Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №926/5267/22
Суддя: Булгакова І.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року
м. Київ
cправа № 926/5267/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Власова Ю.Л. та Малашенкової Т.М.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
представників учасників справи:
позивача за первісним позовом- Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради- Фуркал С.О. (в порядку самопредставництва),
відповідача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Євродор"- Григор`єв В.В. (ордер ВН №1106895 від 08.02.2023)
третьої особи - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 (суддя Гурин М.О.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 (головуючий суддя: Манюк П.Т., судді: Прядко О.В. та Рима Т.Я.)
у справі № 926/5267/22
за позовом Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (далі - Департамент)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Євродор" (далі - Товариство)
про стягнення заборгованості у розмірі 3 442 218,40 грн
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області та
за зустрічним позовом Товариства
до Департаменту
про стягнення заборгованості у розмірі 1 193 825,26 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 Департамент звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства про стягнення коштів за договором від 25.08.2021 № 110 у розмірі 3 442 218, 40 грн, з яких 386 030, 78 грн - пеня, 1 326 075, 00 грн - безпідставно набуті кошти; 1 348 806, 42 грн - забезпечення виконання договору № 110; 41 853, 11 грн - 3 % річних та 339 453, 09 грн - інфляційних втрат.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між сторонами укладено договір від 25.08.2021 № 110, предметом якого було виконання робіт з капітального ремонту ділянки дороги. На думку Департаменту, відповідач не виконав свої договірні зобов`язання належним чином, оскільки не дотримався календарного графіка та не завершив роботи у визначені договором строки, у зв`язку з чим позивачем було прийнято рішення про одностороннє розірвання договору. Крім того, за результатами проведеної Державною аудиторською службою перевірки встановлено факт безпідставної оплати відповідачу вартості робіт у завищеному розмірі, що було зумовлено невідповідністю вартості робіт з улаштування асфальтобетонного покриття та використаної асфальтобетонної суміші.
1.3 Товариство звернулося до позивача із зустрічним позовом про стягнення заборгованості за виконані роботи та в обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначив, що у серпні-вересні 2022 року ним були виконані передбачені договором ремонтні роботи, після чого на адресу Департаменту направлено акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 1 193 825, 26 грн. Однак, останній не підписав та не повернув зазначені акти, не надав мотивованої відмови від їх підписання та не здійснив оплату виконаних робіт.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Господарським судом Чернівецької області рішенням від 06.03.2026 зі справи № 926/5267/22, яке залишено без змін Західним апеляційним господарським судом постановою від 15.06.2026, у справі №926/5267/22: первісний позов задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь Департаменту 340 240,23 грн пені та 5 739,56 грн судового збору; у задоволенні решти первісних позовних вимог - відмовлено; зустрічний позов задоволено; стягнуто з Департаменту на користь Товариства 1 193 825,26 грн за виконані роботи, 17 907,39 грн судового збору та витрати пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 42 787,20 грн; проведено зустрічне зарахування сум за первісними і зустрічними позовними вимогами та стягнуто різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму, - Товариства; стягнуто з Департаменту на користь Товариства 853 585,03 грн за виконані роботи, 12 167,83 грн судового збору та витрати пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 42 787,20 грн.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1 У касаційній скарзі Департамент з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 у справі № 926/5267/22; передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1 Касаційна скарга Департаменту подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судами попередніх інстанцій (з посиланням на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України).
4.2. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували норми матеріального права (частину першу статті 844 ЦК України, частину першу статті 877 ЦК України) та порушили норми процесуального права (частину першу статті 76, статті 77 та 79, частину другу статті 86, частину першу статті 99 ГПК України) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 922/1834/24, від 17.09.2025 у справі №910/5346/20, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 06.02.2024 у справі № 921/515/20.
4.3. Скаржник зазначає, зокрема, про те, що для здійснення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за договором, позивач (підрядник) повинен був направити замовнику визначені умовами Договору документи, зокрема, акти виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3, а замовник повинен був їх підписати та/або надати вмотивовану відмову від їх підписання. На переконання скаржника визначальним у цьому випадку є реальність господарської операції, а підписання актів приймання-передачі виконаних робіт є формальною необхідністю яка не змінює суті виконаних робіт.
4.4. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що судами порушено норми процесуального права (частини першої статті 99 ГПК України, а також частини першої статті 76, статті 77 та 79, частини другої статті 86 ГПК України), оскільки судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилено клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також встановлено обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
5. Доводи інших учасників справи
5.1 Товариство не скористалося своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
6.1 Між Департаментом та Товариством 25.08.2021 укладено договір № 110 з капітального ремонту дороги на вул. Рівненській на ділянці від пологового будинку № 2 до вул. Сторожинецької в м. Чернівці (далі - договір № 110).
6.2 Пунктом 1.1. договору № 110 визначено, що підрядник за завданням замовника зобов`язується на свій ризик, власними та/або залученими силами і засобами, в межах договірної ціни, складеної згідно з Правилами визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д.1.1-1.2013, виконати роботи, передбачені даним договором, передати, в обумовлені строки, замовнику об`єкт капітального ремонту відповідно до проектно-кошторисної (кошторисної) документації, умов договору та завдання замовника, а замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість, згідно з умовами даного договору.
6.3 Згідно з пунктом 2.1 договору № 110 договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису, є твердою в межах кошторисної вартості та складає 44 960 214, 00 гривень.
6.4 Відповідно до пункту 3.2 договору № 110 розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 підписаних уповноваженими представниками замовника та підрядника.
6.5 Пунктом 3.3 договору № 110 передбачено, що акти виконаних робіт оформлюються належним чином підрядником і подаються для підписання уповноваженому представнику замовника щомісячно не пізніше 25 числа. Уповноважений представник замовника протягом трьох днів перевіряє виконану роботу і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт.
Замовник повинен розглянути та підписати акти або направити підряднику письмову вмотивовану відмову від прийняття робіт. Замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання актів виконаних робіт прийняти рішення про оплату виконаних робіт та подати доручення на здійснення платежу до органу Державної казначейської служби України.
6.6 Відповідно до пункту 5.1 договору № 110 строк виконання робіт: початок - вересень 2020 року, завершення 01.09.2022 року. Пунктом 5.3. договору передбачено календарний графік виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору.
6.7 Згідно із пунктами 6.3.1., 6.3.13. договору № 110 підрядник зобов`язаний здійснювати роботи якісно та відповідно до проектно-кошторисної документації у строки встановлені цим договором; передати замовнику у порядку, у строки, що передбачені законодавством і договором закінчені роботи та готовий (після капітального ремонту) об`єкт.
6.8 Відповідно до пункту 6.2.6 договору № 110, при невиконанні та/або неналежному виконанні підрядником взятих на себе зобов`язань за договором, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку. У цьому випадку договір вважається розірваним через 10 (десять) календарних днів з дня отримання підрядником письмового повідомлення замовника про односторонню відмову від цього договору.
6.9 Пунктом 10.2. Договору №110 передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язання за цим Договором Підрядник несе відповідальність у тому числі за порушення строків виконання робіт стягується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ від суми несвоєчасного виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
6.10 Згідно з пунктом. 13.1 договору термін дії договору становить до 31.12.2022 року, а в частині зобов`язань до повного їх виконання.
6.11 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області проведено перевірку закупівлі із капітального ремонту дороги на вул. Рівненській на ділянці від пологового будинку №2 до вул. Сторожинецької в м.Чернівці по договору підряду від 25.08.2021 року №110, за результатами якої надано до виконання акт перевірки від 29.08.2022 №06-34/5.
6.12 Відповідно до зазначеного акта Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області від 29.08.2022 №06-34/5 оплата підряднику робіт по Договору становить 34 895 840,00 грн.
6.13 Судами встановлено, що позивачем за первісним позовом, враховуючи вищезазначене, було встановлено, що загальна вартість невиконаних підрядником (неприйнятих замовником) робіт по договору від 25.08.2021 №110 станом на 02.09.2022 становило 10 064 374,00 грн про що повідомлено Відповідача листом від 07.09.2022 №23/01-12/2838.
6.14 Крім того, в даному акті Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області зазначено, що перевіркою встановлено оплату департаментом товариству завищеної вартості робіт та, відповідно, нарахування витрат на утримання служби замовника на загальну суму 1 338 020,00 грн.
6.15 Департамент зазначає, що внаслідок оплати завищеної вартості робіт Товариства та, відповідно, нарахування витрат на утримання служби замовника, міському бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 1 338 020,00 грн.
6.16 Департаментом 28.09.2022 на адресу товариства скеровано претензію №23/01-12/3145 з вимогою повернення завищеної вартості оплачених робіт на суму 1 326 075,00 грн.
6.17 Товариству 30.09.2022 направлено повідомлення від 30.09.2022 №23/01-12/3210 про розірвання договору від 25.08.2021 №110.
6.18 У зв`язку із припиненням дії Договору №110 у електронній системі закупівель було опубліковано звіт про виконання договору про закупівлю від 18.10.2022. Сума оплат за Договором №110 становить 34 895 840,00 грн.
6.19 Враховуючи не повернення в добровільному порядку Товариством завищеної вартості оплачених робіт на суму 1 326 075,00 грн, Департамент звернувся з первісним позовом в якому просить стягнути зазначену суму коштів, а також інфляційних нарахувань та відсотків річних нарахованих на зазначену суму.
6.20 Крім того, Департаментом за неналежне виконання Товариством взятих договірних зобов`язань, відповідно до пункту 10.2. Договору №110, нараховано пеню у розмірі 386 030,78 грн.
6.21 В той же час, Товариство звернулося до суду із зустрічним позовом в якому просить стягнути з Департаменту 1 193 825,26 грн.
6.22 Судами встановлено, що у серпні та вересні 2022 Товариством направлено Департаменту акти приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 1 193 825,26 грн, що підтверджується листами товариства №189/22 від 30.08.2022 та №301/2022 від 08.09.2022 з відповідними відмітками про їх отримання.
6.23 Листом від 29.08.2022 №23/01-12/2679 Департамент повідомив Товариство, що надані ним документи для оплати згідно договору №110, а саме форма КБ-3 Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та форма КБ-2в акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2022 року на суму 937 496,52 грн по об`єкту «Капітальний ремонт дороги на вул. Рівненській на ділянці від пологового будинку №2 до вул. Сторожинецької в м. Чернівці» у зв`язку із проведенням перевірки Державною аудиторською службою будуть розглянуті по завершенню перевірки.
6.24 Також, судами досліджено, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області при здійсненні перевірки та складанні акта від 29.08.2022 №06-34/5 не враховувались вищевказані акти виконаних робіт так як ані товариством, ані департаментом не надавались для такої перевірки, що не заперечується й представниками сторін в ході розгляду даної справи.
6.25 Крім того, Департаментом з моменту отримання 30.08.2022 та 08.09.2022 актів виконаних будівельних робіт не вжито жодних заходів спрямованих на прийняття чи на відмову у прийнятті виконаних робіт.
6.26 Факт виконання робіт, їх вартість, обсяги та перелік по об`єкту «Капітальний ремонт дороги на вул. Рівненській на ділянці від пологового будинку №2 до вул. Сторожинецької в м. Чернівці» на загальну суму 1193825,26 грн підтверджується висновком експерта від 05.12.2025 №СЕ-19/116-25/16352-БТ.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
8.2. Згідно з частиною другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
8.3. Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
8.4. Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
8.5. Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
8.6. Частиною першою статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
8.7. Згідно зі статтею 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
8.8. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (стаття 844 ЦК України).
8.9. Положеннями статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
8.10. Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
8.11. Згідно зі статтею 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
8.12. Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
8.13. Як встановлено судами попередніх інстанцій, до матеріалів справи долучені листи Департаменту від 29.08.2022 № 23/01-12/2679 та Товариства від 30.08.2022 № 189/22, якими підтверджується факт як надіслання відповідачем так і отримання позивачем акта приймання виконаних будівельних робіт № 2 форми КБ-2в за серпень 2022 року на суму 937 496, 52 грн для здійснення оплати за договором підряду № 110.
8.14. Також матеріали справи містять лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Євродор" від 08.09.2022 № 301/2022, яким підтверджується факт надіслання департаменту актів приймання виконаних будівельних робіт № б/н форми КБ-2в за б/м 2022 року на суму 16 156, 19 грн, № б/н форми КБ-2в за б/м 2022 року на суму 240 172, 55 грн.
8.15. За встановленими судами обставинами, вищевказані листи Товариства містять відтиск печатки, підписи представника позивача про отримання таких, окрім того, позивачем не заперечувався факт отримання таких листів у суді першої інстанції.
8.16. Також судами виснувано про те, що з висновку експерта від 05.12.2025 № СЕ-19/116-25/16352-БТ, вбачається, що будівельні роботи зазначені в вищезазначених актах приймання виконання будівельних робіт за серпень 2022 року на суму 937 496, 52 грн, № б/н форми КБ-2в за б/м 2022 року на суму 16 156, 19 грн, № б/н форми КБ-2в за б/м 2022 року на суму 240 172, 55 грн фактично виконані, а вартість, обсяги та перелік робіт які вказані у зазначених актах відповідають фактично виконаним.
8.17. Як встановлено судами, відповідно до пункту 3.3 договору №110 акти виконаних робіт оформлюються належним чином підрядником і подаються для підписання уповноваженому представнику замовника щомісячно не пізніше 25 числа. Уповноважений представник замовника протягом трьох днів перевіряє виконану роботу і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт.
Замовник повинен розглянути та підписати акти або направити підряднику письмову вмотивовану відмову від прийняття робіт. Замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання актів виконаних робіт прийняти рішення про оплату виконаних робіт та подати доручення на здійснення платежу до органу Державної казначейської служби України.
8.18 Суди попередніх інстанцій також покликалися на правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04.06.2026 у справі № 926/921/25, відповідно до яких у разі отримання замовником акта приймання виконаних робіт та ненадання ним обґрунтованої відмови від його підписання у встановлений договором строк, а також за відсутності доказів заявлення замовником у цей період претензій щодо якості, обсягу або вартості робіт, такі роботи вважаються прийнятими, а заперечення, сформульовані після спливу встановленого строку, не можуть впливати на обсяг грошового зобов`язання замовника.
8.20. Також, судами виснувано про те, що: прострочення виконання зобов`язання зі сторони відповідача, а також із перерахунком суми на яку слід здійснювати нарахування пені; сума невиконаного відповідачем зобов`язання становить не 10 064 374, 00 грн, а 8 870 548, 74 грн, відтак із вказаної суми позивачу необхідно було проводити нарахування пені; початок нарахування слід здійнювати з наступного дня після встановленої дати виконання зобов`язання - 02.09.2022, та кінцевою датою нарахування є лист позивача від 30.09.2025 № 23/01-12/3210 про розірвання договору від 25.08.2021 № 110, відтак розмір нарахованої пені повинен становити 340 240, 23 грн.
8.21. Водночас, надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень, необхідно зазначити таке.
8.22. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.23. Скаржник посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків, що містяться в постановах Верховного Суду, які зазначені в розділі 4 цієї постанови.
8.24. Як неодноразово наголошував Верховний Суд, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.25. Отже, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
8.26. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
8.27. Колегія суддів також враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19. Так, за висновками Суду задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.28. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
8.29. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.30. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
8.31. Ураховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; від 25.04.2018 у справі № 925/3/17; від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16; від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц; від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц; від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц та № 522/2110/15-ц; від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
8.32. Так, у справі № 922/1834/24 (на постанову у якій покликається скаржник) предметом розгляду був спір про стягнення заборгованості за договором про закупівлю робіт у розмірі 4 975 953,60 грн.
8.33. В означеній постанові від 16.04.2025 суд касаційної інстанції наголосив, що у судовій практиці стосовно акта виконаних робіт, підписаного однією стороною, усталеною є правова позиція, викладена в пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, відповідно до якої передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
8.34. Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності (1) реального виконання робіт за договором у разі (2) неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
8.35 У постанові Верховного Суду від 17.09.2025 у справі №910/5346/20 предметом розгляду був спір про стягнення 4 181 030,45 грн боргу за договором про виконання робіт з капітального ремонту адміністративної будівлі.
8.36 У цій частині доводів скаржник посилається на таку частину постанови Верховного Суду у справі №910/5346/20:
"60. Натомість місцевий господарський суд установив, що роботи за актами №25 та №26 позивач виконав поза межами укладеного між сторонами договору (ці обсяги та вартість робіт не обумовлені в кошторисі), а тому у відповідача відсутній обов`язок щодо оплати таких робіт, оскільки сторони не погодили в установленому законом і договором порядку обсяг та ціну додаткових робіт - шляхом внесення відповідних змін до договору."
8.37 Суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки наведена скаржником частина постанови Верховного Суду стосується встановлених місцевим господарським судом фактичних обставин виконання позивачем робіт поза межами укладеного договору без узгодження додаткових робіт - тобто є виключно констатацією фактичних обставин цієї конкретної справи, встановлених судами попередніх інстанцій на підставі оцінки наданих доказів, а не правовим висновком щодо застосування норм права.
8.38. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК підставою касаційного оскарження є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, викладеного в постанові Верховного Суду, а не встановлених фактичних обставин іншої справи.
8.39. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 (на яку також покликається скаржник) зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У такому разі генпідрядник повинен довести, що він надсилав замовнику акт та, у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання, реальне виконання робіт за договором (такі висновки також наведені і у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18).
8.40. При цьому, якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.
8.41. Наведене вище дає підстави дійти висновку, що для здійснення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за договором, позивач (підрядник) повинен був направити замовнику визначені умовами Договору документи, зокрема, акти виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3, а замовник мав обов`язок їх підписати та/або надати вмотивовану відмову від їх підписання.
8.42. У постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 921/515/20 (на яку покликається скаржник) предметом розгляду був спір про стягнення 3 908 904,29 грн заборгованості.
8.43. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив про те, що особливістю спору у цій справі є те, що відповідно до встановлених судами обставин, предметом спору є роботи, які не були передбачені умовами договору, ці роботи не відносяться до робіт з експлуатаційного утримання, а є роботами з капітального ремонту. Отже, предметом доказування у справі є не лише обставини реального (фактичного) виконання робіт за договором, на чому наполягає скаржник, а й те, що роботи були виконані відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
8.44. В свою чергу, зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що судами попередніх інстанцій встановлено, зокрема, наступне:
- акти приймання виконаних будівельних робіт були отримані замовником та перебували на його розгляді, при цьому замовник не заперечив факт його отримання та не надав доказів його повернення або неприйняття з підстав та у порядку, передбаченими умовами договору;
- лист Департаменту від 29.08.2022 № 23/01-12/2679 та Товариства від 30.08.2022 № 189/22, підтверджує факт як надіслання відповідачем так і отримання позивачем акта приймання виконаних будівельних робіт № 2 форми КБ-2в за серпень 2022 року на суму 937 496, 52 грн для здійснення оплати за договором підряду № 110;
- лист Товариства від 08.09.2022 № 301/2022, підтверджує факт надіслання департаменту актів приймання виконаних будівельних робіт № б/н форми КБ-2в за б/м 2022 року на суму 16 156, 19 грн, № б/н форми КБ-2в за б/м 2022 року на суму 240 172, 55 грн;
- за встановленими судами обставинами, вищевказані листи Товариства містять відтиск печатки, підписи представника позивача про отримання таких, окрім того, позивачем не заперечувався факт отримання таких листів у суді першої інстанції;
- пункт 3.3 договору № 110 передбачає, що замовник зобов`язаний у строк до трьох календарних днів з моменту отримання актів виконаних робіт здійснити їх перевірку та підписати або надати мотивовану письмову відмову;
- матеріали справи не містять доказів того, що замовник у встановлений договором строк вчинив будь-яку з передбачених дій, зокрема не надав мотивованої відмови від підписання актів приймання виконаних робіт;
- відповідно до висновку від 05.12.2025 № СЕ-19/116-25/16352-БТ експертом встановлено, що: будівельні роботи зазначені в вищезазначених актах приймання виконання будівельних робіт за серпень 2022 року на суму 937 496, 52 грн, № б/н форми КБ-2в за б/м 2022 року на суму 16 156, 19 грн, № б/н форми КБ-2в за б/м 2022 року на суму 240 172, 55 грн фактично виконані, а вартість, обсяги та перелік робіт які вказані у зазначених актах відповідають фактично виконаним.
8.45. Отже, зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що дослідивши обставини справи, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам згідно з вимогами статті 86 ГПК України, суди дійшли заснованого на вимогах статей 853, 882 ЦК України висновку, що позивач виконав відображені в актах роботи за договором, а відповідач в порушення вимог закону та умов Договору безпідставно ухилився від прийняття робіт, адже не заявив про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, та безпідставно їх не оплатив.
8.46. Тому, у цьому випадку відсутні підстави стверджувати про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у зазначених скаржником постановах Верховного Суду.
8.47. Натомість, враховуючи встановлені судами у цій справі фактичні обставини, оскаржувані судові рішення таким висновкам не суперечать, а відтак підстава касаційного оскарження передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, у цьому випадку, не отримала підтвердження.
8.48. Щодо іншої заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України (з посиланням на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає таке.
8.49. За змістом пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є встановлення судом обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
8.50 Аргументи скаржника щодо порушення норм процесуального права, з посиланням на положення пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України зводяться лише до заперечень скаржника щодо повноти оцінки судами наявних у матеріалах справи доказів та встановлення інших обставин спору, а саме щодо оцінки судами супровідного листа від 08.09.2022 №301/2022, до якого, зокрема, додані акти будівельних робіт за 2022 рік. Водночас такі доводи підлягають відхиленню як необґрунтовані та такі, що зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлених судами обставин.
8.51 Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
8.52. Зі змісту судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій надали оцінку наданим сторонами доказам, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду цього господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.
8.53. Ураховуючи наведене у цій постанові крізь призму встановлених обставин справи та мотивів, з яких виходили суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень, з огляду на межі касаційного оскарження колегія суддів дійшла висновку, що підстави касаційного оскарження не знайшли свого підтвердження.
8.54. Крім того, в касаційній скарзі скаржник зазначає, зокрема про те, що судами необґрунтовано відхилено клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи, заявлене з тих підстав, що відповідач заперечує відповідність обсягу робіт проектно-кошторисній документації до Договору № 110. При цьому, на переконання відповідача, у цій справі є необхідність не тільки дослідити питання фактичного виконання робіт Товариства, але і встановити відповідність таких робіт проектно-кошторисній документації до Договору № 110.
8.55. Як вбачається з текстів судових рішень, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30.03.2023 задоволено клопотання Товариства про призначення будівельно-технічної експертизи, призначено у справі №926/5267/22 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Чернівецькому відділенню Київського науково-дослідному Інституту судових експертиз. Провадження у справі №926/5267/22 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.
8.56 На вирішення експерта було поставлено такі питання:
"1) Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євродор» на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт дороги на вул. Рівненській на ділянці від пологового будинку №2 до вул. Сторожинецької в м. Чернівці» обсягу та вартості робіт, які передбачені проектною документацією та локальним кошторисам до договору від 25.08.2021 №110? Якщо не відповідають, то в яких обсягах і на яку вартість?"
8.57 Судами встановлено, що відповідно до висновку експерта від 05.12.2025, ним здійснювався аналіз актів приймання виконаних будівельних робіт, а саме:
- акт № 2 за серпень 2022 року приймання виконаних будівельних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт дороги на вул. Рівненській на ділянці від пологового будинку № 2 до вул. Сторожинецької в м. Чернівці» на суму 937 496, 52 грн. Загальні будівельні роботи, які були виконані: установлення бортових каменів бетонних, улаштування дорожніх корит, улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи з піску, улаштування фігурних елементів мощення;
- акт № б/н приймання виконаних будівельних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт дороги на вул. Рівненській на ділянці від пологового будинку № 2 до вул. Сторожинецької в м. Чернівці» на суму 16 156, 19 грн; Загальні будівельні роботи, які були виконані: установлення люків;
- акт № б/н приймання виконаних будівельних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт дороги на вул. Рівненській на ділянці від пологового будинку № 2 до вул. Сторожинецької в м. Чернівці» на суму 240 172, 55 грн; Загальні будівельні роботи, які були виконані: укладання трубопроводів з двошарових гофрованих труб.
8.58 Також, суди встановили, що з висновку експерта від 05.12.2025 № СЕ-19/116-25/16352-БТ вбачається, що будівельні роботи зазначені в вищезазначених актах приймання виконання будівельних робіт за серпень 2022 року на суму 937 496, 52 грн, № б/н форми КБ-2в за б/м 2022 року на суму 16 156, 19 грн, № б/н форми КБ-2в за б/м 2022 року на суму 240 172, 55 грн фактично виконані, а вартість, обсяги та перелік робіт які вказані у зазначених актах відповідають фактично виконаним.
8.59. При цьому, щодо посилань скаржника на необхідність дослідження питання відповідності виконаних робіт проектно-кошторисній документації до Договору № 110 колегія суддів зазначає про те, що, як вже було зазначено вище з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 921/515/20 (на яку покликається також сам скаржник), дослідження питання відповідності виконаних робіт проектно-кошторисній документації можливе у випадку, якщо предметом спору є роботи, які не були передбачені умовами договору, чого в цьому випадку скаржником не було доведено.
8.60. Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи у відповідній частині фактично зводяться до незгоди з висновками судів стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановлення інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
8.61. Ураховуючи мотиви, з яких виходили суди першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції у межах наданих повноважень та вимог чинного ГПК України розглянув клопотання та дійшов висновку щодо відмови у його задоволенні, враховуючи положення статті 269 ГПК України.
8.62. Слід зазначити, що міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування судового рішення, у тому числі, стосовно розгляду клопотання про призначення судової експертизи, може бути різною залежно від характеру такого судового рішення.
8.63. Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
8.64. Окрім того Верховний Суд зауважує, що сама по собі незгода скаржника з відмовою суду в призначенні експертизи не може бути підставою для висновку про порушення норм процесуального права (схожі висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2023 у справі № 910/3600/22, від 10.01.2024 у справі № 921/39/23, від 06.02.2024 у справі № 910/12661/22).
8.65. Таким чином, з огляду на достатність в матеріалах справи доказів, які надали можливість судам встановити обставини, що входять до предмета доказування у цьому спорі, Верховний Суд зазначає, що в силу положень статей 2, 13, 42, 269 ГПК України, відсутні підстави для висновків щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
8.66. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicata можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.
8.67. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
9.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
9.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
10. Судові витрати
10.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 296, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 у справі № 926/5267/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua