Суд: Літинський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №149/3027/26
Суддя: Гопкін П. В.
Справа № 149/3027/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
"10" листопада 2026 р.
Літинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Гопкіна П.В.,
за участі секретаря Іванової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
19.08.2026 представник ТОВ «Споживчий центр» Балюх Є.О. звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» із вказаним позовом.
21.09.2026 із Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області до Літинського районного суду Вінницької області надійшла вищезазначена позовна заява (а.с. 63).
Позов мотивований тим, що 15.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 15.09.2025-100001345. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 4500,00 грн. строком на 189 днів. 09.10.2025 між сторонами укладено додатковий договір, яким суму кредиту збільшено до 9000,00 грн. (надано 2-й транш у розмірі 4500,00 грн.). Позивач свої кредитні зобов`язання виконав у повному обсязі, що підтверджується квитанціями про перерахунок коштів.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову, утворилась заборгованість у розмірі 16000,00 грн., що складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5000,00 грн., заборгованості за процентами у розмірі 6100,00 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 700,00 грн. та відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України, у розмірі 4200,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр», що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Відтак просили стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 16000,00 грн., судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 145,38 грн.
Представником позивача при подачі позову до суду додано клопотання, у якому останній просить розглянути справу у відсутність представника позивача, позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 11 зв.).
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча була повідомлена належним чином про місце, дату та час судового засідання, а також відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 73, 79).
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечував, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.09.2025 між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою ОСОБА_2 укладено Кредитний договір (оферти) № 15.09.2025-100001345 згідно заявки відповідачки. ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписала Пропозицію про укладення кредитного договору (оферта)(а.с. 16-20, 31-37). Крім того, 09.10.2025 між сторонами укладено додатковий договір про збільшення суми кредиту до 9000,00 грн.(а.с. 39 зв.-42)
Довідкою та квитанціями підтверджується отримання відповідачкою коштів за договором на вказаний нею картковий рахунок (а.с. 28-30).
Як вбачається із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Споживчий центр», відповідачка ОСОБА_1 після отримання кредиту належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, здійснивши лише часткові оплати (05.10.2025, 28.10.2025, 26.12.2025, 23.01.2026), внаслідок чого у неї виникла заборгованість(а.с. 48-49).
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобовязань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).
Згідно ст. 1046, 1047, ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний правочин, підписаний одноразовим ідентифікатором, є чинним, а його юридична сила не може бути заперечена виключно через електронну форму.
Що стосується вимоги позивача про стягнення додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 700,00 грн., суд зазначає, що за змістом частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а також статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», встановлення кредитодавцем у договорі споживчого кредиту обов`язку сплатити комісію за послуги, які супроводжують видачу кредиту (зокрема за розгляд заяви, виплату коштів чи укладення договору), є незаконним та несправедливим, оскільки такі дії кредитор вчиняє на власну користь і вони не є окремими додатковими чи супутніми послугами, що надаються споживачу. З огляду на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 та Постанови Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, у кредитному договорі відсутній перелік реальних додаткових або супутніх послуг, узгоджених із позичальником, за які встановлено зазначену комісію. Відтак, умова договору щодо обов`язку відповідача сплатити додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 700,00 грн є нікчемною відповідно до закону, а позовні вимоги у цій частині - безпідставними та задоволенню не підлягають.
Що ж стосується вимог позивача про стягнення відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України у розмірі 4200,00 грн., то зазначені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції закону України № 2120-IX від 15.03.2022 р.) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобовязання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обовязку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за таке прострочення.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення відсотків за ст. 625 ЦК України 4200,00 грн.
Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, оскільки відповідачка в порушення умов кредитного договору та вимог ст.ст. 526, 530, 1050, 1054 ЦК України своїх зобов`язань не виконала, що призвело до створення заборгованості перед позивачем, розмір якої становить 11100,00 грн., що складається із: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6100,00 грн. - заборгованість за процентами.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з платіжного доручення про сплату судового збору, розмір судових витрат, понесених позивачем, складає 2662,40 грн., а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути суму судових витрат по сплаті судового збору, пропорційну до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 11100,00 грн. * 100% : 16000,00 грн. ціни позову = 69,375 %), тобто 69,375 % від суми сплаченого судового збору (69,375 % * 2662,40 грн. / 100% = 1847,04 грн), що складає 1847,04 грн.
Вимога позивача про стягнення витрат, пов`язаних з надсиланням копії позовної заяви з додатками відповідачу в паперовій формі (145,38 грн.), задоволенню не підлягає, оскільки позивач подав позовну заяву в електронній формі через підсистему «Електронний суд», а відтак зобов`язаний був надсилати копії документів іншим учасникам справи з використанням ЄСІТС. Відсутність у відповідачки зареєстрованого електронного кабінету не створювала для позивача непереборної перешкоди для виконання цього обов`язку, оскільки ч. 10 ст. 43 ЦПК України передбачає можливість використання ЄСІТС незалежно від наявності кабінету в адресата. Обрання паперової форми направлення було власним розсудом позивача, а тому такі витрати не можуть бути визнані необхідними в розумінні ст. 133 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 209, 247, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 15.09.2025-100001345 від 15.09.2025 у сумі 11 100,00 грн. та 1847,04 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя : Гопкін П. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua