Суд: Літинський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №367/9700/26
Суддя: Гопкін П. В.
Справа № 367/9700/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
"10" листопада 2026 р.
Літинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Гопкіна П.В.,
за участю секретаря Іванової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
03.08.2026 представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із вказаним позовом.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 14.08.2026 (а.с. 50) даний позов передано за територіальною підсудністю до Літинського районного суду Вінницької області, оскільки встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 49).
23.09.2026 позовна заява надійшла до Літинського районного суду Вінницької області (а.с. 54).
Позов мотивований тим, що 05.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 9846167, відповідно до умов якого відповідач отримав у кредит грошові кошти в сумі 5 000,00 грн. шляхом перерахунку на картковий рахунок позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язався повернути позику у погоджений умовами договору строк та сплатити проценти за користування позикою.
26.11.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9846167 від 05.07.2024.
Оскільки первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, разом з тим відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого станом на дату закінчення строку кредитування утворилась заборгованість в сумі 34 111,20 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1 100,00 грн. заборгованість за комісіями за надання кредиту, 22 411,20 грн. заборгованість за відсотками, 5 600,00 грн. заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання.
За вказаних підстав просять стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит у розмірі 34 111,20 грн., а також 8000,00 грн. у якості професійної правничої допомоги та 2662,40 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору.
В судове засідання представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не з`явився. При зверненні до суду із позовною заявою зазначив клопотання, яким просить розглядати справу за відсутності представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував (а.с. 4).
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання повторно не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про місце, дату та час судового засідання, а також відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 65-66, 72).
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки; не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Так, 05.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 9846167. Вказаний договір з позичальником був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну комерцію», з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с. 15-20).
На виконання умов договору кредитодавець перерахував на картковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням.(а.с. 26).
Одночасно, на виконання ухвали про витребування доказів суду АТ КБ «ПриватБанк» надано докази про те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), за рахунком якої за період 05.07.2024–12.07.2024 зараховано кошти в сумі 5000 UAH (від 05.07.2024, призначення: Miloan V. Не оподатковується. Viplata zaima Miloan, ID платежу: 2485348257) (а.с. 73).
Договором відступлення прав вимоги за № 112-МЛ від 26.11.2024 право вимоги за вказаним позовом перейшло до позивача(а.с. 30 зв.-42).
Представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» стверджує, що первісний кредитор свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн. Згідно розрахунку заборгованості відповідач своїх зобов`язань не виконав, що призвело до створення заборгованості перед позивачем, розмір якої становить 34 111,20 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1 100,00 грн. заборгованість за комісіями за надання кредиту, 22 411,20 грн. заборгованість за відсотками, 5 600,00 грн. заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання (а.с. 28).
В силу вимог ст. 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. А належним виконанням зобов`язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитними коштами у строки, в розмірі та в валюті визначеними в кредитному договорі.
Що стосується вимоги позивача про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 1100,00 грн, суд зазначає, що за змістом частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а також статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», встановлення кредитодавцем у договорі споживчого кредиту обов`язку сплатити комісію за послуги, які супроводжують видачу кредиту (зокрема за розгляд заяви, виплату коштів чи укладення договору), є незаконним та несправедливим, оскільки такі дії кредитор вчиняє на власну користь і вони не є окремими додатковими чи супутніми послугами, що надаються споживачу. З огляду на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 та Постанови Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, у кредитному договорі відсутній перелік реальних додаткових або супутніх послуг, узгоджених із позичальником, за які встановлено зазначену комісію. Відтак, умова договору щодо обов`язку відповідача сплатити комісію за надання кредиту в сумі 1100,00 грн є нікчемною відповідно до закону, а позовні вимоги у цій частині - безпідставними та задоволенню не підлягають.
Що ж стосується вимог позивача про стягнення 5 600,00 грн. заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання, то зазначена вимога задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції закону України № 2120-IX від 15.03.2022 р.) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги в частині стягнення 5 600,00 грн. заборгованості по неустойці.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію представника позивача, відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд вважає необхідним позов задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 27 411,20 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 22 411,20 грн. - заборгованість по відсотках, оскільки останній не виконав свої зобов`язання згідно укладеного кредитного договору № 9846167 від 05.07.2024 щодо повернення кредитних коштів.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн суд зазначає наступне.
За ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
На підтвердження понесених витрат представником позивача надано відоцтво про право на заяття адвокатською діяльністю (а.с. 44 зв.), договір про надання правової (правничої) допомоги(а.с. 46), акт наданих послуг (а.с. 47), ордер (а.с. 46 зв.).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України та п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з платіжного доручення про сплату судового збору, розмір судових витрат, понесених позивачем, складає 2 662,40 грн, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судових витрат по сплаті судового збору, пропорційну до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 27 411,20 грн * 100 % : 34 111,20 грн ціни позову = 80,36 %), тобто 80,36 % від суми сплаченого судового збору (80,36 % * 2 662,40 грн / 100 % = 2 139,51 грн), що складає 2 139,51 грн.
У свою чергу 80,36 % від витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн складає 6 428,80 грн.
Керуючись ст. 526, 527, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 2, 141, 209, 247, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх), заборгованість за кредитним договором № 9846167 від 05.07.2024 в загальному розмірі 27 411,20 грн, 6 428,80 грн понесених витрат на правничу допомогу та 2 139,51 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя : Гопкін П. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua