобов`язані провести експертизу.

На запитання захисника обвинуваченої, щодо проходження лікування ОСОБА_5 з 28.02.2025 по 11.03.2025 у лікувальному закладі з певним діагнозом, експерт пояснив, що не можуть вплинути на експертизу, або призначену повторну експертизу, медичні документи які були отриманні вже після події, оскільки стан здоров`я оцінюється на час вчинення події, а саме: 29.05.2024.

Із матеріалів кримінального провадження слідує, що у даному кримінальному провадженні проводилася комплексна судово-медична експертиза стану здоров`я з означених питань, за результатами якої суду надано висновок експертів. На вирішення експертів було поставлено питання щодо діагнозу, а саме: «Хронічна ішемія мозку 1 ст., синкопальний стан (29.05.2024) вперше в житті, астено-невротичний синдром", чи підтверджується даний діагноз наданими на дослідження документами. На це питання експертами було надано відповідь. Жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість висновку експерта або таких, які б викликали сумніви у його правильності, матеріали справи не містять. Висновок є достатньо обґрунтованим, логічним та об`єктивним, наданий в межах компетенції експертів.

Таким чином, суд вважає за необхідним взяти за основу в якості належного доказу комісійний висновок № 96-К від 21.10.2024 року, який підтверджує, що при дослідженні медичних документів обвинуваченої ОСОБА_5 , саме на час ДТП, у останньої не було зафіксовано синкопального стану, а саме втрати свідомості, що також підтверджено показами свідків та досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження в цілому.

Суд не бере до уваги висновок спеціаліста від 26.02.2026, проведений за ініціативою сторони захисту, оскільки висновок спеціаліста та «Висновок експерта» мають різну юридичну природу. Спеціаліст залучається для надання консультацій або оцінки вже наявних матеріалів, проте процесуальний статус експерта, який несе кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, виникає лише після призначення експертизи уповноваженим органом.

Судом також враховано положення ст. 71 КК України, а саме ч. 4 щодо прав спеціаліста, крім цього суд також враховує, що на дослідження даному спеціалісту надавалися не всі матеріали кримінального провадження, а лише деякі медичні документи, а показання свідків та очевидців дорожньо-транспортної події, показання медичних працівників, які прибули на місце виклик в даному висновку відсутнє, тобто спеціаліст ОСОБА_36 зробив свій висновок тільки на тих медичних документах які надала сторона захисту, а не на підставі всіх досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження вцілому. В даному висновку не відображено взагалі те, що ОСОБА_5 після вчинення ДТП була в свідомості, самостійно вибралася з автомобіля, спілкувалася з адвокатами по телефону та очевидцями події, також не надавала інформації про втрату свідомості ні працівникам швидкої, яка прибула на місце події ні працівникам ЦРЛ куди була доставлена швидкою, чи будь-кому іншому, крім того під час ДТП користувалася мобільним інтернетом. Такі дані мають суттєве значення для проведення дослідження спеціаліста, оскільки поведінка обвинуваченої після ДТП свідчить про відсутність у неї синкопального стану, який міг призвести до втрати свідомості. Таким чином дані які досліджувалися у судовому засіданні стороною захисту не були надані спеціалісту для врахування при ухваленні висновку, отже даний висновок спеціаліста не є об`єктивним.

Також відповіді поставленні даним спеціалістом є неконкретизованими, оскільки у висновку зазначено, що ОСОБА_5 могла скоїти ДТП, але конкретного висновку про те чи була вона в свідомості чи втратила свідомість, не зроблено. Крім того спеціаліст посилається на те, що 28.02.2025 року було зафіксовано втрату свідомості ОСОБА_5 в медичному закладі « ІНФОРМАЦІЯ_22 » та даний факт спеціаліст пов`язує з днем ДТП яка сталася 29.05.2024 року, тобто через сім місяців після скоєння ДТП, обвинувачена втратила свідомість і спеціаліст у своєму висновку вказує, що це могло трапитися також під час ДТП.

Враховуючи, що з часу ДТП та до часу втрати свідомості пройшло 7 місяців та у обвинуваченої за цей час могли статися певні хвилювання, виникнути певні хвороби, певні вікові зміни, враховуючи її вік та наявність захворювань, які могли вплинути на дану втрату свідомості яка була 28.02.2025 року, що також підтверджено висновком експертів № 579 та жодного відношення дана обставина до ДТП не має.

Крім цього суд також враховує, що у Тарнопольської при неодноразовому перебуванні у стаціонарах, не були зафіксовані судомні напади, стани з втратою та порушенням свідомості, а записи щодо наявності у неї періодів із знепритомненням, втратами свідомості, наявності симптоматичної епілепсії, робились зі слів самої пацієнтки, що також підтверджується висновком експерта № 579 за результатами комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 30.07.2026, призначеної судом за клопотанням захисника обвинуваченої.

Також у вищезгаданому висновку експертами зазначено, що варто відмітити, що скарги, які висловлює підекспертна, не відповідають реальній картині на момент огляду, оскільки ОСОБА_5 , не дивлячись на власні скарги про часті втрати свідомості, виражену втрату пам`яті на поточні події, самостійно, без супроводу та будь-яких запізнень прибувала для проведення експертизи (тоді як під час виконання завдань не могла назвати поточну дату, мала труднощі у визначенні часу на годиннику), мала досить охайний та доглянутий зовнішній вигляд, правильно називала призначені їй препарати, їх дозування та особливості прийому та запевняє, що приймає їх відповідально, без погрішностей.

Крім цього експертами зазначено, що ОСОБА_5 спочатку повідомила, що через свій стан, постійну забудькуватість, практично не виходить з дому, має труднощі у веденні побуту, тому в цьому їй допомагають сусіди, зокрема і купують продукти. Однак, згодом, на прохання розповісти про свій день, повідомила, що кожного дня виходить на вулицю, намагається прогулюватись або сидить біля будинку. Часто спілкується із друзями, батьком та з одним сином (з іншим сином не спілкується вже близько року через конфлікт). Старається кожного дня ходити до магазину за продуктами.

Суд також не бере до уваги висновок експерта ОСОБА_37 за № 1115/1116/26-21 від 06.08.2026, який виготовлений на замовлення адвоката ОСОБА_6 , оскільки експерт ОСОБА_38 , судом не попереджався про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, у висновку № 1115/1116/26-21 від 06.08.2026, експерт вийшов за межі своїх повноважень автотехніка, оскільки експерт-автотехнік не може і не має права відповідати на питання про те, чи перебував водій у стані «при свідомості» чи несвідомому стані під час руху ТЗ.

У судовій експертизі існує чіткий поділ компетенцій за спеціальностями, і вирішення цього питання виходить за межі технічних знань автотехніка. Експерт-автотехнік досліджує технічний аспект ДТП, а саме: може проаналізувати характер слідів (гальмування, кочення, бокового юзу, заносу) і встановити, якими були маневри автомобіля, чи була спроба гальмування, з якою швидкістю рухався транспортний засіб та чи мав водій технічну можливість уникнути зіткнення.

Разом з тим робити висновки про психофізіологічний або медичний стан людини. Навіть якщо сліди на дорозі є «хаотичними» або свідчать про те, що водій не вживав заходів для гальмування, це технічно може бути зумовлено безліччю факторів: відволіканням, засинанням, раптовою технічною несправністю або втратою свідомості. Вибрати з цього медичну причину автотехнік не має права.

Крім цього експертом в експертизі за № СЕ-19/102-24/11583-ІТ від 25.06.2024 року, який виготовлено на підставі постанови органу досудового розслідування та був досліджений у судовому засіданні, зазначено, що у випадку ж, якщо перед зміною напрямку руху водій ОСОБА_5 не мала можливості впливати на органи керування автомобіля Chevrolet-Aveo (в момент початку розвитку події ДТП), тоді вирішити питання з технічної точки зору неможливо, так як його вирішення виходить за межі компетенції експерта-автотехніка.

Також, експерт ОСОБА_38 у своєму висновку № 1115/1116/26-21 від 06.08.2026 зазначив, що слід під номером 5 на схемі огляду місця події, залишений колесами автомобіля Шевроле, але враховуючи саме схему ДТП та фототаблицю до неї, пояснення очевидців, які були допитані у судовому засіданні та враховуючи механізм ДТП, а саме перекидання автомобіля ЗІЛ, вбачається що слід № 5 розпочинається від узбіччя по напрямку руху в смт. Шпиків, тобто по смузі руху автомобіля ЗІЛ і потім розсіюється в сторону роздільної смуги руху, крім цього на сторінці 6 зазначено механізм ДТП з якого вбачається, що слід під № 5, враховуючи його крутизну, не міг бути залишеним автомобілем Шевроле, відповідно обставин ДТП та механізму розвитку даної події, експерт допустився помилки у своєму висновку тому він є необ`єктивним та до уваги судом не береться оскільки спростовується висновками інженерно-транспортних експертиз: висновком експерта № СЕ-19/102-24/10938-ІТ від 24.06.2024 року та висновок експерта № СЕ-19/102-24/11583-ІТ від 25.06.2024 року, а також поясненнями експерта ОСОБА_22 у судовому засіданні, який підтримав свій висновок, пояснивши, що небезпека для руху водія ЗИЛ виникла з моменту зміни напрямку руху автомобіля водія Chevrolet та виїзду на зустрічну смугу руху. Водій який рухається в своїй смузі руху і у якого виникає небезпека для руху повинен виконати п. 12.3 ПДР, вжити заходи для зменшення швидкості руху, аж до повної зупинки транспортного засобу, по простому застосувати екстрене гальмування. Також зазначив, що сліди екстреного гальмування не завжди відображаються на проїзній частині дороги, оскільки водій застосовує гальмування, машина уповільнюється, але сліди не відображаються, оскільки це все залежить від багатьох факторів, а саме: транспортного засобу, системи гальмування т/з та інших особливостей. В діях ОСОБА_23 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися б в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Також експерт пояснив, що всі заміри для проведення експертизи надавалися слідчим, які отримані під час проведення слідчого експерименту, оскільки сліди гальмування на дорожньому покритті відсутні. Водій Мазур не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем Chevrolet-Aveo шляхом екстреного гальмування, з зупинкою автомобіля ЗИЛ.

Щодо перекидання автомобіля ЗИЛ, експерт пояснив, що по характеру пошкоджень на транспортних засобах, шляхом графічного модулювання було зображено розташування транспортних засобів на план схемі, відповідно до слідової інформації, оскільки т/з знаходилися в різних місцях та неможливо було їх спів ставити, з даного модулювання вбачається, що водій Мазур намагався уникнути ДТП та викрутив руль праворуч в своїй полосі руху, ближче до узбіччя та в цей час автомобіль Chevrolet-Aveo під час зіткнення задає визначену сили удару від чого автомобіль перекидається, оскільки удар був «скользящим», спочатку в переднє ліве колесо ЗІЛА потів в підніжку автомобіля та в подальшому в кузов, такий механізм відповідає зафіксованій слідовій інформації на транспортних засобах.

В заданій дорожній ситуації, водій ОСОБА_5 , автомобіля Chevrolet-Aveo повинна була діяти відповідно до вимог п.п.10.1,12.1 Правил дорожнього руху, а у випадку, якщо водій ОСОБА_5 втратила свідомість за кермом в момент початку розвитку дорожньо-транспортної ситуації, її дії повинні регламентуватись вимогами п.2.9(б) Правил дорожнього руху.

Експерт зазначив, що зіткнення автомобіля ЗиЛ та автомобіля Chevrolet-Aveo відбулося на проїзній частині автодороги м.Тульчин-смт.Шпиків в межах смуги руху в напрямку смт.Шпиків в районі розташування між слідами бокового руху коліс автомобілів позначених на схемі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди під №№ 3,4,5, оскільки слідів гальмування не було, таким чином зіткнення відбулося на полосі руху автомобіля ЗиЛ.

Таким чином, поведінка ОСОБА_5 та досліджені в цілому доказу у справі свідчить про те, що на час ДТП вона свідомість не втрачала, а дані свідчення у неї виникли після спілкування із захисником та таким чином остання намагається уникнути відповідальності, оскільки із сукупності доказів, що містяться у матеріалах кримінального провадження та досліджених у судовому засіданні у діях водія Тарнопольської вбачається наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

Оцінюючи доведеність винуватості обвинуваченої у скоєнні інкримінованого злочину, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

Аналіз вищенаведених показів обвинуваченої, потерпілих, свідків, експертів та досліджених письмових доказів у їх сукупності, які суд визнає належними та допустимими, дозволяє суду зробити висновок про те, що доведеність винуватості обвинуваченої у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, випливає із сукупності вище встановлених ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, що дозволяє суду поза розумним сумнівом дійти до висновку, що вина обвинуваченої у судовому засіданні у скоєнні злочинних дій, зазначених у вироку доведена повністю, та органом досудового розслідування дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України: як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

За встановлених обставин кримінального провадження дана позиція обвинуваченої свідчить про намагання нею применшити свою провину, а також про те, що остання не надала критичної оцінки своїй злочинній поведінці, не усвідомила суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, що свідчить про відсутність такої пом`якшуючої покарання обставини, як щире каяття.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Правилами дорожнього руху України регламентовано єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, якого повинні неухильно дотримуватись усі його учасники, оскільки автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки, через це уникнення обвинуваченим справедливого покарання негативно вплине й на сприйняття суспільством, зокрема іншими водіями, необхідності суворо дотримуватись Правил дорожнього руху.

Саме через вибіркову безкарність водіїв, які порушують Правила дорожнього руху, смертність та травматизм на дорогах України залишаються невиправдано високими, а відповідально ставляться до додержання вказаних Правил вкрай мала частина водіїв.

Так, відповідно до вимог статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

У відповідності до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (далі - постанова Пленуму ВСУ № 7), враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму ВСУ № 7, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та бере до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходив із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченій, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, згідно ч.3 ст.25 КК України є необережним; наслідки у вигляді смерті потерпілого, особу обвинуваченої, яка вину у вчиненні злочину не визнала, раніше не судима, неодружена, на обліку у лікарів нарколога або психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, вік обвинуваченої та стан її здоров`я, не відшкодування шкоди потерпілим.

Обставин, що відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України, пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Також суд враховує висновком судово-психіатричного експерта № 748 від 05.12.2024, згідно якого у період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння, ОСОБА_5 не страждала на психічне захворювання, перебувала поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності.

У період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння, ОСОБА_5 за своїм психічним станом могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.

У період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння, ОСОБА_5 за своїм психічним станом повною мірою могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.

В теперішній час ОСОБА_5 на психічні розлади не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності.

У даний час, за своїм психічним станом, ОСОБА_5 здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

ОСОБА_5 не потребує застосування до неї примусових заходів медичного характеру.

Крім цього суд враховує висновок експертів за № 579 від 30.07.2026 за результатами комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, згідно якого у ОСОБА_5 на теперішній час виявлений психічний розлад у вигляді порушення пізнавальної функції органічного генезу (легкий когнітивний розлад) (F06.7), захисна форма поведінки.

Відмічені у ОСОБА_5 відхилення у психіці формуються у неї як хронічні, з часом та віком можуть мати тенденцію до прогресування, однак вони на теперішній час не позбавляють її здатності усвідомлювати значення своїх дій, свідомо керувати ними та передбачати їхні наслідки.

ОСОБА_5 внаслідок свого захворювання може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Також, при призначенні покарання обвинуваченій, суд керується відповідними роз`ясненнями, які викладені в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», де зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, особу винного, а також вину інших причетних до нього осіб

У кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст. 286 КК України необхідно зазначати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі досліджених доказів судом об`єктивно встановлено, що в діях іншого водія, а саме: водія автомобіля ЗИЛ, ОСОБА_10 в даній дорожній обстановці за вищевикладених фактичних обставинах не вбачаються ознаки порушення вимог ПДР України.

Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги ступінь тяжкості скоєного злочину, суспільно-небезпечні наслідки скоєного, перелічені вище відомості про особу обвинуваченої, ставлення обвинуваченої до інкримінованого їй злочину, а саме, що ОСОБА_5 не визнала своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Крім того, у своїх показаннях обвинувачена неодноразово намагалася перекласти вину у вчиненні ДТП на водія ОСОБА_10 , умисно спотворюючи обставини, які призвели до загибелі потерпілого.

Така наведена поведінка обвинуваченої ОСОБА_5 на переконання суду свідчить про очевидне бажання останньої уникнути кримінальної відповідальності за скоєні нею невідворотні наслідки.

Також суд враховує відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставини, невідшкодування заподіяної шкоди потерпілим (дружині та доньці загиблого ОСОБА_11 ) та враховуючи позицію потерпілих та їх представника, які просили застосувати реальне позбавлення волі до обвинуваченої, суд в межах дискреційних повноважень приходить до висновку, що основне покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 років позбавлення волі з реальним його відбуванням, буде достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчиненням нею нових злочинів, а також у повній мірі відповідатиме вимогам ст. 50, 65 КК України.

Достатніх підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено, крім того, у суду не виникає переконання в тому, що виправлення ОСОБА_5 можливе без реального виконання покарання.

При цьому суд враховує, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженої та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою так і іншими особами, а тому, на думку суду, виправлення обвинуваченої не можливе без її ізоляції від суспільства.

Обговорюючи доцільність призначення обвинуваченій додаткового покарання, передбаченого санкцією ст. 286 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи особу обвинуваченої, ступінь тяжкості та наслідки скоєного кримінального правопорушення, а саме: смерті потерпілого внаслідок непрофесійного керування обвинуваченою транспортним засобом та грубого порушення ПДР України, суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченої зазначеного додаткового покарання строком на 3 роки.

Відповідно ст. 55 КК України, строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до обвинуваченої ОСОБА_5 заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на суму 500 000, 00 гривень кожній, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушень, а також 20 000,00 грн витрат на правову допомогу кожній.

Заслухавши пояснення учасників щодо цивільного позову, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 128Кримінального процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною 1 ст. 129 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вирішуючи питання цивільного позову про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі по 500 000,00 грн. на користь потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , суд приходить до наступного.

Як встановив суд і описано вище, внаслідок кримінального правопорушення діями обвинуваченої ОСОБА_5 потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 завдано моральної шкоди.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ч. 3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Судом проаналізовано вищенаведені сторонами пояснення, а саме те, що потерпіла ОСОБА_7 зазначила, що загибель чоловіка стала для неї непомірною та непоправимою втратою, що спричинила тяжку психологічну травму. У результаті цього, позивач перенесла значний душевний біль, пережила і продовжує переживати емоційний стрес, який супроводжується почуттям розгубленості та тривогами. Чоловік був опорою та підтримкою, завжди турбувався про неї. Після смерті чоловіка, у неї погіршилося фізичне здоров`я, втратила сон, апетит. Крім того, зазнала матеріальні труднощі, порушилася нормальна життєдіяльність та звичний гармонійний стиль життя, у співставленні з наведеними нормативними актами, суд вважає за необхідне стягнути грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000,00 гривень; потерпіла ОСОБА_8 зазначила, що втрата батька стала глибокою психологічною травмою, вона втратила найдорожчу людину, після трагедії відчуває глибокий емоційний біль, депресію та відчай. Смерть батька негативно вплинула на її психологічний стан, повсякденне життя, роботу, соціальні контакти, погіршився стан здоров`я, порушилася нормальна життєдіяльність та звичний гармонійний стиль життя, у співставленні з наведеними нормативними актами, суд вважає за необхідне стягнути грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000,00 гривень; при цьому судом враховано стан здоров`я потерпілих, тяжкість вимушених змін у їх життєвих стосунках; час та зусилля, необхідні для відновлення стану здоров`я, а також те, що причинно-наслідковий зв`язок між діяннями обвинуваченої та станом здоров`я потерпілих доведений; виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. Судом з`ясовано факт заподіяння потерпілим моральних страждань та втрати немайнового характеру, обставини, дії, внаслідок яких вони заподіяні, суд вважає за необхідне і достатнє задовольнити позов ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ОСОБА_5 і стягнути як відшкодування моральної шкоди на їх користь зазначені кошти, враховуючи в сукупності негативні наслідки, які настали для позивачів.

Для представництва інтересів потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на стадії досудового та судового слідства, надання консультацій, підготовки процесуальних документів, участі в слідчих діях, в судових засіданнях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було укладено договір № 1/2024 про надання правової допомоги, оплата якого становить по 20 000,00 грн. з кожної, що разом становить 40 000,00 гр., у зв`язку з чим, просять суд також стягнути дані судові витрати.

Обвинувачена ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала.

Обговорюючи обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення на користь потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 витрат на правову допомогу, суд керується наступним.

Положеннями ч. 1 ст. 124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу належать витрати на правову допомогу.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо)).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного вище Закону).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що, між потерпілими ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та адвокатом ОСОБА_9 02.08.2024 року було укладено договір про надання правової допомоги № 1/2024. Також до позовної заяви долучено Довідка виконаних робіт згідно договору про надання правничої допомоги № 1/2024 від 02.08.2024 року в якій зазначено про сплату ОСОБА_7 і ОСОБА_8 адвокату ОСОБА_9 в рахунок оплати правничої допомоги згідно договору про надання правової допомоги № 1/202 від 02.08.2024 року у розмірі по 20 000,00 грн. кожна.

При визначенні необхідного розміру витрат на правову допомогу, суд керується відповідними правовими позиціями, які зафіксовані Верховним Судом, зокрема в Постанові від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18, де зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Також констатовано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, керуючись принципами справедливості та верховенством права, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з обставин кримінальної справи, беручи до уваги фінансовий стан обвинуваченої, суд вважає, що розумним та справедливим розміром понесених потерпілими витрат на правову допомогу слід вважати витрати на суму по 20 000,00 грн. кожній, які підлягають стягненню з обвинуваченої на користь потерпілих.

Суд вважає, що витрати на правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Крім цього, судом встановлено, що згідно ухвали ІНФОРМАЦІЯ_12 від 06.11.2024 року в справі 127/36159/24 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового арешту на 2 місяці за адресою АДРЕСА_1 ; (а.с. 108-111, Т.2).

22.11.2024 ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_24 в справі 127/36159/24, ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2024 року в справі 127/36159/24 щодо застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді цілодобового арешту скасовано та застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 з забороною залишати житло з 22.00 год до 06.00 год. наступної доби; (а.с. 112-115, Т.2).

Таким чином, оскільки обвинувачена ОСОБА_5 у період з 06.11.2024 року по 22.11.2024 року перебувала під цілодобовим домашнім арештом, то останній з врахуванням вимог ч. 7 ст. 72 КК України слід зарахувати у строк відбування покарання строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу, суд зазначає, що до ОСОБА_5 застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 з забороною залишати житло з 22.00 год до 06.00 год. наступної доби, який скінчився, оскільки справа перебувала на експертизі, також суд враховує, що остання являється особою пенсійного віку, має сина, який на даний час проживає за межами України та зі слів обвинуваченої консультує її по даному кримінальному провадженні, жодних обмежень для виїзду за кордон у неї немає, тому вона може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце свого проживання під загрозою застосування міри покарання у виді реального позбавлення волі, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 з забороною залишати житло з 22.00 год до 06.00 год. наступної доби до набрання вироком законної сили.

В порядку статті 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи у справі відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши їй покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Початок строку відбування основного покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_5 на виконання вироку.

Строк відбування додаткового покарання обчислювати з моменту закінчення основного покарання.

Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання, строк перебування під цілодобовим домашнім арештом у період з 06.11.2024 року по 22.11.2024 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання, за адресою АДРЕСА_1 з забороною залишати житло з 22.00 год до 06.00 год. наступної доби до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави:

- 2650,48 грн. за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/102-24/10942-ІТ від 17.06.2024;

- 2650,48 грн. за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/102-24/10941-ІТ від 17.06.2024;

- 2650,48 грн. за проведення судової інженерно-трасологічної експертизи № СЕ-19/102-24/10938-ІТ від 24.06.2024;

- 2650,48 грн. за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/102-24/11583-ІТ від 25.06.2024;

Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 12024020000000445 від 29.05.2024 року, накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_12 від 03.06.2024 року справа № 127/18358/24 на автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , належить водієві ОСОБА_5 , свідоцтво про реєстрацію на вказаний автомобіль НОМЕР_5 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5 серії НОМЕР_6 видане 28.04.2006 та автомобіль «ЗИЛ-ММЗ 45021», державний номерний знак НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , належить водієві ОСОБА_10 , свідоцтво про реєстрацію на вказаний автомобіль НОМЕР_7 .

Речовий доказ - автомобіль «ЗИЛ-ММЗ 45021», державний номерний знак НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , належить водієві ОСОБА_10 , свідоцтво про реєстрацію на вказаний автомобіль НОМЕР_7 повернути за належністю власнику.

Речовий доказ - автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , належить водієві ОСОБА_5 , свідоцтво про реєстрацію на вказаний автомобіль НОМЕР_5 - повернутим за належністю ОСОБА_5 .

Речові докази - посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5 серії НОМЕР_6 видане 28.04.2006 надіслати сервісному центру МВС;

Речові докази - Оптичний диск DVD-R 4,7 GB 120MIN 16х - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

Позов ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до обвинуваченої ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди завданої злочином, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_9 ) зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 на користь потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_25 (РНОКПП НОМЕР_10 ) зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди спричиненої злочином у розмірі 500 000, 00 (п`ятсот тисяч) гривень та витрати понесені потерпілою на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.(двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_9 ) зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 на користь потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_26 (РНОКПП НОМЕР_11 ) зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди спричиненої злочином у розмірі 500 000, 00 (п`ятсот тисяч) гривень та витрати понесені потерпілою на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.(двадцять тисяч) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду на протязі 30 днів починаючи з часу оголошення, а засудженим до позбавлення волі з часу отримання копії вироку.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua