Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №128/2746/26 — Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 128/2746/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань Гречанівської В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Літинського районного суду Вінницької області із зазначеним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації.

Позов обґрунтований тим, що ПАТ «Універсальна» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № VCV3AKS-236L46J. Предметом даного Договору були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «OPEL», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». У відповідності до умов вказаного Договору страхування.

Позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування. 06.08.2023 року ОСОБА_1 (далі – Відповідач), керуючи транспортним засобом «FORD», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », допустив зіткнення з транспортним засобом «OPEL», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Відповідно до постанови, відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страхові акти. На підставі вище зазначеного страхового акту ПрАТ «СК «Універсальна» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 193 719,00 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ "СК "ПЕРША" за полісом № 213097457, то остання керуючись ст. ст. 22 та 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодувала ПрАТ «СК «Універсальна» страхове відшкодування в розмірі 160 000,00 грн.

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 33 719,00 грн. Таким чином, в розумінні ст.ст. 993, 1187, 1194 ЦК України у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.

За таких підстав, змушені звернутися до суду з вказаним позовом і просять стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 33 719,00 грн. та судові витрати на сплату судового в розмірі 2662,40 грн. та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 11.08.2026 відкрито провадження по справі та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Представник позивача ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" в судове засідання не з`явився, в матеріалах позову міститься вимога про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи був належним чином повідомлена. До суду повернулися ковнерти з відміткою «адресат відсутній».

Також, про дату, час та місце розгляду цивільної справи відповідач був повідомлений шляхом розміщення оголошення через офіційний веб-портал «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет. Однак, відповідач про наявність поважних причин про неприбуття суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання. Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав. Так, 21.07.2023 між ПАТ «Універсальна» та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № VCV3AKS-236L46J (а.с.13) предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «OPEL», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (а.с.13-19).

Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 21.08.2023 (а.с.20) ОСОБА_1 визнано визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме за вчинення дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу «OPEL», д.н.з. « НОМЕР_1 ».

07.09.2023 ОСОБА_2 звернулася до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.11).

Відповідно до Страхового Акту №G-15192-1 (а.с.34) позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 193 719,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №8046 від 29.,09.2023 (а.с.35) на рахунок ОСОБА_2 ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" здійснено виплату в розмірі 193 719,00 грн.

25.02.2025 (а.с.32) позивач напаравляв відповідачу претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу (а.с.37).

Згідно з ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України (ЦК України – далі по тексту) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. На підставі ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до пункту 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до роз`яснень викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків). Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Згідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію позивача та відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд вважає необхідним позовом задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, що становить 33 719,00 грн. Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно п. 1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано: договір надання правничої допомоги №15/01/25 від 15.01.2026 (а.с. 38-42), додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги № 3 (а.с. 43). Таким чином понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. підтверджено належними доказами. Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід покласти на відповідача. Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 209, 247,258-259, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (код ЄДРПОУ 20113829, адреса 01133 м. Київ бульвар Лесі Українки, 9) завдані збитки у розмірі 33 719,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (код ЄДРПОУ 20113829, адреса 01133 м. Київ бульвар Лесі Українки, 9) відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (код ЄДРПОУ 20113829, адреса 01133 м. Київ бульвар Лесі Українки, 9) 7000,00 грн. у якості компенсації витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Копію заочного рішення протягом 2 діб направити відповідачеві та роз`яснити, що заяву про перегляд заочного рішення відповідач може надіслати до суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів після проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.