Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №133/1909/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №133/1909/26

Суддя: Дем'янова Ж. М.

133/1909/26

3/133/1184/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.11.26 м.Козятин

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дем`янова Ж.М., за участі захисника, адвоката Пилипчука В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Козятині справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Водій ОСОБА_1 25.05.2026 о 15:57 год. в місті Козятин Хмільницького району Вінницької області по вулиці Степана Бандери (Матросова), 104, керував автомобілем «Volkswagen caddy», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння згідно з наказу МОЗ/МВС 1452/735, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився при безперервній відеофіксації на портативні відеореєстратори, чим порушив п.2.5.ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 , будучи своєчасно повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, не з`явився.

До суду 16.07.2026 надійшла заява представника ОСОБА_1 – адвоката Пилипчука В.О. про перенесення розгляду справи та надання матеріалів для ознайомлення.

До суду 04.09.2026 надійшла заява представника ОСОБА_1 – адвоката Пилипчука В.О. про витребування додаткових доказів та допит свідків.

Постановою суду від 08.09.2026 клопотання адвоката Пилипчука В.О. в інтересах ОСОБА_1 про витребування додаткових доказів та допит свідків задоволено частково.

До суду 10.09.2026 надійшло клопотання адвоката Пилипчука В.О. в інтересах ОСОБА_1 про долучення доказів до матеріалів справи.

До суду 17.09.2026 надійшла відповідь УПП у Вінницькій обл. БПП з обслуговування Хмільницького району.

До суду 23.09.2026 надійшло клопотання адвоката Пилипчука В.О. в інтересах ОСОБА_1 про долучення доказів до матеріалів справи.

До суду 20.10.2026 надійшло клопотання адвоката Пилипчука В.О. в інтересах ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, неодноразово висловлював згоду його пройти, однак заперечував проти вимоги негайно залишити власний автомобіль та пересісти до службового автомобіля поліції. Звертає увагу на суперечності у відеозаписах, обставини блокування автомобіля, висловлювання працівників поліції та наявність медичних документів про отримані тілесні ушкодження.

Просить дослідити відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів поліцейських № 476147 та № 476583, відеозапис свідка ОСОБА_2 , медичні документи, перевірити хронологію подій та надати оцінку діям працівників поліції. За результатами дослідження доказів – закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

В судовому засіданні, адвокат Пилипчук В.О., подане клопотання підтримав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться в установленому законом порядку.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідним є встановлення факту відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за наявності передбачених законом підстав та з дотриманням установленої процедури.

При цьому сам по собі факт незгоди водія з окремими вимогами працівника поліції не може автоматично ототожнюватися з відмовою від проходження медичного огляду. Така поведінка підлягає оцінці з урахуванням усіх обставин події та змісту відеозаписів.

Дослідивши відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції № 476147 та № 476583, суд вважає за необхідне оцінити не лише окремі висловлювання учасників події, а й загальну послідовність, характер та спрямованість дій працівників поліції й інших осіб, які перебували на місці події.

Як убачається з відеозапису № 476147, первинний контакт працівника поліції Дьоміна О.В. з ОСОБА_1 відбувся з приводу відсутності відображення страхового поліса та наявності на автомобілі пошкоджень лакофарбового покриття, які поліцейський пов`язував із можливими ознаками дорожньо-транспортної пригоди.

Надалі спілкування переросло у тривалу суперечку щодо законності зупинки транспортного засобу та вимог про пред`явлення посвідчення водія і реєстраційних документів.

При цьому суд звертає особливу увагу на висловлювання працівника поліції Дьоміна О.В. о 15:31:07, коли він у розмові з іншим поліцейським Седьком А.В. ще до безпосередньої пропозиції водієві пройти огляд заявив, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

На припущення ОСОБА_3 , що водій відмовиться від огляду, ОСОБА_4 відповів: «Ну і добре, у мене така практика».

Таке висловлювання набуває особливого значення з огляду на подальший розвиток подій, оскільки ще до з`ясування дійсного волевиявлення водія працівник поліції фактично передбачав його відмову та демонстрував готовність використати її як підставу для оформлення адміністративного матеріалу.

Крім того, о 15:44:57 ОСОБА_4 під час телефонної розмови називає ОСОБА_1 «проблемним водієм» та повідомляє про намір запропонувати йому пройти огляд на стан сп`яніння, окремо зазначаючи, що останній уже подав на нього скаргу.

Самі по собі ці висловлювання не є беззаперечним доказом упередженості поліцейського, однак у сукупності з наступними діями дають підстави критично оцінити послідовність та неупередженість його поведінки.

Так, о 16:07:18 працівник поліції назвав ознаки, які, на його думку, свідчили про наркотичне сп`яніння водія, а саме: поведінку, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродну блідість та неадекватну поведінку.

Водночас жодного об`єктивного медичного підтвердження наявності наркотичного сп`яніння матеріали справи не містять.

Однак визначальне значення для оцінки дій ОСОБА_1 має подальший діалог, зафіксований відеозаписом.

Зокрема, о 16:08:14 водій повідомив, що не має нічого проти проходження огляду, а надалі неодноразово прямо заявляв: «Я не відмовляюсь». О 16:09:54 він додатково зазначив, що згоден пройти огляд, запропонувавши взяти тверезого водія та їхати до медичного закладу власним автомобілем.

Незважаючи на такі заяви, працівник поліції продовжував вимагати від ОСОБА_1 вийти з автомобіля та пересісти до службового транспортного засобу поліції, а вже о 16:11:54 оголосив, що водій відмовився від проходження огляду.

Отже, фактично поліцейський ототожнив незгоду водія з нав`язуваним способом його доставки до медичного закладу з відмовою від самого медичного огляду, хоча ОСОБА_1 неодноразово висловлював готовність його пройти.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний пройти огляд на вимогу поліцейського в установленому законом порядку. Водночас стаття 266 КУпАП та Інструкція, затверджена наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, передбачають визначену процедуру такого огляду, метою якої є об`єктивне встановлення стану водія.

Саме по собі небажання залишати власний автомобіль або пропозиція скористатися допомогою тверезого водія не можуть автоматично ототожнюватися з відмовою від медичного огляду, якщо особа не заперечує проти його проведення та висловлює готовність прибути до закладу охорони здоров`я.

Разом із тим суд звертає увагу на інші обставини, зафіксовані відеозаписами, які дозволяють оцінити загальну спрямованість дій учасників події.

Зокрема, о 15:54:56 до місця події прибув додатковий автомобіль поліції, який розмістився попереду автомобіля ОСОБА_1 , істотно обмеживши можливість виїзду.

Надалі з лівого боку автомобіль був заблокований білим мікроавтобусом. О 16:19:17 до автомобіля підійшли двоє чоловіків у камуфляжному одязі та балаклавах, які привіталися з працівником поліції ОСОБА_4 .. О 16:19:36, коли ОСОБА_1 намагався виїхати, ці особи перешкоджали йому.

Таким чином, із відеозаписів убачається, що автомобіль водія фактично опинився заблокованим із декількох боків, а можливість залишити місце події була обмежена не лише діями працівників поліції, а й діями сторонніх осіб у камуфляжному одязі.

Суд вважає, що зазначені обставини не можна розглядати ізольовано від попередньої поведінки працівників поліції, зокрема їхніх висловлювань щодо очікуваної відмови водія, тривалої суперечки щодо документів, залучення додаткових транспортних засобів та подальшого блокування автомобіля.

У сукупності ці обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо того, що справжньою та виключною метою дій працівників поліції було забезпечення проходження ОСОБА_1 медичного огляду.

За своїм зовнішнім характером подальші дії працівників поліції та осіб у камуфляжній формі більше нагадували організацію примусового утримання та доставлення водія, ніж звичайну процедуру встановлення стану сп`яніння.

При цьому обстановка, що склалася, має ознаки фактичного залучення поліцейських заходів до забезпечення примусового характеру дій щодо водія, які за своїм змістом могли бути пов`язані з мобілізаційними заходами.

Суд при цьому не ототожнює осіб у камуфляжному одязі з представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки їхній правовий статус і повноваження мають підтверджуватися відповідними доказами.

Однак сам факт їхньої присутності, взаємодії з поліцейським та безпосереднього перешкоджання виїзду автомобіля є обставинами, які не можуть бути залишені поза увагою під час оцінки достовірності викладеної в протоколі версії події.

У цьому контексті суд враховує, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Повноваження працівників поліції щодо зупинки транспортних засобів, застосування примусових заходів та обмеження свободи особи не можуть використовуватися для досягнення цілей, не передбачених законом.

Окремо суд бере до уваги лист КНП «Бердичівська міська лікарня» від 15.09.2026 № 2235, відповідно до якого ОСОБА_1 25.05.2026 року звертався до відділення невідкладної допомоги та був оглянутий лікарем-травматологом.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що відеозаписи не підтверджують категоричної відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду.

Навпаки, вони містять неодноразові заяви водія про готовність пройти такий огляд, які працівник поліції фактично не врахував, зосередившись на вимозі залишити автомобіль та пересісти до службового транспортного засобу.

При цьому суд не виключає наявності у працівників поліції повноважень запропонувати водієві пройти огляд за наявності передбачених законом підстав. Однак такі повноваження не надають права підміняти встановлену законом процедуру примусовими діями, а також трактувати будь-яку незгоду водія зі способом реалізації такої процедури як відмову від огляду.

За таких обставин суд вважає, що дії працівників поліції не були послідовними та переконливо спрямованими на об`єктивне встановлення стану сп`яніння водія, а сукупність зафіксованих обставин ставить під обґрунтований сумнів дійсну мету та правомірність їхньої поведінки.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП саме на підставі належних, допустимих і достовірних доказів має бути встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення не має наперед установленої доказової сили та підлягає оцінці нарівні з іншими доказами.

За відсутності переконливих доказів однозначної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, з урахуванням зафіксованих на відеозаписах неодноразових заяв про згоду його пройти, суд не вбачає достатніх підстав для висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Наявні сумніви щодо доведеності вини особи відповідно до статті 62 Конституції України підлягають тлумаченню на її користь.

Керуючись ст. 247, 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua